АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тема 3. Ліктьовий суглоб. Сполучення кісток передпліччя. Променево-зап’ястковий суглоб. Сполучення кісток кисті

Прочитайте:
  1. Блок 2. Анатомія кісток черепа
  2. Блок 3. Вчення про з’єднання кісток – артрологія. З’єднання кісток черепа, хребта, грудної клітки, грудного та тазового поясів.
  3. Блок 4. З’єднання кісток вільної верхньої та нижньої кінцівок
  4. Будова та різновиди кісткової тканини. Структурна одиниця кістки – остеон. Ріст кісток. Функціональні закони росту кісток.
  5. Будова хребта. Особливості будови хребців кожного відділу та способи сполучення хребців між собою.
  6. Будова, класифікація і хімічний склад кісток.
  7. Види хрящів. Способи сполучення кісток у скелеті людини за допомогою хрящової тканини. Приклади.
  8. Використання кісток
  9. Вікові особливості щелепних кісток.
  10. ГНІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ КІСТОК І СУГЛОБІВ

Ліктьовий суглоб (articulatio cubiti)

Ліктьовий суглоб утворений з’єднанням трьох кісток (плечової кістки – humerus, променевої кістки – radius та ліктьової кістки – ulna), між якими формуються три наступні суглоби. Вони мають спільну суглобову капсулу (capsula articularis):

- плечо–ліктьовий суглоб (articulatio humeroulnaris), кулястий (articulatio spheroidea);

- плечо–променевий суглоб (articulatio humeroradialis), блокоподібний (ginglymus);

- проксимальний променево–ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris proximalis), циліндричний (articulatio cylindrica) і обертовий (articulatio trochoidea).

Ліктьовий суглоб в цілому є:

- гвинтоподібний – за формою;

- складний (articulatio composita) – за будовою (вид суглоба);

- одновісний – за функцією.

Суглобові поверхні:

- для плечо–променевого суглоба (art. humeroradialis):

- головочка плечової кістки (capitulum humeri);

- суглобова ямка головки променевої кістки (fovea articularis capitis radii);

- для плечо–ліктьового суглоба (art. humeroulnaris):

- блок плечової кістки (trochlea humeri);

- блокова вирізка ліктьової кістки (incisura trochlearis ulnae);

- для проксимального променево–ліктьового суглоба (art. radioulnaris proximalis):

- суглобовий обвід головки променевої кістки (circumferentia articularis capitis radii);

- вирізка променевої кістки (incisura radialis), яка розташована на ліктьовій кістці (ulna).

Рухи навколо лобової осі (axis frontalis).

Види рухів:

- для плечо–променевого суглоба (art. humeroradialis), який є кулястим суглобом (articulatio spheroidea; enarthrosis):

- згинання (flexio);

- розгинання (extensio);

- обертання досередтнт (rotatio interna);

- обертання назовні (rotatio externa) променевої кістки (radius) навколо її вертикальної осі.

- для плечо–ліктьового суглоба (art. humeroulnaris), який є блокоподібним суглобом (ginglymus):

- згинання (flexio);

- розгинання (extensio). Ці рухи здійснюються з одночасним рухом променевої кістки (ulna) в плечо–променевому суглобі (art. humeroradialis).

- для проксимального променево–ліктьового суглоба (art. radioulnaris proximalis):

- обертання досередини (rotatio interna);

- обертання назовні (rotatio externa) променевої кістки (radius) навколо її вертикальної осі.

Цей суглоб є циліндричним суглобом (articulatio cylindrica) і комбінованим з дистальним променево–ліктьовим суглобом (articulatio radioulnaris distalis).

Допоміжний апарат:

- обхідна ліктьова зв’язка (lig. collaterale ulnare);

- обхідна променева зв’язка (lig. collaterale radiale);

- кільцева зв’язка променевої кістки (lig. anulare radii);

- квадратна зв’язка (lig. quadratum);

- мішкоподібний закуток (recessus sacciformis), який розташований в місці прикріплення суглобової капсули (capsula articularis) до шийки променевої кістки (collum radii).

Дистальний променево–ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris distalis)

Дистальний променево–ліктьовий суглоб є:

- циліндричний (articulatio cylindrica) – за формою;

- комбінований (articulatio combinata), через те, що об’єднаний функцією з проксимальним променево–ліктьовим суглобом (art. radioulnaris proximalis);

- одновісний – за функцією.

Суглобові поверхні:

- суглобовий обвід ліктьової кістки (circumferentia articularis ulnae);

- вирізка ліктьової кістки (incisura ulnaris);

- нижня поверхня головки ліктьової кістки (facies inferior capitis ulnae).

Рухи навколо вертикальної осі (axis verticalis).

