АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Можливі проблеми пацієнта при лептоспірозі

Прочитайте:
  1. Анатомо-фізіологічна характеристика шляхів виведення з організму продуктів обміну речовин, можливі порушення.
  2. Будова та фізіологія статевої системи чоловіка, можливі гормональні відхилення.
  3. Бюрократія й проблеми формування конституційної економіки
  4. Вікові особбливості опорно- рухового апарату, будова, функції, можливі відхилення.
  5. Водно-сольовий обмін, значення для організму, що росте та розвивається, можливі порушення та їх наслідки
  6. Гідність пацієнта
  7. Значення травлення у кишечнику, особливості будови та функції різних відділів кишечника, вікові властивості, можливі відхилення функцій.
  8. І САНІТАРНОГО ОБРОБЛЕННЯ ПАЦІЄНТА
  9. М/с підходи до вирішення проблем пацієнта при інфаркті міокарда.
  10. Мають значення такі загальні психологічні проблеми

I – наявні

1. Головний біль, біль у попереку та м`язах.

2. Нудота, можливе блювання.

3. Гіпертермія.

4. Незадоволення потреб в адекватному харчуванні через відсутність апетиту.

5. Порушення рухової діяльності.

6. Зменшення кількості сечі, анурія.

II – потенційні

1. Порушення сну.

2. Тривога.

3. Ризик виникнення застійної пневмонії.

4. Ризик виникнення пролежнів.

5. Ризик виникнення кровотечі.

6. Інфікування сечових шляхів.

Сестринська оцінка загального стану хворого при лептоспірозі.

1. Медсестра звертає увагу на положення хворого у ліжку, активність, адекватність, стан свідомості, порушення сну.

2. Стан гемодинаміки – артеріальний тиск, пульс.

3. Вимірює температуру, частоту дихання, характер дихання.

4. Колір шкіри та склер, висипи на шкірі, крововиливи у шкіру та склери.

5. Колір сечі та фекалій, добовий діурез.

6. Диспептичні явища – відраза від їжі, нудота, блювання, пронос, солодкуватий печінковий запах з рота.

Лабораторна діагностика -

1) в перших три дні хвороби можна виявити лептоспіри в крові - посів крові на середовище з інактивованою сироваткою

2) На 2-3 тижні посів ліквору

3) З 7-8 дня мікроскопія осаду сечі в темному полі

4) Найчастіше використовують серологічну реакцію аглютинації та лізису (РАЛ) з лептоспірами, її проводять на 5 та 15 день хвороби, титр антитір зростає.

Лікування - 1) суворий ліжковий режим

3) молочно-рослинна дієта, велика кількість питва

4) в перших три дні вводиться протилептоспірозний гамаглобулін за Безредко по 10мл в/м протягом 3 діб

5) пеніцилін по 1млн.6-8 р/д або тетрациклін по 0,2-0,3 4р/д до 3 дня нормальної температури

6) дезінтоксикаційна терапія

7) гормонотерапія

8) гемостатична терапія

9) у першій стадії НН сечогінні, гемосорбція

 

Догляд -

- збирання сечі, визначення добового діуреза

- вимірювання Ps, АТ, t° кожних 6 год.

- розташування хворого в зручному положенні, при необхідності за ширмою

- догляд за шкірою та слизовими оболонками

- зміна натільної та постільної білизни

- при загрозі колапсу підняти ніжний кінець

- профілактика пневмонії

- профілактика флебіту, напівспиртові компреси на область венепункції

- догляд при блюванні та проносі

Профілактика - проведення дератизації на бійнях та м`ясокомбінатах, ветеринарний нагляд за худобою, щеплення людей, професія яких пов`язана з небезпекою захворіти на лептоспіроз.

 

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення лептоспірозу.

2. Дайте характеристику збудника лептоспіроза.

3. Які особливості зараження?

4. Назвіть основні клінічні ознаки. Ускладнення.

5. Визначте проблеми пацієнта і дайте сестринську оцінку стану пацієнта.

6. Перелікуйте методи лабораторної діагностики.

7. Які принципи лікування?

8. Профілактичні заходи.


 

ΙΙΙ розділ

Інфекції дихальних шляхів

 

 

ГРИП

 

План:

1. Основи етіології і епідеміології грипа.

2. Основні клінічні ознаки. Проблеми пацієнта. Ускладнення.

3. Сестринська оцінка загального стану хворого на грип.

4. Лабораторна діагностика.

5. Принципи лікування.

6. Профілактичні заходи.

 

Грип – гостра інфекційна гостроконтагіозна хвороба, спричиняється вірусами грипу, передається повітряно-краплинним шляхом, характеризується гострим початком, коротким гарячковим періодом, значною інтоксикацією, ураженням слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, частими ускладненнями.

Етиологія – вірус грипу (А,В,С) належить до родини ортоміксовірусів, це внутрішньоклітинний паразит, який проникає у клітини слизової оболонки верхніх дихальних шляхів та розмножується в них. Малостійкий у зовнішньому середовищі, високочутливий до висушування, дії дезрозчинів, УФ-випромінювання, ефіру.

Віруси здатні змінювати свою антигенну структуру, особливо вірус А. Добре культивується в курячих ембріонах.

Епідеміологія – джерело інфекції хвора людина.

Механізм передачі – повітряно-краплинний.

Хвора людина виділяє величезну кількість вірусів в останні години інкубаційного періоду і в перші 2 – 3 доби хвороби під час дихання, кашлю, чихання. З 4 дня хворі вже не заразні.

Має зимово-весняну сезонність.

Вірус А викликає бурхливу епідемію і навідь пандемію, вірус В розвивається повільніше, хворіє меньше людей, вірус С викликає спорадичні випадки, він супроводжує віруси А та В. Імунітет нестійкий.

Клініка – інкубаційний період від декількох годин до 2-3 діб. Початкові ознаки грипу – загальний дискомфорт, озноб, закладеність носа. Через декілька годин підвищується температура до 38°С-40°С, з`являється сильний головний біль, біль в очних яблуках, ломота у тілі, біль у м`язах та суглобах, наростає слабкість, може бути нудота та блювання, зниження АТ, у дітей можливі судоми, втрата свідомості.

Об`єктивно – гіперемія шкіри обличчя, ін`єкція судин склер, задня стінка глотки та м`яке піднебіння яскраво гіперемійоване з точковими крововиливами, судини розширені.

При вираженій інтоксикації – АТ знижується, тахікардія, відносна брадікардія.

Над легенями вислуховується жорстке дихання. З боку нервової системи – запаморочення, судоми, менінгеальний синдром.

На третю добу при неускладненому грипі температура знижується, стан поліпшується. На зміну інтоксикації посилюються катаральні явища, кашель. Іще через 3-5 днів настає видужування.

При важкому перебігу грипу може дуже швидко розвинутись менінгоенцефаліт, геморагічний синдром погіршує прогноз.

Якщо висока температура утримується більше 5 діб – необхідно шукати ускладнення.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 561 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.006 сек.)