Динамічна кишкова непрохідність
Динамічна непрохідність - одна з найчастіших форм кишкової непрохідності в дитячому віці, серед всіх видів кишкової непрохідності становіть 8-10%.
Розрізняють паралітичну й спастичну форми. У новонароджених і грудних дітей динамічна непрохідність виникає як результат функціональної неповноцінності травної системи на тлі родової черепно-мозкової травми, пневмонії, кишкових захворювань і сепсису, а також після операцій на органах черевної й грудної порожнин. У старших дітей динамічна непрохідність частіше розвивається в післяопераційному періоді. Явища паралітичної непрохідності підтримуються гіпокаліємією, обумовленою великою втратою солей і рідини із блювотними масами, а також недостатнім надходженням в організм калію при парентеральному харчуванні.
Клініка й діагностика. Для динамічної непрохідності характерна повторна блювота з домішкою зелені, що наростає здуття живота, затримка стільця й газів і виражена інтоксикація. У результаті високого стояння діафрагми утрудняється подих. Живіт м'який, перистальтика не прослуховується.
При рентгенологічному дослідженні виявляють множинні чаші Клойбера, однак діаметр їх невеликий і розширення рівномірно, у той час як при механічній непрохідності особливо різко розширені кишкові петлі над перешкодою.
Лікування. При динамічній непрохідності насамперед потрібно встановити її причину. Одночасно проводять боротьбу з парезом кишечника. У схему лікування парезу кишечника входять:
1) пряма стимуляція скорочувальної активності мускулатури шлунково-кишкового тракту (очисні, сифонні й гіпертонічні клізми, внутрішньовенне краплинне введення розчинів калію й натрію хлориду під контролем ЕКГ, електростимуляція);
2) блокада дуги рефлексів, що визначають гальмування рухової активності кишечника (застосування прозерину, паранефральної новокаїнової блокади);
3) розвантаження шлунково-кишкового тракту (постійний шлунковий зонд, інтубація кишечника).
Етапи лікування динамічної непрохідності представляються в такий спосіб:
- Консервативна терапія основного захворювання.
- Корекція порушень гомеостазу.
- Дренування й промивання шлунка.
- Підшкірне або внутрішньом'язове введення препаратів, які стимулюють перистальтику кишок (прозерин, церукал і ін.).
- Регіонарна симпатична блокада за рахунок перидуральної анестезії.
- Внутрішньовенне введення 0,25% розчину новокаїну, церукала 0,5 - мг/кг.
- Гіпертонічна клізма 1-2 % розчином NaCl.
- Фізіотерапія (солюкс, УВЧ, мікроклізма з гіпертонічним розчином хлориду натрію).
- Газоотводна трубка через кожні 2 години протягом 10-15 хвилин.
Консервативне лікування ефективно, якщо воно проводиться в цій послідовності протягом 12-24 годин.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 545 | Нарушение авторских прав
|