КРИТЕРІЇ ДЛЯ ОЦІНКИ МОНОТОННОСТІ ПРАЦІ
Особливості операції
| Ступінь монотонності
| І
| II
| III
| IV
| Повторюваність (за годину)
| до 180
| 181-300
| 301-600
| >600
| Тривалість, с
| >100
| 100...46
| 45...20
| 19...2
| Кількість елементів
| >10
| 10-6
| 5-3
| 2-1
|
Для оцінки монотонності важливе значення має врахування темпу і ритму роботи. Операційний темп — це ступінь насичення одиниці робочого часу трудовими рухами. Ритм — закономірне чергування елементів роботи і пауз між ними.
Проте обгрунтування єдиних критеріїв монотонності наштовхується на певні труднощі, оскільки монотонні роботи сильно відрізняються за важкістю і характером зрушень фізіологічних функцій організму працівника. Так, конвеєрна праця може бути представлена такими чотирма групами:
• нервово-напружена фізично легка праця;
• фізично легка праця з середнім нервовим напруженням;
• фізично важка праця з середнім нервовим напруженням;
• фізично важка нервово-напружена праця.
Перша група конвеєрних робіт (складання годинникових механізмів) характеризується найбільшою складністю операцій і найменшою монотонністю. Для цієї групи характерним є висока координація рухів, напруження зору, статичні навантаження, активність вищих відділів ЦНС.
Друга група конвеєрних робіт характеризується порівняно простими за змістом операціями, меншою кількістю і тривалістю елементів, помірним напруженням зору, уваги.
Третя група робіт (складання моторів автомашин) характеризується ще більш простим змістом операцій, високою монотонністю при значних динамічних і статичних навантаженнях, затратами енергії 200...250 ккал/год.
Четверта група робіт пов'язана зі значною монотонністю, оскільки операції складаються всього із 2—3 елементів (складання вантажних автомобілів) — піднімання, перенесення і підтримання деталей. Вантажообіг за зміну ЗО...40 т. Енергозатрати — 300—350 ккал/год.
Криві працездатності, побудовані на основі економічних, фізіологічних і психологічних показників при виконанні різних груп робіт, значно відрізняються. Так, за показником м'язової витривалості для робіт першої і другої груп характерна класична крива працездатності, для третьої і четвертої груп — крива виснаження, коли різке зниження цього показника відмічається через 1—1,5 години, а наприкінці робочої зміни вона на 60% менша від вихідного рівня.
Монотонні операції призводять до різко виражених змін у ключових для даної трудової діяльності фізіологічних системах і помірних зрушень у супутніх системах. Особливо монотонні операції без переважного напруження якоїсь однієї фізіологічної системи викликають великі зрушення у функціональному стані центральної нервової системи.
Для обгрунтування меж поопераційного поділу праці і розробки заходів по запобіганню монотонності, проектування раціональної структури операції, темпу і ритму роботи необхідні об'єктивний аналіз трудових операцій, оцінка ступеня їх монотонності, виявлення так званих критичних і структурних психологічних особливостей. Критичні особливості операції — це ті елементи операції, які вимагають від працівника підвищеного напруження психічних функцій або при виконанні яких спостерігається найбільша частота помилкових дій.
Під психофізіологічними структурними особливостями трудової операції розуміють склад сенсорних, перцептивних, мнемічних і моторних дій, їх взаємозв'язок і взаємовплив.
Психофізіологічний аналіз операцій передбачає вивчення кількості прийомів і рухів, їх тривалості і повторюваності, складності елементів і траєкторій рухів, сили і точності м'язових зусиль, ритму і темпу, напруження окремих сенсорних систем, уваги, динаміки працездатності та фізіологічних зрушень в організмі працівника. Крім того, використовуються результати опитувань працівників про суб'єктивну оцінку їхнього стану і рівня монотоностійкості.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 514 | Нарушение авторских прав
|