Викладення теми. Кишкова непрохідність — патологічний стан, в основі якого лежить порушення природного просування кишкового вмісту по кишковій трубці внаслідок виникнен ня
Кишкова непрохідність — патологічний стан, в основі якого лежить порушення природного просування кишкового вмісту по кишковій трубці внаслідок виникнен ня перешкоди, зумовленого різними причинами. Проявляється він болем у животі, блюванням, здуттям живота, невідходженням газів і випорожнень з розвитком тяж ких ендотоксичних розладів органів і систем.
Через виняткову тяжкість перебігу та прогнозу цей симптомокомплекс, який об’єднує багато захворювань органів черевної порожнини різної етіології, виділено в окрему нозологічну групу. Незважаючи на те, що ГНП становить лише 3,5–9% від усіх гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини, вона є причи ною майже 30% летальних випадків у групі ургентних хворих.
Ще однією принциповою особливістю хвороби є фактор часу, який визначає пе ребіг захворювання: тільки рання діагностика та своєчасна операція забезпечують одужання хворого. ГКН дотепер залишається актуальною і далекою до вирішення проблемою ургентної хірургії.
Класифікація гострої кишкової непрохідності:
1. Вроджена.
а) вади розвитку кишкової трубки;
б) вади розвитку кишкової стінки;
в) порушення обертання кишечника;
г) вади розвитку інших органів черевної порожнини.
2. Набута.
За механізмом виникнення:
1. Динамічна (функціональна) непрохідність:
а) спастична;
б) паралітична.
2. Механічна непрохідність:
а) обтураційна (тільки порушення просвіту кишки);
б) странгуляційна (стискання, обмеження кишки та її брижі з одночасним порушенням прохідності й кровообігу);
в) змішана (інвагінація, спайкова ГКН).
За локалізацією:
1. Висока (тонкокишкова) непрохідність.
2. Низька (товстокишкова) непрохідність.
За стадіями:
1. Нейрорефлекторна.
2. Стадія компенсації.
3. Стадія декомпенсації й органічних змін.
4. Термінальна стадія (перитоніт).
За перебігом:
1. Гостра.
2. Хронічна.
3. Рецидивуюча.
За ступенем закриття просвіту кишки:
1. Повна.
2. Часткова або відносна.
Причини кишкової непрохідності:
1. Причини обтураційної непрохідності.
1.1. Вроджені — аномалії кишкової трубки (атрезії, подвоєння, дивертикул Меккеля та ін.).
1.2. Набуті — злоякісні та доброякісні пухлини кишечнику, сторонні тіла, запальні інфільтрати, спайки.
2. Причини странгуляційної непрохідності:
2.1. Вроджені — аномалії розвитку очеревини, брижі, кишечнику (глибокі при родні кишені очеревини в ділянці трейцевої зв’язки, надміхурової ямки, доліхосиг ма та ін.).
2.2. Набуті — грижові отвори, травматичні дефекти та рубцеві зміни в брижах, спайки, особливо тяжеподібні, шнуроподібні.
3. Причини інвагінації:
3.1. Вроджені порушення іннервації й моторики кишечнику.
3.2. Набуті — інтоксикація, гострі та хронічні захворювання кишечнику (ентерити тощо), частіше в дітей.
4. Причини спайкової непрохідності:
4.1. Вроджені — тяжі Ленна, мембрани Джексона.
4.2. Набуті — запальні, післятравматичні та післяопераційні спайки.
5. Чинники динамічної непрохідності:
5.1. Спастичної — отруєння свинцем, глистна інвазія, істерія.
5.2. Паралітичної — аліментарні порушення, істерія, запальні процеси в черевній порожнині (перитоніти), післяопераційні парези та ін.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 540 | Нарушение авторских прав
|