АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Диференційно-діагностичні критерії вагінальних виділень

Лікування.

В основі лікування кольпітів знаходяться методи загальні та місцеві,які подавляють активність або різко знижують численність збудника,з послідуючим відновленням нормальної мікрофлори, роводиться модуляція місцевих та загальних захисних сил організму.

Місцеве лікування скаладє 2 етапа: етіотропне лікування та відновлення звичайного біоценозу піхви.

I.Етіотропне лікування(в залежності від виду збудника):

1) У гострій стадії починають із застосування теплих сидячих ванночок із

калія перманганата 1:500 – 1:10000,або ромашки,шавлії,дубової кори у

поєднанні з антибактеріальною терапією з урахуванням чутливості збудника.

Обробка піхви: 4% хлоргексидином,розчином цитеала 1 раз/добу 10-15 днів,аплікації інстиллагелем, 10% бетадином, 5% вокадином, 5% мірамістином,

2)Після затихання гострих запальних явищ призначають спринцювання піхви 2% розчином борної ксилоти, або 0,02 % розчином фурациліну,при гнійних виділеннях розчином натрію бікарбоната,розчином ріванола,розчином хлофіліпта, розчином ротокана,хлоргексидина,біглюконата.

3)введення вагінальних тампонів,свічок,шариків,таблеток:

а)при неспецифічній бактеріальній флорі: поліжинакс(комбінація неоміцина поліміксина,ністатина),тержинан (комбінація тернидазола,неоміцина сульфата,ністатина,преднізолона), міратін – комбі(орнідазола,неоміцина, ністатіна, преднізолона),мікожинакс (метронідазола,хлорамфенікола, дексаметазона,ністатіна),бетадін,вокадін (йодполівінілпіролідон);

б)при гарднереллах: гіналгін(метронідазол хлорхіналдол, далацин (вагінальний крем 2 % інтравагінально),тержинан, міратін – комбі,мікожинакс,метронідазол,кліон –Д 100 (метранідазол, міконазол нітарат);

в) при трихомоніазі (курси по 10 днів на протязі 3 менструальних циклів): метронідазол (гіналгін,кліон, ефлоран, трихопол,флагіл, пітрід), тінідазол, фазижин),тержинан (міратін –комбі,мікожинакс),трихомонацид,неопенотран, гексікон);

г)при дріжжеподібних грибах:клотрімазол,міконазол,еконазол,інтраконазол)

препарати вводять у піхву 1 раз на добу протягом 3 діб.Призначають пімафуцин протягом 6 днів,діфлюкан по 150 мг усередину та інші;

д)при генітальному герпесі: ацикловір (цикловір, зовіракс, віворакс, герпевір,віролекс, ацик), бонафтон,епіген, 4-5 раз на добу протягом 5-10 днів;інтерферони та їх індуктори (віферон,альфаінтерферон,полудан,гепон); препарати рослинного походження (алпизарин,мегосин, місцево 3-4 рази на добу).

II.Відновлення нормального біоценозу піхви.

Проводиться після завершення курса етіотропної терапії:біфідумбактерін, біфікол, лактобактерін, колібактерін, вагілак, ацелак, сімбітер -2, на проятзі 10 днів.

Загальне лікування проводиться при значних клінічних проявах в залежності від виду збудника при відстуності ефекта від проведеного місцевого лікування.

В комплексі лікування – вітамінотерапія, імунотерапія,фітотерапія, вакцинопрофілактика(полівалентна,протигерпетична вакцина,солкотріховак).

При старечому кольпіті неспецифічної етіології слід застосувати місцеві етіотропні протизапальні засоби, лікувати обмінні порушення,тощо.

Екзоцервіцит –запальний процес в області слизвової оболонки вагінальної частини шийки матки.Збудниками екзоцервіциту являються: стафілококи, стрептококи,гонококи,трихомонади, мікоплазми, вірус папіломи людини,

кандиди,гарднерелли, хламідії.Екзоцервіциту супроводжуються псевдоерозії шийки матки, ектропіон, кольпіт. Довготривалість захворювання сприяють травми шийки матки під час абортів діагностичного вишкрябання матки,пологів.Гістологічно виявляють: гіперемію слизвої оболонки,її набряк,злущування поверхневого епітелія,утворення інфільтратів.Клінічно хворі скаржаться на слизо-гнойні виділення із піхви,іноді тянучі болі у нижніх відділах живота та поясниці. Лікування залежить від гостроти процесу.Активні місцеві процедури протипоказані через можливе поширення інфекції на вище розташовані відділи статевого апарату.Антибіотики та сульфаніламідні препарати вводять у поєднанні із загальнозміцнювальної терапії.Місцево призначають свічки,шарики,таблетки.У разі хронічного екзоцервіциту проводять більш активне місцеве лікування: спринцювання розчином срібла нітрату 2 %, 10 % розчином протарголу.