Види рухів:

- відвертання (supinatio) і привертання (pronatio) передпліччя (antebrachium) і кисті (manus) разом з рухами в проксимальному променево–ліктьовому суглобі (articulatio radioulnaris proximalis).

Допоміжний апарат:

- суглобовий диск (discus articularis);

- мішкоподібний закуток (recessus sacciformis), який розташований між кістками передпліччя (ossa antebrachii) над суглобовим диском (discus articularis) і є випином суглобової капсули (capsula articularis).

Проксимальний променево–ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris proximalis) та дистальний променево–ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris distalis) разом утворюють комбінований циліндричний суглоб (articulatio combinata cylindrica).

 

Рухи в них відбуваються навколо вертикальної осі (axis verticalis), яка проходить через головку променевої кістки (caput radii) та головку ліктьової кістки (caput ulnae).

У цих суглобах (articulatio radioulnaris proximalis et articulatio radioulnaris distalis) променева кістка (radius):

- обертається навколо ліктьової кістки (rotatio ulna). Оскільки променева кістка (radius) з’єднується з кистю (manus), то, обертаючись (rotatio), вона повертає і кисть (rotatio manus);

- при обертанні променевої кістки (rotatio radii) досередини (привертання – pronatio), то вона перехрещує спереду ліктьову кістку (ulna), і кисть (manus) повертається долонною ділянкою (regio palmaris) досередини і назад, при цьому великий палець (pollex) спрямований присередньо;

- при обертанні (rotatio) назовні (відвертання – supinatio) променева кістка (radius) займає бічне положення, а кисть (manus) повертається долонною ділянкою (regio palmaris) вперед і великий палець (pollex) спрямований вбік.

Ці особливості рухів потрібно враховувати при іммобілізації (фіксації) переломів.

Суглоби кисті (articulationes manus)

Вони поділяються на:

- променево–зап’ястковий суглоб (articulatio radiocarpalis);

- зап’ясткові суглоби (articulationes carpi);

- зап’ястково–п’ясткові суглоби (articulationes carpometacarpales);

- міжп’ясткові суглоби (articulationes intermetacarpales);

- п’ястково–фалангові суглоби (articulationes metacarpophalangeae);

- міжфалангові суглоби кисті (articulationes interphalangeae).

Променево–зап’ястковий суглоб (articulatio radiocarpalis)

Променево–зап’ястковий суглоб є:

- еліпсоподібний (articulatio ellipsoidea) – за формою;

- складний (articulatio composita) – за будовою (вид суглоба);

- двовісний – за функцією.

Суглобові поверхні:

- зап’ясткова суглобова поверхня променевої кістки (facies articularis carpalis radii);

- суглобовий диск (discus articularis);

- проксимальні суглобові поверхні човноподібної кістки (facies articulares proximales ossis scaphoidei);

- проксимальні суглобові поверхні півмісяцевої кістки (facies articulares proximales ossis lunati);

- проксимальні суглобові поверхні тригранної кістки (facies articulares proximales ossis triquetri).

Рухи навколо:

- лобової осі (axis frontalis);

- стрілової осі (axis sagittalis).

Види рухів:

- згинання (flexio) і розгинання (extensio);

- приведення (adductio) і відведення (abductio).

Допоміжний апарат:

- тильна променево–зап’ясткова зв’язка (ligamentum radiocarpale dorsale);

- долонна променево–зап’ясткова зв’язка (lig. radiocarpale palmare);

- тильна ліктьово–зап’ясткова зв’язка (lig. ulnocarpale dorsale);

- долонна ліктьово–зап’ясткова зв’язка (lig. ulnocarpale palmare);

- ліктьова обхідна зв’язка зап’ястка (lig. collaterale carpi ulnare);

- променева обхідна зв’язка зап’ястка (lig. collaterale carpi radiale);

- суглобовий диск (discus articularis).

Зап’ясткові суглоби; міжзап’ясткові суглоби

(articulationes carpi; articulationes intercarpales)

До них належать:

- власне міжзап’ясткові суглоби (articulationes intercarpales);

- суглоб горохоподібної кістки (articulatio ossis pisiformis);

- середньозап’ястковий суглоб (articulatio mediocarpalis).

 

власне міжзап’ясткові суглоби (articulationes intercarpales)

Вони утворені зап’ястковими кістками (ossa carpi). Вони є:

- прості (articulationes simplices) – за будовою;

- плоскі (articulationes planae) – за формою;

- багатовісні – за функцією;

- малорухомі (amphiarthroses) – за видом рухів.

Р ухи навколо:

- вертикальної осі (axis verticalis);

- лобової осі (axis frontalis);

- стрілової осі (axis sagittalis).

