АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Варiанти клiнiчного перебiгу.

ПХЕС охоплює рiзнi види патологiї, якi вiдрiзняються мiж собою як причинами виникнення, так i клiнiчними проявами. У розвитку ПХЕС, зумовленого некорего ваними змiнами при холецистектомiї, провiдна роль належить «забутим» пiд час хо лецистектомiї (35–40%) конкрементам у загальнiй жовчнiй протоцi. Справжнiй ре цидив холелiтiазу виникає зрiдка (лише в 5–7%), зазвичай у людей iз тривалим анамнезом жовчнокам’яної хвороби, пiсля холедохолiтотомiї та попереднього холе дохолiтiазу. Як перший, так i другий варiант патологiї («забутi» каменi або рецидивний холелітiаз), може спричинювати бiль рiзного характеру в дiлянцi печiнки, жовтяни цю та холангiт. Вiдрiзнити справжнiй рецидив холедохолiтiазу вiд несправжнього складно, тому вирiшальне значення в дiагностицi конкрементiв мають холеграфiя, сонографiя, ретроградна панкреатохолангiографiя.

Рубцевi стриктури ВСДК спостерігають у 30% випадкiв. Їх подiляють на первиннi та вториннi. Пiд поняттям «рубцевi стриктури ВСДК» треба розумiти ураження дистального вiддiлу загальної жовчної протоки довжиною вiд 5 до 10 мм, найпоши ренiшою причиною якого може бути жовчнокам’яна хвороба. Це ускладнення, за звичай, проявляється нападами печiнкової коліки або постiйним ниючим болем у правому пiдребер’ї. При внутрiшньовеннiй холеграфiї у таких хворих вiдзначають контрастування всiх вiддiлiв жовчних шляхiв, виражену їх ектазiю та затримку ви дiлення контрасту. Вирiшальне значення в дiагностицi цього ускладнення має рет роградна дуоденопанкреатохолангiографiя.

Потрібно зазначити, що крiм органiчних стенозiв ВСДК, в окремих випадках спостерігають недiагностованi до операцiї функцiональнi, перехiднi форми уражень жовчних шляхiв, що можуть супроводжуватись гiпотонiєю або гiпертонiєю м’яза замикача. Операцiйна травма нервових гiлок, утворення злук i рубцiв завжди негатив но впливають на функцiю ВСДК. Порушення функцiї м’яза замикача супроводжу ється болем і диспептичними розладами.

Тяжким видом патологiї жовчних шляхiв (15–16%) вважають i рубцевi стриктури дистального вiддiлу холедоха на грунтi хронiчного панкреатиту (тубулярний стеноз). Першi ознаки (постiйний тупий біль у правому пiдребер’ї, диспептичні розлади, холангiт i механiчна жовтяниця) цього захворювання виникають протягом 2–3 мiс пiсля операцiї. Цiннi вiдомостi в дiагностицi тубулярного стенозу можна от римати за допомогою ретроградної панкреатохолангiографiї та черезшкiрної через печiнкової холангiографiї.

Частою причиною виникнення болю пiсля холецистектомiї є запальний процес у регiонарних лiмфатичних вузлах. Так званий перихоледохеальний лiмфаденiт мо же стискати загальну жовчну протоку, спричинювати порушення функцiї сфiнкте ра Оддi та зумовлювати розвиток панкреатиту.

Панкреатит, по’язаний з холецистектомiєю, спостерiгають у 30–40% хворих iз ПХЕС. Найчастiше подiбний панкреатит виникає внаслiдок недiагностованого сте нозу сфiнктера Оддi та дистального вiддiлу вiрсунгової протоки пiд час операцiї на жовчних шляхах. Це призводить до порушення вiдтоку жовчi та панкреатичного вмiсту i провокує загострення наявного або виникнення гострого панкреатиту.

У 20–25% випадкiв причиною ПХЕС є недiагностований до операцiї дуоденос таз. Основними проявами цiєї хвороби є нудота, гiркота в ротi, перiодичне блювання та втрата маси тіла. Полегшення зазвичай настає, коли хворi займають колiнно лiк тьове положення або лягають на правий бiк. Основним методом дiагностики дуоде ностазу (ХДН) вважають дуоденоманометрiю (нормальний тиск у ДПК становить 100–120 мм вод. ст., або 1,17 кПа). Під час рентгенологiчного дослiдження (зондова релаксацiйна дуоденографiя) у хворих виявляють порушення дуоденальної прохiд ностi. Остання може бути зумовлена високим дуоденоєюнальним кутом, артерiоме зентерiальною компресiєю, рубцевим перидуоденiтом, вадами розвитку ДПК тощо. Некорегованi пiд час холецистектомiї зазначені змiни ДПК можуть бути причиною незадовiльних результатiв оперативного лiкування хворих на холецистит.

Органiчнi та функцiональнi захворювання iнших органiв i систем (грижi дiаф рагми, виразкова хвороба шлунка, ДПК тощо), не пов’язанi iз захворюванням жовч ного мiхура та його видаленням, завжди потребують їх передоперацiйної дiагности ки та попереднього лiкування.

Дiагностична програма:

1. Анамнез i фiзикальнi методи обстеження.

2. Лабораторнi обстеження (загальний аналiз кровi, сечi, бiохiмiчний аналiз кровi: бiлiрубiн, холестерин, креатинiн, сечовина, амiлаза тощо).

3. Дуоденальне зондування, дуоденоманометрiя.

4. Рентгеноскопiя та рентгенографiя шлунка i ДПК, жовчних шляхiв.

5. Внутрiшньовенна iнфузiйна холеграфiя.

6. Ретроградна панкреатохолангiографiя.

7. Черезшкiрна черезпечiнкова холангiографiя.

8. Комп’ютерна томографiя.

9. Сканування печiнки.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 456 | Нарушение авторских прав