 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Регуляція секреції та виділення жовчіПрава та ліва печінкові протоки, виходячи з одноіменних долей печінки, утворюють загальну печінкову протоку (ductus hepaticus communic, мал.1 та 2). У місці переходу печінкових проток у загальну печінкову протоку є скупчення гладеньких м’язів, що утворюють сфінктер Міріцці (мал.2), який запобігає зворотному току жовчі при скороченні жовчного міхура. Загальна печінкова протока, з’єднуючись з міхуровою протокою (ductus cysticus), утворюють загальну жовчну протоку (ductus choledocus). У місці переходу шийки жовчного міхура у міхурову протоку знаходиться сфінктер Люткенса-Мартинова.
Слід вказати, що при проведенні УЗД виявляють в нормі дещо меншу від істинної ширину проток (до 4 мм). Дистальний відділ загальної жовчної протоки утворює великий дуоденальний сосочок (Фатерів сосочок), що локалізується в підслизовому шарі 12-палої кишки. Великий дуоденальний сосочок має автономну м’язеву систему, що складається з поздовжніх, циркулярних та косих волокон, утворюючи сфінктер Одді (sphincter Oddi, мал.2), що не залежить від м’язів 12-палої кишки. До великого дуоденального сосочка підходить панкреатична протока (ductus pancreaticus), утворюючи разом з термінальним відділом загальної жовчної протоки ампулу дуоденального сосочка. Об’єм жовчного міхура в нормі складає приблизно 50–70 мл. Жовч, що продукується в печінці, поступаючи в позапечінкові жовчні протоки, складається з води (97%), жовчних солей (1–2%), пігментів, холестерину та жовчних кислот (» 1%). Рух жовчі з печінки в 12-палу кишку виникає внаслідок різниці тиску в початковому відділі системи жовчовиділення, жовчних ходах, протоках та 12-палій кишці. В міжтравний період сфінктер Одді знаходиться в стані скорочення і жовч поступає в жовчний міхур. В жовчному міхурі проходить концентрація жовчі за рахунок всмоктування води та електролітів. При цьому концентрація основних компонентів жовчі (жовчних кислот, пігментів, холестерину, кальцію) підвищується в 5–10 раз від їх вихідного рівня вмісту в печінковій жовчі.
Жовчний міхур та протоки: 1 – corpus vesicae felleae; 2 – ductus hepaticus; 3 – ductus cysticus; 4 – ductus choledocus; 5 – ductus pancreaticus.
Їжа, кислий шлунковий сік, жири, попадаючи на слизову оболонку 12-палої кишки, викликають виділення в крові інтестинальних гормонів – холецистокініну, секретину, які викликають скорочення жовчного міхура та одночасне розслаблення сфінктера Одді. Тривалість скорочення жовчного міхура залежить від кількості жиру в їжі. На скорочення жовчного міхура та одночасне розслаблення сфінктера Одді впливають також імпульси блукаючого нерва та симпатичної нервової системи. Коли їжа покидає 12-палу кишку та вміст 12-палої кишки знову стає лужним, припиняється виділення в кров гормонів, скорочується сфінктер Одді, що запобігає подальшому поступленню жовчі в кишківник. За добу в кишківник поступає близько 1 л жовчі.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 709 | Нарушение авторских прав |
