АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах

Ринкова трансформація економіки України передбачає масштабні перетворення як у сфері економічних відносин, так і у сфері стру­ктурної модернізації виробництва. Сучасне виробництво внаслідок застосування новітніх технологій і диверсифікації, гнучких та дина­мічних форм організації праці урізноманітнює характер праці, ви­суває нові вимоги до працівника, зокрема щодо підвищення його функціональної мобільності та універсалізації, адаптаційних можливостей, ініціативності і самостійності в роботі. Функціонування ринку праці грунтується на динамічному врівноважуванні попиту і пропозиції робочої сили, підтриманні її якісних характеристик на рівні вимог виробництва. Тому наявність у людини високих профе­сійних якостей, професії широкого профілю, багатосторонніх тру­дових навичок і умінь збільшує її можливості на ринку праці як власника робочої сили, робить конкурентноспроможною і адаптивною до динамічних умов ринкового середовища.

Освіта, професійні знання повинні відігравати визначальну роль у забезпеченні зайнятості і самозайнятості, особистих доходів населення в ринкових умовах. А це, в свою чергу, вимагає відповідної професійної підготовки, заснованої на науково обгрунтованій системі професійної орієнтації, професійного відбору і виробничого навчання.

Під орієнтацією розуміють процес систематичної професійної допомоги людині шляхом застосування психопедагогічних прийомів щодо позитивної самооцінки та позитивного сприй­няття нею навколишнього середовища, підвищення інтелектуальної, професійної та особистішої віддачі.

Метою професійної орієнтації є допомога особі у виборі професії або виду діяльності, які вона вважає найбільш прийнятними з точки зору задоволення власних потреб і потреб суспільства. Проф­орієнтація необхідна при:

• виборі першої професії або отриманні першої роботи;

• вирішенні проблем, які виникають під час роботи внаслідок особистісної чи професійної невідповідності або незадоволен­ня нею;

• втраті чи зміні роботи.

Основним завданням профорієнтації є забезпечення професій­ного вибору з врахуванням індивідуальних здібностей, інтересів і характеру людини та можливостей розвивати їх в процесі ро­боти з метою підвищення кваліфікації і професійного рівня.

Особливою проблемою в ринкових умовах є професійна переорі­єнтація людей зрілого віку, які вже мають професію або спеціаль­ність. Професійна переорієнтація їх має свої особливості порівняно з професійним самовизначенням молоді. Однією з таких особливос­тей є наявність сформованих і закріплених в певному виді трудової діяльності знань, навичок, умінь, професійно важливих якостей. Другою особливістю є зменшення з віком можливостей якісних змін особистості, утворення нових психологічних структур, які відпові­дали б вимогам другого виду діяльності. Раніше набуті знання, на­вички і вміння виступають для цих людей компенсаторами знижен­ня працездатності. Тому при переорієнтації особистості на новий вид діяльності необхідно хоча б частково враховувати наявні про­фесійні якості.

Професійна переорієнтація — це об'єктивно обумовлений і особистісно усвідомлений процес переходу від однієї професійно-трудової діяльності до іншої з врахуванням набутого професій­ного досвіду (знань, умінь, навичок, професійних якостей), віку, стану здоров'я, психофізіологічних особливостей, а також со­ціально-економічних інтересів особи,

Спеціальної уваги вимагають проблеми профорієнтації дітей-інвалідів, учнів спеціалізованих шкіл-інтернатів з метою допомоги в адекватному виборі професії та сфери трудової діяльності.

При виборі професії необхідно враховувати три фактори:

• відповідність індивідуальних характеристик людини вимогам майбутньої діяльності;

• організацію підготовки з врахуванням особливостей даного виду діяльності;

• ринковий попит на працівників відповідних професій і квалі­фікацій.

В ринкових умовах, особливо на перехідному етапі, при виборі професії змінюються пріоритети. Домінуючим фактором вибору стає мотив досягнення матеріального достатку в майбутньому. Однак без врахування особистісних якостей він не завжди може бути достатнім в процесі навчання. Тому професійна орієнтація повинна базу­ватися на двох пріоритетах: мотивації та особистісних якостях.

