АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Санітарно-протиепідемічний режим палати

Прочитайте:
  1. D. режим доби
  2. Адаптация организма к различным температурным режимам
  3. Анализ и обеспечение рабочих режимов в R-C и R-D - делителях напряжения
  4. Анализ и обеспечение усилительного и ключевого режимов в транзисторных делителях напряжения
  5. ВЛИЯЕТ ЛИ РЕЖИМ ПИТАНИЯ НА МЕТАБОЛИЗМ?
  6. Выбор оптимального режима инсулинотерапии
  7. ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ: по режиму или по требованию?
  8. Запись ЭКГ в автоматическом режиме регистрации по трем каналам
  9. Инсулинотерапия - режим малых доз
  10. І. Санітарно-гігієнічний режим в приймальному відділенні

Палати лікувального закладу повинні бути просторими, світлими. За сучасними гігієнічними нормами вважається, що 60 % палат мають бути розраховані на 4 ліжка, 20 % — на 2, 20 % — на 1 ліжко. Відстань між ліжками повинна бути не менше 1 м, щоб було зручно при транспортуванні хворого та наданні йому допомоги. У кожному відділенні для тяжкохворих або хворих з гнійною інфек­цією необхідно мати палати-ізолятори, а також палати інтенсивного спостереження і догляду за тяжкохворими.

У палатах-ізоляторах повинні бути туалет, умивальник, необхід­ний для хворого посуд і предмети догляду. Обов'язковою є наявність сигналізації від кожного ліжка на сестринський пост, а ще краще — двобічного зв'язку пацієнта та чергової медсестри.

На одне ліжко в палаті має виділятися від 6,5 до 7,5 м2 площі, ви­сота палат не менша ніж 3,5 м, тобто на 1 хворого припадає 22—25 м3 повітря. Співвідношення площі вікон до підлоги має становити 1:6, температура повітря у палаті має бути 18—22 °С. Бажано, щоб у кож­ній палаті був окремий санвузол. Палати мають бути добре освітлені. Стіни і радіатори опалення слід фарбувати світлою олійною фар­бою, щоб під час прибирання їх можна добре помити. Найкращою з гігієнічної точки зору є підлога, вкрита лінолеумом. Вентиляція палат здійснюється за рахунок провітрювання, але кращим засобом вентиляції є кондиціювання повітря. Освітлення палат у вечірній час має здійснюватись за рахунок матового освітлення. Поряд із загаль­ними світильниками бажано, щоб на кожній приліжковій тумбочці був настільний освітлювач.

Палати повинні бути обладнані належним чином. Там повинні стояти дерев'яні або металеві ліжка з пружинною сіткою, поверх якої кладеться матрац із наматрацником, дві подушки з наволочками, простирадло, ковдра з підковдрою та два рушники. На ніжках ліжка прикріпленні коліщата з гумовими шинами, щоб у разі потреби можна було легко перемістити пацієнта з ліжком. Для тяжкохворих призначені функціональні ліжка, які уможливлюють надавання хворому різних положень.

На спинці ножного кінця ліжка прикріплюють рамочку, куди вставляють листок, де вказано прізвище, номер дієтичного стола, особливі нотатки, на які повинен звернути увагу медичний персонал, наприклад "Алергійна реакція на (указати препарат)", у деяких лі­карнях сюди вставляють температурний листок.

У хворих, прикутих до ліжка, під ліжком на спеціальну підстав­ку або низький стільчик, покритий чистою клейонкою, ставлять ін­дивідуальне судно та сечоприймач, між ліжками розміщують при-ліжкові столики або тумбочки. На них виставляють посуд з їжею та склянку чи поїльник з питвом, у закритій частині повинні знаходи­тись індивідуальні речі пацієнта (зубна щітка, паста, мило, гребі­нець, одеколон, книжки тощо, а також невеликий запас дозволених продуктів, які не псуються).

