АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Можливі ускладнення при проведенні плевроцентезу, надання допомоги.

• Різке зниження артеріального тиску, яке пов'язане з реак­цією на біль, вигляд крові, з проведенням процедури тощо. Хворий стає блідим, млявим, шкіра покривається холодним потом, може бути озноб.

Перша допомога: плевроцентез припиняють, хворого кладуть у ліжко, ножний кінець якого піднімають, уводять внутрішньом'язово 2 мл кордіаміну.

• Поява вазовагального рефлексу, який розвивається внаслі­док подразнення листків плеври при її проколі. Характеризуєть­ся рідким пульсом слабого наповнення, зниженням артеріального тиску.

Перша допомога: плевроцентез припиняють, хворого кла­дуть у ліжко, йому вводять 1 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату внутрішньом' язово.

• Пневмоторакс розвивається внаслідок неправильного вико­нання маніпуляції, коли плевральна порожнина сполучається з ат­мосферою. Якщо голкою ушкоджується вісцеральна плевра, повітря потрапляє у плевральну порожнину з альвеол легенів.

• Інфікування плевральної порожнини трапляється при пору­шенні правил асептики та антисептики.

• Гемоторакс розвивається внаслідок ушкодження міжребрової артерії.

• Колапс може виникнути при видаленні з плевральної порожни­ни значної кількості рідини, що призводить до швидкого зміщення органів середостіння у хворий бік.

• Проникнення голки у черевну порожнину і ушкодження пе­чінки, кишок, селезінки.

272 _________________________£

• Інфікування м'яких тканин грудної клітки трапляється при порушенні правил асептики та антисептики.

Щоб звести до мінімуму виникнення можливих ускладнень при проведенні плевроцентезу, необхідно дотримуватись усіх належних правил виконання цієї процедури.,

Спинномозкова (люмбальна) пункція. _________Асистування лікареві під час процедури

Люмбальну пункцію проводять з діагностичною та ліку­вальною метою. З діагностичною метою її проводять при черепно-мозкових травмах, запальних процесах, пухлинах головного і спин­ного мозку, гострих порушеннях мозкового кровообігу. При цьому визначають лікворний тиск у спинномозковому каналі. Обов'зковим є цитологічне та біохімічне дослідження (визначення рівня білка, глюкози, хлоридів) спинномозкової рідини. При люмбальній пункції можливе введення контрастної речовини (омніпак) для діагностики пухлин головного мозку і гриж спинного мозку.

З лікувальною метою пункції застосовуються для нормалізації тиску спинномозкової рідини при менінгітах, субарахноїдальному крововиливі, епілептичному статусі тощо.

Протипоказаннями до проведення люмбальної пункції є кома, шок, колапс, пролежні та гноячкові ураження шкіри в поперековій ділянці, вклинювання мозочка у великий потиличний отвір.

Пункцію виконують у положенні хворого лежачи на боці із зіг­нутими в колінах і приведеними до живота ногами, голова нахиле­на до грудей. Під поперек підкладають валик і у такому положенні утримують хворого, поки лікар не закінчить пункцію. Пункцію здійснюють в асептичних умовах. Після знезараження, пошарово­го знеболювання і повторного знезараження та обкладання ділянки шкіри стерильною серветкою лікар вводить голку Біра з мандреном між остистими відростками III і IV або IV—V поперекових хребців по середній лінії під кутом 75—80°. Відчувши "провал", обережно вий­має мандрен і з голки з'являється спинномозкова рідина. Для дослі­дження беруть 2—4 мл рідини в пробірку, яку негайно відправляють в лабораторію. Після пункції місце проколу обробляють йодонатом і накладають асептичну пов'язку, надають хворому на 2 год положен­ня лежачи. Протягом доби хворий повинен дотримуватись суворого ліжкового режиму. Необхідно уважно спостерігати за станом хворого після люмбальної пункції, тому що можуть виникнути ускладнення: колапс, кровотеча, головний біль. У разі виникнення ускладнення негайно повідомляють лікаря.

ЛАБОРАТОРНІ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 273

7 Контрольні запитання

1. Як правильно взяти мазок із зіва і носа?

2. Як правильно доправити пробірки з біоматеріалом в лабораторію?

3. Як правильно зібрати мокротиння для лабораторного дослідження?

4. Як правильно зібрати сечу на загальний аналіз?

5. Як правильно зібрати сечу на наявність глюкози?

6. Як зібрати сечу для дослідження глюкозуричного характеру?

7. Як зібрати сечу для визначення кількості діастази?

8. Як зібрати сечу для дослідження за методом Амбурже?

9. Як зібрати сечу для дослідження за методом Нечипоренка?

10. Як зібрати сечу для дослідження за методом Аддіса—Каковського?

11. Як зібрати сечу для бактеріологічного дослідження?

12. Як зібрати сечу для проведення проби за Зимницьким?

13. Як визначити результат проби за Зимницьким?

14. Як зібрати кал для бактеріологічного дослідження?

15. Як зібрати кал для копрологічного дослідження?

16. Як зібрати кал для дослідження на яйця гельмінтів?

17. Як підготувати хворого до збирання калу на приховану кров?

18. Які ентеральні подразники використовують для шлункового зонду­вання?

19. Які парентеральні подразники використовують для шлункового зон­дування?

20. Які нормальні показники дослідження шлункового соку?

21. Як правильно ввести шлунковий зонд?

22. Які особливості отримання шлункового вмісту з використанням гіс­таміну?

23. Які ускладнення можуть виникнути при шлунковому зондуванні?

24. Поясніть експрес-методику внутрішньошлункової рН-метрії.

25. Як підготувати пацієнта напередодні до дуоденального зондування?

26. На яку глибину слід ввести дуоденальний зонд?

27. Як перевірити місцезнаходження дуоденального зонда?

28. Які ентеральні подразники можна застосувати при дуоденальному зондуванні?

29. Які порції жовчі отримують при дуодентальному зондуванні?

30. Що таке сліпе зондування і як його провести?

31. Як підготувати пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка і тонкої кишки?

32. Як підготувати пацієнта до іригоскопії?

33. Як підготувати пацієнта до пероральної холецисто- і холангіографії?

34. Які особливості підготовки пацієнта до внутрішньовенної холецис­тографії?

274 _______________________________*_______________________________

35. Як підготувати пацієнта до рентгенологічного дослідження нирок і сечовивідних органів?

36. Як підготувати пацієнта до бронхографії?

37. Як підготувати пацієнта до езофагогастродуодєноскопіі'?

38. Що таке біопсія?

39. Як підготувати пацієнта до колоноскопіі'?

40. Як підготувати пацієнта до ректороманоскопії?

41. З якою метою здійснюють хромоцистоскопію?

42. Як підготувати пацієнта до лапароцентезу?

43. Які показання до діагностичного і лікувального плевроцєнтезу?

44. Які ускладнення можуть виникнути при проведенні плевроцєнтезу?

45. Яке положення надають пацієнтові під час проведення люмбальної пункції?

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 939 | Нарушение авторских прав