АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Підготовка пацієнта до колоноскопії. ---------------Асистування лікареві під час процедури

Для огляду всіх відділів товстої кишки використовують гнучкий колоноскоп з волокнистою оптикою. Колоноскопія показа­на при повторних кровотечах, пов'язаних із захворюваннями товстої кишки, при підозрі на пухлину товстої кишки, наявності поліпів, хронічних виразок, неспецифічних запальних процесів.

Протипоказання: тяжкі форми неспецифічного виразкового коліту і хвороби Крона, при якій є небезпека профузної кровотечі; перфорація і загострення патологічного процесу в товстій кишці; виражена легенева і серцева недостатність; гіпертонічна хвороба III стадії; гемофілія; гострі захворювання органів черевної порож­нини з явищами перитоніту; гострі кишкові інфекційні захворю­вання та ін.

Дослідження краще проводити після іригоскопії, яка дозволяє уточнити анатомо-топографічні особливості товстої кишки. Коло­носкопії повинно передувати пальцеве дослідження прямої кишки і огляд відхідника за допомогою ректального дзеркала для виявлен­ня можливих патологічних процесів (тріщина, геморой).

Підготовка до колоноскопії така сама, як при іригоскопії. У разі потреби проведення екстреної колоноскопії (наприклад, при підозрі на непрохідність товстої кишки) підготовку обмежують сифонною клізмою; через 1/2—1 год після неї проводять колоноскопію.

Процедуру зазвичай проводять натще. За ЗО хв до дослідження пацієнтові за призначенням лікаря вводять підшкірно 1 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату або 1 мл 0,2 % розчину платифіліну гідротартрату і 1 мл 1 % розчину промедолу або 2 мл 50 % розчину анальгіну (внутрішньом'язово).

Пацієнта кладуть на ендоскопічний стіл на лівий бік з підведени­ми до живота ногами. Після подолання ректосигмоїдального відділу товстої кишки пацієнт повертається на спину і в такому положенні лікар-ендоскопіст продовжує проводити колоноскопію. Медична сес­тра допомагає лікареві вводити за командою колоноскоп, стежить за станом пацієнта під час проведення процедури, виводить колоноскоп, здійснює туалет відхідника, дезінфікує використане оснащення.

266 _________________________________ * _________________________________

~~~~~~~~~ Підготовка пацієнта до ректороманоскопії. _______ Асистування лікареві під час процедури

Ректороманоскопію застосовують для об'єктивного до­слідження прямої кишки і дистального відділу сигмоподібної ободової кишки, а саме: виявлення запальних процесів, виразок, гемороїдаль­них вузлів, злоякісних і доброякісних новоутворень, одержання мазків та проведення біопсії. За допомогою ректороманоскопа можна огляну­ти слизову оболонку товстої кишки на відстані ЗО см від відхідника.

Протипоказання: тяжкий загальний стан хворого, гострі запаль­ні процеси в ділянці відхідника, рубцеві звуження прямої кишки.

Підготовка до ректороманоскопії включає в себе проведення очисних клізм напередодні ввечері і вранці за 1,5—2 год до дослі­дження. При значній кровоточивості слизової оболонки прямої і сиг­моподібної кишки дослідження здійснюють без попередньої підго­товки. Якщо хворий страждає від закрепу, йому протягом декількох днів до дослідження дають проносне (ЗО мл рицинової олії), щодня проводять очисну клізму. Останню клізму роблять уранці за 2 год до дослідження. Безпосередньо перед процедурою пацієнт повинен помочитися. Перед ректороманоскопією лікар проводить пацієнтові пальцеве обстеження прямої кишки. Його виконують не тільки з діагностичною метою, але й для того, щоб підготувати відхідниковий канал для введення ректороманоскопа. Завдяки змазуванню відхід­никового каналу вазеліном, а також деякому розтягненню сфінктера під час пальцевого дослідження введення ректороманоскопа прохо­дить переважно безболісно.

Підчас процедури пацієнтові надають колінно-ліктьове положен­ня — найбільш зручне для введення ректороманоскопа; пацієнт стає на коліна на стіл для перев'язок так, щоб ступні звисали за його край, а лікті чи плечі упирались у стіл. Друге можливе положення пацієн­та — лежачи на правому боці з трохи піднятим тазом.

Медична сестра асистує під час процедури лікареві і спостерігає за станом пацієнта.

При недостатній підготовці пацієнта дослідження припиняють і проводять повторну підготовку.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 701 | Нарушение авторских прав