АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методи діагностики. Перелік діагностичних методик визначають залежно від захворювання, яке підозрюють (оглядова рентгенограма органів черевної порожнини

Перелік діагностичних методик визначають залежно від захворювання, яке підозрюють (оглядова рентгенограма органів черевної порожнини, УЗД, ЕКГ та ін.). Лабораторні методи дослідження (клінічний аналіз крові, сечі, діастаза сечі, глюко за крові, гематокрит).

Особливості клінічних проявів і діагностики в токсичній стадії гострого перитоніту (24–72 год від моменту захворювання) визначаються:

– стертістю клініки (зменшенням кількості симптомів основного захворювання);

– залученням у запалення всієї очеревини;

– інтоксикацією (внаслідок дії мікробних токсинів, автокаталітичних ферментів, біогенних амінів, метаболічних токсинів та ін.);

– гіпоксією (дихальною, циркуляторною, тканинною);

– порушенням коагуляційних властивостей крові (гіперкоагуляція);

– порушенням обміну речовин;

– динамічною непрохідністю кишок;

– пригніченням реактивності організму;

– поліорганною недостатністю різного ступеня вираженості. Скарги:

– інтенсивний постійний нелокалізований біль у животі;

– нудота, багаторазове блювання (часто кішковим вмістом);

– зригування шлунковим вмістом;

– різка слабкість, лихоманка, озноб;

– невідходження газів, відсутність випорожнень. Об’єктивні прояви:

– тяжкий стан хворого;

– риси обличчя загострені (обличчя Гіппократа);

– шкірні покриви блідо сірого кольору, сухі;

– задишка грудного типу;

– систолічний артеріальний тиск менше 100 мм рт. ст.;

– пульс прискорений — до 100 за 1 хв;

– язик сухий, потрісканий;

– живіт роздутий, в диханні участі не приймає, помірно напружений і болючий у всіх ділянках;

– симптоми основного захворювання не маніфестують, домінують симптоми подразнення очеревини;

– олігоанурія;

– перкуторно — у відлогих місцях черевної порожнини притуплення перкуторного звуку;

– аускультативно — перистальтичні шуми не прослуховуються;

– ректальне пальцеве дослідження: нависання, ригідність і болючість передньої стінки прямої кишки.

Особливості клінічних проявів і діагностики у термінальній стадії гострого пе

ритоніту (більше 72 годин від початку захворювання) визначаються:

– поглибленням патогенетичних факторів, які розвинулись у стадії інтоксикації;

– глибоким пригніченням життєво важливих функцій (центральної нервової, серцево судинної, дихальної, видільної, нейрогуморальної систем).

Скарги:

– зібрати важко або неможливо через сплутаність свідомості та неадекватність хворого.

Об’єктивні прояви:

– стан вкрай тяжкий або термінальний;

– свідомість сплутана, марення, токсична кома;

– шкірні покриви блідо сірого кольору, сухі, акроціаноз;

– риси обличчя загострені (обличчя Гіппократа);

– запалі очі, сухі склери;

– систолічний артеріальний тиск менше 60 мм рт. ст.;

– частота серцевих скорочень більше 120 за 1 хв;

– аритмія, відсутність пульсу на периферійних артеріях;

– дихання часте, поверхневе або з елементами патологічного;

– часте блювання кишковим вмістом, зригування;

– язик сухий, потрісканий;

– живіт розпластаний, слабка болючість і напруження змінюється безболісністю та м’якістю черевної стінки;

– слабко виражені або зовсім відсутні симптоми подразнення очеревини;

– анурія;

– відсутність випорожнень і газів;

– перкуторно — тупий звук на всьому протязі живота;

– аускультативно — перистальтика не прослуховується, шум плескоту під час балотування.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 441 | Нарушение авторских прав