АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тема №2: «ГОСТРА НЕПРОХІДНІСТЬ КИШЕЧНИКУ. ПРИНЦИПИ КОНСЕРВАТИВНОГО ТА ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ»

Прочитайте:
  1. D. Принципи виваженості харчування та поступового розширення обсягу харчових предметів, що споживаються
  2. В періоді загострення та принципи проти рецидивної терапії.
  3. Гігієнічні принципи організації лікувального харчування при ожирінні
  4. ГОСТРА КИШКОВА НЕПРОХІДНІСТЬ
  5. Гостра кишкова непрохідність.
  6. Динамічна кишкова непрохідність
  7. До нейрохірургічного відділення поступив хворий із травмою черепа. Зазначте засіб для наркозу, який має також антигіпоксантні властивості?
  8. З модуля 2 «Основні обов'язки та професійні дії медичної сестри хірургічного відділення»
  9. Загальні принципи догляду та лікування
  10. Загальні принципи обстеження і догляду за дитиною

Актуальність теми.

Гостра кишкова непрохідність (ГКН) — одна з найактуальніших проблем аб домінальної хірургії. Це зумовлено значною поширеністю (до 3,4% від загальної кідькості хворих хірургічного профілю), високою (від 15 до 52%) летальністю та ве ликою кількістю ускладнень.

Не зважаючи на значний прогрес у вивченні різних аспектів цього захворюван ня, статистичні дані свідчать, що результати його лікування залишаються незадо вільними. Це зумовлено особливостями патогенезу непрохідності: поширеним ура женням кишечнику, інших органів і систем, швидко та невпинно прогресуючими порушеннями гомеостазу.

Тільки своєчасно встановлений діагноз, адекватне лікування можуть запобігти незадовільним результатам. У той самий час багато діагностичних, а одночасно і так тичних помилок пов’язані з неповним розумінням лікарями особливостей механічної кишкової непрохідності, складності та різнобічності її патогенезу і клінічних проявів.

 

Мета.

1. Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів.

2. Визначати фактори ризику, етіологічні та патогенетичні чинники.

3. Визначати типову клінічну картину при різних формах ГКН.

4. Виявляти різні варіанти перебігу й ускладнення ГКН.

5. Складати план обстеження хворих з ГКН.

6. На підставі аналізу даних лабораторного й інструментального обстеження проводити диференційну діагностику, обґрунтовувати та формулювати діагноз.

7. Призначати лікування, проводити профілактику ГКН.

8. Виконувати поверхневу та глибоку методичну топографічну ковзну пальпацію органів черевної порожнини.

9. Проводити визначення симптомів «краплі, що падає», «мертвої тиші», Валя, Обухівської лікарні.

10. Проводити промивання шлунка через зонд.

11. Виконувати спорожнювання товстої кишки за допомогою очисних і сифонних клізм.

12. Проводити пальцеве дослідження прямої кишки.

 

Студент має знати:

1. Анатомічну будову та кровопостачання кишечнику.

2. Розвиток кишкової трубки в ембріогенезі.

3. Визначення поняття «механічна кишкова непрохідність».

4. Етіологію та патогенез ГКН.

5. Класифікацію ГКН.

6. Клінічну картину ГКН залежно від причини та стадії розвитку.

7. Додаткові методи дослідження при ГКН.

8. Диференційну діагностику при ГКН.

9. Показання та протипоказання до оперативного втручання.

10. Принципи оперативного лікування та методи операцій.

11. Принципи передопераційної підготовки та післяопераційного лікування.

12. Ускладнення після операції та методи їх профілактики.

13. Принципи реабілітації хворих після операції.

14. Методи профілактики різних форм ГКН.

 

Студент має вміти:

1. Встановити попередній діагноз і визначити план додаткових обстежень за підозри на ГКН.

2. Провести об’єктивне обстеження хворого (пальпація, перкусія), перевірити наявність основних симптомів кишкової непрохідності.

3. На підставі додаткових й інструментальних методів дослідження уточнити рівень непрохідності та визначити клінічний варіант перебігу.

4. Скласти план передопераційної підготовки хворого залежно від клінічного випадку.

5. Провести клініко лабораторну діагностику ГКН.

6. Оцінити дані рентгенологічних методів дослідження, біохімічних показників тощо.

7. Призначити диференційне лікування або передопераційну підготовку залежно від форми, строків захворювання та клінічної форми ГКН.

8. Провести зондування шлунка, поставити очисні й сифонні клізми, виконати пальцеве дослідження прямої кишки.

9. Визначити тактику лікування та методи стимуляції кишечника в ранньому післяопераційному періоді.

10. Оформити медичну документацію (історія хвороби, індивідуальна картка, листок непрацездатності, направлення на МСЕК, санаторно курортна картка).

 

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 445 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)