АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ситуаційні завдання

1.Сімейний лікар оглядає вдома 6-місячну дитину, що, зі слів матері, 8 годин тому стала різко неспокійною, кричить, тужиться, сукає ніжками. Спочатку захворювання напади перемінялися «світлими проміжками», з'явилася повторна блювота й на пелюшках після випорожнень - темна кров. З анамнезу лікар з'ясував, що мама вперше дала дитині овочеве пюре. При огляді пальпація живота безболісна, м'язової напруги немає, у правому підребер'ї визначається овальної форми утворення, у правої здухвинній області - запустівання.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Визначте тактику лікаря

2.У дитини 8-ми років після порушення дієти з'явилися нападоподібні болі в животі, багаторазова блювота з домішкою жовчі, відсутність випорожнень протягом доби. Дитина 6 місяців назад перенесла оперативне втручання із приводу гангренозного апендициту. При огляді стан дитини середньої важкості, перебуває в колінно-ліктьовому положенні, язик сухий, обкладений. Живіт асиметричний, роздутий у верхній половині, хворобливість в області післяопераційного рубця, аускультативно - перистальтика посилена. На оглядовій рентгенограмі черевної порожнини є поодинокі чаші Клойбера.

1.Поставте попередній діагноз.

2.Визначте тактику лікування.

3. Хвора 2 роки 4міс, знаходилась в інфекційній лікарні на протязі 3 діб, з діагнозом гостра кишкова інфекція, із анамнезу відомо, що у дитини була діарея, яка змінилась закріпом, проведена гіпертонічна клізма, після чого виявився неспокій, однократна блювота, попри антибактеріальну терапію стан хворої прогресивно погіршувався, на 3 добу у калі з’явилась кров.

1. Встановіть попередній діагноз та вкажіть форму захворювання.

2. З якими захворюваннями необхідно провести диференційну діагностику?

3. Інструментальні дослідження необхідні у данному випадку?

4. Лікувальна тактика.

4. Дитина знаходилась у педіатричному відділенні з приводу мокнуття пупкової рани, але на 28 добу виявлення здуття черевної порожнини, петлі кишечника контурують на передню черевну стінку, блювота, відсутність стільця, при аускультації німий живіт. Дитина вяла, адинамічна. Встановіть попередній діагноз, та вкажіть необхідні методи обстеження.

5. Дитина 10 років була госпіталізована зі скаргами на нападоподібну біль в животі, відсутність стула та газів, одноразову блювоту. З анамнезу відомо, що хлопчик переніс оперативне втручання з приводу апендициту 2 місяці потому. Об’ективно: дитина намагается прийняти коліно-локтьову позу, стогне, язик обложений. Живіт асиметричний за рахунок контурування розширеної петлі кишечнику. Пальпаторно – симптомів подразнення очеревини нема, пальпується роздута петля кишечника. Аускультативно – перистальтика підсилена, патологічних шумів немає. Стул та гази не відходять. Дитина хворає 10 годин.

1. Встановіть діагноз.

2.Надайте невідкладну допомогу дитині.

Тестові завдання:

1. Назвіть фази набутої странгуляційної кишкової непрохідності

А) Фаза ілеусного крику

Б) Реактивна фаза

В) Фаза інтоксикації

Г) Фаза запалення слизової здухвинної кишки

Д)Термінальна фаза

Е) Фаза формування внутрішніх нориць

2. Встановіть послідовність дій при ранній злуковій непрохідності

1) Оперативне втручання

2) Регідратація

3) Стимуляція кишечника

4) Сифонна клізма

3. Назвіть структуру інвагінату

4. Встановіть відповідність різних форм набутої кишкової непрохідності та симптомів що виникають при них:

5. Встановіть відповідність нозологій та клінічних симптомів

6. Дитина 6 місяців поступила в хірургічну клініку через 16 годин з моменту захворювання, яке розпочалося раптово. Стала неспокійною, терла ніжками, відмовлялась від годування. Напад неспокою був короткочасним. Хлопчик заспокоївся та заснув. Прокинувся через 20-25 хвилин, з,явилися блювота та повторний виражений неспокій. Дитина бліда, адинамічна. Пелюшка просякла темно-червоним виділенням. Який попередній діагноз?

А. Ентероколіт.

В. Дивертикул Меккеля, що кровоточить.

