АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Клініка дискінезій жовчовивідних шляхів

Прочитайте:
  1. Анатомо-фізіологічні особливості дихальних шляхів.
  2. АФО печінки та жовчевивідних шляхів.
  3. Будова верхніх дихальних шляхів.
  4. Відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів
  5. Відсмоктування слизу із верхніх дихальних шляхів
  6. Г. двобічному ураженні кірково-ядерних шляхів.
  7. Г. при двобічному ураженні кірково-ядерних шляхів.
  8. Дискінезія жовчних шляхів
  9. Діагностика дискінезій (дисфункцій) жовчовивідних шляхів
  10. Епідеміологічна характеристика групи інфекцій дихальних шляхів

І. Загальні ознаки для дискінезій любого характеру

А. Первинна дискінезія (дисфункція) жовчовивідних шляхів.

Частіше хворіють жінки астенічної конституції молодого віку (20–40 років), з відносною гіпофункцією статевих залоз та гіперфункцією щитовидної залози, в яких нерідко спостерігається зв’язок дискінезії з менструальним циклом.

У клімактеричний період частота дискінезій збільшується.

Частіше в даному випадку мають місце гіпертонічні та гіперкінетичні прояви.

В. Вторинні дискінезії (дисфункції).

Теж дещо частіше відмічаються у жінок на фоні первинних органічних змін у органах травної системи.

 

У цілому – це різні прояви больового синдрому та явищ диспепсії в залежності від типу дискінетичних порушень.

 

 

ІІ. Клінічні ознаки в залежності від характеру дисфункції

А. Гіпертонічно-гіперкінетична форма дисфункцій жовчовивідних шляхів.

1. Частіше відмічається у астеніків-ваготоніків, жінок.

2. Болі періодичні, приступоподібні в правому підребер’ї, що інколи досягають інтенсивності жовчної коліки, як правило, виникають через одну годину після їди, нерідко іррадіюють в праве плече, лопатку чи вліво в область серця, спину.

3. Болі короткочасні, декілька раз на добу при порушенні у харчуванні (гостра, жирна їжа), психоемоційних навантаженнях, іноді супроводжуються бурхливим вегетативним кризом: прилив жару, пітливість, тахікардія, загальна слабість.

4. Больовий синдром виникає внаслідок раптового підвищення тиску в жовчному міхурі і/або жовчних протоках, як результат їх скорочення в той час, як тонус сфінктерів (Люткенса, Міріцці та Одді) підвищений.

5. Диспепсія: нудота, іноді блювання, що не приносить полегшення, відмічається порушення стільця у вигляді проносів.

6. Об’єктивно – чітка болючість в правому підребер’ї, нерідко позитивні міхурові симптоми (Ортнера, Кера тощо).

7. Психоемоційна лабільність, нерідко больові відчуття в області серця, серцебиття, гіпотонія, головний біль.

8. Температура тіла та загальний аналіз крові залишаються в нормі.

9. При дуоденальному зондуванні:

- кількість жовчі порції В (міхурова жовч з жовчного міхура) та об’єм жовчного міхура зменшені, виділення жовчі В прискорене, супроводжується болем, нудотою, а іноді навіть блюванням;

- основними ознаками гіпертонії сфінктера Одді є подовження 2-ї фази («закритого» сфінктера Одді), яка перевищує 6 хвилин.

- після зондування не тільки не спостерігається полегшення, а навпаки, біль у правому підребер’ї посилюється;


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 460 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)