АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Симптоматика i клiнiчний перебiг.

Захворювання починається пiсля порушення режиму харчування: споживання великої кiлькостi жирної, м’ясної їжi, особливо в поєднанні з алкогольними напоями.

Больовий синдром. Характерними є сильний розпираючий біль у правому пiдребер’ї та епiгастральній ділянці з iррадiацiєю в праву надключичну дiлянку та праве плече. Якщо больовий синдром має сильно виражений нападоподібний ха рактер, його називають печiнковою колікою.

Диспептичний синдром. Частими симптомами, що турбують хворого, є нудота, багаторазове блювання, спочатку шлунковим вмiстом, а пiзнiше — з домiшками жовчi. Згодом до них приєднуються вiдчуття здуття живота, затримка випорожнень і газiв.

Огляд. Під час огляду майже у всіх пацієнтів спостерiгають субiктеричнiсть склер навiть за нормального пасажу жовчi. Язик зазвичай обкладений нашарування ми бiло сiрого кольору. Хворі скаржаться на сухiсть у ротi. У тяжких випадках язик сухий з нашаруваннями білого кольору із жовтою плямою в центрi, що залежить від нападу захворювання.

Пiдвищення температури тiла при ГХ короткочасне та незначне (в середнь

ому до 37,2 °С) при катаральному холециститi та бiльш стiйке (в межах 38 °С) при його деструктивних формах.

Тахiкардiя певною мірою свідчить про ступiнь iнтоксикацiї. У першi години захворювання пульс зазвичай вiдповiдає температурi тіла, а в разі прогресування процесу, особливо з розвитком перитонiту, він стає частим i слабкого наповнення.

Під час пальпацiї спостерігають болючість у мiсцi перетину правої ребрової дуги із зовнішнім краєм прямого м’яза живота (точка Кера). Під час поверхневої та гли бокої пальпацiї правого пiдребер’я виявляють болючий, збiльшений жовчний мiхур, що може бути важливим (а іноді визначальним для встановлення діагнозу) симпто мом. Напруження черевних м’язiв часто свідчить про екстрамiхурове поширення iнфекцiї та подразнення ексудатом пристінкової очеревини.

У клініці ГХ визначають низку характерних симптомів:

Мерфi — посилення болі на висоті вдиху при пальпації в правому підребер’ї;

Кера — посилення болю у разі натискання на ділянку жовчного міхура, особли во під час глибокого вдиху;

Ортнера — болючiсть за легкого постукування по правій ребровій дузі краєм долонi;

Мюссi — Георгiєвського — болючiсть при пальпацiї мiж ніжками (над ключицею) правого кивального м’яза;

Щьоткiна — Блюмберга — збільшення болючості за швидкого віднімання пальцiв, якими натискували на передню черевну стiнку. Цей симптом не є патогномонічним для холециститу, він має велике значення в дiагностицi перитонiту.

Важливою є градація вираження симптомів: рiзко позитивний, слабко позитивний, сумнiвний, негативний.

Симптоматика ГХ може наростати протягом 2–3 год, а згодом без будь якого лiкування або лише пiсля початого консервативного лiкування, швидко зменшується та зникає повнiстю. Це майже завжди означає, що причина гострого запалення лiк вiдована (зник спазм, пройшов протокою конкремент, просунувся клубок слизу тощо).

Деструктивнi холецистити маніфестують найтяжчою клiнiчною картиною. Так, гангренозний холецистит перебігає з різко вираженими явищами iнтоксикацiї та супроводжується клінікою жовчного перитонiту. Перфорацією може ускладнюва тися флегмонозний або гангренозний холецистит, i тодi на тлi вираженої клiнiки деструктивного процесу настає раптове погiршання стану хворого. Це проявляєть ся раптовим посиленням болю i швидким наростанням явищ перитонiту. Однак та ка клiнiчна картина може розвиватися лише у випадках прориву вмісту жовчного міхура у вiльну черевну порожнину.

Лабораторнi данi. Лейкоцитоз у межах 10×109/л i бiльше, зсув лейкоцитарної формули влiво, лiмфопенiя і збільшена ШОЕ.

Сонографічне дослiдження жовчного мiхура дає змогу виявити збiльшення його розмірiв, стовщення стiнок, розвиток перивезикальних абсцесів, наявнiсть чи вiдсутнiсть конкрементiв і їх розмiри.

Оглядова рентгенографiя органiв черевної порожнини дає змогу встановити наявність у проекції жовчного міхура рентгенопозитивних конкрементів.

Дiагностична програма:

1. Анамнез і фiзикальнi методи обстеження.

2. Оглядова рентгенографiя органiв черевної порожнини.

3. Сонографія.

4. Загальний аналiз кровi та сечi.

5. Дiастаза сечi.

6. Бiохiмiчний аналiз кровi (бiлiрубiн, амiлаза, АЛТ, АсТ, лужна фосфатаза, залишковий азот, креатинін).

7. Коагулограма.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 438 | Нарушение авторских прав