С. Інвагінація кишечника.

D. Глистяна кишкова непрохідність.

Е. Пухлина черевної порожнини.

7. Дитина 5 місяців доставлена до клініки через 6 годин від початку захворювання: бліда, переймоподібно збуджена, з повторним блюванням. Останній раз випорожнення були 4 години тому. З анамнезу встановлено, що дитина впершее отримала манну кашу в якості прикорму. При огляді дитина бліда, насторожена, тахікардія, чоло вкрите холодним потом. Живіт не здутий, м,який, сліпу кишку в типовому місті знайти не вдається, при ректальному огляді – кров у вигляді «малинового желе». З яким захворюванням маєте справу?

А. Дизентерія.

В. Виразка шлунка.

С. Інвагінація.

D. Тріщина слизової оболонки анального отвору.

Е. Поліп прямої кишки.

8. Дитина 11 місяців поступила втретє до хірургічного відділення з діагнозом: гостра інвагінація кишечнику. Попередні рази проводилась консервативна інвагінація. Яка з переліченних причин є найбільш іймовірною для виникнення рецидивуючої інвагінації кишечника?

А. Порушення введення підгодівлі.

В. Порушення вікового годування.

С. Гастроентероколіт.

D. Порушення режиму годування.

Е. Механічні фактори.

9. Дитина 7 місяців доставлена у хірургічне відділення через 8 годин після початку захворювання зі скаргами на нападоподібний неспокій, болі у животі, одноразову блювоту. При огляді у правій половині живота пальпується пухлиноподібне утворення. При ректальному дослідженні – кров у вигляді «малинового желе». Про яке захворювання можна думати?

А. Подвоєння кишечника.

В. Пухлина черевної порожнини.

С. Інвагінація.

D. Глистяна інвазія.

Е. Ентерокістома.

10. У дитини 5 років з’явилися нападоподібні болі в животі, блювота, рідкі випорожнення зі слідами крові. Живіт не здутий, м,який при пальпації, перистальтика посилена, симптоми запалення очеревини – негативні. У правому підреберному просторі пальпується пухлиноподібне утворення з чіткими контурами, помірно болюче, рухоме. Підозра на інвагінацію. Ваша тактика відносно уточнення діагноза. Яка найбільш імовірна відповідь?

А. Оглядова рентгенограма черевної порожнини.

В. Пневмоколографія.

С. Пальпація живота під наркозом.

D. Ірігографія з барієвою сумішшю.

Е. Ірігоскопія.

11. Дитина 6 місяців надійшла в клініку через 16 годин з початку захворювання, що розпочалося раптово. Стала неспокійною, відмовлялася від їжі. Приступ неспокою був короткочасний. Через деякий час напад повторився, з’явилися блювота та повторний виражений неспокій. Дитина бліда, адинамічна. Пелюшка просякла темно-червоним виділенням. Який попередній діагноз?

А. Ентероколіт.

В. Дивертикул Меккеля.

С. Інвагінація кишечника.

D. Глистяна кишкова непрохідність.

Е. Пухлина черевної порожнини.

12. Дитина 4х місяців була госпіталізована до хірургічного відділення через 8 годин з нападами неспокою 2-3 хвилини, з інтервалами в 10 хвилин. Була одноразова блювота. При огляді: стан дитини тяжкий. При пальпації живіт м,який, у правій половині живота пальпується пухлиноподібне утворення. При ректальному огляді на пальці – кров. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Пілоростеноз.

В. Пухлина Вільмса

С. Інвагінація.

D. Глистяна кишкова непрохідність.

Е. Шлунково-кишкова кровотеча.

13. Дитина 9 місяців госпіталізована у відділення з підозрою на інвагінацію кишечника. Хворіє 10 годин. Напади неспокою, блювота, кров з прямої кишки.

1. Які методи дослідження застосовуються при цій патології?

2. Який тиск при діагностичній пневмоколографії?

3. Які симптоми інвагінації на пневмоколограмі.?

4.Які протипоказання для консервативної дезінвагінації?

5. Який тиск при консервативній дезінвагінації?

6. Які клінічні критерії успішної дезінвагінації?

