АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

IV. Немедикаментозне лікування

Прочитайте:
  1. E. Лікування специфічної інфекції жіночих статевих органів
  2. IV. Відділення для лікування відкритими джерелами.
  3. VІІІ. Лікування.
  4. арттерапія - лікування мистецтвом
  5. Використання лікарських засобів для прискорення відновлення спортсменів, лікування і профілактики станів перенапруги різних систем організму.
  6. Використовувати орально таблетовані токолітики для підтримуючої терапії після успішного лікування передчасних пологів не рекомендується
  7. Вимоги до результатів лікування.
  8. Внутрішньоутробні інфекції. Причини. Симптоми. Діагностика. Лікування.
  9. Гігієнічні вимоги до відділення для лікування відкритими джерелами

Також має свої особливості залежно від типу дискінетичних порушень.

І. При гіпертонічно-гіперкінетичних або змішаних гіпертонічно-гіпокінетичних) ДЖВШ застосовують:

1.1. Апаратну фізіотерапію (на праве підребер’я та рефлексогенні зони) гальмівного типу (електрофорез з новокаїном, платифіліном, сульфатом магнію; електросон, магнітотерапія) або з тепловим ефектом (індуктотермія, мікрохвильова термія) тощо.

1.2. Пелоїдотерапію (або озокерит чи парафін) на праве підребер’я та з боку спини.

1.3. Пасивні тюбажі (беззондові дренажі) із застосуванням грілки на праве підребер’я та маломінералізованих гарячих (30–42 оС) дегазованих мінеральних вод.

1.4. Курсовий пероральний прийом даних мінеральних вод (представники і методику – див. холеретики).

1.5. Ванни седативної дії (хвойні, перлинні, кисневі, йодобромні тощо).

1.6. Раціональна психотерапія, легкий заспокійливий масаж рефлексогенних зон.

 

ІІ. При гіпотонічно-гіпокінетичних ДЖВШ:

Апаратну фізіотерапію (на праве підребер’я) тонізуючого типу (діадинемотерапія, ампліпульс, гальванізація).

«Активні» тюбажі із застосуванням класичних холекінетиків (сорбіт, ксиліт, карловарська сіль, сіль «Барбара» тощо) та наступною руховою активністю і вправами для живота.

Курсовий пероральний прийом середньо- або сильно-мінералізованих мінеральних вод (представники і методику – див. холекінетики).

Ванни тонізуючої дії (вуглекислі, родонові, сульфідні, скипидарні тощо).

Інтенсивний масаж правого підребер’я, живота, спини.

Лікувальна фізкультура та інші різновиди кінезотерапії.

Диференційований підхід до лікування різних типів ДЖВШ підсумовує таблиця 5.

Таблиця 5. Алгоритм лікувальної тактики в залежності
від типу дискінезії

Гіпертонічно-гіперкінетична або змішана ДЖВШ Гіпотонічно-гіпокінетична ДЖВШ
1. Корекція харчування
Дієта №5, 5а. Їжа невеликими порціями, 4–5 разів на день. Обмеження продуктів, що посилюють збудливість біліарної системи. Дієта №5, 15. Застосування у достатній кількості фруктів, овочів, рослинних олій.
2. Етіотропна терапія Залежно від першопричин ДЖВШ
3. Медикаментозна терапія патогенетичної та симптоматичної дії
3.1. Холеспазмолітики (но-шпа, платифілін, дицеталь та ін.); рослинні засоби – уролесан, біліхол). або комплексні жовчогінні препарати (галстена, холагол, холагогум тощо); 3.2. При змішаних ДЖВШ – засоби поєднаної дії на холекінез (аліметин, ровахол; прокінетики цизаприд, дебридат та ін.).   3.1. Холекінетики (сорбіт, ксиліт, сульфат магнію; берберин, білобене тощо) у поєднанні з різними групами холеретиків (супрехол, нікодин, фебіхол, фламін та багато інших) або комплексні жовчогінні препарати 3.2. При больовому синдромі – синтетичні прокінетики та рослинні засоби поєднаної дії на холекінез.

 

 

Гіпертонічно-гіперкінетична або змішана ДЖВШ Гіпотонічно-гіпокінетична ДЖВШ
3.3. Заспокійливізасоби (валеріана, ново-пассит, персен; ксанокс, тазепам та ін.) при потребі – антидепресанти (сульпірид та ін.). 3.3. Тонізуючізасоби – рослинні адаптогени і препарати з них (жень-шень, аралія, елеутерокок тощо), при потребі – «денні» антидепресанти (сероксат, серопрам та ін.).
4. Немедикаментозне лікування
4.1. Апаратна фізіотерапія гальмівного типу (електрофорез з новокаїном, спазмолітиками, магнітотерапія тощо), теплові процедури (індуктотермія; грязелікування, озокерит, парафін та ін.). 4.2. Курсовий прийом та пасивні тюбажі із застосуванням гарячих дегазованих маломінералізованих мінеральних вод. 4.3. Ванни седативної дії (хвойні, йодобромні та ін.). 4.4. Раціональна психотерапія (гіпноз, аутогенне тренування, групова психотерапія тощо). 4.1. Апаратна фізіотерапія тонізуючого типу (ДДТ, ампліпульс, гальва-нізація). 4.2. Курсовий прийом та «активні» тюбажі із застосуванням середньо- та високомінералізованих мінеральних вод, тюбажі з класичними холекінетиками. 4.3. Ванни тонізуючої дії (вугле-кислі, родонові та ін.). 4.4. Масаж живота, спини та активні види рухової активності.

 

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 609 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)