АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Заходи щодо підвищення працездатності працівників

Практичне значення заходів щодо підвищення працездатності випливає із закономірностей її динаміки і зводиться до:

• збільшення фази стійкого стану в фонді робочого часу;

• прискорення процесу впрацювання;

• віддалення фази розвитку втоми;

• забезпечення високої продуктивності праці за нормальних фі­зіологічних затрат.

Комплекс заходів щодо підвищення і збереження працездатності працівників на оптимальному рівні реалізується на техніко-організаційному, соціально-економічному, санітарно-гігієнічному, медико-біологічному, психологічному напрямках.

Могутнім фактором високої працездатності і продуктивності праці є оптимізація трудових навантажень на основі механізації і ав­томатизації виробничих процесів, удосконалення технології, скоро­чення і ліквідації важкої ручної праці. Доведено, що при правильній організації праці на легких роботах спостерігається найбільша три­валість фази стійкого стану, а на важких роботах вона нетривала.

Високий рівень працездатності безпосередньо залежить від умов праці, оскільки поліпшення їх супроводжується зменшенням енер­гетичних затрат організму на подолання несприятливого впливу факторів виробничого середовища.

Важливим напрямком підвищення працездатності працюючих є ритмізація трудових процесів, оптимізація темпу роботи, а також раціоналізація трудових рухів на фізіологічній основі, що сприяє формуванню і закріпленню робочих динамічних стереотипів, а отже зменшенню м'язових і вольових зусиль. Ритмічна робота підвищує функціональні можливості організму, сприяє його тренованості і за­безпечує економізацію енергетичних затрат.

Економізація функціональних затрат досягається завдяки стійкій домінанті і автоматизму дій, що виключає зайві рухи, розсіювання уваги тощо.

Особливе значення для підтримання працездатності працівників на високому рівні має раціональний режим праці і відпочинку.

Дослідження показують, що впровадження раціонального режи­му праці і відпочинку на підприємствах забезпечує підвищення про­дуктивності праці на 8—10%, сприяє поліпшенню фізіологічного стану працівників (зменшується частота пульсу в процесі роботи, підвищується м'язова витривалість в кінці зміни, покращується ко­ординація рухів).

Високій працездатності працівників сприяє і раціоналізація ро­бочих місць на основі врахування антропометричних, біомеханічних і психофізіологічних вимог, що обумовлює раціональну робочу позу, зменшення статичних навантажень, оптимізацію робочої зони та ін­формаційних потоків.

Висока працездатність забезпечується за рахунок використання факторів естетичного впливу на працюючих. Такими факторами є колір, світло, музика. Особливо слід підкреслити значення функціо­нальної музики, яка впливає на емоційну сферу людини, підвищує збудливість і лабільність центральної нервової системи. На початку роботи вона прискорює процес впрацювання, а в кінці робочого дня зменшує суб'єктивне відчуття стомленості.

Вплив функціональної музики посилюється, якщо вона поєднуєть­ся з фізичними вправами. Останні підвищують лабільність органів, які безпосередньо беруть участь у виконанні роботи, активізують роботу органів дихання і кровообігу.

Особливе значення в підвищенні працездатності працівників має створення сприятливого соціально-психологічного клімату в органі­зації, високий рівень мотивації праці, ефективна система стимулю­вання результатів діяльності, рівень життя в цілому і охорона здо­ров'я населення.

Ефективність заходів, спрямованих на підвищення працездатно­сті працівників, можна оцінити приростом продуктивності праці, який досягається за рахунок збільшення фази стійкого стану в за­гальній тривалості робочої зміни:

,

де Р, Р₁ — питома вага тривалості фази стійкого стану в загальному фонді робочого часу відповідно до і після впровадження заходів, ча­стки одиниці.

На підприємствах бажано домагатися, щоб питома вага фази стійкого стану становила в першій половині зміни не менше 75%, а в другій — 65% робочого часу.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Що таке працездатність і які фактори впливають на її рівень?

2. Дайте оцінку різних визначень працездатності.

3. Що таке межа працездатності і чим вона зумовлена?

4. Які функціональні стани формуються в організмі працівника? Які їх характеристики?

5. Які функціональні системи активізуються в процесі праці та в яких співвідношеннях вони знаходяться?

6. Що таке ефект Сєченова?

7. Які показники використовуються для оцінки працездат­ності?

8. Які методи застосовуються для вивчення динаміки працездат­ності?

9. Для чого необхідна стандартизація показників динаміки праце­здатності і як вона проводиться?

10. У чому полягає суть методу непараметричної статистики при визначенні інтегрального показника працездатності?

11. Охарактеризуйте основні фази динаміки працездатності.

12. Які бувають типи динаміки працездатності і чим вони зумов­лені?

13. Як змінюється працездатність протягом доби і як використо­вується ця закономірність при організації праці?

14. Обгрунтуйте систему заходів, спрямованих на підтри­мання високого рівня працездатності працівників на вироб­ництві.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 569 | Нарушение авторских прав