14. Дитина 10 місяців доставлена у хірургічне відділення через 38 годин після початку захворювання зі скаргами на нападоподібний неспокій, біль у животі, одноразову блювоту. При огляді у правій половині живота пальпується пухлиноподібне утворення. При ректальному дослідженні – кров у вигляді «малинового желе». Виставлено діагноз інвагінація кишечника.

1.Які дослідження будуть проведені для уточнення діагнозу.?

2.Які протипоказання для консервативної дезінвагінації?

3. Яке знеболення при оперативному втручанні?

4.На протязі якого часу проводиться передопераційна підготовка?

5. Як проводиться оперативна дезінвагінація?

6. Які критерії життездатності кишки.?

15. Дитина 9 місяців надійшла в клініку через 30 годин з початку захворювання, що розпочалося раптово. Стала неспокійною, відмовлялася від їжі. Приступ неспокою був короткочасний. Хлопчик заспокоївся та заснув. Прокинувся через 20-25 хвилин, з,явилися блювота та повторний виражений неспокій. Дитина бліда, адинамічна. Визначаються перитонеальні симптоми. Пелюшка вимощенаа темно-червоним виділенням по типу»малиноваго желе». Виставлений діагноз інвагінації кишечника.

Показано оперативне втручання.

1. Які показання до оперативного втручання?

2. На протязі якого часу проводиться передопераційна підготовка?

3. Який вид анестезії буде вибрано?

4. Які критерії життєздатності кишки?

5. Які види оперативних втручань в таких випадках проводяться.?

Перелік теоретичних питань.

1. Класифікація набутої непрохідності.

2. Визначення інвагінації кишечника.

3. Структура інвагіната.

4. Причина інвагінації кишечника.

5. Основні клінічні симптоми інвагінації.

6. Методи діагностики.

7. Методика пневмоколографії.

8. Тиск при діагностичній пневмоколографії.

9. Тиск при консервативній дезінвагінації.

10. Рентгенологічні симптоми інвагінації кишечника на пневмоколограмі.

11. Рентгенологічні і клінічні симптоми успішної дезінвагінації.

12. Протипоказання до консервативної дезінвагінації.

13. Показання до оперативної дезінвагінації.

14. Вид анестезії при оперативному втручанні.

15. Методика оперативної дезінвагінації.

16. Варіанти оперативних втручань при інвагінації.

17. Післяопераційні ускладнення.

18. Основні симптоми гострої злукової непрохідності кишечника (ГЗНК).

19. Методи діагностики ГЗНК,

20. Показання до оперативного втручання.

21. Варіанти операцій при ГЗНК.

22. Види інтубацій кишечника при ГЗНК,

23.Післяопераційні ускладнення при ГЗНК.

24. Види динамічної непрохідності.

25. Рентгенологічні стадії парезу кишечника.

26. Клінічні симптоми парезу кишечника.

27. Методи консервативної терапії парезу кишечника.

28. Критерії життєздатності кишки.

29. Види анастомозів кишечника у дітей.

30. Показання до проведення операції ілеостоми за Мікуличем.

Практичні завдання:

1. Визначення патогномонічних симптомів інвагінації кишечника

2. Тлумачення рентгенологічного обстеження дитини із інвагінацією кишечника (діагностична та лікувальна пневмоколографія).

3. Аналіз оглядових рентгенограм черевної порожнини та тлумачення рентгенологічних стадій странгуляційної непрохідності за Д.П. Хомутовим.

Рекомендована література.

Основна література:

1. Ашкрафт К.У., Холдер Т.М. Детская хирургия. Санкт-Петербург,1996; 384с.

2. Исаков Ю.Ф. Хирургические болезни детского возраста. – М.:Медицина, 2004 г. – 1т, 567с.

3. Исаков Ю.Ф. Детская хирургия. (национальное руководство)-М»ГЭОТАР-Медиа»,2008.-809с.

4. Сушко В.І. Хірургія дитячого віку. – Київ, Здров’я, 2002.- 704 с.

Додаткова література:

1. Немилова Т.К., Караваева С.А. с соавт. «Пороки развития пищеварительного тракта у новорожденных» - СПб, 2002.- с.22-26

2. Резник Б.Я., Запорожан В.Н., Минков И.П. Врожденные пороки развития у детей. – Одесса: АО:БАХВА,1994. – 448с.

3. Соловьев А.Е. Неотложная хирургия детского возраста. – Запорожье, 2000.- 421с

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 768 | Нарушение авторских прав