АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тема 1. Сполучення хребців між собою та з черепом. Сполучення кісток черепа: шви, зв’язки, синхондрози, скронево-нижньощелепний суглоб.

Прочитайте:
  1. Блок 2. Анатомія кісток черепа
  2. Блок 3. Вчення про з’єднання кісток – артрологія. З’єднання кісток черепа, хребта, грудної клітки, грудного та тазового поясів.
  3. Блок 4. З’єднання кісток вільної верхньої та нижньої кінцівок
  4. Будова та різновиди кісткової тканини. Структурна одиниця кістки – остеон. Ріст кісток. Функціональні закони росту кісток.
  5. Будова хребта. Особливості будови хребців кожного відділу та способи сполучення хребців між собою.
  6. Будова, класифікація і хімічний склад кісток.
  7. Види хрящів. Способи сполучення кісток у скелеті людини за допомогою хрящової тканини. Приклади.
  8. Використання кісток
  9. Вікові особливості щелепних кісток.
  10. Вкажіть які структурні елементи нервової системи являють собою білу речовину головного мозку

Суглоби хребтового стовпа (articulationеs columnae vertebralis)

Атланто–осьовий суглоб (articulatio atlantoaxialis)

Атланто–осьовий суглоб складається з:

А. Серединного атланто–осьового суглоба (articulatio atlantoaxialis mediana)

Цей суглоб є:

- циліндричний (articulatio cylindrica) – за формою;

- комбінований (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);

- одновісний – за функцією.

Суглобові поверхні (facies articulares):

- ямка зуба на атланті (fovea dentis atlantis);

- передня суглобова поверхня зуба осьового хребця (facies articularis anterior dentis axis);

- задня суглобова поверхня зуба осьового хребця (facies articularis posterior dentis axis);

- поперечна зв’язка атланта (ligamentum transversum atlantis).

Рухи навколо вертикальної осі (axis verticalis).

Види рухів:

- обертання (rotatio) голови вправо і вліво, тобто обертання назовні (rotatio externa);

- обертання досередини (rotatio interna).

Б. Бічного атланто–осьового суглоба (articulatio atlantoaxialis lateralis), парний

Він є:

- плоским (articulatio plana) – за формою;

- комбінованим (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);

- багатовісним – за функцією.

Суглобові поверхні:

- нижні суглобові поверхні атланта (facies articulares inferiores atlantis);

- верхні суглобові поверхні осьового хребця (facies articulares superiores axis).

Рухи навколо вертикальної осі (axis verticalis).

Види рухів: обертання (rotatio) голови вправо і вліво.

Допоміжний апарат серединного атланто–осьового суглоба (art. atlantoaxialis mediana) та бічного атланто–осьового суглоба (art. atlantoaxialis lateralis) спільний і має:

- крилоподібні зв’язки (ligg. alaria);

- зв’язку верхівки зуба (lig. apicis dentis);

- хрестоподібну зв’язку атланта (lig. cruciforme atlantis), до складу якої входять:

- поздовжні пучки (fasciculi longitudinales);

- поперечну зв’язку атланта (lig. transversum atlantis);

- покрівельну перетинку (membrana tectoria).

Дуговідросткові суглоби (articulationes zygapophysiales)

або міжхребцеві суглоби (articulationes intervertebrales)

Дуговідросткові суглоби є:

- плоскі (articulationes planae) – за формою;

- комбіновані (articulationes combinatae) – за будовою (вид суглоба);

- багатовісні – за функцією.

Суглобові поверхні:

- нижні суглобові відростки хребця (processus articulares inferiores vertebrae), що розташовані у вище розміщеному хребці;

- верхні суглобові відростки хребця (processus articulares superiores vertebrae), що розташовані у нижче розміщеному хребці.

Рухи навколо:

- вертикальної осі (axis verticalis);

- стрілової осі (axis sagittalis);

- лобової осі (axis frontalis).

Вид руху: ковзання, суглоб є малорухомим (amphiarthrosis).

Допоміжний апарат представлений такими зв’язками:

- довгими (з’єднують між собою більше двох хребців);

- короткими (з’єднують між собою сусідні хребці).

До коротких зв’язок (ligamenta brevia) належать:

- жовта зв’язка (lig. flavum);

- міжостьовi зв’язки (ligg. interspinalia);

- міжпоперечні зв’язки (ligg. intertransversaria);

- поперечні зв’язки (ligg. transversa), вони укріплюють ці суглоби.

До довгих зв’язок (ligg. longa), які розташовані вздовж хребтового стовпа (columna vertebralis), належать:

- передня поздовжня зв’язка (lig. longitudinale anterius);

- задня поздовжня зв’язка (lig. longitudinale posterius);

- надостьова зв’язка (lig. supraspinale), яка у шийному відділі формує каркову зв’язку (lig. nuchae).

Магнітно-резонансні томограми хребта та з’єднань хребців

Попереково–крижовий суглоб (art. lumbosacralis)

Він за будовою, формою та функцією подібний до дуговідросткових суглобів (articulationes zygapophysiales).

Допоміжний апарат – клубово–поперекова зв’язка (lig. iliolumbale).

Між основою крижової кістки (basis ossis sacri) та тілом V поперекового хребця (corpus vertebrae lumbalis quinti [V]), зазвичай, є симфіз (symphysis).

Крижово–куприковий суглоб (articulatio sacrococcygea)

Крижово–куприковий суглоб утворений:

- верхівкою крижової кістки (apex ossis sacri);

- основою куприкової кістки (basis ossis coccygis).

Найчастіше це з’єднання є симфізом (symphysis).

Допоміжний аппарат:

- поверхнева задня крижово–куприкова зв’язка; поверхнева дорсальна крижово–куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum posterius superficiale; lig. sacrococcygeum dorsale superficiale);

- глибока задня крижово–куприкова зв’язка; глибока дорсальна крижово–куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum posterius profundum; lig. sacrococcygeum dorsale profundum);

- передня крижово–куприкова зв’язка; вентральна крижово–куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum anterius; lig. sacrococcygeum ventrale);

- бічна крижово–куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum laterale).

У жінок щілина крижово–куприкового симфізу (fissura sacrococcygea symphysis) більша, ніж у чоловіків, що дозволяє куприку (coccyx) значно відхилятись назад під час пологів, збільшуючи розмір нижнього отвору таза (apertura pelvis inferior).

 

З’єднання хребтового стовпа (juncturae columnae vertebralis)

з черепом (cranium)

Атланто–потиличний суглоб (articulatio atlantooccipitalis), парний

Він є:

- двовиростковий (articulatio bicondylaris) – за формою;

- комбінований (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);

- двовісний – за функцією.

Суглобові поверхні:

- потиличні виростки (condylі occipitales);

- верхні суглобові поверхні атланта (facies articulares superiores atlantis).

Рухи навколо:

- лобової осі (axis frontalis);

- стрілової осі (axis sagittalis).

Види рухів:

- нахили голови вперед і назад, тобто згинання (flexio) і розгинання (extensio);

- нахили голови вправо і вліво, тобто відведення (abductio) і приведення (adductio).

Допоміжний апарат:

- передня атланто–потилична перетинка (membrana atlantooccipitalis anterior);

- задня атланто–потилична перетинка (membrana atlantooccipitalis posterior);

- бічна атланто–потилична зв’язка (lig. atlantooccipitale laterale).


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 521 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)