Тема 1. Сполучення хребців між собою та з черепом. Сполучення кісток черепа: шви, зв’язки, синхондрози, скронево-нижньощелепний суглоб.
Суглоби хребтового стовпа (articulationеs columnae vertebralis)
Атланто–осьовий суглоб (articulatio atlantoaxialis)
Атланто–осьовий суглоб складається з:
А. Серединного атланто–осьового суглоба (articulatio atlantoaxialis mediana)
Цей суглоб є:
- циліндричний (articulatio cylindrica) – за формою;
- комбінований (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);
- одновісний – за функцією.
Суглобові поверхні (facies articulares):
- ямка зуба на атланті (fovea dentis atlantis);
- передня суглобова поверхня зуба осьового хребця (facies articularis anterior dentis axis);
- задня суглобова поверхня зуба осьового хребця (facies articularis posterior dentis axis);
- поперечна зв’язка атланта (ligamentum transversum atlantis).
Рухи навколо вертикальної осі (axis verticalis).
Види рухів:
- обертання (rotatio) голови вправо і вліво, тобто обертання назовні (rotatio externa);
- обертання досередини (rotatio interna).
Б. Бічного атланто–осьового суглоба (articulatio atlantoaxialis lateralis), парний
Він є:
- плоским (articulatio plana) – за формою;
- комбінованим (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);
- багатовісним – за функцією.
Суглобові поверхні:
- нижні суглобові поверхні атланта (facies articulares inferiores atlantis);
- верхні суглобові поверхні осьового хребця (facies articulares superiores axis).
Рухи навколо вертикальної осі (axis verticalis).
Види рухів: обертання (rotatio) голови вправо і вліво.
Допоміжний апарат серединного атланто–осьового суглоба (art. atlantoaxialis mediana) та бічного атланто–осьового суглоба (art. atlantoaxialis lateralis) спільний і має:
- крилоподібні зв’язки (ligg. alaria);
- зв’язку верхівки зуба (lig. apicis dentis);
- хрестоподібну зв’язку атланта (lig. cruciforme atlantis), до складу якої входять:
- поздовжні пучки (fasciculi longitudinales);
- поперечну зв’язку атланта (lig. transversum atlantis);
- покрівельну перетинку (membrana tectoria).
Дуговідросткові суглоби (articulationes zygapophysiales)
або міжхребцеві суглоби (articulationes intervertebrales)
Дуговідросткові суглоби є:
- плоскі (articulationes planae) – за формою;
- комбіновані (articulationes combinatae) – за будовою (вид суглоба);
- багатовісні – за функцією.
Суглобові поверхні:
- нижні суглобові відростки хребця (processus articulares inferiores vertebrae), що розташовані у вище розміщеному хребці;
- верхні суглобові відростки хребця (processus articulares superiores vertebrae), що розташовані у нижче розміщеному хребці.
Рухи навколо:
- вертикальної осі (axis verticalis);
- стрілової осі (axis sagittalis);
- лобової осі (axis frontalis).
Вид руху: ковзання, суглоб є малорухомим (amphiarthrosis).
Допоміжний апарат представлений такими зв’язками:
- довгими (з’єднують між собою більше двох хребців);
- короткими (з’єднують між собою сусідні хребці).
До коротких зв’язок (ligamenta brevia) належать:
- жовта зв’язка (lig. flavum);
- міжостьовi зв’язки (ligg. interspinalia);
- міжпоперечні зв’язки (ligg. intertransversaria);
- поперечні зв’язки (ligg. transversa), вони укріплюють ці суглоби.
До довгих зв’язок (ligg. longa), які розташовані вздовж хребтового стовпа (columna vertebralis), належать:
- передня поздовжня зв’язка (lig. longitudinale anterius);
- задня поздовжня зв’язка (lig. longitudinale posterius);
- надостьова зв’язка (lig. supraspinale), яка у шийному відділі формує каркову зв’язку (lig. nuchae).
Магнітно-резонансні томограми хребта та з’єднань хребців
Попереково–крижовий суглоб (art. lumbosacralis)
Він за будовою, формою та функцією подібний до дуговідросткових суглобів (articulationes zygapophysiales).
Допоміжний апарат – клубово–поперекова зв’язка (lig. iliolumbale).
Між основою крижової кістки (basis ossis sacri) та тілом V поперекового хребця (corpus vertebrae lumbalis quinti [V]), зазвичай, є симфіз (symphysis).
Крижово–куприковий суглоб (articulatio sacrococcygea)
Крижово–куприковий суглоб утворений:
- верхівкою крижової кістки (apex ossis sacri);
- основою куприкової кістки (basis ossis coccygis).
Найчастіше це з’єднання є симфізом (symphysis).
Допоміжний аппарат:
- поверхнева задня крижово–куприкова зв’язка; поверхнева дорсальна крижово–куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum posterius superficiale; lig. sacrococcygeum dorsale superficiale);
- глибока задня крижово–куприкова зв’язка; глибока дорсальна крижово–куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum posterius profundum; lig. sacrococcygeum dorsale profundum);
- передня крижово–куприкова зв’язка; вентральна крижово–куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum anterius; lig. sacrococcygeum ventrale);
- бічна крижово–куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum laterale).
У жінок щілина крижово–куприкового симфізу (fissura sacrococcygea symphysis) більша, ніж у чоловіків, що дозволяє куприку (coccyx) значно відхилятись назад під час пологів, збільшуючи розмір нижнього отвору таза (apertura pelvis inferior).
З’єднання хребтового стовпа (juncturae columnae vertebralis)
з черепом (cranium)
Атланто–потиличний суглоб (articulatio atlantooccipitalis), парний
Він є:
- двовиростковий (articulatio bicondylaris) – за формою;
- комбінований (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);
- двовісний – за функцією.
Суглобові поверхні:
- потиличні виростки (condylі occipitales);
- верхні суглобові поверхні атланта (facies articulares superiores atlantis).
Рухи навколо:
- лобової осі (axis frontalis);
- стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів:
- нахили голови вперед і назад, тобто згинання (flexio) і розгинання (extensio);
- нахили голови вправо і вліво, тобто відведення (abductio) і приведення (adductio).
Допоміжний апарат:
- передня атланто–потилична перетинка (membrana atlantooccipitalis anterior);
- задня атланто–потилична перетинка (membrana atlantooccipitalis posterior);
- бічна атланто–потилична зв’язка (lig. atlantooccipitale laterale).
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 521 | Нарушение авторских прав
|