Суглоб горохоподібної кістки (articulatio ossis pisiformis)

Суглоб горохоподібної кістки утворений:

- горохоподібною кісткою (os pisiforme);

- тригранною кісткою (os triquetrum).

Він є:

- простий (articulatio simplex) – за будовою;

- плоский (articulatio plana) – за формою;

- багатовісний – за функцією.

Суглоб горохоподібної кістки (articulatio ossis pisiformis) укріплюють:

- горохово–гачкувата зв’язка (lig. pisohamatum)

- горохово–п’ясткова зв’язка (lig. pisometacarpale).

Середньозап’ястковий суглоб (articulatio mediocarpalis)

Середньозап’ястковий суглоб є:

- кулястий (articulatio spheroidea) – S-подібний за формою;

- складний (articulatio composita) – за будовою;

- одновісний – за функцією;

- малорухомий (amphiarthrosis) – за видом рухів.

У цьому суглобі (articulatio mediocarpalis) є ніби дві головки (capita):

- одна головка утворена човноподібною кісткою (os scaphoideum);

- друга головка утворена:

- тригранною кісткою (os triquetrum);

- півмісяцевою кісткою (os lunatum);

- човноподібною кісткою (os scaphoideum).

Суглобова порожнина (cavitas articularis) цього суглоба (articulatio mediocarpalis) продовжується між кістками, які утворюють перший та другий ряди зап’ястка (carpus), тобто з’єднується з порожнинами міжзап’ясткових суглобів (cavitates articulationum intercarpalium).

Суглобові поверхні:

- проксимальні суглобові поверхні дистального ряду зап’ясткових кісток (facies articulares proximales seriei distalis ossium carpi);

- дистальні суглобові поверхні проксимального ряду зап’ясткових кісток (facies articulares distales seriei proximalis ossium carpi).

Рухи навколо фронтальної осі (axis frontalis).

Види рухів:

- згинання (flexio);

- розгинання (extensio).

Середньозап’ястковий суглоб (articulatio mediocarpalis) функціонально зв’язаний із променево–зап’ястковим суглобом (articulatio radiocarpalis).

Допоміжний апарат:

- тильні міжзап’ясткові зв’язки (ligg. intercarpalia dorsalia);

- долонні міжзап’ясткові зв’язки (ligg. intercarpalia palmaria);

- міжкісткові міжзап’ясткові зв’язки (ligg. intercarpalia interossea);

- променева зв’язка зап’ястка (lig. carpi radiatum).

Рухи кисті відносно передпліччя (antebrachium) відбуваються (рахуючи середнім, вихідним положенням те, при якому кисть міститься в одній площині з передпліччям) уздовж двох взаємно перпендикулярних осей: лобової (в площині долоні) і стрілово ї (перпендикулярної до поверхні долоні).

Навколо лобової осі (axis frontalis) відбуваються згинання кисті (flexio manus), близько 60–70о, і розгинання (extensio manus), до 45о.

Навколо стрілової осі (axis sagittalis) кисть рухається в бік ліктьової кістки – приведення (adductio manus), близько 35–40о, і в бік променевої кістки – відводиться (abductio manus), приблизно на 20о.

При таких рухах кисті відбувається колове обертання (circumductio), при якому кисть робить периферійні рухи, описуючи поверхню конуса.

В усіх вищеназваних рухах беруть участь два зчленування: променево–зап’ястковий суглоб (articulatio radiocarpalis) та зап’ясткові суглоби; міжзап’ясткові суглоби (articulationes carpi; articulationes intercarpales), комбінуючись в один суглоб кисті; суглоб ручної кисті (articulatio manus), причому проксимальний ряд зап’ясткових кісток відіграє роль кісткового меніска.

Зап’ястково–п’ясткові суглоби (articulationes carpometacarpales)

Зап’ястково–п’ясткові суглоби є:

- плоскі (articulationes planae) – за формою;

- складні (articulationes compositae) – за будовою (вид суглоба);

- багатовісні – за функцією.

Суглобові поверхні:

- дистальні суглобові поверхні дистального ряду зап’ясткових кісток (facies articulares distales seriei distalis ossium carpi);

- основи проксимальних фаланг II–IV пальців (bases phalangium proximales digitorum II–IV).

Рухи навколо:

- прямовисної осі (axis verticalis);

- лобової осі (axis frontalis);

- стрілової осі (axis sagittalis).

Види рухів: суглоби малорухомі (amphiarthrosеs), незначне ковзання (до 5 – 10 градусів) у різних напрямках.

Допоміжний апарат:

- тильні зап’ястково–п’ясткові зв’язки (ligg. carpometacarpalia dorsalia);

- долонні зап’ястково–п’ясткові зв’язки (ligg. carpometacarpalia palmaria).


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 1004 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.013 сек.)