Основні ознаки захворювань нирок і сечових шляхів. __Ниркова колька
Основними ознаками захворювань нирок і сечовивх шляхів є біль, розлад сечовипускання, зміна кількості та якості виділеної сечі.
Біль, пов'язаний із захворюванням нирок або сечоводів, локалізується в ділянці попереку й іррадіює в ділянку статевих органів, внутрішню поверхню стегон.
При захворюваннях сечового міхура біль локалізується внизу живота, за лобком та в ділянці крижів.
Біль у сечівнику виникає при його запаленні, носить ріжучий характер і посилюється при сечовипусканні.
Найчастішим та яскравим проявом ряду захворювань нирок і сечоводів є ниркова колька — синдром, який характеризується раптовим переймистим болем у ділянці попереку з іррадіацією по ходу сечовода, у пахвинну ділянку, зовнішні статеві органи, стегно, що зумовлено проходженням каменя по сечоводу.
Ниркова колька є частим симптомом сечокам'яної хвороби і виникає в тих випадках, коли камінь виходить у сечовід і закриває його просвіт. Різке порушення виділення сечі призводить до підвищення тиску в нирковій мисці, розтягненням ниркової капсули і появлення нападів болю.
Біль при нирковій кольці локалізується в поперековій ділянці (справа або зліва), носить гострий характер, поширюється по ходу сечоводів у пахвинну ділянку і статеві
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ХВОРИМИ З ПОРУШЕННЯМИ ФУНКЦІЙ НИРОК ТА СЕЧОВИХ ШЛЯХІВ \м
органи, нерідко супроводжується дизуричними розладами і макроге-матурією, а в ряді випадків — рефлекторною нудотою, блюванням, підвищенням температури. Під час нападу ниркової кольки хворі часто бувають неспокійними, марно намагаючись знайти зручне положення. При тривалій закупорці сечовода каменем і порушенні відтоку сечі з миски можуть приєднатись інфекційні ускладнення (пієлонефрит, іноді гнійний), у деяких випадках відбувається загибель паренхіми нирок (гідронефроз).
Перша допомогапри нирковій кольці полягає в застосуванні тепла (грілка на поперекову ділянку або гаряча ванна з температурою 38— 39 °С тривалістю 10—20 хв), що сприяє усуненню спазму сечоводів, припиненню болю, а іноді й відходження каменя. Крім того, застосовують ін'єкції спазмолітичних препаратів (нош-па, баралгін), холінолі-тиків (атропін), у складних ситуаціях — і наркотичних анальгетиків (промедол). Після зняття болю і до обстеження вирішують питання про подальше лікування (медикаментозна терапія або операція).
Нерідко при захворюваннях нирок зустрічаються набряки, які виникають внаслідок підвищення проникливості капілярів, утрати білка із сечею, зниження його вмісту в крові з подальшим зменшенням колоїдно-осмотичного тиску плазми, затримки йонів натрію в організмі. Характерною ознакою набряків ниркового походження є їх локалізація в тих ділянках, де багато рихлої підшкірної жирової клітковини (наприклад, повіки). Період наростання набряків супроводжується олігурією.
При наявності у пацієнтів із захворюванням нирок набряків необхідно щоденно враховувати співвідношення між кількістю вживаної рідини і об'ємом виділеної сечі (діурез). У раціоні харчування хворих обмежують вміст кухонної солі до 1—3 г на добу. Уживання рідини допустимо зменшувати лише за відсутності явищ ниркової недостатності. У лікуванні набряків застосовують сечогінні препарати (фуро-семід, гіпотіазид, верошпірон та ін.). Для оцінювання динаміки набряків необхідно регулярно визначати масу тіла хворого.
Частим симптомом захворювання нирок є артеріальна гіпертензія, яка виникає внаслідок погіршання кровообігу в нирках і подальшого виділення в них реніну (речовина пептичної природи), який сприяє підвищенню артеріального тиску. Ниркова артеріальна гіпертензія буває, як правило, достатньо стійкою (особливо стійкістю виділяється діастолічний тиск) і при тривалому перебігу призводить до перевантаження лівого шлуночка і розвитку серцевої недостатності, ураження судин сітківки ока і погіршання зору, розладу мозкового кровообігу.
При виявленні у пацієнтів із захворюваннями нирок артеріальної гіпертензії здійснюють систематичний контроль артеріального тиску
xv
(у разі потреби декілька разів на день); хворим обмежують вживання кухонної солі, призначають регулярне вживання гіпотензивних засобів у сполученні із сечогінними препаратами.
У тих випадках, коли розвивається зниження концентраційної функції нирок, говорять про ниркову недостатність. При нирковій недостатності (тяжкий прояв її носить назву уремії) у крові відбувається нагромадження продуктів білкового обміну (сечовина, креатинін та ін.), різноманітні інші з'єднання, які призводять до порушення кислотно-основного стану організму (ацидозу), тяжким порушенням функцій серцево-судинної і дихальної систем, центральної нервової системи, органів травлення. Ниркова недостатність може бути гострою і хронічною.
