АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гігієна харчування.

Харчування хворих (поряд зі спеціаль­ними медичними заходами) є важли­вим лікувальним заходом, обов'язко­вою умовою ефективного лікування. Хвороба завжди призводить до пору­шення обміну речовин, зокрема, до ак­тивізації катаболічних процесів — про­цесів розпаду речовин, і навпаки, до зниження анаболічних, відновних.

Зміщення рівноваги обміну в бік роз­паду та витрат речовин знижує функ­ціональну здатність клітин, органів та тканин організму, в тому числі й за­хисну, а також спричинює накопичен­ня в організмі шкідливих проміжних та залишкових продуктів розпаду речовин, створюючи несприятливі умови для подолання хвороби та одужання. Тому енергетичні витрати організму, зумов­лені хворобою, повинні бути компен­совані будь-яким шляхом.

Способи годування хворих:

· природний, ентеральний (над­ходження поживних речовин через рот та кишечник).

· позакишковий, або парентеральний, тобто поживні енергетичні речовини вводяться, обминаючи кишечник, в судинне рус­ло, внутрішньовенне. Останній шлях є вимушеним. Його застосовують тоді, коли хворий не може їсти через тяжкий стан або ж йому протипоказано таке хар­чування з огляду на характер хвороби та операції (бо воно може призвести до ускладнень, наприклад, прийом їжі в перші дні після операції на стравоході, шлунку чи кишках). Інколи таке харчу­вання неефективне, наприклад, за на­явності високих зовнішніх нориць (фістул) кишечнику.

Поряд із тим у багатьох хворих через порушення різних функцій організму, у тому числі травлення, настільки ве­ликі енергетичні витрати і поганий апе­тит, що навіть за можливого ентерального харчування останнє буває недо­статнім для поповнення дефіциту. У такому разі додатково призначають па­рентеральне харчування.

Парентеральне харчування здійсню­ють медичні сестри за призначенням та під суворим контролем лікаря.

Медичні (палатні) сестри проводять і особливий вид ентерального харчуван­ня — череззондове. Воно полягає у вве­денні через уведений в шлунок чи навіть у тонку кишку зонд рідких харчових су­мішей — бульйонів, молока, суміші глюкози з молоком та яйцем тощо. Його призначають хворим, у яких ки­шечник функціонує, але нормальному харчуванню заважає патологія стравохо­ду або ж шлунка чи дванадцятипалої кишки (стриктури чи опіки стравоходу, виразка шлунка, зокрема зі стенозом, фістули дванадцятипалої чи навіть по­рожньої кишки), а також хворим у тяж­кому стані (непритомність тощо).

Природне, або ентеральне (через рот), харчування згідно з призначен­ням лікаря щодо його якісного складу забезпечується молодшими медичними сестрами. Ходячі хворі харчуються в лікарняних їдальнях. Треба забороня­ти ходячим хворим їсти в палатах, ос­кільки це призводить до забрудненню палат харчовими залишками, розпліднення тарганів та інших комах, а також порушення санітарного асептичного ре­жиму і зрештою до харчових отруєнь та кишкових інфекцій, особливо влітку.

Лежачі хворі їдять за допомогою мо­лодших та палатних медичних сестер. Для полегшення цієї процедури під го­лову хворого підкладають ще одну по­душку чи піднімають головний кінець ліжка. Під підборіддя хворого підво­дять клейонку, що закриває груди. Сестра сідає поряд із хворим і біля себе, частіше на приліжковій тумбочці, ста­вить тарілку (тарілки) зі стравою і го­дує хворого з ложки, якщо страва має відносно густу консистенцію (густий суп чи борщ, каша), або з поїльни­ка, якщо страва рідка (бульйон, молоч­ний суп, кисіль, компот, кефір).

На носик поїльника під час годуван­ня тяжкохворих, хворих з тризмом чи хворих на епілепсію треба надягати гу­мову трубку, яку вводять безпосередньо у порожнину рота.

Їжа має бути смачною, калорійною (з високою енергетичною цінністю), добре всмоктуватися. Посуд (тарілки, ложки, виделки, поїльники, склянки) повинен бути бездоганно чистим (вимитим) та сухим, в деяких випад­ках — дезінфікованим. Їда повинна обов'язково закінчуватись прийомом рідини та промиванням порожнини рота, а також прибиранням ліжка, тум­бочки, підлоги.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 731 | Нарушение авторских прав