| Лікування-1) постільний режим 2) велика кількість пиття (чай, сік, морс) 3) ремантадин по 0,05 г 3 рази на добу 3 дні 4) інтерферон – краплі в ніс 5) оксолінова мазь 6) аскорбінова кислота в ударних дозах 7) порошки антигрипіну 8) мефенамінова кислота по 0,5 г 3 рази на добу після їжі 9) антигістамінні препарати 10)при ускладненнях призначають антибіотики широкого спектру дії. Догляд - - забезпечити карантинний та масковий режим - надати пацієнту зручного положення у ліжку, затемнити вікна, забезпечити тишу - провести бесіду по необхідномті дотримуватись суворого ліжкового режиму - вимірювати АТ, ЧД, Ps, tº кожних 6 годин, результати заносити в листок сестринського спостереження - забезпечити пацієнта великою кількістю підкисленого теплого питва та судном - при гарячці - водно-оцтові компреси - застосування міхура з льодом до лоба - догляд за слизовими оболонками ротової порожнини та носа - полоскання зіва та очищення носових ходів - теплі грілки до болючих м`язів, розслаблюючий масаж - зміна натільної та постільної білизни - профілактика ускладнень - поточна та заключна дезинфекція - освітня бесіда з пацієнтом по режиму та харчуванню Профілактика - проведення профілактичних щеплень за місяць до очікуваної епідемії - вітамінізована їжа - збільшити споживання продуктів із вмістом вітаміну С - інтраназальний інтерферон, оксолінова мазь - карантинний режим в лікарнях, постійна зміна масок - ізоляція хворих, - поточна та заключна дезинфекція   Питання для самоконтролю: 1. Дайте визначення грипу. 2. Дайте характеристику збудника грипу. 3. Які особливості зараження? 4. Назвіть основні клінічні ознаки. Ускладнення. 5. Визначте проблеми пацієнта і дайте сестринську оцінку стану пацієнта. 6. Перелікуйте методи лабораторної діагностики. 7. Які принципи лікування? 8. Профілактичні заходи. 
 ПАРАГРИП   План: 1. Основи етіології і епідеміології парагрипа. 2. Основні клінічні ознаки. Проблеми пацієнта. Ускладнення. 3. Сестринська оцінка загального стану хворого на парагрип. 4. Лабораторна діагностика. 5. Принципи лікування. 6. Профілактичні заходи.   Парагрип — гостре інфекційне захворювання, яке супроводжується гарячковою реакцією й ураженням слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Етиологія Збудником захворювання є РНК-вмісний вірус парагрипу, який належить до родини параміксовірусів. Вірус характеризується відносною антигенною стабільністю і за антигенним складом диференціюється на типи. Усі типи вірусу малостійкі в зовнішньому середовищі, термолабільні, інактивуються при кімнатній температурі через 1—3 дні. Швидко руйнуються під впливом прямих сонячних променів. Гинуть у кислому середовищі, а також у розчинах формаліну, хлорвмісних дезінфектантів. Епідеміологія Джерелом інфекції є хвора людина. Виділення вірусу відбувається в останні дні інкубації, тривалість якої 2—6 днів. Механізм передачі інфекції — повітряно-краплинний. Унаслідок експіраторних актів збудник потрапляє в повітря, а потім уражає сприйнятливих оточуючих людей. Оскільки збудник виживає в умовах кімнатної температури до 5 діб, він може передаватися через забруднені вірусом рушники, предмети побуту. Чинники, що сприяють виникненню захворювання: — сприятливий епідеміологічний фон; — вік дитини (1—4 роки); — імунодефіцитні стани; — часті захворювання дитини; — негативний преморбідний фон. Сезонність захворювання. Захворюваність на парагрип спостерігається протягом усього року з підвищенням її в осінньо-зимовий період. Сприйнятливість населення. Серед гострих респіраторних захворювань парагрипозна інфекція становить 12—18%. Хворіють переважно діти. Після перенесеної інфекції в організмі розвивається несприйнятливість — у крові з'являються специфічні антитіла, які зберігаються протягом 1 року. Класифікація За формами перебігу: 1. Легка. 2. Середньої важкості. 3. Важка. 
 Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 511 | Нарушение авторских прав 
 
 
 
 
 |