АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ознаки гострих гнійних захворювань пальців та кисті

Перебіг гострих гнійних захворювань кисті та пальців має деякі особливості. Вони залежать від цілої низки чинників, місця локалізації, виду мікротравми, особливостей збудника, поширеності запального процесу тощо. Першою ознакою захворювання є біль. Він з’являється через декілька годин після мікротравми, а іноді через 1,5 — 2 тиж. Біль виникає вже тоді, коли, здавалося б, рана загоїлася. Спочатку його відчувають під час опускання кінцівки, засинання вночі. Через деякий час біль значно посилюється і стає постійним, іноді пульсівним, заважає спати. Пульсівний характер болю виникає в разі підшкірного панарицію і зумовлений наявністю вертикальних фіброзних перемичок у широкому шарі підшкірної жирової клітковини долонної поверхні. Сильний біль постійного характеру виникає при кістковому панариції, до якого пацієнт згодом звикає і, як правило, звертається за допомогою пізніше. При сухожильному панариції біль поширюється на весь палець, значно посилюється в разі навіть незначних рухів. У зв’язку з найменшою податливістю шкіри в ділянці нігтьової фаланги гнояки спричиняють найсильніший біль. Гострі гнійні запалення пальців та кисті супроводжуються припухлістю м’яких тканин. Вона більше виражена при кістковому панариції та пандактиліті. Почервоніння шкіри у зв’язку з різко вираженим роговим шаром мало помітне, як і місцеве підвищення температури. Порушення функції найбільше виражене при сухожильному панариції.

Обстеження хворих із запальними захворюваннями кисті і пальців ліпше проводити за допомогою ґудзикуватого зонда, який дозволяє встановити вогнище запалення, виявити місце найбільшої болючості. Приступаючи до оперативного лікування гнійних захворювань пальців та кисті, треба детально вивчити їх анатомо-фізіологічну будову. Наслідки лікування залежать від своєчасної допомоги та кваліфікації лікаря. Ми поділяємо думку В.Ф.Войно- Ясенецького (1956), який стверджував, що лікувати панарицій повинні лише підготовлені висококваліфіковані хірурги.

Більшість форм панарицію можна оперувати під місцевим знеболюванням(провідниковим за Лукашевичем — Оберстом). Правильно виконана анестезія 1 — 2 % розчином новокаїну, лідокаїну, бензофурокаїну (невелика кількість розчину вводиться під джгутом, повільно) забезпечує повну адекватнуанестезію пальця, котра достатня, щоб провести оперативне лікування. Категорично неприпустима поверхнева, термінальна анестезія за допомогоюхлоретилу. Заморожування тканин, яке при цьому відбувається, спричиняє різкий біль і не сприяє повному знеболюванню. Сухожильний панарицій тафлегмона кисті потребують загального знеболювання.

Під час розрізу панарицію потрібно додержуватися таких правил: розріз має проходити не по робочій (долонній) поверхні, а по бічній, його ліпше проводити по лініях Лангера, уникати розрізів на рівні міжфалангових складок, оскільки це загрожує пошкодженню капсули суглоба та його зв’язкового апарату. Оперативне лікування слід проводити на знекровленому пальці під джгутом. Розрізи мають бути досить широкими, розкривати в глибину анатомічне ложе гнояка. Під час операції необхідно насухо вичистити порожнину від гною, видалити некротичні тканини, які ще не відшарувалися від здорових. Після цього слід уважно за допомогою ґудзикуватого зонда промацати дно гнояка в напрямку кістки суглоба та сухожильної піхви, аби не пропустити ускладнення, що виникло. Кістковий панарицій можна діагностувати під час операції в той період, коли рентгенологічні дослідження негативні. Необхідно провести адекватне дренування, яке сприяє вільному відтоку гною. Після операції необхідна іммобілізація. Оптимальна іммобілізація досягається за допомогою гіпсової пов’язки, яку накладають у функціонально вигідному положенні кінцівки. Лікування антибіотиками після операції необхідно проводити занаявності великих гнійних ушкоджень, ускладнень у вигляді лімфаденіту, лімфангіту за підозри на кістковий, сухожильний, суглобовий панарицій. Першу зміну пов’язки слід провести через 12 — 24 год. Щоб уникнути болю під час перев’язки, широко застосовують ванночки з теплими розчинами натрію гідрокарбонату, мила, ромашки, гіперлітичними розчинами, декаметоксином тощо. Це дозволяє без болю зняти пов’язку, поліпшує кровообіг у вогнищі запалення. Адекватне дренування та промивання гнійної порожнини 3 % розчином перекису водню, 0,05 % розчином декаметоксину, фурациліном 1:5000, застосування протеолітичних ферментів, мазей на поліетиленгліколевій основі (левосин, левоміколь), лізосорбу тощо сприяє очищенню рани від гною, появі грануляцій і врешті виліковує пацієнта.

