АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Пологові травми кісток

Прочитайте:
  1. Б) фибринозно-пластического иридоциклита парного (нетравмированного) глаза
  2. Блок 2. Анатомія кісток черепа
  3. Блок 3. Вчення про з’єднання кісток – артрологія. З’єднання кісток черепа, хребта, грудної клітки, грудного та тазового поясів.
  4. Блок 4. З’єднання кісток вільної верхньої та нижньої кінцівок
  5. Будова та різновиди кісткової тканини. Структурна одиниця кістки – остеон. Ріст кісток. Функціональні закони росту кісток.
  6. Будова, класифікація і хімічний склад кісток.
  7. Види хрящів. Способи сполучення кісток у скелеті людини за допомогою хрящової тканини. Приклади.
  8. Використання кісток
  9. Виробничі травми та профзахворювання
  10. Вікові особливості щелепних кісток.

1. Перелом ключиці є поширеною пологовою травмою, частіше виявляється у дітей з великою масою тіла, при тазовому передлежанні. Перелом буває неповним, або субперіостальним, за типом «зеленої гілки» та повним. Клінічні ознаки: болючість при пальпації ключиці, обмеження активних рухів руки, крепітація або зміщення відламків, утворення кісткової мозолі. У разі надлому може бути безсимптомний перебіг з утворенням мозолі через декілька днів.

Диференційний діагноз: пошкодження плечового сплетіння, перелом плеча. Діагностика: рентгенографія плеча, неврологічне обстеження. Прогноз сприятливий, мозоль утворюється через 7-10 днів.

 

2. Перелом плечової кістки, перелом стегнової кістки розвивається при затрудненні виведення кінцівок. Частіше при кесарському розтині. Клінічні ознаки: деформація, припухлість, відсутність активних рухів ураженої кінцівки, біль при пасивних рухах; перелом може супроводжуватись «тріском».

Диференційний діагноз: остеомієліт, ушкодження периферичних нервів. Обстеження: рентгенографія кінцівки, консультація ортопеда. Лікування: іммобілізація ураженої кінцівки, знеболення. Прогноз сприятливий.

 

3.Переломи кісток черепа звичайно лінійні, можуть бути безсимптомними або супроводжуватись піддатливістю кісток, іншими травмами голови та внутрішньочерепних структур, а також неврологічними розладами: вогнищевими симптомами, судомами, гіпотензією, шоком.

Обстеження: рентгенографія кісток черепа, НСГ, магнітно-резонансна томографія, гемоглобін, гематокрит, консультація нейрохірурга, окуліста, невролога. Прогноз залежить від тяжкості ураження.

Пологові травми спинного мозку та плечового сплетіння.

Етіологія

Причиною ураження спинного мозку є форсоване збільшення відстані між плечиками та основою мозку, що спостерігається при витяганні за плечики при фіксованій голівці (при сідничному передлежанні), надмірній ротації (при лицьовому передлежанні).

 

Патогенез

В патогенезі ведучими чинниками виступають:

- ушкодження хребта (підвивих в суглобах I–II шийних хребців, зміщення тіл хребців, переломи шийних хребців)

- крововиливи у спинний мозок та його оболонки

- ішемія в басейні хребетних артерій через стеноз, спазм або оклюзію, набряк спинного мозку

- ураження міжхребцевих дисків

В механізмі травматичного ушкодження спинного мозку за Ратнером ведуча роль належить все ж порушенню кровообігу в басейні хребетних артерій з розвитком ішемії в ділянці стовбура мозку, мозочка і шийного відділу спинного мозку. Судинні порушення виникають під час різкої флексії, тракції або торзії шийного відділу хребта.

 

Клінічна картина залежить від локалізації та виду пошкодження. При травмі шийного відділу хребта має місце больовий симптом (зміна положення дитини, дослідження симптому Робінсона викликає різкий плач). Може спостерігатись напруження шийно-потиличних м’язів, крововиливи та потовщення м’яких тканин шиї.

 

 

Рівень Клінічна характеристика
СI–СII Картина спінального шоку: в’ялість, адинамія, м’язова гіпотонія, артеріальна гіпотонія, гіпо- або арефлексія, тяжкий параліч дихальних м’язів, центральна тетраплегія, парез кишківника. Прогноз несприятливий.
СIII-CIV Парез діафрагми (синдром Коферата) розвивається при травмі плечового сплетіння (n.frenicus) або спинного мозку на даному рівні. Ведучим є синдром дихальних розладів: задишка, напади ціанозу, аритмічне дихання. Виявляється асиметрія грудної клітки, парадоксальне дихання (западання брючної стінки на вдиху і вип’ячування її на видиху). При тяжких парезах функція діафрагми відновлюється впродовж 6-8 тижнів. Прогноз гірший при поєднанні паралічу діафрагми з тотальним паралічем верхньої кінцівки.
СV -СVI Верхній проксимальний парез або параліч Дюшена –Ерба розвивається при ураженні спинного мозку на даному рівні або плечового сплетіння. Порушується функція проксимального відділу руки. Тонус м’язів знижений. Уражена кінцівка приведена к тулубу, повернута усередину, ротована в плечовому суглобі, пронована у передпліччі. Кисть зігнута - симптом «руки ляльки». Рефлекс Моро не викликається. Рухи в пальцях збережені, визивається хапальний рефлекс.
СVII-ThI Нижній дистальний парез або параліч Дежерін-Клюмпке. Спостерігають параліч м’язів кисті із слабкістю згиначів пальців. Кисть має форму «лапки тюленя» або «кігтистої лапки». Рухи в плечовому суглобі збережені. Відсутні хапальний, долонно-ротовий рефлекси.
СV -ThI Тотальне ураження плечового сплетіння – параліч Керера- характеризується відсутністю активних рухів, вираженою м’язовою гіпотонією (симптом «шарфа»), відсутністю вроджених сухожилкових рефлексів, трофічними розладами. Можливий прояв синдрому Бернара-Горнера (птоз, міоз, енофтальм). Диференційну діагностику паралічу верхніх кінцівок проводять з: 1)пошкодженням кісток, м’яких тканин плеча, 2) артритом; 3)остеомієлітом плеча.
ТhI-ТhХII Ураження грудного відділу спинного мозку клінічно проявляється дихальними розладами в результаті порушення функції дихальних м’язів грудної клітки. Травма нижньогрудних сегментів спинного мозку у дітей проявляється симптомом «розпластаного живота» через слабкість м’язів черевної стінки.
LI-LV Пологова травма спинного мозку у поперековому відділі проявляється нижнім в’ялим парапарезом при збереженні нормальної рухової активності верхніх кінцівок

 

Діагноз ураження спинного мозку встановлюється на основі вивчення анамнезу та клінічної картини. Для підтвердження діагнозу проводять рентгенографію хребта в двох проекціях, рентгенографію грудної клітки, електроміографію, краніографію, консультацію нейрохірурга, мікрохірурга, невролога, окуліста, люмбальну пункцію.

Лікування. При підозрі на пологову травму хребта і спинного мозку першочерговим заходом є іммобілізація голови та шиї (ватно-марлевий комірець, кільцевидна пов’язка). Строк іммобілізації 10-14 днів. Обов’язковим є терапія больового синдрому, гемостатична терапія в гострому періоді. У відновлюваному періоді – масаж, ЛФК, стимулююча і симптоматична терапія. Прогноз залежить від тяжкості ураження.

 

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 431 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)