АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Допомога папістові під час блювання

Блювання — це мимовільне викидання через рот шлункового вмісту. Воно відбувається внаслідок скоро­чення м'язів вихідної частини шлунка і черевного преса при відкритому вході в стравохід. Найчастіше блюван­ня виникає внаслідок захворювань органів травлення, центральної нервової системи (пухлина, менінгіт). Іноді блювання служить захисною реакцією, завдяки якій ор­ганізм звільняється від шкідливих речовин, як це буває при отруєнні. Воно супроводжується відчуттям загальної слабкості, пітливості, блідістю обличчя, прискоренням пульсу. Після припинення блювання зазначені симпто­ми проходять. При блюванні центрального походження, яке пов'язано з порушенням кровообігу головного мозку і подразненням блювотного центру, полегшення, як прави­ло, не настає. Часте і невпинне блювання спричиняє різке виснаження і зневоднення організму.

Блювотні маси можуть бути в різній кількості, до їх­нього складу входить шлунковий сік, слиз, залишки не-перетравленої їжі з домішками жовчд, крові, а іноді кало­вих мас. Найчастіше блювотні маси відповідають харак­терові вжитої напередодні їжі, частки якої знаходяться в різній стадії перетравлювання і мають кислий запах. При захворюваннях, що характеризуються тривалою затрим­кою їжі в шлунку, вміст його розкладається і з'являється гнилісний запах. При блюванні натще маси забарвлю­ються жовчю в жовтий чи зелено-жовтий колір внаслідок

228 _________________________________*_________________________________

попадання жовчі з дванадцятипалої кишки. При деяких захворю­ваннях (виразка, поліп, рак шлунка) може бути криваве блювання з домішками крові, а при затримці крові у шлунку блювотні маси на­бувають кольору кавової гущі.

Завжди слід пам'ятати, що блювання — це симптом не тільки за­хворювання шлунка, а й багатьох інших хвороб і про це потрібно зразу повідомити лікаря, звернувши увагу на час виникнення блювання (піс­ля їди, при виникненні головного болю) та характер блювотних мас.

Важливе значення має догляд за хворим під час блювання. Якщо дозволяє стан хворого його потрібно зручно посадити, закрити груди і коліна рушником чи серветкою, підставити таз або ниркоподібний лоток. Якщо є зубні протези, їх виймають. У разі потреби підтриму­ють голову або плечі хворого.

При виникненні блювання у непритомного хворого, його необхід­но нахилити на бік, забравши при цьому подушку і опустивши під­голівник, щоб блювотні маси не аспірували в дихальні шляхи. До рота підставляють ниркоподібний лоток, під лоток кладуть клейонку або серветку, щоб не забруднити білизну. Залишки блювотних мас з ротової порожнини можна видалити за допомогою елекровідсмокту-вача або марлевого тупфера на затискачі. Можна використати також гумовий балон.

Після закінчення блювання притомному хворому дають воду для полоскання ротової порожнини і рушник для витирання. У дуже ос­лаблених хворих або непритомних ротову порожнину обробляють тупфером на затискачі, змоченим блідо-рожевим розчином калію перманганату. При потребі, за вказівкою лікаря збирають блювотні маси у суху чисту посудину, оформляють направлення і відправля­ють на лабораторне дослідження.

Проти блювотних подразнень можна дати хворому декілька м'ятних крапель на воді, ковток холодної води, шматочок льоду, 5 мл 0,5 % розчину новокаїну.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 704 | Нарушение авторских прав