" Гостра ниркова недостатність
Гостра ниркова недостатність виникає внаслідок різкого зменшення кровообігу в нирках (наприклад, при шоку), отруєння нефротоксичними отрутами, порушення відтоку крові із нирок через здавлювання сечоводів. Клінічно гостра ниркова недостатність характеризується тяжким загальним станом хворих з розладом свідомості, задишкою, явищами серцево-судинної недостатності, нудотою, блюванням, олігурією. У ряді випадків тяжка уремія, яка наростає, призводить хворого до смерті. При сприятливому перебігу через 2 тиж поступово збільшується діурез, причому стадія олігурії змінюється значним збільшенням кількості добової сечі (поліурією), відновлюється концентраційна функція нирок, що проявляється нормалізацією вмісту сечовини і креатиніну в крові.
Лікування хворих з гострою нирковою недостатністю зводиться до видалення отрути з організму (промивання шлунка), проведення протишокових заходів, госпіталізації хворих у спеціалізоване відділення (гемодіалізу).
~ Хронічна ниркова недостатність
Хронічна ниркова недостатність виникає внаслідок тривалого перебігу хронічних захворювань нирок і характеризується поступовим зниженням концентраційної функції нирок.
У початковий період хронічну ниркову недостатність удається виявити по зміні нормального ритму виділення сечі (поява ніктурії). При цьому в аналізі сечі за методом Зимницького спостерігається тенденція до зниження відносної щільності сечі у всіх порціях (ізо-гіпостенурія).
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ХВОРИМИ З ПОРУШЕННЯМИ ФУНКЦІЙ НИРОК ТА СЕЧОВИХ ШЛЯХІВ 3ОЗ
У пізніх стадіях ниркової недостатності, коли різко збільшується рівень азотистих шлаків у крові (азотемія), останні починають виділятись через дихальні шляхи, обумовлюючи запах сечовини із рота, «герез шлунково-кишковий тракт, сприяючи виникненню невпинної нудоти, блювання, проносу. Прогресують тяжкі порушення серцевої діяльності, розлади функцій центральної нервової системи з переходом в уремічну кому.
При лікуванні, спостереженні і догляду за хворими з хронічною Цирковою недостатністю передбачають зниження білка в харчовому раціоні (до ЗО—40 г на добу, а в тяжких випадках — до 20—25 г на добу) перш за все за рахунок виключення м'яса і риби. Обмежують вживання кухонної солі до 2—3 г на добу. При тяжкому уремічному ураженні шлунково-кишкового тракту застосовують повторні промивання шлунка і очисні клізми з використанням 2 % розчину натрію гідрокарбонату. Здійснюють корекцію кислотно-основного стану організму (внутрішньовенно вливають 5 % розчин натрію гідрокарбонату). З метою симптоматичної терапії застосовують сечогінні і гіпотензивні засоби. У тяжких випадках ставлять питання про застосування гемодіалізу або про можливість пересадки нирки.
" Контрольні запитання
1. Назвіть основні ознаки захворювань нирок і сечових шляхів.
2. Де локалізується біль при захворюванні нирок або сечоводів?
3. Де локалізується біль при захворюванні сечового міхура?
4. Де локалізується біль при запаленні сечівника?
5. Дайте характеристику болю при нирковій кольці.
6. Де локалізується біль при нирковій кольці?
7. Які симптоми характеризують ниркову кольку?
8. У чому полягає надання допомоги при нирковій кольці?
9. Який механізм виникнення набряків при захворюваннях нирок?
10. Які обмеження в харчуванні застосовують при наявності набряків?
11. Назвіть причини виникнення артеріальної гіпертензії при захворюваннях нирок.
12. До чого призводить артеріальна гіпертензія?
13. Які заходи здійснюють при виявленні у хворих із захворюваннями нирок артеріальної гіпертензії?
14. Що таке уремія?
15. Які зміни крові відбуваються при уремії?
16. Коли виникає гостра ниркова недостатність?
17. Як проявляється клінічно гостра ниркова недостатність?
18. Які зміни в організмі відбуваються при сприятливому перебігу уремії?
304 _____________________________™____________________________
19. До чого зводиться лікування хворих з гострою нирковою недостатністю?
20. Чим характеризується хронічна ниркова недостатність?
21. За яким симптомом можна виявити хронічну ниркову недостатність у початковий період?
22. Як проявляється різке збільшення азотистих шлаків у крові в пізніх стадіях?
23. Що таке уремічна кома?
24. Що обмежують у харчовому раціоні хворим з хронічною нирковою недостатністю?
25. Які заходи здійснюють при лікуванні, спостереженні і догляді за! хворими з хронічною нирковою недостатністю?
XVI
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 872 | Нарушение авторских прав
|