АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

На цукровий діабет і догляд за ними

Цукровий діабет зумовлений абсолютною або відносною недостатністю вироблення інсуліну в р-клітинах острів-кового апарату підшлункової залози і характеризується виникненням внаслідок цього різноманітних порушень обміну речовин в організмі.

В умовах дефіциту інсуліну в першу чергу страждає вуглеводний обмін. Уповільнення поступання глюкози у м'язи і жирову тканину, порушення синтезу глікогену і переходу вуглеводів у жири, збільшення виходу глюкози з клітин призводить до підвищення її вмісту в крові (гіпер­глікемія) і подальшій появі глюкози в сечі (глюкозурія). Зменшення утворення із вуглеводів вищих жирних кис­лот і нейтрального жиру, значне поступання в кров віль­них жирних кислот супроводжується при тяжкому пере­бігу цукрового діабету схудненням хворих. Скупчення при цьому в крові проміжних продуктів обміну вищих жирних кислот може спричинити розвиток кетоацидозу, який іноді призводить до виникнення кетоацидотичної коми.

Порушення білкового обміну заключається у гальму­ванні синтезу білка, що обумовлює утворення трофічних виразок, які складно загоїти.

Тривалий перебіг цукрового діабету сприяє розвитку тяжких судинних змін (ангіопатія), що проявляється враженням судин сітківки ока (ретинопатія), нирок

XVII

(нефропатія), сприяє прогресуванню атеросклерозу, підвищує ри­зик розвитку інфаркту міокарда, порушень мозкового кровообігу, гангрени нижніх кінцівок.

Первинний цукровий діабет у свою чергу розділяють на інсуліно-залежний і інсулінонезалежний.

Розгорнута клінічна картина цукрового діабету є достатньо типо­вою. Одним із провідних симптомів є поліурія (збільшення кількості виділеної сечі за добу), яка іноді досягає до 10 л, що зумовлюється осмотичними властивостями високої концентрації глюкози в сечі. Спрага, яка виникає при цьому, пов'язана із зневодненням організ­му і супроводжується появою вираженої сухості в роті. Оскільки із сечею виділяється не тільки глюкоза, яка надходить з їжею, але й утворена в організмі із білків і жирів, то при інсулінозалежному діа­беті прогресує схуднення хворих. До інших симптомів відносяться підвищений апетит (булімія), шкірний свербіж, особливо вираже­ний в ділянці промежини і статевих органів, слабкість, сонливість, зниження працездатності.

У хворих на цукровий діабет часто розвиваються запальні за­хворювання сечових органів, тому при обстеженні таких пацієнтів необхідно повторно проводити загальний аналіз сечі, аналіз сечі за методом Нечипоренка. Ураховуючи також часті ушкодження при цукровому діабеті клубочків нирок з подальшим розвитком у них склеротичних змін і зниженням концентраційної функції, при обсте­женні пацієнтів проводять аналіз сечі за методом Зимницького.

Догляд за хворими, які страждають на цукровий діабет, передба­чає ретельне проведення загальних заходів по догляду і, крім того, включає ряд спеціальних питань, пов'язаних з особливостями ліку­вання таких пацієнтів.

У хворих на цукровий діабет на тлі свербежу і зниження стійкості до патогенних мікроорганізмів часто зустрічаються різні зміни шкір­них покривів — сухість, легке лущення, розчухування, фурункульоз. У зв'язку з цим необхідно ретельно стежити за чистотою шкірних покривів, своєчасним прийомом хворими гігієнічних ванн або душу.

Сеча, що містить глюкозу, є добрим поживним середовищем для різних бактерій; потрапляння її на шкірні покриви промежини спри­чинює сильний свербіж і розвиток попрілостей, тому потрібно регу­лярно підмивати хворих.

У зв'язку з порушенням білкового обміну у хворих на цукровий діабет, які перебувають на ліжковому режимі, легко утворюються пролежні, що потребує своєчасного застосування комплексних за­ходів, направлених на їхню профілактику.

На тлі низького опору організму у хворих на цукровий діабет часто виникають запальні захворювання ясен (гінгівіт) і слизової

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ХВОРИМИ З ЗАХВОРЮВАННЯМИ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ 313

оболонки ротової порожнини (стоматит). Профілактика таких ускладнень потребує систематичного догляду за ротовою порожни­ною, своєчасної санації її стоматологом.

Хворим на цукровий діабет потрібно регулярно визначати масу тіла, оскільки динаміка маси тіла (схуднення гладких хворих або, навпаки, надлишок маси тіла у хворих, в яких тяжкий перебіг захво­рювання супроводжувався схудненням), як правило, достатньо чітко відображає ефективність проведеного лікування.

