АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Підготовка пацієнта до проведення бронхоскопії. Асистування лікареві __________під час проведення процедури

Бронхоскопія — це метод візуального та інструментального до­слідження просвіту і слизової оболонки трахеї і бронхів за допомо­гою гнучкого ендоскопа. Бронхоскопія дозволяє встановити харак­тер ураження слизової оболонки трахеї і бронхів, виявити пухлину бронха і взяти за допомогою щипців шматочок її тканини з подаль­шим дослідженням, отримати промивні води для бактеріологічного чи цитологічного дослідження. У багатьох випадках бронхоскопію проводять з лікувальною метою. Наприклад, при бронхоектатичній хворобі, тяжкому перебігу бронхіальної астми можна здійснити са­націю бронхіального дерева з подальшим відсмоктуванням в'язкого

262 ____________________________»____________________________

або гнійного мокротиння введенням лікарських засобів. За допомо­гою бронхоскопа видаляють сторонні тіла з дихальних шляхів.

Показання: усі види бронхолегеневої патології, що супроводжу­ються тривалим кашлем (резистентним до протизапальної терапії), кровохарканням, виділенням значної кількості слизового чи гнійного мокротиння, вогнищеве та дифузне запалення легенів, збільшення ре­гіональних лімфовузлів, порушення прохідності дихальних шляхів.

Протипоказання: серцева і легенева недостатність у стадії де­компенсації, гіпертонічна хвороба III стадії, ушкодження шийного відділу хребта, гостра респіраторна вірусна інфекція.

Напередодні лікар або досвідчена медична сестра проводить бесі­ду з пацієнтом. У разі вираженого неспокою пацієнта лікар призна­чає йому напередодні на ніч транквілізатори (еленіум, седуксен) у комбінації зі снодійним. Уранці пацієнт спорожнює кишечник, без­посередньо перед бронхоскопією — сечовий міхур.

За ЗО хв до дослідження підшкірно вводять 0,1 % розчин атропі­ну сульфату. За призначенням лікаря вводять 1 мл 2 % розчину про­медолу. Після премедикації пацієнта доправляють у ендоскопічний кабінет на кріслі-каталці з метою запобігання ортостатичному ко­лапсу.

Пацієнтам, хворим на бронхіальну астму, хронічний обструктив­ний бронхіт за призначенням лікаря за ЗО—40 хв до бронхоскопії, крім атропіну, уводять 1 мл 0,5 % розчину седуксену, 1 мл 1 % роз­чину димедролу. За 15—20 хв внутрішньовенно вводять 10 мл 2,4 % розчину еуфіліну і безпосередньо перед початком бронхоскопії да­ють вдихнути аерозоль сальбутамолу з індивідуального дозатора. В ендоскопічному кабінеті під час проведення бронхоскопій присутні лікар-реаніматолог і медична сестра з набором інструментарію та ме­дичних засобів для надання невідкладної медичної допомоги у разі виникнення ускладнень.

Пацієнта перед бронхоскопією потрібно попередити, що в процесі дослідження не можна втягувати голову, вигинати груди вперед, тому що це заважає введенню бронхоскопа. За наявності пацієнт ви­даляє знімні зубні протези. Пацієнт сидить у кріслі навпроти лікаря, нахиливши тулуб дещо вперед і прикривши грудну клітку сервет­кою. Руки опускає між ногами, при цьому розслаблює м'язи шиї та плечового поясу, що сприяє введенню бронхоскопа.

Перед уведенням того чи іншого анестетика треба впевнитися, що у пацієнта відсутня підвищена індивідуальна чутливість до цих препаратів, для чого слід уважно зібрати алергологічний анамнез, а також заздалегідь провести пробу на індивідуальну чутливість.

Лікар здійснює також місцеву анестезію: змазує слизову оболонку нижнього носового ходу (при трансназальному доступі) або розпилює

__________ ЛАБОРАТОРНІ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ _____________ 263

в порожнині носової частини глотки (при трансоральному доступі) 0,1 % розчин нафтизину, або 0,5 % розчин галазоліну чи 3 % розчин ефедрину. При цьому розширюється носовий хід, що важливо для вільного проведення через нього тубуса бронхоскопа, а також змен­шується всмоктування анестетика. Для анестезії верхніх дихальних шляхів і голосових складок використовують 1 % розчин дикаїну, 2— 4 % розчин лідокаїну, 5 % розчин тримекаїну. Для анестезії слизової оболонки трахеї та бронхів використовують 10 % розчин новокаїну.

Протягом усього періоду анестезії медична сестра (асистент) уводить розчин анестетика у невеликих дозах у катетер або біопсій-ний канал фіброскопа, вголос називаючи об'єм уведеного розчину в мілілітрах, оскільки максимальна доза анестетиків не повинна пере­вищувати 10—15 мл.

У разі потреби за допомогою біопсійних щипців беруть шматочок тканини для гістологічного дослідження. Біопсійний матеріал по­міщають у флакончик з 10 % розчином формаліну. Пацієнтові після біопсії рекомендують протягом доби вживати лише холодну їжу.

Після бронхоскопії хворого транспортують у відділення стаціона­ру, призначають на декілька годин ліжковий режим.

Після кожного дослідження ендоскопічна апаратура підлягає ре­тельному обробленню, дезінфекції і знезараженню антисептиками. Для ретельного знезараження ендоскопа необхідно 20—25 хв, тому для безперервної роботи в ендоскопічному кабінеті потрібно вико­ристовувати 2—3 апарати.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1819 | Нарушение авторских прав