Якщо в рані з’явилися гіпергрануляції, гній, необхідно провести повторне оперативне втручання, під час якого виявляють поширення запального процесу на кістку, суглоб, сухожилля з їх некрозом.

Ще під час лікування рани, коли знімаємо іммобілізацію, необхідно розпочинати ранню реабілітацію. Широко застосовується лікувальна фізкультура, фізіотерапевтичні методи лікування. У разі важкого суглобового, сухожильного панарицію, пандактиліту в осіб похилого віку, у хворих на цукровий діабет показана первинна ампутація пальців.

Подібно до інших запалень, запалення на пальцях відбувається у 2 стадії. Початкова стадія, або стадія інфільтрації, переходить у 2-гу стадію —нагноєння. У початковій стадії захворювання енергійні лікувальні засобисприяють зворотному розвитку процесу.

Найчастіше мікротравми з’являються на І, II і III пальцях правої кисті. Долонна поверхня більше піддається мікротравмам, тильна — ударам. При дрібних пошкодженнях, особливо колотих, не потрібно негайно спиняти кровотечу. З кровотоком вимиваються мікроби, що проникли в рану. Місце травми змащують 5 % йодною настойкою, йодонатом, йодопірином. З метою запобігання дальшому проникненню мікробів, шкіру слід покрити плівкоутворювальними рідинами (Новикова, фуропласт, церигель).

Г.К.Палій, В.П.Кравець (1989) розробили та широко запровадили в практику полімерну мікробоцидну композицію з декаметоксином (амосепт) для профілактики та лікування панарицію та флегмони кисті. У стадії інфільтрації успішно застосовують внутрішньовенне уведення антибіотиків під джгутом, компреси з димексидом, УВЧ, ультразвук, лазеротерапію, рентгенотерапію. Однак хірургічне лікування слід проводити раніше. Уже перша безсонна ніч є абсолютним показанням до оперативного втручання. Доцільніше провести розріз тканин у стадії інфільтрації, ніж дочекатися гнійного їх розплавлення з утворенням некрозів, поширення запального процесу на кістки, суглоби, сухожилля.

3.3 Рекомендована література:

Основна література:

1. Жученко В.С., Желіба М.Д. та ін. Загальна хірургія //К., 1999

2. Черенько М.К. та ін. “Загальна хірургія” //К., 1999

3. С. В. Петров. Общая хирургия //”Питер”, Санкт-Петербург, 2002

4. Гостищев В.К,Общая хирургия //М., 1993

5. Рыжих А.П. Панариций и его лечение //М., 1957.

6. Даценко Б. М. Теория и практика местного лечения гнойных ран. Київ. «Здоров¢я”, 1995.

7. В. А. Попов, В. В. Воробьев. Панариций. Ленинград „Медицина», 1986.

8. Черенько М.К. та ін. “Загальна хірургія” //К., 2004

9. Е.В.Усольцева, В.И.Машкара Хирургия заболеваний и повреждений кисти //из-во Медицина, Москва, 1986

Додаткова література:

1. Лекційний курс кафедри.

2. Юрихин А. П. Десмургія. Ленінград 1986.

3. Кузицький В.М., Корж Н.А Десмургія. Київ. 1999.

4. Кузин М.И., Костюченко Б. М. Рани та раньова інфекція. Москва. 1990.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою по темі:

«Гнійні захворювання кисті»

3.5. Матеріали для самоконтролю:

А. Питання для самоконтролю:

1. Дати визначення, що таке панарицій

2. Вказати етіологічні та сприяючі фактори в розвитку панарицію

3. Анатомічна класифікація панарицію

4. Методи діагностики панарицію

5. Принципи лікування панарицію.