У хворих цукровим діабетом часто виявляються супутні захво­рювання органів дихання (бронхіт, пневмонія) і серцево-судинної системи (гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, атероскле­роз та ін.). Нерідко виникає інфаркт міокарда, гостра або хронічна серцева недостатність, порушення мозкового кровообігу. Все це зу­мовлює необхідність постійного спостереження за станом дихальної і серцево-судинної систем: збір мокротиння на різні аналізи, підраху­нок частоти дихання, визначення властивостей пульсу, вимірювання артеріального тиску, контроль за динамікою набряків.

При лікуванні хворих на цукровий діабет потрібно приділяти велику увагу правильній організації харчування, тим більше що до­тримання відповідної дієти може бути основним методом лікування хворих із легкими формами захворювання.

Хворим на цукровий діабет з нормальною масою тіла призначають звичайно дієту № 9, багату білками, але з обмеженням вуглеводів. За наявності супутнього ожиріння повинна бути зменшена калорійність харчового раціону з обмеженням вмісту в ньому не тільки вуглеводів, а й жирів. Повністю виключають цукор, варення, цукерки, тістечка, торти та інші солодощі. Обмежують продукти, багаті холестерином (жирні сорти м'яса, яйця). Як замінники кондитерських виробів можна використати спеціальні сорти печива, бісквітів, цукерок, які вміщують ксиліт, сорбіт, фруктозу. Рекомендують продукти, які вміщують вуглеводи (чорний хліб), які повільно всмоктуються, а та­кож багаті вітамінами (свіжі овочі, несолодкі фрукти). Оптимальним вважається 4—5-разовий режим харчування.

Сприятлива дія при цукровому діабеті дієти з додаванням грубово­локнистої клітковини: овочі (капуста, морква, буряк, квасоля), яго­ди (малина, ожина, смородина), яблука, горіхи, висівки. Така дієта сприяє зниженню холестерину в крові, підвищенню синтезу і всмок­туванню вітамінів у кишечнику, зниженню вмісту глюкози в крові.

У багатьох хворих значного покращання перебігу цукрового діабету вдається досягти при використанні пероральних цукрозни­жувальних препаратів — похідних сульфанілсечовини (букарбан, манініл) і бігуанидів (фенформін, адебіт). Ці лікарські засоби є ефек­тивними при інсулінонезалежному цукровому діабеті, відсутності

кетоацидозу. Дозу препарату підбирають індивідуально під контро­лем рівня глюкози в крові і сечі.

Лікування хворих з інсулінозалежним цукровим діабетом здійс­нюють з використанням інсуліну. Частіше всього сполучають вико­ристання препаратів інсуліну короткої дії (моноінсуліну) з уведенням інсуліну пролонгованої дії (суспензія цинк-інсуліну та ін.). У разі потреби одночасного застосування простого і пролонгованого інсулі­ну їх не рекомендують уводити в одному шприці через можливість зв'язування простого інсуліну. Дозують інсулін в ОД. 1 мл інсуліну може вміщувати 40 ОД, 100 ОД, рідше 80 ОД. Хворий повинен їсти не пізніше, ніж через ЗО хв після ін'єкції інсуліну.

При проведенні інсулінотерапії можливе виникнення різних уск­ладнень. До них у першу чергу належать алергійні реакції: шкірний свербіж (іноді тільки в місці ін'єкції), кропив'янка, вазомоторний риніт, набряк Квінке, рідко — анафілактичний шок. Для запобіган­ня прогресуванню алергійних реакцій доцільна заміна використано­го препарату іншим видом інсуліну.

У хворих на цукровий діабет (частіше похилого віку) можливе виникнення болю в загруднинній ділянці, обумовленого швидким зниженням рівня глюкози в крові. При появі такого болю потрібно зменшити дозу введення інсуліну або попробувати замінити його пе-роральними цукрознижувальними препаратами, додати коронаро-розпіирювальні засоби (сустаніт, ериніт).

При виникненні ліподистрофії крім обов'язкової зміни місця ін'єк­ції показане введення в указані ділянки 0,5 % розчину новокаїну.

При передозуванні інсуліну можливе падіння вмісту глюкози в крові нижче нормального рівня (гіпоглікемія). Клінічно це прояв­ляється слабкістю, пітливістю, відчуттям голоду, серцебиттям, запа­мороченням, тремтінням кінцівок, іноді — психічним збудженням, непритомністю, блідістю шкірних покривів, розвитком судом. Іноді при гіпоглікемічній комі може настати смерть хворого.

При появі ознак гіпоглікемій хворий повинен зразу ж з'їсти шма­точок білого хліба, декілька цукерок, ложку цукру або меду, або ви­пити склянку солодкого чаю. Якщо стан не поліпшується, вживання солодощів потрібно повторити. При розвитку гіпоглікемічної коми необхідно внутрішньовенно ввести 40—60 мл40 % розчину глюкози.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1204 | Нарушение авторских прав