Все це ускладнює проблеми профорієнтації і професійного вибору, вимагає більшого обгрунтування ідентифікації особистих якостей з рівнем інтелектуалізації професійної діяльності з метою організації багаторівневої професійної підготовки. Багаторівнева підготовка в професійних закладах виконує дві функції:

— забезпечує професійний відбір для підготовки працівників ви­сокої кваліфікації;

— забезпечує певний рівень професіоналізму на більш низьких ступенях особам з менш розвинутими здібностями.

Проблема профорієнтації і профвідбору за своєю суттю і крите­ріями є соціально-економічною, а за методами вирішення — медико-біологічною та психолого-педагогічною.

За допомогою профорієнтації визначається найбільш прийнят­ний для людини вид праці, який вона може обрати. Метою профе­сійного відбору є встановлення придатності людини до конкретного виду праці на основі виявлення протипоказань.

Профорієнтація, профконсультація і профвідбір у своїй сукупно­сті складають психологічну трудову експертизу, яка може бути:

• прогностичною;

• ретроспективною.

Прогностична трудова експертиза визначає можливості і перспек­тиви трудової діяльності людини; ретроспективна — оцінює минулу трудову діяльність, встановлює причини помилкових дій і низької якості роботи з метою внесення відповідних коректив у систему «людина—професія—робота».

У структурі професіональної орієнтації виділяють такі компо­ненти:

• профінформація;

• профконсультація;

• профвідбір.

 

Їх взаємозв'язок можна зобразити трикутником профорієнтації.

 

 

Рис. 5. Структурні компоненти профорієнтації

Отже, наукове розв'язання завдань профорієнтації передбачає:

• знання вимог різних професій до людини;

• знання кон'юнктури ринку праці щодо окремих професій і спеціальностей;

• оцінку здібностей особистості.

Професійна інформація полягає в ознайомленні людей з існую­чими можливостями реалізації професійної діяльності Для одних ця інформація є основою професійного самовизначення, вибору професії, усвідомлення необхідного обсягу знань та відповідної про­фесійної підготовки; для інших — можливістю працевлаштування на вільні робочі місця або необхідності переміни професії. Завдяки професійній інформації у людини формуються уявлення про існуючі в регіоні виробництва і наявні робочі місця, ринок професій, зміст праці по окремих професіях, вимоги до спеціальних знань, умінь, навичок, фізіологічних та психологічних характеристик працівника, можливості кваліфікаційного росту, умови і режими праці тощо.

Для незайнятого населення та безробітних важливою є інформа­ція з таких питань, як:

економічний стан регіону та перспективи розвитку; ситуація на ринку праці;

можливості оволодіння новими професіями або спеціальностями; організаційні та економічні передумови самостійної зайнятості; послуги, які надають центри зайнятості.

Професійна консультація являє собою систему психолого-педагогічного вивчення особистості з метою надання їй допомоги у ви­борі професії, яка відповідала б її здібностям та інтересам і сприяла подальшому вдосконаленню, або певного виду підприємницької діяль­ності На основі профорієнтації і профконсультації виникає об'єктивна умова для обгрунтованого вибору професії або сфери діяльності.

Профвідбір являє собою систему засобів прогностичної оцінки взаємовідповідності людини і професії на основі порівняння ви­мог професії з психодіагностичними даними людини.

В Україні прийнято Концепцію державної професійної орієнтації населення, на основі якої розроблено відповідну нормативно-правову базу. Для реалізації основних завдань Концепції за участю всіх заінте­ресованих міністерств підготовлено і затверджено Положення про орга­нізацію професійної орієнтації населення, а в системі Міністерства осві­ти — Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається.

Професійна орієнтація здійснюється освітніми закладами всіх типів і організаційно-правових форм, центрами профорієнтації, нав­чально-профорієнтаційними центрами, органами служби зайнятості. В Україні працюють 22 профорієнтаційні відділи при обласних центрах зайнятості, 2 навчально-профорієнтаційні центри і 3 відділи професійного навчання міських центрів зайнятості.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 540 | Нарушение авторских прав