АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

І САНІТАРНОГО ОБРОБЛЕННЯ ПАЦІЄНТА

Прочитайте:
  1. Гідність пацієнта
  2. Для оцінки санітарного стану пологового будинку проведено обстеження медичного персоналу на бактеріоносійство. Які мікроорганізми особливо небезпечні для оточуючих?
  3. М/с підходи до вирішення проблем пацієнта при інфаркті міокарда.
  4. Можливі проблеми пацієнта при гепатитах
  5. Можливі проблеми пацієнта при лептоспірозі
  6. Можливі проблеми пацієнта при СНІДі
  7. Назвіть показання для годування пацієнта через зонд.
  8. Наявність у лікаря загальної практики - сімейного лікаря локального протоколу ведення пацієнта з артеріальною гіпертензією
  9. Підготовка пацієнта до колоноскопії. ---------------Асистування лікареві під час процедури

Для планової госпіталізації пацієнтів доправляють у при­вальне відділення, маючи на руках направлення від лікаря, а та­кож виписку із амбулаторної картки, результати амбулаторних до­сліджень. Якщо питання про госпіталізацію попередньо узгоджене з лікарем, медична сестра одразу заповнює картку стаціонарного хво­рого та всю необхідну документацію і самостійно здійснює прийман­ня пацієнта.

У екстрених ситуаціях пацієнти можуть бути доправлені маши­ною "Швидкої допомоги". У деяких випадках хворі звертаються са­мостійно, раптово відчувши себе погано десь поблизу лікарні. При не­гайній потребі їх госпіталізують. У інших випадках (наприклад, при гіпертонічному кризі) хворому надають допомогу, певний час спос­терігають за станом здоров'я і при позитивній динаміці відпускають.

Медична сестра приймального відділення повинна організувати огляд пацієнта лікарем. Оглядати пацієнтів в оглядовому кабінеті і давати письмовий дозвіл на госпіталізацію в денний час може лікар приймального відділення чи лікар-ординатор відповідного за про­філем відділення або завідувач відділення; у нічний час — черговий лікар. До приходу лікаря медична сестра повинна виміряти пацієн­тові температуру, AT, оглянути його на предмет виявлення педикульозу, корости, інфекційних, онкологічних захворювань. Зібрати анамнез про перенесений вірусний гепатит, дані про епідоточення.

За вказівкою лікаря медична сестра визначає антропометричні дані пацієнта: масу тіла, зріст, обвід грудної клітки, живота, розміри таза. Антропометричні дані мають відповідне значення в діагностиці деяких захворювань і є достатньо надійним методом контролю дина­міки набряків.

Лікар оглядає пацієнта, дає письмовий дозвіл на направлення його у відповідне відділення.

Потім медична сестра оформляє на пацієнта титульний листок медичної картки стаціонарного хворого, дуже уважно записує пас­портні дані, тому що в подальшому вся медична документація запов­нюється на основі цих даних, а також ретельно записує всі дані до графи "Діагноз при надходженні". Якщо пацієнт доправлений у не­притомному стані, то необхідні дані записують зі слів осіб, що його супроводжують. Якщо відсутня і така можливість, то у графі "Пріз­вище, ім'я, по батькові" записують "Невідомий" і відповідні зовніш­ні дані про такого пацієнта передають у найближчий відділ міліції. Також заносять відповідні дані у "Журнал реєстрації осіб, направле­них на стаціонарне лікування", який пронумерований, прошитий і скріплений підписом головного лікаря і круглою печаткою закладу з тим, щоб із перших джерел були занесені достовірні дані і не допущені перекручення. і

У деяких випадках пацєнтові можуть відмовити у госпіталізації із-за відсутності показань відсутності вільних місць. Іноді пацієнт сам категорично відмовляється від госпіталізації із-за тієї чи іншої причини (сімейні обстави и, стан алкогольного сп'яніння та ін.). У такому випадку паспортні дані пацієнта заносять у "Журнал реє­страції відмов від госпіталізації", який пронумерований, прошитий і j скріплений підписом головного лікаря і круглою печаткою закладу. Лікар обов'язково записує дані об'єктивного обстеження пацієнта, j у разі потреби результати лабораторного, рентгенологічного дослідження та ін., діагноз, причину відмовлення, відповідні рекомендації; або подальші дії по відношенню до пацієнта (лікування в амбулаторних умовах, направлення у приймальне відділення відповідного за профілем захворювання л кувального закладу та ін.).

