Акушерство Анатомия Анестезиология Вакцинопрофилактика Валеология Ветеринария Гигиена Заболевания Иммунология Кардиология Неврология Нефрология Онкология Оториноларингология Офтальмология Паразитология Педиатрия Первая помощь Психиатрия Пульмонология Реанимация Ревматология Стоматология Терапия Токсикология Травматология Урология Фармакология Фармацевтика Физиотерапия Фтизиатрия Хирургия Эндокринология Эпидемиология

Анатомічна будова стебла трав’янистих одно та дводольних рослин.

Прочитайте:

Стебло однодольної рослини за анатомічною будовою відрізняється від стебла дводольної.

У стеблі дводольної рослини розрізняють первинну і вторинну будову. Виникнення вторинної будови стебла зв’язане з поділом клітин камбію.

Первинна будова. На верхівці стебла розташована первинна меристема (конус наростання). На рівні зачасткових листків закладається прокамбій, який формує первинні флоему і ксилему. Зовні від прокамбію відокремлюється первинна кора, всередину – серцевина. Поверхневий шар клітин конуса наростання диференціюється в епідерму. Так виникає первинна будова.

Стебло однодольних покритонасінних, так само як і корінь, має лише первинну будову.

Мал. 5. Будова соломини жита:

1 —епідерма; 2 — склеренхіма; 3 — продих;

4 — хлорофілоносна паренхіма; 5 — флоема;

6 — ксилема; 7 — паренхіма центрального циліндра

Проте на відміну від однодольних рослин у дводольних не всі клітини прокамбію перетворюється на первинні ксилему і флоему. Шар клітин прокамбію між ними зберігає здатність поділятися і перетворюватися у вторинну твірну тканину — камбій. Камбій поділяється, відкладаючи всередину елементи вторинної ксилеми. а до периферії — вторинної флоеми.

Мал. 6. Первинна будова стебла дводольної рослини:

1 — епідерма; 2 — коленхіма;

3 — корова паренхіма;

4 — ендодерма; 5 — перицикл;

6 — флоема; 7 — прокамбій;

8 — ксилема; 9 — паренхіма центрального циліндра

Таким чином, діяльність камбію забезпечує виникнення вторинних елементів у стеблі, тобто перехід від первинної анатомічної будови до вторинної. Вторинна будова стебла характерна для всіх дводольних рослин — трав і дерев. Дуже поширені такі типи вторинної будови стебла: пучковий, перехідний і непучковий. Відмінності їх зумовлені способами закладання прокамбію і наступною діяльністю камбію.

Пучкову бідову стебла мають деякі трав'янисті рослини (кріп, конюшина, жовтець, горох, люцерна). Закладені в конусі наростання прокамбіальні тяжі розміщуються колом по периферії центрального циліндра. Кожен прокамбіальний тяж перетворюється у відкритий колатеральний пучок, що складається з первинної ксилеми, первинної флоеми і смужки камбію між ними. Клітини камбію, які діляться, дають нові — вторинні — елементи провідного пучка: всередину— ксилему, до периферії — флоему.

У багатьох рослин пучкова будова стебла з віком замінюється не пучковою. Така перехідна будова стебла характерна для соняшника, жоржини, рицини тощо.

Не пучкова будова стебла властива стеблам багатьох трав і дерев (льон, липа, яблуня, сосна тощо). За не пучкової будови прокамбій закладається циліндром і відразу перетворюється на камбій.

Отже, і за первинної, і за вторинної будови елементи флоеми і ксилеми розташовуються суцільним циліндром. Проте, якщо у трав усі клітини камбію на осінь перетворюються на клітини постійних тканин, то в деревних камбій функціонує протягом усього їхнього життя. Багаторічна діяльність камбію і зумовлює особливості структури стовбура дерева і стебла чагарника.