АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

II – потенційні

1. Тривога.

2. Ризик виникнення пневмонії.

3. Ризик виникнення пролежнів.

4. Ризик виникнення набряку мозку, нейротоксикозу.

Сестринська оцінка загального стану хворого при менінгококовій інфекції.

1.Медсестра звертає увагу на положення хворого у ліжку, активність, адекватність, стан свідомості - марення, галюцинації, порушення сну.

2.Стан гемодинаміки – артеріальний тиск, пульс.

3.Вимірює температуру, визначає її характер, вимірює частоту дихання, характер дихання.

4.Колір шкіри та склер, блідість або гіперемія, ціаноз, липкий холодний піт, холодні кінцівки, наявність петехіальних висипів, їх локалізація, герпес на губах.

5.Біль - головний, що супроводжується нудотою та блюванням.

6.Наявність менінгеального синдрому.

7.Утруднення носового дихання, характер виділень з носа

(серозно-гнійні), мацерація шкіри крил носа.

8.Відраза від їжі, нудота, блювання.

Діагностика –

1) Клініка, епіданамнез

2) бактеріоскопія осаду ліквору, слизу носоглотки, крові

3) бактеріологія цих же субстратів

4) серологічні реакції – РНГА

5) LP – тиск ліквору підвищений, витікає з люмбальної голки частими краплями, мутний, гнійний або опалесціює, клітинно-білкова асоціація.

Лікування –

1) госпіталізація

2) антибіотики – бензилпеніцилін по 1 млн в/м кожних три години (ампіцилін, левоміцетину сукцинат)

3) пролонговані сульфаніламіди – бісептол по 10-20 мг/кг на добу

4) дезінтоксикаційна терапія (гемодез, реополіглюкін)

5) дегідратаційна терапія (лазикс, манітол, спіронолактон)

6) гормонотерапія (преднізолон по 1-3 мг/кг на добу

7) симптоматична терапія.

Догляд -

- забезпечити карантинний та масковий режим

- надати пацієнту зручного положення у ліжку, затемнити вікна, забезпечити тишу

- провести бесіду по необхідномті дотримуватись суворого ліжкового режиму

- вимірювати АТ, ЧД, Ps, tº кожних 6 годин, результати заносити в листок сестринського спостереження

- при гарячці - водно-оцтові компреси

- застосування міхура з льодом до лоба

- догляд за слизовими оболонками ротової порожнини та носа - полоскання зіва та очищення носових ходів

- догляд після люмбальної пункції

- теплі грілки до болючих м`язів, розслаблюючий масаж

- зміна натільної та постільної білизни

- профілактика ускладнень

- поточна та заключна дезинфекція

- освітня бесіда з пацієнтом по режиму та харчуванню

Профілактика - дотримання санітарно-протиепідемічного режиму в дитячих установах, санація носіїв, вчасне виявлення хворих, поточна та заключна дезинфекція у вогнищі, карантинний режим, госпіталізація в боксоване відділення, етіотропне лікування, диспансерний облік, спостереження за контактними з посівом слизу з носоглотки.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення менінгококової інфекції.

2. Дайте характеристику збудника менінгококової інфекції.

3. Які особливості зараження?

4. Назвіть основні клінічні ознаки. Ускладнення.

5. Визначте проблеми пацієнта і дайте сестринську оцінку стану пацієнта.

6. Перелікуйте методи лабораторної діагностики.

7. Які принципи лікування та профілактики?

ΙV розділ

Кров`яні інфекції

МАЛЯРІЯ

План:

1. Основи етіології і епідеміології малярії.

2. Основні клінічні ознаки. Проблеми пацієнта. Ускладнення.

3. Сестринська оцінка загального стану хворого на малярію.

4. Лабораторна діагностика.

5. Принципи лікування.

6. Профілактичні заходи.

Малярія (пропасниця, болотна лихоманка) – гостра інфекційна протозойна хвороба, що спричиняється кількома видами плазмодія, передається комарами роду Anopheles, характеризується гарячковими нападами, гепатолієнальним синдромом, гемолітичною анемією, схильністю до рецидивів.

Етиологія – відомо чотири види малярійного плазмодія:

Pl.Vivax спричиняє триденну малярію; Pl.Ovale спричиняє триденну овалемалярію; Pl. Malariae спричиняє чотириденну малярію; Pl. Falciparum – тропічну малярію.

Переносником є комар анофелес. У процесі життедіяльності плазмодій проходить дві стадії: спорогонія – статева фаза в організмі комара та шизогонія – безстатева фаза в організмі людини. Шизогонія має дві фази: тканинну та ерітроцитарну. Тканинна фаза відбувається у гепатоцитах, де плазмодій проходить ряд перетворень, на 5-7 день збудник повністю покидає гепатоцити, але при триденній та малярії овале невелика кількість збудника може залишитись у печінці, з цим пов`язані пізні рецидиви.

Вийшовши з печінки збудник проникає у кров, в еритро-цити, розмножується в них, еритроцити одномоментно руй-нуються, збудник потрапляє у плазму крові, частково гине, частково знов проникає в еритроцити, цикл повторюється. Гарячковий напад пов`язаний з массовим розривом еритроцитів на 3,4 день або через день. Це залежить від виду збудника. Під час нападу досліджують мазок крові та товсту краплю крові – виявляють плазмодія в еритроцитах.

Епідеміологія – джерело інфекції хворі на малярію люди або паразитоносії.

Механізм передачі – трансмісивний. Переносники – самиці комара Анофелес. Існують ендемічні по малярії регіони (Африка, Південна Америка, Південно-Східна Азія). Сприйнятливість дуже висока.

Клініка – інкубаційний період при триденній малярії становить 10 – 14 діб, при овале малярії 7 – 21 день, при тропічній 8 – 16 днів, при чотириденній – 25 – 40 днів.

Початок гострий, характерна тріада симптомів – гарячка, анемія, спленомегалія. Типовий напад гарячки починається раптово і має три послідовні фази: озноб, жар, піт.

Перша фаза триває 1-2 години. Хворого турбує потря-саючий озноб, вкривається багатьма ковдрами, але не може зігрітися. Шкіра бліда, “гусяча”, турбує головний біль. Температура поступово підвищується до високих цифр.

Друга фаза триває 5-8 годин. Температура 40 - 41°С. Турбує відчуття жару, посилюється головний біль, біль у попереку, може бути блювання, хворий розкривається. Шкіра червона, гаряча, суха. Язик обкладений білим нальотом. Ін`єкція склер. Через 6-8 годин від початку приступу температура критично падає. З цього починається третя фаза – температура субнормальна, хворий рясно по-тіє, АТ знижується, може бути колапс, стан покращується. Загальна продовженість нападу від 2 до 14 годин.

Після перших нападів з`являється субіктеричність шкіри та склер, збільшуються печінка та селезінка. У загальному аналізі крові – зменшення кількості еритроцитів та гемоглобіну.

При первинній малярії кількість нападів може бути 10-14. Надалі стан покращується.

Ранні рецидиви можуть з`явитися через 1-2 місяці. Тривалість триденної малярії 2-3 роки.

Ускладнення –

1) Малярійна кома – на висоті гарячки розвиваються порушення свідомості: стопор, супор, кома.

2) Гемоглобінурійна гарячка – на висоті гарячки сеча набуває темнокоричневого кольору, хворий гине від азотемічної коми.

3) Розрив селезінки – раптовий різкий біль у животі, ниткоподібний пульс, падіння АТ.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 490 | Нарушение авторских прав