АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Основні ознаки захворювань нирок і сечових шляхів. __Ниркова колька

Прочитайте:
  1. N Проведення профілактики захворювань серед породіль та новонароджених.
  2. V. Основні етапи заняття
  3. А допомогою якого методу визначають функціональну здатність нирок?
  4. А. Відновити прохідність дихальних шляхів.
  5. Амілоїдоз нирок
  6. Б. Профілактика захворювань і травм опорно-рухового апарату дітей
  7. Будова і основні функції спинного мозку.
  8. Будова і функції нирок
  9. Будова нирок. Фізіологічне утворення сечі
  10. Виберіть із перерахованого, які основні частини розрізняють в скроневій кістці?

Основними ознаками захворювань нирок і сечовивх шляхів є біль, розлад сечовипускання, зміна кількості та якості виділеної сечі.

Біль, пов'язаний із захворюванням нирок або сечо­водів, локалізується в ділянці попереку й іррадіює в ді­лянку статевих органів, внутрішню поверхню стегон.

При захворюваннях сечового міхура біль локалізуєть­ся внизу живота, за лобком та в ділянці крижів.

Біль у сечівнику виникає при його запаленні, носить ріжучий характер і посилюється при сечовипусканні.

Найчастішим та яскравим проявом ряду захворювань нирок і сечоводів є ниркова колька — синдром, який ха­рактеризується раптовим переймистим болем у ділянці попереку з іррадіацією по ходу сечовода, у пахвинну ділян­ку, зовнішні статеві органи, стегно, що зумовлено прохо­дженням каменя по сечоводу.

Ниркова колька є частим симптомом сечокам'яної хвороби і виникає в тих випадках, коли камінь виходить у сечовід і закриває його просвіт. Різке порушення виді­лення сечі призводить до підвищення тиску в нирковій мисці, розтягненням ниркової капсули і появлення на­падів болю.

Біль при нирковій кольці локалізується в поперековій ділянці (справа або зліва), носить гострий характер, по­ширюється по ходу сечоводів у пахвинну ділянку і статеві

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ХВОРИМИ З ПОРУШЕННЯМИ ФУНКЦІЙ НИРОК ТА СЕЧОВИХ ШЛЯХІВ

органи, нерідко супроводжується дизуричними розладами і макроге-матурією, а в ряді випадків — рефлекторною нудотою, блюванням, підвищенням температури. Під час нападу ниркової кольки хворі часто бувають неспокійними, марно намагаючись знайти зручне по­ложення. При тривалій закупорці сечовода каменем і порушенні відтоку сечі з миски можуть приєднатись інфекційні ускладнення (пієлонефрит, іноді гнійний), у деяких випадках відбувається заги­бель паренхіми нирок (гідронефроз).

Перша допомогапри нирковій кольці полягає в застосуванні тепла (грілка на поперекову ділянку або гаряча ванна з температурою 38— 39 °С тривалістю 10—20 хв), що сприяє усуненню спазму сечоводів, припиненню болю, а іноді й відходження каменя. Крім того, застосову­ють ін'єкції спазмолітичних препаратів (нош-па, баралгін), холінолі-тиків (атропін), у складних ситуаціях — і наркотичних анальгетиків (промедол). Після зняття болю і до обстеження вирішують питання про подальше лікування (медикаментозна терапія або операція).

Нерідко при захворюваннях нирок зустрічаються набряки, які виникають внаслідок підвищення проникливості капілярів, утрати білка із сечею, зниження його вмісту в крові з подальшим зменшен­ням колоїдно-осмотичного тиску плазми, затримки йонів натрію в організмі. Характерною ознакою набряків ниркового походження є їх локалізація в тих ділянках, де багато рихлої підшкірної жирової клітковини (наприклад, повіки). Період наростання набряків супро­воджується олігурією.

При наявності у пацієнтів із захворюванням нирок набряків необ­хідно щоденно враховувати співвідношення між кількістю вживаної рідини і об'ємом виділеної сечі (діурез). У раціоні харчування хворих обмежують вміст кухонної солі до 1—3 г на добу. Уживання рідини допустимо зменшувати лише за відсутності явищ ниркової недостат­ності. У лікуванні набряків застосовують сечогінні препарати (фуро-семід, гіпотіазид, верошпірон та ін.). Для оцінювання динаміки на­бряків необхідно регулярно визначати масу тіла хворого.

Частим симптомом захворювання нирок є артеріальна гіпер­тензія, яка виникає внаслідок погіршання кровообігу в нирках і подальшого виділення в них реніну (речовина пептичної природи), який сприяє підвищенню артеріального тиску. Ниркова артеріальна гіпертензія буває, як правило, достатньо стійкою (особливо стійкіс­тю виділяється діастолічний тиск) і при тривалому перебігу призво­дить до перевантаження лівого шлуночка і розвитку серцевої недо­статності, ураження судин сітківки ока і погіршання зору, розладу мозкового кровообігу.

При виявленні у пацієнтів із захворюваннями нирок артеріальної гіпертензії здійснюють систематичний контроль артеріального тиску

 

xv

(у разі потреби декілька разів на день); хворим обмежують вживання кухонної солі, призначають регулярне вживання гіпотензивних за­собів у сполученні із сечогінними препаратами.

