АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

КЛАСИФІКАЦІЯ МІТОХОНДРІОПАТІЙ

Аналіз даних, які ми отримали при обстеженні пацієнтів, та співставлення світового досвіду дозволили з’ясувати, що мітохондріопатії – гетерогенна група спадкових захворювань, яка характеризується патологією в системі МТХ (порушення структури, функції МТХ та мутації в мтДНК), що призводить до органопатій тих органів, в яких вони максимально містяться.

Мітохондріопатії мають свій, особливий тип успадкування – материнський (цитоплазматичний, неменделєвський), це пов’язано з тим, що мітохондрії присутні в жіночих гаметах і відсутні в сперматозоїдах. Локалізовані мутації в локусах мтДНК, яка повністю секвенована. Встановлені локуси в ядерній ДНК, які кодують деякі субодиниці комплексів дихального ланцюга.

Біохімічне визначення мітохондріопатій – це порушення ферментів або ферментних комплексів, безпосередньо залучених у виробництво хімічної енергії за допомогою окислювального фосфорилювання (пируват-дегідрогеназний комплекс, дихальний ланцюг і АТФ-синтаза) [46, 54].

З точки зору клінічних ознак, патофізіології та генетики між окремими порушеннями існує значне перекривання, так наприклад, деякі білки розділяються різними ферментними комплексами і накопичені метаболіти можуть інгібірувати інші ферменти.

Порушення функцій МТХ відноситься до тяжких інвалідизуючих захворювань.

Мітохондріальні захворювання (МТХЗ) класифікуються за типом мутацій. Чим більше накопичується мутацій у мтДНК, тим важче перебіг захворювання.

Використовується класифікація мітохондріопатій, яка складена у 1992 році Wallace:

· Місенс-мутантні:

- нейроофтальмопатія Лебера;

- пігментний ретиніт.

· Мутації у генах т-РНК:

- синдром MERRF,

- синдром MELAS.

· Делеції або дуплікації ділянок мтДНК:

- зовнішня офтальмопатія;

- синдром Кернса-Сейра;

- синдром Пірсона;

- асиметричний птоз;

-двобічний птоз, який поєднаний з офтальмопарезом та слабкістю м’язів нижніх кінцівок;

- ділятаційна кардіоміопатія;

- NARP-синдром.

· Мутації, що знижують число копій мтДНК:

- летальна інфантильна дихальна недостатність;

- синдром молочнокислого ацидозу.

· Мутації в ядерній ДНК:

- фумарова ацидемія;

- глутарова ацидемія;

- дефіцит ацил-СоА-дегідрогенази жирних кислот з довгим вуглецевим ланцюгом;

- дефіцит 3-гідроксіацил-СоА-дегідрогенази жирних кислот з довгим вуглецевим ланцюгом;

- дефіцит ацил-СоА-дегідрогенази жирних кислот з середнім вуглецевим ланцюгом;

- дефіцит ацил-СоА-дегідрогенази жирних кислот з коротким вуглецевим ланцюгом;

- підгостра некротизуюча енцефаломієлопатія Лея;

-прогресуюча склерозуюча поліодистрофія Альперса;

- трихополідистрофія Менкеса.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 410 | Нарушение авторских прав