АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Догляд за тяжкохворими та тими, хто помирає.

Тяжкохворі потребують поси­леного догляду, і тому медичні сестри — як молодші, так і з медичною осві­тою — повинні бути біля них практич­но постійно. Таких хворих лікують пе­реважно в палатах інтенсивної терапії та реанімаційних.

У відділеннях, де таких палат нема, тяжкохворі та ті, хто помирає, повинні бути ізольовані в окрему палату або при­наймні відгороджені від інших ширмою.

Робити ізоляцію таких хворих треба тактовно, мотивуючи медичними пока­заннями, щоб не спричинити психічної депресії. Зусилля лікарів та обслугову­ючого персоналу не повинні ослаблюва­тись аж до досягнення перелому в стані хворого на краще або ж до настання смерті. Треба пам'ятати, що багато хво­рих, особливо хірургічного профілю, можуть перебувати в тяжкому і навіть агонізуючому стані та стані клінічної смерті внаслідок шоку, переважно ге­морагічного, травматичного або септич­ного, який за умови правильного інтен­сивного лікування та догляду може бути оборотним, і хворий одужає.

У палаті, де лежить тяжкохворий, треба, щоб було тепло, але не спекотно, тихо. Мають бути свіже повітря та досить світла (якщо воно не дратує хво­рого або не протипоказане, як у разі захворювання на правець).

Медична сестра повинна постійно стежити, щоб такі хворі лежали на сухій білизні, були вкриті простирадлом чи ковдрою і не переохолоджувались. Тре­ба змочувати хворому губи та давати за відсутності протипоказань пити ложкою чи з поїльника рідину (воду, сік), протирати періодично шкіру спини та крижів камфорним спиртом чи теплою водою, а також протирати ватною куль­кою, змоченою теплою водою, повіки, носові ходи, здійснювати контроль за надходженням кисню через катетер чи маску.

Лікарські призначення треба вико­нувати чітко й своєчасно, а про зміни в стані хворого доповідати негайно ліка­реві для проведення останнім корекції лікувальних заходів.

Обслуговуючий персонал своєю по­ведінкою не повинен створювати ме­тушню та атмосферу безнадії. Навпа­ки, він має спокійно, чітко, методич­но створювати враження про сприятливі перебіг і закінчення хвороби. Проте родичам тяжкохворих, особливо безна­дійних, що помирають, треба говори­ти відверто про загрозливе становище, допускати 'їх до хворих для проведення з ними останніх годин чи хвилин їх життя.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 507 | Нарушение авторских прав