Лікування-
1) постільний режим
2) велика кількість пиття (чай, сік, морс)
3) ремантадин по 0,05 г 3 рази на добу 3 дні
4) інтерферон – краплі в ніс
5) оксолінова мазь
6) аскорбінова кислота в ударних дозах
7) порошки антигрипіну
8) мефенамінова кислота по 0,5 г 3 рази на добу після їжі
9) антигістамінні препарати
10)при ускладненнях призначають антибіотики широкого спектру дії.
Догляд -
- забезпечити карантинний та масковий режим
- надати пацієнту зручного положення у ліжку, затемнити вікна, забезпечити тишу
- провести бесіду по необхідномті дотримуватись суворого ліжкового режиму
- вимірювати АТ, ЧД, Ps, tº кожних 6 годин, результати заносити в листок сестринського спостереження
- забезпечити пацієнта великою кількістю підкисленого теплого питва та судном
- при гарячці - водно-оцтові компреси
- застосування міхура з льодом до лоба
- догляд за слизовими оболонками ротової порожнини та носа - полоскання зіва та очищення носових ходів
- теплі грілки до болючих м`язів, розслаблюючий масаж
- зміна натільної та постільної білизни
- профілактика ускладнень
- поточна та заключна дезинфекція
- освітня бесіда з пацієнтом по режиму та харчуванню
Профілактика - проведення профілактичних щеплень за місяць до очікуваної епідемії
- вітамінізована їжа - збільшити споживання продуктів із вмістом вітаміну С
- інтраназальний інтерферон, оксолінова мазь
- карантинний режим в лікарнях, постійна зміна масок
- ізоляція хворих,
- поточна та заключна дезинфекція
Питання для самоконтролю:
1. Дайте визначення грипу.
2. Дайте характеристику збудника грипу.
3. Які особливості зараження?
4. Назвіть основні клінічні ознаки. Ускладнення.
5. Визначте проблеми пацієнта і дайте сестринську оцінку стану пацієнта.
6. Перелікуйте методи лабораторної діагностики.
7. Які принципи лікування?
8. Профілактичні заходи.
ПАРАГРИП
План:
1. Основи етіології і епідеміології парагрипа.
2. Основні клінічні ознаки. Проблеми пацієнта. Ускладнення.
3. Сестринська оцінка загального стану хворого на парагрип.
4. Лабораторна діагностика.
5. Принципи лікування.
6. Профілактичні заходи.
Парагрип — гостре інфекційне захворювання, яке супроводжується гарячковою реакцією й ураженням слизових оболонок верхніх дихальних шляхів.
Етиологія
Збудником захворювання є РНК-вмісний вірус парагрипу, який належить до родини параміксовірусів. Вірус характеризується відносною антигенною стабільністю і за антигенним складом диференціюється на типи.
Усі типи вірусу малостійкі в зовнішньому середовищі, термолабільні, інактивуються при кімнатній температурі через 1—3 дні. Швидко руйнуються під впливом прямих сонячних променів. Гинуть у кислому середовищі, а також у розчинах формаліну, хлорвмісних дезінфектантів.
Епідеміологія
Джерелом інфекції є хвора людина. Виділення вірусу відбувається в останні дні інкубації, тривалість якої 2—6 днів.
Механізм передачі інфекції — повітряно-краплинний. Унаслідок експіраторних актів збудник потрапляє в повітря, а потім уражає сприйнятливих оточуючих людей. Оскільки збудник виживає в умовах кімнатної температури до 5 діб, він може передаватися через забруднені вірусом рушники, предмети побуту.
Чинники, що сприяють виникненню захворювання:
— сприятливий епідеміологічний фон;
— вік дитини (1—4 роки);
— імунодефіцитні стани;
— часті захворювання дитини;
— негативний преморбідний фон. Сезонність захворювання. Захворюваність на парагрип спостерігається протягом усього року з підвищенням її в осінньо-зимовий період.
Сприйнятливість населення. Серед гострих респіраторних захворювань парагрипозна інфекція становить 12—18%. Хворіють переважно діти. Після перенесеної інфекції в організмі розвивається несприйнятливість — у крові з'являються специфічні антитіла, які зберігаються протягом 1 року.
Класифікація
За формами перебігу:
1. Легка.
2. Середньої важкості.
3. Важка.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 447 | Нарушение авторских прав
|