АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Б) догляд за шкірою.

При догляді за хворим важливо забезпечити чистоту його шкіри. Якщо стан хворого задовільний, то він приймає душ або загальну гігієнічну ванну із зануренням у воду всього тіла, крім верхньої частини грудей, у напівсидячому положенні. Лежачим хворим роблять місцеві ванни із зануренням тільки якоїсь частини тіла, приміром, рук або ніг. Температура води повинна бути 37-38 °С, тривалість процедури не більша, ніж 15 хв.

Тяжкохворим щодня обтирають обличчя ватою, змоченою в теплій воді (температура 36-37°С). Тіло обтирають губкою чи рушником, змоченим теплою водою з туалетним милом, поступово, у визначеній послідовності: шия, груди, руки, живіт, ноги. Змочені ділянки розтирають сухим рушником до відчуття тепла.

Хворим із суворим постільним режимом для ранкового туалету до постелі подають теплу воду й таз. За допомогою молодшої медсестри вони миють спочатку руки, потім обличчя, шию, вуха.

Ретельного догляду вимагає ділянка статевих органів і заднього проходу. Хворі напівпостільного та загального режимів користуються біде з подачею теплої води вертикальним струменем або підмиваються в інший спосіб. Хворих на постільному режимі підмивають не рідше від одного разу на добу. При цьому під таз хворого підкладають клейонку, підводять підкладне судно та пропонують зігнути в колінах і трохи розвести ноги. З глечика на промежину направляють струмінь теплої води чи слабкого розчину перманганату калію. Потім стерильною ватною кулькою, затиснутою корцангом, роблять кілька рухів у напрямку від статевих органів до заднього проходу. Іншою ватною кулькою осушують промежину (напрямок цих рухів повинен бути таким же).

Поява пролежнів у лежачих хворих — свідчення поганого догляду за ними.

Пролежень — поверхнева чи глибока виразка, що утворюється внаслідок порушення кровообігу та змертвіння тканин. Появі їх сприяє незручна, нерівна постіль, яку рідко перестилають, з наявністю складок і крихт їжі, рубці на сорочці та простирадлі, а також мацерація (вологе розм'якшення) шкіри в тяжкохворих через несистематичне обмивання й обтирання ділянок шкіри, забруднених випорожненнями та сечею. Найбільш часто пролежні утворюються в ділянках крижів, лопаток, куприка, п'яток, потилиці, сідничних горбів, де м'які тканини здавлюються постіллю.

Місця, найбільш небезпечні для пролежнів, розтирають стерильною марлевою серветкою, змоченою камфорним спиртом або одеколоном, не менш як один раз на добу роблять легкий масаж. Періодично змінюють положення хворого в постелі, якщо немає протипоказань до цього. Під місця найбільшого тиску підкладають гумові кола, попередньо покриті тканиною. Ділянки почервоніння (перші ознаки пролежнів) шкіри змазують 5-10% розчином перманганату калію чи 1% спиртовим розчином брильянтового зеленого один-два рази на добу. Щільна кірка, що утворюється при цьому, запобігає зволоженню й інфікуванню некротизованих ділянок. За призначенням лікаря роблять пов'язки з маззю Вишневського, що сприяє прискоренню процесів загоєння.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 605 | Нарушение авторских прав