У палаті повинен бути загальний стіл, який можуть використову­вати як пацієнти, так і лікар та медична сестра. У загальних палатах доцільно використовувати персональні ширми, які дозволяють у разі потреби (виконання деяких маніпуляцій, відправлення фізіологіч­них потреб та ін.) відгородити хворого від сторонніх.

У палатах біля кожного ліжка мають бути вмонтовані індивіду­альні лампи нічного використання, радіонавушники, кнопка сиг­налізації, підвішена на шнурі, щоб тяжкохворий міг нею скориста­тися, не змінюючи пози.

Палати для тяжкохворих розраховані на 1—2 місця з окремим санвузлом. Вони можуть бути двох видів: а) палати інтенсивної тера­пії, де розміщують хворих з тяжкими, гострими порушеннями органів дихання, кровообігу, але які не потребують реанімаційних засобів лікування. Ці палати мають бути обладнані сучасною лікувальною та діагностичною апаратурою, що забезпечує постійний контроль за життєвими показниками хворого. Такі палати забезпечуються цент­ралізованою подачею кисню; б) палати для тяжкохворих з хронічни­ми та дуже тяжкими захворюваннями. Це група хворих, які потребу­ють не стільки інтенсивного лікування, скільки постійного догляду: онкологічно тяжкохворі, хворі старечого віку, хворі на параліч тощо. Перебування такого контингенту хворих у загальних палатах стоїть на заваді одужання хворих із середнім перебігом захворювань.

Прибирання палат проводять не менше 2 разів на день вранці та ввечері вологими методами із застосуванням мийних засобів та кварцування, при наявності пацієнтів із значними виділеннями патогенної мікрофлори при вологому прибиранні палат використовують дезінфек­ційні засоби. Регулярно провітрюють палати, відчинивши кватирку.

Один раз на тиждень здійснюють генеральне прибирання асептич­них палат з використанням дезінфекційних засобів, камерного зне­зараження м'якого інвентарю та знезараження повітря. Під час про­ведення генерального прибирання використовують ті дезінфекційні розчини, що мають спороцидну активність, наприклад, 6 % розчин пероксиду водню з 0,5 % розчином мийного засобу ("Лотос"). Норма витрат дезінфекційного розчину становить 150—200 мл на м2. Спо­чатку приміщення звільняють від обладнання і меблів. Промивають мийним розчином стелю, стіни, підлогу за системою 2 відер, тобто спочатку поверхні протирають ганчіркою, зволоженою мийним роз­чином, а потім іншою, зволоженою чистою водою. Далі приміщення обробляють 6 % розчином пероксиду водню. Експозиція 60 хв. Ви­мивають приміщення чистою водою. Так само обробляють і облад­нання. Кварцують приміщення з обладнанням 60 хв, провітрюють 30 хв, знову кварцують ЗО хв, потім провітрюють.

Після виписування хворого зі стаціонару предмети індивідуаль­ного догляду дезінфікують, постільні речі (матрац, ковдра, подуш­ки) знезаражують у дезкамері. Використані ним тапочки знезаражу­ються протиранням тампоном, змоченим 40 % розчином формаліну або 40 % розчином оцтової кислоти, витримують 3 год у поліетилено­вому пакеті, потім провітрюють.

Тумбочку ретельно обробляють дезінфекційним розчином всере­дині і зовні, після витриманої експозиції промивають чистою водою і провітрюють. Ліжко також дезінфікують і промивають чистою водою.

За належним порядком у тумбочках і холодильниках стежить буфетниця-роздавальниця. Вона також своєчасно розморожує холо­дильник, ретельно його промиває. Стежить за тим, щоб у тумбочках і холодильнику знаходились продукти, які дозволені для використан­ня в стаціонарних умовах. Не дозволяється в лікарні з продуктів ви­користовувати копченості, соління, маринади, ковбаси, гриби, спир­тні напої. Перелік дозволених для споживання продуктів має бути У кожному відділенні, який погоджений із завідувачем відділення і Дозволений для передач хворим.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 2409 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)