Підготовка пацієнта до цистоскопії. __________Асистування лікареві під час процедури
Цистоскопія — це візуальний огляд оболонки сечового міхура за допомогою оптичного приладу — цистоскопа. Цей апарат має освітлювальну і оптичну системи, які дозволяють через прозору рідину, уведену в міхур, оглянути його порожнину і слизову оболон-
_______________ ЛАБОРАТОРНІ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ _______________ 267
ку. При проведенні цистоскопії немає необхідності в будь-якій спеціальній попередній підготовці хворих.
Показання: макрогематурія, підозра на сечокам'яну хворобу, пухлину сечового міхура та ін.
Пацієнта кладуть на урологічне крісло. Чоловікові головку статевого члена обробляють стерильним ватним тампоном, змоченим розчином фурациліну 1:5000. Жінці здійснюють туалет зовнішніх статевих органів, зовнішній обвід сечівника обробляють розчином не подразнювального антисептика. Процедуру здійснюють в асептичних умовах. Обкладають стерильною пелюшкою ділянку навколо сечівника і вводять цистоскоп, попередньо вимитий ізотонічним розчином натрію хлориду від антисептика, в якому знезаражувався, висушений стерильною серветкою і змазаний стерильним гліцерином. Випускають залишки сечі через катетер, промивають сечовий міхур теплим розчином фурациліну 1:5000, потім наповнюють сечовий міхур таким самим розчином до виникнення позиву на сечовипускання. Це дає можливість визначити об'єм сечового міхура. Звичайно цистоскопію виконують при введенні 200 мл рідини.
У разі потреби лікар за допомогою цистоскопа вводить сечовідний катетер і здійснює катетеризацію правого чи лівого сечовода для визначення його прохідності, для введення лікарської речовини безпосередньо у ниркову миску, для виконання ретроградної уретропіє-лографії, для відновлення відтоку сечі з ниркової миски.
Медична сестра асистує лікареві під час процедури і спостерігає за станом пацієнта. Дезінфікує використане оснащення.
1 Техніка виконання хромоцистоскопії
Пацієнтові в асептичних умовах лікар уводить цистоскоп. Медична сестра вводить внутрішньовенно 2—3 мл 0,4 % розчину індигокарміну. При неможливості внутрішньовенного введення індигокармін вводять внутрішньом'язово.
За допомогою цистоскопа лікар спостерігає за інтенсивністю виділення із вічка сечовода сечі, забарвленої індигокарміном, і контролює час її появи. У нормі індигокармін починає виділятись у сечовий міхур через 3—5 хв після внутрішньовенного введення і через 15 хв після внутрішньом'язового введення, забарвлюючи сечу в синій колір. Зниження інтенсивності забарвлення та запізнення виділення індигокарміну є ознаками можливого порушення функції нирок або динаміки звільнення верхніх сечових шляхів. Відсутність виділення індигокарміну протягом 10—15 хв після внутрішньовенного введення може свідчити про значне зниження функції нирок або про повне порушення відтоку сечі з ниркової миски.
268 ________________________________*________________________________
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 973 | Нарушение авторских прав
|