АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Діагностичні критерії окремих форм поліомієліту

ПОЛІОМІЄЛІТ

Поліомієліт— гостре інфекційне захворювання, що викликається одним із трьох типів вірусу поліомієліту і характеризується великим діапазоном клінічних проявів—від абортивних до паралітичних форм.

Етіологія: збудник – вірус поліомієліту з родини пікорнавірусів, роду ентеровірусів. Пікорнавіруси (лат. рісо - маленький, та - РНК) - дрібні віруси діаметром близько 17-З0 нм. Капсид їх ікосаедральної форми.

Вірус має виражену цитопатогенну активність. Цитопатична дія супроводиться деструкцією й утворенням зернистості в інфікованих клітинах. Поліовірус у воді при кімнатній температурі зберігається понад 100 діб, у молоці - до 90 діб, у випорожненнях при низьких температурах - понад 6 місяців, у стічних водах - кілька місяців. Стійкий до дії 0,5-1 % розчинів фенолу, ефіру й детергентів, Протягом кількох тижнів зберігається при рН 3, 8-8,5. Поліовірус чутливий до розчинів хлорного вапна, хлораміну, формаліну, калію перманганату, перекису водню; кип'ятіння і вбивають його дуже швидко.

Епідеміологія: джерело інфекції - хворі, вірусоносії. Вважають, що захворюють тільки 10 % із тих людей, що заразилися, причому лише в 0,1-1 % із них розвиваються паралітичні форми поліомієліту. Поліовірус виділяють хворі і перехворілі на поліомієліт протягом 2 - 7 тижнів, іноді до 4 місяців.

Шлях передачі – повітряно-крапельний, аліментарний. Збудник передається від хворого або носія здоровим людям аліментарним шляхом, через брудні руки, заражені харчові продукти і воду, предмети догляду, натільну і постільну білизну, а в літню й осінню пору - через мух. Можлива передача за типом повітряно-краплинних інфекцій.

Сприйнятливість – висока, особливо у дітей до 3 років

Імунітет постінфекційний: дуже напружений і довічний. Можливі повторні випадки захворювання на поліомієліт, спричинені вірусом іншого типу. Несприйнятливість пов'язана з наявністю віруснейтралізуючих антитіл і клітинних факторів, які продукують секреторні імуноглобуліни А. Гуморальний імунітет типоспецифічний.

Патогенез:

1. Вторгнення та розмноження вірусу у епітелії кишківника чи верхніх дихальних шляхів.

2. Лімфогенне поширення вірусу.

3. Розмноження в органах і тканинах.

4. Фіксація у нервовій тканині, ураження рухових нейронів.

Класифікація

Форми поліомієліту без ураження ЦНС:

І. Інапарантна (вірусоносійство)

ІІ. Абортивна (мала хвороба)

Форми поліомієліту з ураженням ЦНС:

І. Непаралітична чи менінгеальна

ІІ. Паралітична:

1. Спінальна (шийна, грудна, поперекова, обмежена чи поширена).

2. Понтинна.

3. Бульбарна.

4. Понтоспінальна.

5. Бульбоспінальна.

6. Бульбопонтоспінальна.

Діагностичні критерії окремих форм поліомієліту

Менінгеальна:

· інкубаційний період 5-35 діб

· виражений інтоксикаційний синдром

· менінгеальний синдром

· у лікворі з¢являються зміни, як при серозному менінгіті (на 4-5 день)

· болі у кінцівках, шиї, спині

· горизонтальний ністагм (у ½ хворих)

· повне одужання через 3-4 тижні

Паралітична:

Препаралітичний період (триває 2-3 дні):

· висока гарячка, інтоксикація

· незначні катаральні явища

· диспепсичний синдром

· біль у шиї, спині, кінцівках

· гіперестезія

· позитивні симптоми натягу

· зміни у лікворі (як при серозному менінгіті)

Паралітичний період (1день – 2 тижні):

· розвиток млявих (периферичних) паралічів та парезів

Відновний період (до 1 року):

· відновлення функції найменш уражених мотонейронів

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 486 | Нарушение авторских прав