АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Мейоз (редукційний поділ)

Прочитайте:
  1. C. Біологічне значення мітозу і мейозу.
  2. Аллополиплоидия. Мейоз и наследование у аллополиплоидов. Амфидиплоидия как механизм получения плодовитых аллополиплоидов.
  3. Биологическая роль мейоза
  4. Відхилення від мейоза.
  5. ВОПРОС №17: МЕОЙЗ КАК ЦИТОЛОГИЧЕСКАЯ ОСНОВА ОБРАЗОВАНИЯ ПОЛОВЫХ КЛЕТОК. СТАДИИ МЕЙОЗА.
  6. ВОПРОС №19: ГАМЕТНЫЙ МЕЙОЗ. МЕХАНИЗМ СПЕРМАТОГЕНЕЗА И ООГЕНЕЗА. РОЛЬ МЕЙОЗА И МИТОЗА. МЕСТО МЕЙОЗА В ЖИЗ. ЦИКЛЕ ЖИВОТНЫХ.
  7. ВОПРОС №22: ЗИГОТНЫЙ МЕЙОЗ. МЕХАНИЗМ ОБРАЗОВАНИЯ АКРОСПОР У Newrospora crassa И Saccharomyces cerevisiae.
  8. ВОПРОС №71: ХРОМОСОМНЫЕ МУТЦИИ ТИПА ДЕЛЕЦИЙ. ОСОБЕННОСТИ ПОВЕДЕНИЯ ВО ВРЕМЯ МЕЙОЗА. МЕХАНИЗМЫ ВОЗНИКНОВЕНИЯ ДЕЛЕЦИОННЫХ МУТАЦИЙ.
  9. ВОПРОС №74: ХРОМОСОМНЫЕ МУТАЦИИ ТИПА ТРАНСЛОКАЦИЙ. ПОВЕДЕНИЕ ВО ВРЕМЯ МЕЙОЗА. ПРИЧИНЫ НИЗКОЙ ЖИЗНЕСПОСОБНОСТИ И ОТСУТСТВИЯ РЕКОМБИНАНТОВ.
  10. ВОПРОС №79: АНЕУПЛОИДИЯ. ТИПЫ АНЕУПЛОИДОВ. ОСОБЕННОСТИ МЕЙОЗА. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ АНЕУПЛОИДОВ В ГЕНЕТИЧЕСКОМ АНАЛИЗЕ.

Мейоз (або редукційний поділ) — особливий вид поділу еукаріотичних клітин, характерний тільки статевим клітинам (не соматичним), унаслідок якого хромосомний набір зменшується вдвічі, клітини переходять з диплоїдного стану в гаплоїдний. Мейоз складається з двох послідовних поділів (рис1.5.), аналогічних мітотичним (з деякими відмінностями), інтерфаза між якими вкорочена, а у рослинних клітинах вона може бути взагалі відсутня. Обом мейотичним діленням передує лише одна фаза синтезу ДНК.

Рис. 1.5. Схема клітинного поділу шляхом мейозу. Показано одну пару гомологічних хромосом

Перша стадія мейозу – профаза І. У профазі І розрізняють стадії лептотени, зиготени, пахітени, диплотени й діакінезу (на рисунку вони детально не показані) відбувається утворення так званих бівалентів, або тетрад, комплексів гомологічних пар хроматид. Дві з чотирьох хроматид бівалента, що належать гомологічним хромосомам, у кількох точках утворюють за участю певних білків синаптонемні комплекси, в яких починається процес гомологічної рекомбінації (рис. 1.5.). У результаті частина гомологічних хромосом обмінюється своїми ділянками. Далі здійснюється поступова конденсація хроматид, і під мікроскопом можна по- бачити характерні перехрещення між хроматидами хіазми, що утворилися внаслідок рекомбінації. Профаза І закінчується розділенням конденсованих бівалентів.

Далі в метафазі І пари хроматид вишукуються по екватору, в анафазі І відбувається їхнє розходження, у телофазі І остаточне розділення двох клітин, що містять подвійний набір молекул ДНК. Сестринські хроматиди при цьому залишаються з’єднаними в зоні своїх центромер.

Далі в другому поділі (профаза ІІ, метафаза ІІ, анафаза ІІ, телофаза ІІ показані на рис. 1.6.) відбувається розділення центромер, розходження хромосом і поділ обох клітин у результаті утворюються чотири гаплоїдні гамети. При заплідненні батьківські набори хромосом об’єднуються з утворенням диплоїдної зиготи, яка шляхом мітотичного поділу дає початок усім іншим клітинам багатоклітинного організму нащадка.

Рис.1.6. Схема другого поділу при мейозі

 

 

Каріотип

Каріотип – це сукупність морфологічних ознак (числом хромосом, їх формою, наявністю видимих під світловим мікроскопом деталей будови окремих хромосом), за якими можна охарактеризувати набір мітотичних хромосом даного організму (виду). Число хромосом видоспецифічне. Наприклад різниця в каріотипах є навіть у людей в залежності від статі (рис1.7.).Людина має два типи хромосом: автосоми - їх 44 (22 пари) та статеві хромосоми – 1 пара: XX у жінок та XY у чоловіків і саме в цьому полягає різниця.

Рис. 1.7. Нормальні каріотипи людини: 46, ХХ – жіночий каріотип(з ліва), 46, ХY – чоловічий каріотип(з права))

Загалом у переважної більшості рослин і вищих тварин одна пара хромосом у особин однієї з родів гетероморфна. Ці несхожі хромосоми називаються статевими. Зокрема, у ссавців і в дрозофіли клітини чоловічих організмів мають X- і Y-хромосоми. В багатьох видів Y-хромосома відсутня. Всі останні хромосоми називаються аутосомами (статевими хромосомами).

Саме ця різниця дала змогу вченим обґрунтувати роль ядра в спадковості, а саме спостереження за поведінкою хромосом в мітозі і мейозі привели до логічного висновку, що саме з цими структурами пов'язана передача спадкових ознак.

 

 


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 1291 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)