У тих випадках, коли розвивається зниження концентраційної функції нирок, говорять про ниркову недостатність. При нир­ковій недостатності (тяжкий прояв її носить назву уремії) у крові відбувається нагромадження продуктів білкового обміну (сечовина, креатинін та ін.), різноманітні інші з'єднання, які призводять до порушення кислотно-основного стану організму (ацидозу), тяжким порушенням функцій серцево-судинної і дихальної систем, цент­ральної нервової системи, органів травлення. Ниркова недостатність може бути гострою і хронічною.

" Гостра ниркова недостатність

Гостра ниркова недостатність виникає внаслідок різ­кого зменшення кровообігу в нирках (наприклад, при шоку), отруєн­ня нефротоксичними отрутами, порушення відтоку крові із нирок через здавлювання сечоводів. Клінічно гостра ниркова недостатність характеризується тяжким загальним станом хворих з розладом сві­домості, задишкою, явищами серцево-судинної недостатності, нудо­тою, блюванням, олігурією. У ряді випадків тяжка уремія, яка на­ростає, призводить хворого до смерті. При сприятливому перебігу через 2 тиж поступово збільшується діурез, причому стадія олігурії змінюється значним збільшенням кількості добової сечі (поліурією), відновлюється концентраційна функція нирок, що проявляється нормалізацією вмісту сечовини і креатиніну в крові.

Лікування хворих з гострою нирковою недостатністю зводиться до видалення отрути з організму (промивання шлунка), проведення протишокових заходів, госпіталізації хворих у спеціалізоване відді­лення (гемодіалізу).

~ Хронічна ниркова недостатність

Хронічна ниркова недостатність виникає внаслідок тривалого перебігу хронічних захворювань нирок і характеризуєть­ся поступовим зниженням концентраційної функції нирок.

У початковий період хронічну ниркову недостатність удається виявити по зміні нормального ритму виділення сечі (поява ніктурії). При цьому в аналізі сечі за методом Зимницького спостерігається тенденція до зниження відносної щільності сечі у всіх порціях (ізо-гіпостенурія).

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ХВОРИМИ З ПОРУШЕННЯМИ ФУНКЦІЙ НИРОК ТА СЕЧОВИХ ШЛЯХІВ 3ОЗ

У пізніх стадіях ниркової недостатності, коли різко збільшується рівень азотистих шлаків у крові (азотемія), останні починають виді­лятись через дихальні шляхи, обумовлюючи запах сечовини із рота, «герез шлунково-кишковий тракт, сприяючи виникненню невпинної нудоти, блювання, проносу. Прогресують тяжкі порушення серцевої діяльності, розлади функцій центральної нервової системи з перехо­дом в уремічну кому.

При лікуванні, спостереженні і догляду за хворими з хронічною Цирковою недостатністю передбачають зниження білка в харчовому раціоні (до ЗО—40 г на добу, а в тяжких випадках — до 20—25 г на добу) перш за все за рахунок виключення м'яса і риби. Обмежують вживання кухонної солі до 2—3 г на добу. При тяжкому уремічному ураженні шлунково-кишкового тракту застосовують повторні про­мивання шлунка і очисні клізми з використанням 2 % розчину на­трію гідрокарбонату. Здійснюють корекцію кислотно-основного ста­ну організму (внутрішньовенно вливають 5 % розчин натрію гідро­карбонату). З метою симптоматичної терапії застосовують сечогінні і гіпотензивні засоби. У тяжких випадках ставлять питання про засто­сування гемодіалізу або про можливість пересадки нирки.

" Контрольні запитання

1. Назвіть основні ознаки захворювань нирок і сечових шляхів.

2. Де локалізується біль при захворюванні нирок або сечоводів?

3. Де локалізується біль при захворюванні сечового міхура?

4. Де локалізується біль при запаленні сечівника?

5. Дайте характеристику болю при нирковій кольці.

6. Де локалізується біль при нирковій кольці?

7. Які симптоми характеризують ниркову кольку?

8. У чому полягає надання допомоги при нирковій кольці?

9. Який механізм виникнення набряків при захворюваннях нирок?

10. Які обмеження в харчуванні застосовують при наявності набряків?

11. Назвіть причини виникнення артеріальної гіпертензії при захворю­ваннях нирок.

12. До чого призводить артеріальна гіпертензія?

13. Які заходи здійснюють при виявленні у хворих із захворюваннями нирок артеріальної гіпертензії?

14. Що таке уремія?

15. Які зміни крові відбуваються при уремії?

16. Коли виникає гостра ниркова недостатність?

17. Як проявляється клінічно гостра ниркова недостатність?

18. Які зміни в організмі відбуваються при сприятливому перебігу уремії?


304 _____________________________™____________________________

19. До чого зводиться лікування хворих з гострою нирковою недостат­ністю?

20. Чим характеризується хронічна ниркова недостатність?

21. За яким симптомом можна виявити хронічну ниркову недостатність у початковий період?

22. Як проявляється різке збільшення азотистих шлаків у крові в пізніх стадіях?

23. Що таке уремічна кома?

24. Що обмежують у харчовому раціоні хворим з хронічною нирковою недостатністю?

25. Які заходи здійснюють при лікуванні, спостереженні і догляді за! хворими з хронічною нирковою недостатністю?

XVI


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 875 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.008 сек.)