Контрольні запитання

1)Яка класифікація запальних захворювань жіночих статевих органів нижнього відділу?

2)Яка класифікація ВООЗ захворювань,що передаються статевим шляхом (ЗПСШ)?

3)У чому особливість ЗПСШ нового покоління?

4)Які механізми біологічного захисту ставої сфери жінки існують?

5)Які є фактори ризику реалізації інфекування жіночих статевих органів?

6)Які основні ланцюги патогенезу запальних захворювань?

7)Які основні клінічні прояви запальних захворювань?У чому полягає різниця між клінікою гострого,підгострого та хронічного запалення?

8)Які збудники,що передаються статевим шляхом переважно вражають нижній відділ статевих органів жінки?

9)У чому полягають методи діагностики трихомонозу,яке специфічне лікування?

10)Які методи діагностики генітального кандидозу?Яка специфічна терапія?

11)Які методи діагностики генітального герпесу?Яка терапія?

12)Що таке вульвіт?Опишіть його клініку,діагностику,лікування?

13)Які особливості вульвовагініту у дівчат?

14)Що таке бартолініт?Яка його етіологія?Які ускладнення бартолініту?

15)Які методи лікування бартолініту?Які покази до хірургічного лікування?

16)Що таке кольпіт?Яка його етіологія,клініка та діагностика?Диференційну діагностику з якими захворюваннями треба проводити?

17)Які методи лікування кольпіту?

18)Що таке екзоцервіцит?Які методи лікування?

19)Що таке бактеріальний вагіноз?Яка його етіологія?

20)У чому полягає діагностика та лікування бактеріального вагінозу?

21)Який вплив ЗПСШ на репродуктивну функцію жінок?

22)Які методи профілактики запальних захворювань статевих органів?

Тема 36 Запальні захворювання верхнього відділу жіночих статевих органів (специфічні та неспецифічні).

Запальний процес в статевих органах жінки являє собою перш за все інфекційний процес, у виникненні якого можуть відігравати роль різні мікроорганізми. Спектр збудників достатньо широкий і включає бактерії, які звичайно колонізують піхву, та нижній відділ церві кального каналу (індигенну флору), а також збудників, що передаються статевим шляхом. На сьогодні нараховують більше 20 захворювань, що передаються статевим шляхом.

За класифікацією ВОЗ, виділяють три групи запальних захворювань, що передаються статевим шляхом:

І група містить традиційні, «класичні» венеричні хвороби: сифіліс, гонорею, шанкроїд (м’який шанкр), лімфогранульоматоз венеричний, гранульому венеричну.

ІІ група містить захворювання, що передаються статевим шляхом з переважним ураженням статевих органів: хламідіоз, мікоплазмоз, трихомоніаз, урогенітальний кандидоз, геніальний герпес, бактеріальний вагіноз. Збудників цих захворювань часто називають інфекцією другого (нового) покоління.

Деякі захворювання (ІІІ група) можуть мати як статевий, так і нестатевий шляхи передачі (папіломавірусні інфекції статевих органів, гепатит В, лямбліоз та ін.)

Захворюваність інфекціями ІІ групи знаходиться на високому рівні, вони поступово витискають збудників класичних венеричних хвороб (сифілісу та гонореї) за частотою випадків. Для практики гінеколога ці захворювання є найважливішими.

Не втратили свого значення такі збудники, як стрептокок, стафілокок, кишкова паличка, протей та інші. Дослідженнями останніх років доведено роль анаеробної інфекції, її монокультура досягає 20%, поліанаєроби – 44%, облігатні та факультативні анаероби – 37,7%.

У більшості випадків запальні процеси носять полімікробний характер. В наслідок цього захворювання втрачає нозологічну специфічність. Особливості сьогодення в тому, що спостерігається значне зниження імунної реактивності жіночого організму, що зумовлено погіршенням екологічної обстановки, наявністю хронічного стресу, особливістю живлення та зміною фізіологічних періодів в житті жінки.

