Будова та різновиди кісткової тканини. Структурна одиниця кістки – остеон. Ріст кісток. Функціональні закони росту кісток.
Кісткова тканина - різновид сполучної тканини, з якої побудовані кістки - органи, що становлять кістковий скелет тіла людини. Кісткова тканина складається з взаємодіючих структур: клітин кістки, міжклітинної органічного матриксу кістки (органічного скелета кістки) і основного мінералізованої міжклітинної речовини. Клітини займають всього лише ≈ 1-5% загального обсягу кісткової тканини скелета дорослої людини розрізняють чотири типи клітин кісткової тканини.
Остеобласти - паросткові клітини, що виконують функцію створення кістки. Вони розташовані в зонах кісткоутворення на зовнішніх і внутрішніх поверхнях кістки.
Остеокласти - клітини, що виконують функцію розсмоктування, руйнування кістки. Спільна функція остеобластів і остеокластів лежить в основі безперервного керованого процесу руйнування та відтворення кістки. Цей процес перебудови кісткової тканини лежить в основі адаптації організму до різноманітних фізичних навантажень за рахунок вибору найкращих поєднань жорсткості, пружності та еластичності кісток і скелета.
Остеоцити - клітини, що походять з остеобластів. Вони повністю замуровані вміжклітинній речовині і контактують відростками один з одним. Остеоцити забезпечують метаболізм (білків, вуглеводів, жирів, води, мінеральних речовин) кісткової тканини.
Міжклітинна речовина представлено органічним міжклітинним матриксом, побудованим з колагенових волокон (≈ 90-95%) і основним мінералізованих речовиною (≈ 5-10%).
Розрізняють два основних типи кісткової тканини — грубоволокнисту і пластинчасту.
Грубоволокниста розвивається із мезенхіми, що властиво для покривних кісток черепа. Одночасно з диференціюванням клітин в остеоцити утворюється міжклітинна речовина і колагенові волокна. Розташована між клітинами і волокнами основна речовина ущільнюється, формуються кісткові балки (перекладини). Клітини поверхні утворюваної кістки перетворюються в остеобласти.
Пластинчаста. Більшість кісток скелету людини (за винятком покривних кісток черепа) побудовані пластинчастою кістковою тканиною, тобто мають кісткові пластинки товщиною від 4 до 15 мкм, які складаються із остеоцитів і тонковолокнистої міжклітинної речовини. Сполучнотканинні волокна в товщі кожної пластинки лежать паралельно та орієнтовані у певному напрямку.
Ріст кістки в довжину відбувається за рахунок епіфізарного хряща, що міститься між діафізом і епіфізом довгих трубчастих кісток і поступово стоншується.
Цей процес триває до 20—25 років, після чого діафіз кістки міцно зростається з епіфізом, і ріст у довжину припиняється. В товщину кістка росте за рахунок окістя. Остеобласти окістя, розмножуючись, утворюють кісткові пластинки, які нашаровуються зверху. Цей процес має назву аппозиції, а розсування кісткової тканини під час росту в довжину — інтусусцепцією. Після припинення росту кісток не припиняється їхня перебудова, вона триває протягом усього життя організму.
Інтенсивність росту і розвитку кісток залежить від механічних навантажень на них і харчування. В місцях, де на кістки більший тиск, швидше відбуваються процеси окостеніння. Наприклад, окостеніння кісток нижньої кінцівки здійснюється швидше, ніж верхньої. Причому в тих кістках, де механічні навантаження ритмічні й рівень їх оптимальний, окостеніння відбувається швидше. Надмірні навантаження гальмують ріст кісток. Фізичні вправи, особливо стрибкові, на розтягування, прискорюють ріст кісток, оскільки при цьому їхня щільна речовина потовщується, а в губчастій стає більше комірок
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 1193 | Нарушение авторских прав
|