АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Типи скорочення м'язів

У відповідь на стимуляцію м'яз виконує механічну роботу (скорочується). Це призводить або до укоро- чення м'яза, або, якщо обидва кінці нерухомо закріплені - до розвитку напруги без зміни довжини.

Якщо м'яз коротшає - це ізотонічні скорочення, а якщо при скороченні не відбувається змін довжини

- це ізометричні скорочення.

Одиночне скорочення. Під дією одиночного стимулу м'яз починає скорочуватися через дуже корот-

кий час (0,0025-0,01 с) - латентний період. Потім м'яз швидко коротшає, у ньому розвивається напруга (0,04 с). Потім - більш довгий період розслаблення (0,05 с). Такий цикл зветься одиночним скороченням (рис.3.1).

Суммація скорочень. Якщо під час ритмічного подразнення інтервал між першим і другим (та кожними наступними) стимулами значний (більше три валості одиночного скорочення), то реєструють одиночні відпо- віді (скорочення).

Рис. 3.1. Одиночне м'язове скорочення: 1 – латентна фаза; 2 – фаза скорочення; 3 – фаза розслаблення

Якщо при збільшенні частоти подразнення час між стимулами зменшується так, що другий стимул (та кожен наступний) подається в той момент, коли м'яз ще скорочується, то друге скорочення накладається на перше. Напруга другого скорочення більше першо- го. Зі збільшенням частоти стимуляції окремі скоро- чення зливаються, графік має вигляд плавної лінії, що

досягає певного рівня і довго на ньому залишається. Це стан тетанусу (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Особливості м'язового скорочення при дії подразників з різною частотою

А – реєстрація м'язового скорочення, Б – частота дії подразника. 1 – одиночне м'язове скорочення, 2 – су- ма-ція двох скорочень, 3,4 – формування зубчастого тета-нусу, 5,6 – формування гладкого (суцільного) тетанусу,

7,9 – оптимум, 8 – песимум.

Розрізняють зубчастий і гладенький тетанус. Якщо наступні подразнення наносяться в період розсла- блення, виникає зубчастий тетанус, у період вкорочення – гладенький тетанус. Якщо наступні подраз- нення наносяться в період найбільшої збудливості (екзальтаційна фаза) (рис.3.3), виникає оптимум. Як- що наступні подразнення наносяться в період зниженої збудливості (фаза відносної рефрактерності),

виникає песимум.

Рис. 3.3 Співвідношення фаз скорочення (А) та збудливості (Б) поперечно-посмугованих м'язів: 1,6 – нормальна збудливість; 2,5 – супернормальна збуд- ливість; 3 – абсолютна рефрактерність; 4 – відносна ре- фрактерність.

Тетанічні скорочення не можуть тривати довго, оскільки м'яз втомлюється.

Лекція 3.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 715 | Нарушение авторских прав