6. Що таке пандактиліт

7. Визначення поняття флегмона кисті

8. Що таке простір Пирогова

9. Класифікація флегмон кисті

10. Оперативне лікування флегмони кисті.

Б. Тести для самоконтролю:

Завдання 1.

Який з перерахованих антисептиків проникає через непошкоджену шкіру при опущенні в нього пальцю?

А.фурацилін

B. марганцевокислий калій

C. спирт;

D. перекис водню

E. риванол

Завдання 2.

Який з перерахованих факторів, що сприяє розвитку інфекції в рані є найбільш значущими?

A. вірулентність мікроорганізму;

B. характер пошкодження

C. інорідні тіла та гематоми

D. порушення вільного відтоку раньового вмісту

E. локалізація рани.

Завдання 3.

Лимфовідтік від 2-3 пальців китиці здійснюється в великій мірі безпосередньо

A. в ліктьовий лімфовузол

B. в пахвинні лімфовузли

C. в підключичні лімфовузли

D. в надниркові лімфовузли

Завдання 4.

Вкажіть на основну відміну еризіпілоіду від проявів звичайного панарицію

A. наявність сверблячки

B. інтенсивність болю

C. вираженість набряку тканини

D. швидкість розвитку запалення.

Завдання 5.

Яка з перерахованих анатомічних особливостей сприяє швидкому переходу підшкірного панарицію до кісткового

A. невелика кількість волосяних фолікулів та сальних залоз на шкірі пальцю

B. особливості артеріального кровопостачання пальців кисті

C. наявність вираженої підшкірної фасції

D. значна товщина та щільність шкіри долонної поверхні пальців

E. сотовий характер будови підшкірної клітковини пальцю.

Завдання 6.

Яка пора панарицію найчастіше зустрічається в практиці хірурга

A. шкірна

B. підшкірна

C. сухожильна

D. кісткова

E. пандактиліт.

Завдання 7.

Через який термін від початку захворювання можна виявити рентгенологічні зміни при кістковому панарицію.

A. 7 днів

B. 14 днів

C. 3 дні

D. 1 міс

E. 3 міс

Завдання 8.

Вкажіть основний принцип лікування панарицію

A. місцеве застосування холоду

B. місцеве застосування тепла

C. розкриття гнійника по бічних поверхнях пальця

D. розкриття гнійника по долонній поверхні пальця

E. розкриття гнійника по тильній поверхні пальця

Завдання 9.

Вкажіть основний принцип лікування флегмони кисті

A. місцеве застосування тепла

B. місцеве застосування холоду

C.розкриття гнійника розрізами вздовж складок шкіри долоні

D. розкриття гнійника наскрізними розрізами з долонної і тильної поверхонь кисті.

Завдання 10.

Який з перерахованих критеріїв є показанням до операції при панариції

A. перша безсонна ніч

B. поява почервоніння

C. поява припухлості

D. наполягання хворого на операції

Завдання 11.

Який розтин застосовується для розкриття підшкірного панарицію кінцевої фаланги

A. боковий

B. хрестоподібний

C. радіальний

D. півовальний

E. крайовий

Завдання 12.

Який зовнішній симптомокомплекс характерний для кісткового панарицію

A. біль, почервоніння, утворення гнійного лігатура

B. пульсуючий біль, різко посилений при розгинанні пальця, набряк

C. пульсуючий біль, припухлість, симптом „ґудзикового зонду”

D. колбо подібне потовщення фаланги, біль при русі, флуктуація

E. бульбо подібне потовщення фаланги, багровий колір, наявність нориці.

Завдання 13.

Який вид анестезії найадекватніший при розтині долонної флегмони

A. внутрішньоартеріальний

B. внутрішньовенний

C. внутрішньокістковий

D. анестезія плечового сплетіння за Куленкампфом

E. загальне знеболення

Завдання 14.

Яка форма панарицію і з локалізацією на яких пальцях нерідко призводить до так званої У-подібної флегмони кисті

A. підшкірна A. І і ІІІ пальці

B. піднігтьова B. ІІ і ІУ пальці

C. кістково-суглобова C. І і У пальці

D. сухожильна D. ІІІ і У пальці

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 670 | Нарушение авторских прав