АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Структурно-функцiональна органiзацiя синапса

Синапс (гр. synapsis – з'єднання, дотикання) – структурно i функцiонально органiзований контакт мiж двома нейронами, або нейроном i робочим органом.

За анатомічним розташуванням розрізняють синапси органні (нервово-м’язові, нервово- епітеліальні – тобто залозисті), а також нервові. За способами передачi нервового iмпульсу виділяють хiмiчнi та електричнi синапси. За кiнцевим ефектом розрiзняють збуджувальнi та гальмiвнi синапси.

Хімiчнi синапси в ЦНС є головним i унiверсальним механiзмом зв'язку мiж нейронами.

Функціональне значення хімічних синапсів:

· робота з певною послідовністю дії за клапанним принципом – зі змінюваною пропускною здатністю при виникненні збудження чи гальмування;

· підсилююча дія в синапсі: навіть електричний струм, менший за 0,1 мВ (саме такий деполяризаційний потенціал в синаптичній щілині) в змозі збудити структуру постсинаптичної мембрани;

· впорядковуюча дія;

· пластичність завдяки модифікації сили нервового процесу з можливістю забезпечення навчання й памяті;

· саме синапс є точкою прикладання багатьох фармакологічних та інших хімічних речовин (у т.ч. от- рут).

Будова хімічних синапсів досить складна. Синапс має пресинаптичну i постсинаптичну частини, мiж якими знаходиться синаптична щiлина. До пресинаптичної частини вiдноситься кiнцева гiлочка ак- сона, яка поблизу мiсця контакту втрачає оболонку. Вона може розширюватись у кiнцеву бляшку, утво- рюючи численнi послiдовнi контакти з рiзними дiлянками постсинаптичного нейрона, так званi перехiднi синапси. У пресинаптичному вiддiлi знаходиться велика кiлькiсть мiтохондрiй i везикул кулястої або овальної форми, розмiр яких дорiвнює 0,02-0,05 нм. У везикулах мiститься речовина, яка здiйснює пере- дачу збудження, тобто виконує роль посередника мiж двома нервовими клiтинами. Тому цю хiмiчну речо- вину називають медiатором (лат. mediator – посередник). Везикули концентруються уздовж поверхнi пресинаптичної мембрани, яка розмiщена навпроти синаптичної щiлини. Ця частина пресинаптичної мембрани має потовщення – активну зону.

Постсинаптичний (субсинаптичний) вiддiл утворений мембраною тiла нервової клiтини, її паростками або мембраною робочого органу. Вiн теж має потовщення – суцiльнi або переривчасті. Постсинаптична

мембрана у деяких синапсiв складчаста, що збiльшує поверхню стикання з медiатором. Мiж пресинаптич- ною i постсинаптичною мембранами є промiжок шириною 20-50 нм, заповнений мiжклiтинною желеподібною масою. Це синаптична щiлина.

Залежно вiд мiсця контакту аксона з частинами нервової клiтини розрiзняють аксосоматичнi, аксодендритнi й аксоаксональнi синапси. Iснують також дендродендритнi, соматодендритнi i дендросоматичнi синапси.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 513 | Нарушение авторских прав