АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Загальна анатомія травної системи.

План лекції.

Загальна анатомія травної системи.

Порожнина рота, будова. Органи ротової порожнини.

Глотка, топографія, будова.

Стравохід, топографія, будова.

Шлунок, топографія, будова.

Загальна анатомія травної системи.

Травна система здійснює перетравлення їжі шляхом її механічної та хімічної обробки, всмоктування продуктів розщеплення через слизову оболонку у кров та лімфу і виведення непереробленних залишків.

Травна система складається з травного каналу та великих травних за­лоз.

Травний канал має довжину 7 – 9 м. він складається з ротової порож­нини, глотки, стравоходу, шлунка, тонкої та товстої кишки. Великі травні залози – слинні (привушні, під’язикові та піднижнєщелепні), печінка та підшлункова залоза (див. мал.. 1, 2.).

Стінка травного каналу має загальні риси будови: слизову оболонку, підслизовій шар, м’язову та серозну оболонки. Деякі органи вкриті не се­розною, а адвентиційною оболонкою із пухкої сполучної тканини (гло­тка, стравохід).

Слизова оболонка вкрита епітелієм. У ротовій порожнині, глотці, стравоході і анусі слизова вкрита багатошаровим плоским не зроговілим епітелієм. Шлунок та кишечник вкриті одношаровим циліндричним епі­телієм. Слизова оболонка має ямки, складки, ворсинки, мікро ворсинки.

Підслизовий шар з пухкої сполучної тканини. В ньому лежать травні та слизові залози, кровоносні та лімфатичні судини, нерви. У стінці ки­шечнику відмічається накопичення лімфоїдної тканини у вигляді фоліку­лів.

М’язова оболонка представлена внутрішнім циркулярним та зовніш­нім поздовжни

м шарами, побудованими з не посмугованої м’язової тка­нини. М’язи язика, глотки та верхньої частини стравоходу, кінцевого від­ділу прямої кишки вміщують посмуговані м’язові волокна.

Зовнішня серозна оболонка – очеревина складається з щільної сполу­чної тканини.

Починаючи із шлунка, відділи травного каналу разом з його великими залозами, а також селезінка та сечостатева система розташовані у черев­ній порожнині.

Черевна порожнина (cavum abdominis) – це простір, який знаходиться у тулубі нижче діафрагми і заповнений черевними органами. Це найбі­льша порожнина тіла. Вона обмежена зверху діафрагмою, спереду та з боків м’язами живота, ззаду поперековими хребцями, квадратними м’язами попереку і клубово-поперековими м’язами, а знизу – стінками великого та малого тазу. Черевна порожнина поділяється на власне чере­вну порожнину та тазову порожнину. Для визначення положення органів черевної порожнини користуються поділом живота на ділянки. Живіт двома горизонтальними лініями, які проводяться одна між кінцями десятих ре­бер, а друга між двома передньоверхніми остями клубових кісток, поді­ляють на три відділи, які лежать один над одним. – epigastrium, mesogas­trium (середня ділянка живота) та hupogastrium.

Черевна порожнина вистелена серозною оболонкою – очеревиною. (peritoneum).її загальна поверхня близько 2 м². Очеревина складається з двох листків – пристінкового (парієтального), який вистилає стінки чере­вної порожнини та нутряного (вісцерального), який вкриває органи черев­ної порожнини. Між листками утворюється щілиноподібний простір – порожнина очеревини, яка вміщує невелику кількість серозної рідини, яка зволожує поверхню очеревини, та полегшує зміщення внутрішніх орга­нів.

При переході парієтальної очеревини у вісцеральну утворюються брижі, зв’язки та сальники. Зв’язки – це два листка очеревини (середньо подібна зв’язка печінки); сальник – це два листка очеревини, між яким лежить жирова тканина (малий та великий сальники); брижа – це подвій­ний лист очеревини, між листками якого проходять судини (брижа тонкої кишки).

Порожнина очеревини у чоловіків повністю замкнута, а у жінок вона сполучається із зовнішнім середовищем за допомогою отворів маткових труб.

Очеревина формує замкнутий мішок, тому частина органів лежить ззовні очеревини і вкрита нею тільки з одного боку. Таке положення ор­ганів відносно до очеревини називають екстраперітонеальним. Так ле­жать дванадцятипала кишка, нирки, сечоводи, піхва, передміхурова за­лоза. Якщо орган вкрит очеревиною з трьох боків, то його положення на­зивають мезоперітонеальним. Так розташовани печінка, сечовий міхур, висхідна та висхідна частина, товстої кишки. Деякі органи (шлунок, по­рожня та клубова кишки, червоподібний відросток, сліпа, поперечна обо­дова, сигмоподібна кишка, матка, маткові труби, селезінка) вкриті очере­виною з усіх боків, тобто лежать інтраперітонеально.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 619 | Нарушение авторских прав