У разі відмови пацієнт від запропонованого йому стаціонарного лікування консиліум у складі трьох лікарів складає акт про те, що хворий(а) категорично відмовляється від необхідної йому(їй) госпіталі­зації та стаціонарного лікування у відділенні. Проводить співбесіду з хворим(ою) про необхідність стаціонарного лікування і можливих наслідків у випадку його(її) відмови. Вказують, що хворий(а) категорично відмовляється від госпіталізації навіть після проведеної спільної і бесіди і що хворий(а) попереджений про наслідки відмови. Підписується хворий(а), лікарі, проставляють дату. Такий акт підшивають до від­повідного запису в «Журналі реєстрації відмов від госпіталізації».

У разі потреби пацієнтові при надходженні здійснюють повне або часткове санітарне оброблення в санпропускнику. Повне санітарне оброблення проводять у ванній або під душем. Для миття пацієнта у ванній її заповнюють на 2/3 об'єму водою температури 35—36°С. У разі потреби необхідно допомогти пацієнтові роздягнутись. Ослабленого хворого супроводити до ванної кімнати та підтримувати його; під пахви, коли він сідає у ванну та підводиться з неї. Якщо хворий; не може митися сам, йому допомагають. Спочатку потрібно вимити? голову, потім тулуб, руки і, нарешті, ноги. Після миття шкіру витирають сухим рушником.

Якщо є можливість, то краще мити хворих під душем.

У разі погіршення самопочуття хворого (запаморочення, серцебиття, біль у ділянці серця, блідість) треба припинити миття; допомогти хворому вийти з ванни; покласти на кушетку з трохи піднятим ножним кінцем; накрити простирадлом; піднести до носа тампон, змочений нашатирним спиртом; розтерти скроні; до голови прикласти рушник, змочений холодною водою; викликати лікаря.

Часткове оброблення здійснюють поступовим протиранням ок­ремих ділянок тіла зволоженим водою (у разі потреби намиленим) рушником, розпочинаючи з обличчя і закінчуючи нижніми кінців­ками. Кожну оброблену анатомічну ділянку тіла одразу висушують сухим рушником. Часткове оброблення здійснюють тяжкохворим, а також хворим із порушенням цілості шкірних покривів.

При загрозливих для життя станах спочатку надають пацієнтові невідкладну допомогу, а потім здійснюють часткове санітарне оброб­лення. При надзвичайно загрозливих для життя станах пацієнта відра­зу транспортують в операційний блок або реанімаційне відділення.

Зараз, коли є можливість швидко зв'язатися по телефону з від­повідними відділеннями стаціонару, на етапі надання першої не­відкладної допомоги сповіщають у відділення і зразу за сигналом готується бригада для проведення реанімаційних заходів чи опера­ційних втручань. Таким чином, не втрачається жодна хвилина для підготовки операційної та бригади лікарів і медичних сестер, що дуже важливо для своєчасного надання невідкладної лікарської до­помоги. У такому разі часткове оброблення пацієнтів здійснюють у передопераційних або відразу після операції.

Існує певний порядок організації роботи і черговості госпіталі­зації при масових надходженнях хворих до стаціонару (катастрофи, катаклізми). У такому разі медична сестра приймального відділення терміново викликає колег для надання допомоги із відділень ста­ціонару. У першу чергу приймають і реєструють тяжкохворих, потім хворих середньої тяжкості, і в останню чергу приймають хворих за направленням.

Якщо у хворого, що надходить до стаціонару, у приймальному відділенні виявлено інфекційне захворювання, то тактика медично­го персоналу має бути такою: до появи бригади "Швидкої медичної допомоги", яка спеціалізується на перевезенні інфекційних хворих, сестра приймального відділення заповнює "Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре, професійне захворю­вання "(Ф-058-У), яке направляють до санепідстанції.

Одяг пацієнта при надходженні його на стаціонарне лікування можуть забрати додому рідні (крім хворих, яких госпіталізують у ін­фекційне відділення).

При надходженні пацієнт може здати одяг у гардеробну, де він буде зберігатися до виписування хворого. Одяг хворого описують у трьох примірниках квитанцій. Один разом з одягом здають у гар­деробну, другий залишається у приймальному відділенні і третій вклеюють у медичну картку стаціонарного хворого.

Якщо пацієнти надходять на стаціонарне лікування у вечірній або нічний час, то одяг кожного пацієнта розміщують в окремий чистий бавовняний мішок разом з квитанцією, і вранці санітарка передає його у гардеробну.

Гроші (значні суми), інші речі, документи також приймають згідно опису у квитанціях трьох екземплярах і зберігають їх у сейфі приймального відділення бо сейфі контори лікарні.

Пацієнта попереджають, що медичний персонал відділень ста­ціонару не несе відповідальності за пропажі грошей, цінних речей та документів.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1301 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)