Велика кількість запальних захворювань статевого тракту жінок первинно пов’язана з інфекціями, що передаються статевим шляхом. Частота їх загрозливо зростає в зв’язку з підвищенням статевої активності у молодому віці, нестабільністю сексуальних контактів, легалізацією абортів. Ризик цих захворювань є найвищим у незаміжніх жінок з численними сексуальними партнерами. Ці інфекції дуже негативно впливають на репродуктивне здоров’я жінок. Крім того, інфекції, що передаються статевим шляхом, можуть вражати не тільки статеві органи. Значна розповсюдженість захворювань, що передаються статевим шляхом, обумовлює необхідність знання збудників, етіотропність та патогенний механізм розвитку ЗЗСО.

Існують механізми біологічного захисту статевої системи жінок від інфікування, які нараховують чотири біологічних бар’єри.

Перший біологічний бар’єр – це зімкнута статева щілина, що забезпечує захист піхви від навколишньої середи за рахунок тонуса промежини і вульварного кільця.

Другий біологічний бар’єр забезпечується будовою слизової стінки вагіни (багатошаровий сквамозний епітелій не сприяє розмноженню патогенних мікроорганізмів); здатністю вагіни до самоочищення, кислого середовища рН=4-4,5 (залежить від фази менструального цикла).

Третій фізіологічний бар’єр – шийка матки, вузький церві кальний канал, наявність слизового секрету, який містить велику кількість факторів імунітету (бактерицидна дія слизової «пробки»; у фізіологічних умова дві верхні третини церві кального каналу залишаються стерильними).

Четвертий бар’єр обумовлений станом матки та придатків, циклічними відшаруваннями ендометрію, перстильтичними скороченнями маткових труб в сторону порожнини матки.

Слід пам’ятати про ятрогенні фактори та умови, що порушують бар’єрні механізми захисту статевої системи жінки, яки сприяють поширенню запальних процесів, такі як пологові травми промежини, випадіння стінок піхви, механічні, хімічні, термічні фактори, які подразнюють епітелій слизової оболонки піхви, розриви шийки матки, розриви шийки матки, які зумовлюють виникнення ектропіона та порушують бактерицидні властивості церві кального слизу. Часте вживання дезінфектантів, сперміцидних вагінальних свічок та гелів призводить до знищення сапрофітної ауто флори піхви. Вживання тампонів типа «Tampax» сприяє утворенню оптимальних умов для швидкого розмноження патогенних мікроорганізмів та пригнічення захисних механізмів. Пологи, аборти, симультанні операції, ендоскопічні методи обстеження сприяють поширенню запального процесу. Виникненню ЗЗСО сприяють такі супутні захворювання як цукровий діабет, гіпофункція яєчників, екстрагенітальна патологія, порушення обміну речовин, хронічні інфекції, хіміотерапія, глюкокортекоїдна терапія з імуносупресивним ефектом.

ПАТОГЕНЕЗ. Головними ланцюгами патогенезу запальних захворювань статевої системи жінки є:

- пряма вражаюча дія інфекційного агенту на фоні зниження імунних та неімунних захисних механізмів організму, виникнення дисбіотичних станів.

- Альтерація тканин, що супроводжується розвитком біохімічних реакцій в зоні запалення та морфологічні зміни в клітинах тканин.

- Ексудація – внаслідок порушення мікро циркуляції, міграції лейкоцитів та інших формених елементів крові.

- Проліферація та міграція фібробластів, ріст судин та грануляційної тканини.

- Регенерація тканин.

Морфологічні прояви вражаючої дії збудників:

-некробіотичні зміни в клітинах;

- місцеві розлади кровообігу (крововиливи, тромбози, некрози)

- дистрофічні зміни тканин;

- репаративна внутрішньоклітинна регенерація.

При хронічному запальному процесі жіночих статевих органів центральне місце в патогенезі займає аутоімунна агресія. В процесі альтерації деструктивні тканини є антигенами, у відповідь утворюються ауто антитіла, які руйнують ушкоджені та здорові тканини організму.

Механізми інфікування:

-восхідний шлях – інтраканікулярний;

- лімфогенний;

- гематогенний;

- контактний (пряме проникнення з органів черевної порожнини).

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 896 | Нарушение авторских прав