АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Спостереження і догляд за хворими __________з недостатністю кровообігу

Під недостатністю кровообігу розуміють нездатність серцево-судинної системи забезпечити органи і системи організму не­обхідною кількістю крові. Виділяють серцеву і судинну недостатність. Серцева недостатність розвивається в результаті різних уражень міо­карда (наприклад, міокардит, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, вади серця). Вона може бути гострою і хронічною.

У клінічній практиці часто зустрічається гостра лівошлункова недостатність, спричинена різким падінням скоротливої здатності міокарда лівого шлуночка, яка проявляється нападами серцевої ас­тми і набряку легень, а також кардіогенним шоком.

Напади серцевої астми виникають при значному застої крові в ма­лому колі кровообігу і характеризуються появою у хворого відчуття браку повітря (ядухи), супроводжується тяжкою задишкою у стані спокою (прискореним поверхневим диханням), ціанозом. Якщо хворому не надати своєчасно допомогу, напад серцевої астми може перерости в набряк легень, при якому на тлі різкого застою крові в легеневому колі кровообігу відбувається значне пропотівання рідкої частини крові в альвеоли. Це проявляється приєднанням дихання з клекотом, виділення великої кількості пінистого мокротиння. На­бряк легень за відсутності негайних заходів може закінчитись смер­тю хворого.

Догляд за такими хворими і перша допомога заключається в на­данні пацієнтові напівсидячого положення, застосуванні гарячих ножних ванн або накладанні джгутів на нижні кінцівки з метою депо­нування в них крові і зменшення її притоку до правих відділів серця, відсмоктування пінистого мокротиння із верхніх дихальних шляхів, інгаляції кисню, зволоженого 96 % етиловим спиртом. Збільшення

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ХВОРИМИ З ПОРУШЕННЯМИ ФУНКЦІЙ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ... 289

скоротливої здатності міокарда досягається за допомогою серцевих глікозидів (строфантин та ін.), а зменшення об'єму крові, що цир­кулює, — за допомогою сечогінних засобів (лазикс).

Хронічна серцева недостатність характеризується поступовим ослабленням скоротливої здатності міокарда і проявляється задиш­кою, що наростає (спочатку при фізичному навантаженні, а потім і в стані спокою), ціанозом, який виникає внаслідок порушення газооб­міну і виявляється в першу чергу у віддалених ділянках тіла (шкірні покриви пальців, мочки вух, губи, щоки), тахікардією, периферич­ними набряками, які утворюються перш за все за рахунок уповіль­нення кровотоку і підвищення гідростатичного тиску в капілярах, збільшенням печінки внаслідок венозного застою.

Хворі з хронічною серцевою недостатністю, крім регулярного вживання лікарських препаратів (серцеві глікозиди, сечогінні та ін.), потребують ретельного догляду. Хворі з хронічною серцевою недо­статністю, особливо в період наростання її проявів (декомпенсації) повинні дотримуватись ліжкового режиму, який сприяє зменшенню навантаження на уражений міокард і покращанню стану пацієнтів. Щоб зменшити застій у малому колі кровообігу, хворим потрібно надати в постелі положення з припіднятим узголів'ям. У випадку тяжкої задишки застосовують інгаляції кисневої суміші. Щоденно фіксують частоту пульсу і дихання, рівень артеріального тиску, ре­зультати яких записують у температурному листку.

Необхідно регулярно контролювати динаміку набряків. Щоден­но визначають співвідношення кількості випитої за добу рідини і виділеної сечі. Перевага кількості виділеної рідини над випитою (по­зитивний діурез) свідчить про ефективність лікування і сходження набряків. Навпаки, зменшення об'єму виділеної рідини порівняно з випитою свідчить про затримку рідини в організмі. Контроль дина­міки набряків можна проводить і за допомогою регулярного визна­чення маси тіла. З метою зменшення набряків зменшують вживання рідини (до 800 мл — 1 л в день), а також вживання кухонної солі (до 1—1,5 г в день) у тяжких випадках.

Хворим із хронічною серцевою недостатністю призначають дієту № 10. Ураховуючи, що такі пацієнти вживають серцеві глікозиди і сечогінні препарати, які сприяють виведенню калію із організму, у раціон харчування включають продукти, багаті на калій (картопля печена, капуста, курага, родзинки, банани).

Венозний застій у печінці вдається зменшити за допомогою п'явок (їх прикладають на ділянку правого підребер'я). При скуп­ченні великої кількості рідини у плевральній порожнині (гідрото­ракс) проводять плевральну пункцію з видаленням застійної рідини (транссудату). Необхідно ретельно доглядати за шкірними покрива-

10 8-215

хні

ми, своєчасно змінювати натільну і постільну білизну, обов'язково проводити профілактику пролежнів. Також потрібно стежити за ре­гулярним випорожненням кишок (при закрепі застосовують гіпер­тонічну або олійну клізми).

Перебування хворого в стані спокою не повинно бути тривалим. З перших днів хвороби часто змінюють положення пацієнта в ліж­ку (за відсутності протипоказань) з метою профілактики пролежнів, тромбозів та застійної пневмонії.

~ Особливості догляду за хворими на ревматизм

Ревматизм — це загальне інфекційно-алергійне захво­рювання, в основі якого лежить системне ураження сполучної тка­нини, головним чином серцево-судинної. Часто цей процес охоплює суглоби, серозні оболонки, внутрішні органи, центральну нервову систему. У розвитку хвороби велику роль відіграє стрептококова ін­фекція. Зазвичай захворювання розвивається через 1—2 тиж після перенесеної ангіни, фарингіту, скарлатини. Хворі скаржаться на біль у суглобах (вони припухають, червоніють, стають теплими на дотик), серцебиття і відчуття порушення ритму серця, біль у ділянці серця. Крім цього, хворого турбує підвищення температури тіла, за­гальна слабкість.

У гострий період хворому створюють суворий ліжковий режим, надають йому такого положення в ліжку, при якому значно зменшу­вався б біль у суглобах. У разі потреби кінцівки з ураженими сугло­бами кладуть на подушки. Якщо хворого турбує задишка, забезпечу­ють підвищене положення верхньої половини тулуба і трохи опуска­ють ножний кінець ліжка. Перевертають хворого в ліжку обережно, щоб не спричинити біль у суглобах.

Особливо ретельно стежать за станом шкіри хворих, оскільки у них спостерігається підвищене потовиділення, шкіра травмується і часто з'являються пролежні. Тому натільну і постільну білизну змі­нюють за потребою, двічі на день здійснюють часткове оброблення шкіри і часто обережно перевертають хворого, щоб не спричинити виникнення сильного болю. Категорично забороняється сушити бі­лизну на радіаторах центрального опалення і знову використовувати її. Для таких хворих має бути запас сухої чистої білизни.

У гарячковий період підвищується потовиділення, тому хворим дають багато питва (якщо відсутні набряки) — настій шипшини, соки, мінеральну воду. Годують хворих часто, невеликими порція­ми, їжа має бути багатою на вітаміни, особливо аскорбінову кислоту. Палати необхідно часто провітрювати, хворих укривають і стежать, щоб не було протягів.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 952 | Нарушение авторских прав