АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

БІОХІМІЧНІ ОЗНАКИ МІТОХОНДРІОПАТІЙ

Відомо, що молочна кислота (МК) присутня в крові як лактат-іон і є проміжним продуктом метаболізму вуглеводів. Локалізується переважно в м'язових клітинах і еритроцитах. Нормальний метаболізм лактату відбувається в печінці. При фізичному навантаженні рівень лактату і пирувату може істотно підвищуватися. Наприклад, для лактату, від середньо нормальної концентрації – 0,9 мМ/л до 12 мМ/л. Нормальне співвідношення “лактат/пируват” складає приблизно 6 або 7:1 [6,7,11].

При гіпоксії блокується аеробне окислювання пирувату в оксалоацетат в циклі трикарбованих кислот (ЦТК) з наступним гліколітичним окислюванням пирувата у лактат. Це призводить до ацидозу (лактатацидоз).

Піровиноградна кислота (ПВК) – другий центральний метаболіт вуглеводного обміну. Вона утворюється в процесі розпаду глікогену і глюкози в тканинах, при окислюванні молочної кислоти (МК), а також внаслідок перетворення деяких амінокислот. При окисному декарбоксиліруванні ПВК виникає ацетіл-СоА, що вступає в цикл Кребса.

ПВК – один з основних субстратів глюконеогенезу, який бере участь у біосинтезі М-ацетілнейрамінової кислоти, глюкози, глікогену, впливає на перебіг процесів обміну речовин у центральній нервовій системі.

МК – кінцевий продукт гліколізу і глікогенолізу, утворюється в організмі в наслідок відновлення ПВК в анаеробних умовах: з кров’ю вона надходить у печінку, де знову може бути перетворена в глюкозу чи глікоген. Значна кількість її утворюється в м'язах. Крім того, частина МК із крові поглинається серцевим м'язом, що утилізує її як енергетичний матеріал.

Підвищений рівень лактату – головний маркер мітохондріопатій. Блокада дихального ланцюга із-за кисневої недостатності, викликає підвищення NADH, яка знижує активність пируватдегідрогенази (ПДГ) та інших ферментів метаболізму, включаючи цикл Кребсу. Відмічені високі рівні пирувату, лактату, аланіну, кетонових тіл, 3-гідроксибутірату; підвищення ацетоацетатного співвідношення із-за високого NADH. Однак, рівні лактату (включаючи CSF-лактат) можуть бути нормальними в деяких випадках, в тому числі і при уражені мтДНК.

На відміну від дефектів дихального ланцюга, недостатність ПДГ не порушує повне окислення жирних кислот. Лактат і пируват підвищені (співвідношення лактат/пируват – нормальне), але можуть бути і нормальними при голоді. Рівень МК в крові вимірюється не одноразово на протязі дня після провокування голодом, до і після їжі і т.п. Визначається рівень амінокислот в плазмі і сечі (аланін, треонін) і тільки у сечі при підозрі на синдром Фанконі. Проводиться пероральне навантаження глюкозою тільки при нормальному показнику лактату.

Зміст ПВК збільшується при гіпоксичних станах, які викликані тяжкою серцево-судинною, легеневою, кардіореспіраторною недостатністю, анеміями; при злоякісних новоутвореннях, гострому гепатиті і інших захворюваннях печінки, токсикозах, інсулінозалежному цукровому діабеті, діабетичному кетоацидозі, дихальному алкалозі (у дітей), уремії, гепатоцеребральній дистрофії, гіперфункції гіпофізарно-адреналової і симпатико-адреналової систем, а також після введення камфори, стрихніну, адреналіну і при великих фізичних навантаженнях (до 0,57ммоль/л), тетанії, судорогах (при епілепсії).

До збільшення рівня ПВК призводять недостатність вітаміну В1 (хвороба бері-бері), токсична дія ацетилсаліцилової кислоти, отруєння миш'яком, сурмою. Зміст ПВК у спинномозковій рідині різко підвищується при травматичних захворюваннях ЦНС, запальних процесах – менінгіті, абсцесі мозку. Під впливом наркозу зміст ПВК в крові декілька знижується. Усі фактори, що обумовлюють збільшення концентрації ПВК, звичайно призводять до зростання рівня МК.

Рівень МК у крові збільшується при гіпоксичних станах (внаслідок неадекватної доставки кисню до тканин), у тому числі викликаних раптово розвиненою великою кровотечею, важкою анемією, гострою застійною серцевою недостатністю, циркуляторним колапсом і іншими захворюваннями серцево-судинної системи, що супроводжуються ціанозом (лактатацидозом); при екстракорпоральному кровообігу, гострій гнійній запальній поразці тканин (особливо багато МК накопичується в запальному ексудаті), гострих гепатитах, цирозі печінки, нирковій недостатності, злоякісних новоутвореннях, цукровому діабеті (приблизно у 50% хворих), легкому ступені уремії, інфекціях (особливо пієлонефриті), гострому септичному ендокардиті, поліомієліті, важких захворюваннях судин, лейкозах, інтенсивних і тривалих м'язових навантаженнях, епілепсії, тетанії, судорожних станах, гіпервентиляції, вагітності (у третьому триместрі).

При більшості перерахованих станів (лактат-ацидоз) збільшує співвідношення "лактат/пируват"; найчастіше воно складає 10:1.

Таким чином, основною причиною накопичення в крові ПВК і МК є порушення подальшого їхнього ферментативного перетворення в звичайні продукти розпаду внаслідок різних причин: гіпоксії, важкої поразки печінки, недостатності тіаміну в організмі та ін.

Для оцінки функції внутрішніх органів проводиться дослідження крові (клінічний аналіз, рівень глюкози, електроліти); досліджується рівень ліпази, амілази. Проводиться ультразвукове дослідження внутрішніх органів, електрокардіограма (ЕКГ), ехокардіографія, фундоскопія.

Для оцінки функцій мозку проводиться електроенцефалографія (ЕЕГ), комп’ютерна (КТ) та ядерно-магніто-резонансна томографії (ЯМРТ).

Для дослідження ураження м'язів використовувались електронейроміографія (ЕНМГ) та електроміографія (ЕМГ).

Проводиться оцінка офтальмологічного, неврологічного, ендокринологічного статусів. При необхідності оцінюються потенціали зорового нерву, швидкість їх проведення.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 535 | Нарушение авторских прав