АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лікувальна тактика при перфоративній виразці.

І. Хірургічне лікування за абсолютними показаннями. Вибір методу операції при перфоративній виразці:

а) у стадіях шоку та уявного благополуччя виконують радикальні операції, спрямовані на ліквідацію патологічного процесу та лікування хворого:

– при локалізації виразки в шлунку — резекція шлунка;

– при локалізації виразки в ДПК — вирізання виразки з пілоропластикою може бути доповнене одним із видів ваготомії, рідше — резекція шлунка (в разі великих виразок з кальозними краями або при повторних перфораціях);

б) в стадії бактеріального перитоніту виконують симптоматичну операцію, спрямовану на збереження життя хворого:

– зашивання перфоративного отвору;

– тампонада перфоративного отвору пасмом великого чепця за Оппелем — Полікарповим;

в) за відмови хворого від оперативного втручання або неможливості виконання екстреної операції застосовують консервативне лікування (метод Тейлора), яке по лягає у встановленні назогастрального зонда з постійною аспірацією шлункового вмісту (для прикриття перфоративного отвору сусіднім органом), антибактеріальній, аналгезивній, антисекреторній терапії, корекції водно електролітних порушень, під триманні гемодинаміки. Варто зазначити, що ефективність методу Тейлора вкрай низь ка, тому його застосування потрібно розглядати як вимушений або тимчасовий захід.

ІІ. Лікування після операції:

1) комплексна противиразкова терапія з першого дня після операції;

2) аналгезивна терапія;

3) інфузійна терапія;

4) антибактеріальна терапія (амоксил, кімацеф);

5) відновлення моторно евакуаторної функції шлунка та кишок;

6) профілактика ускладнень з боку інших органів і систем;

Експертиза працездатності та реабілітація хворих (залежить від методу пере несеної операції, наявності післяопераційних ускладнень і ступеня компенсації су путньої патології):

а) за неускладненого післяопераційного періоду шви знімають на 9–10 й день після операції;

б) амбулаторне лікування після операції — 6–8 тиж;

в) після зашивання виразки в післяопераційному періоді потрібно проводити комплексну противиразкову терапію із застосуванням блокаторів протонної помпи і (за наявності хелікобактерної інфекції) деконтамінації шлунка з динамічним ен доскопічним контролем;

г) якщо професійна діяльність оперованого пов’язана з тяжкою фізичною працею, через ЛКК обмежують фізичні навантаження до 4–6 міс;

ґ) оперовані з приводу перфоративної виразки мають перебувати на диспансер ному обліку у хірурга і терапевта протягом року, в подальшому — під спостережен ням терапевта або лікаря загальної практики за відсутності незадовільних хірургічних наслідків операції;

д) у разі виникнення рецидиву виразки, інших післярезекційних або післяваго томічних порушень, вентральних гриж або клініки непрохідності кишок вирішують питання про доцільність їх хірургічної корекції.

Література.

Основна:

1. Хірургія: підручник з хірургії / За ред. Березницького Я.С., Захараша М.П., Мішалова В.Г., Шідловського В.О. — Т. ІІ. — Дніпропетровськ: Дніпро VAL, 2007. — 628 с.

2. Ковальчук А.Я., Спіженко Ю.П., Саєнко В.Ф., Книшов Г.В., Нечитайло М.Ю. Шпитальна хірургія. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. — 590 с.

3. Хирургические болезни / Под ред. М.И. Кузина. — М.: Медицина, 2005. — 784 с.

4. Шідловський В.О., Захараш М.П., Полянський І.Ю. та ін. Факультетська хірургія / За ред. В.О. Шідловського, М.П. Захараша. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. — 544 с.

5. Лекції з госпітальної хірургії: Навчальний посібник / За ред. докт. мед. наук, проф. В.Г. Мішалова. — У 3 т. — Т. 3. — 2 ге вид., доп. і переробл. — К.: Видавничий дім «Асканія», 2008. — 494 с.

Додаткова:

1. Шалимов А.А., Саенко В.Ф. Хирургия пищеварительного тракта. — К.: Здоров’я, 1987. — 567 с.

2. Гринберг А.А. Неотложная абдоминальная хирургия. — М.: Триада Х, 2000. —493 с.

3. Клиническая хирургия / Под ред. Л.В. Усенко, Я.С. Березницкого. — К.: Здоров’я, 1999. — 496 с.

4. РадзіховськийА.П., Бабенко В.І. Невідкладна хірургія органів черевної порожнини. — К.: Фенікс, 2002.

5. Хирургия: руководство для врачей и студентов / Под ред. д ра мед. Наук Ю.М. Лопухина, д ра мед. наук В.С. Савельева. — М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. — 1074 с.

Тема: «ЕТІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ І КЛАСИФІКАЦІЯ ВИРАЗКОВОЇ КРОВОТЕЧІ. КЛІНІКА ВИРАЗКОВОЇ КРОВОТЕЧІ. ЛАБОРАТОРНІ ТА ЕНДОСКОПІЧНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ВИРАЗКОВОЇ КРОВОТЕЧІ. ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА ПРИ ВИРАЗКОВІЙ КРОВОТЕЧІ»

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 589 | Нарушение авторских прав