АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лікування при неускладненому перебігу післяопераційного періоду

Прочитайте:
  1. E. Лікування специфічної інфекції жіночих статевих органів
  2. IV. Відділення для лікування відкритими джерелами.
  3. IV. Немедикаментозне лікування
  4. VІІІ. Лікування.
  5. арттерапія - лікування мистецтвом
  6. Використання лікарських засобів для прискорення відновлення спортсменів, лікування і профілактики станів перенапруги різних систем організму.
  7. Використовувати орально таблетовані токолітики для підтримуючої терапії після успішного лікування передчасних пологів не рекомендується
  8. Вимоги до результатів лікування.
  9. Вкажіть періоди перебігу перинатального ураження центральної нервової системи
  10. Внутрішньоутробні інфекції. Причини. Симптоми. Діагностика. Лікування.

– загальноклінічний аналіз крові призначається через добу після операції та перед випискою;

– після апендектомії шви знімають на 7-8 добу, і хворий виписується під нагляд хірурга поліклініки (при виконанні відеолапароскопічного втручання виписка хворого може проводитись на 3-4 добу).

При гострому простому або деструктивному апендициті, ускладненому (чи ні) місцевим перитонітом: особливої передопераційної підготовки хворі не потре­бують, окрім спорожнення сечового міхура і звичайної премедикації (атропін, ди­медрол);
Знеболення. Метод вибору є внутрішньовенний наркоз, можлива місцева ане­стезія.
Об’єм операції: апендектомія - видалення червоподібного відростка.
Доступ - частіше типовий косоперемінний у правій здухвинній ділянці за Мак-Бурнєм (Mc Burney)-Волковичем-Дьяконовим через точку Мак-Бурнея (точка на межі між зовнішньою і середньою третинами уявної лінії, що з'єднує правий передньо-верхній виріст крила клубової кістки і пупок) перпендикулярно до вказаної уявної лінії так, щоб одна третина розрізу була вище, а дві - нижче цієї лінії (в більшості випадків довжиною 8-10 см).

При сумнiвах у дiагнозi перевагу вiддають параректальному доступу за Ленандером (Lennander), який при необхiдностi може бути продовжений уверх або вниз. Iнколи використовують поперечний розрiз по Шпренгелю-Вiнкельману (Sprengel-Winkelmann). При клiнiчнiй картинi розповсюдженого перитонiту використовують серединну лапаротомiю.

Існує два типових методи апендектомії: антеградний (використовують у біль­шості випадків при мобільному червоподібному відростку і куполі сліпої кишки: спочатку червоподібний відросток мобілізують шляхом одномоментної чи поетап­ної перев'язки брижі, потім його видаляють), і ретроградний (застосовують тоді, коли червоподібний відросток фіксований злуками і не виводиться з черевної по­рожнини: спочатку пересікають біля основи червоподібний відросток, обробляють його куксу, потім поетапно перев'язують брижу). Існують також різні способи об­робки кукси червоподібного відростка: а) перитонізація кукси за допомогою кисет­ного і Z-подібного швів (використовують при незміненій стінці сліпої кишки); б) перитонізація кукси окремими вузловими серо-серозними швами (при обмеженому помірному запаленні стінки сліпої кишки біля основи відростка); в) лігатурний (при вираженій запальній інфільтрації стінки сліпої кишки в дітей до 3-х років) - відросток перев’язують капроновою лігатурою, куксу не перитонізують, а в окре­мих випадках навіть виконують екстраперитонізацію купола сліпої кишки.
Операцію закінчують у більшості випадків пошаровим зашиванням операційної рани. При наявності місцевого перитоніту з великою кількістю серозного ексудату, гнійного ексудату з колібацилярним запахом черевну порожнину, праву здухвинну ділянку і порожнину таза дренують хлорвініловими чи силіконовими трубками, які виводяться, як правило, через додаткові контрапертури.

При оперативному лікуванні гострого апендициту використовується також і сучасний малоінвазивний метод – лапароскопічна апендектомія.

Література

Основна:

1.. Хірургія. Підручник // Захараш М.П., Пойда О.І., Кучер М.Д..-К.:Медицина, 2006.-656с.

2. Шідловський В.О., Захараш М.П., Полянський І.Ю.та ін. Факультетська хірургія / За ред. В.О.Шідловського, М.П.Захараша. -Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С. 53-76.

3. Гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини / За ред.І.Ю.Полянського.-Чернівці, 1999. - С.5-27.

4. Хирургические болезни /Под ред. М.И.Кузина. - М.: Медицина, 1995. - С.491-506.

5. Наказ МОЗ від 02.04.2010 № 297 "Про затвердження стандартів та клінічних протоколів надання медичної допомоги зі спеціальності "Хірургія"

Додаткова:

1. Бондаренко В.А., Лупальцев В.И. Острый аппендицит. - К.: Здоров'я, 1993.

2. Томашук И.П.. Острый аппендицит. - К.: Здоров`я, 1994. - 182 с.

3. Ротков И.Л. Диагностические и тактические ошибки при остром аппендиците. - М.: Медицина,1988. - 206 с.

4. Неотложная хирургическая помощь в условиях сельской врачебной амбулатории / Под ред. проф. Б.О.Милькова. - К.: Здоров’я, 1987. - 88-89.

5. Колесов В.И. Клиника и лечение острого аппендицита.- М.: Медицина, 1972. -343 с.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 356 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)