Порівняльна характеристика прямої та зворотної офтальмоскопії
Пряма офтальмоскопія
| Зворотна офтальмоскопія
| Зображення деталей пряме і дійсне,
збільшене в 14—16 разів
Поле офтальмоскопії — близько 60°,
деталі на периферії розрізнити важко.
Деталі очного дна зменшені в разі Нm,
збільшені — за умови M
| Зображення обернене, уявне,
збільшене в 4-6 разів
Поле офтальмоскопії близько 250°,
деталі на периферії більш виражені
Деталі очного дна збільшені за умови Нm,
зменшені — у випадку M
|
5) екзоофтальмометрію - проводиться для визначення величини вистояння (екзофтальма) ока з орбіти у разі ретробульбарних процесів. Ніжки екзоофтальмометра прикладають до зовнішніх країв орбіти. У дзеркальних площинах, закріплених у металевих рамках, відбиваються положення рогівок. На призмі нанесена міліметрова шкала від 0 до ЗО мм. Визначається, якій цифрі шкали відповідає положення вершини кожної рогівки. Це і буде показником екзофтальма.
Завдання для визначення початкового та кінцевого рівня знань по темі:
1. Клінічна анатомія орбіти в віковому аспекті (які кістки утворюють орбіту, які отвори і з чим вони поєднують орбіту, що проходить крізь ці отвори; які додаткові пазухи носа знаходяться поряд з орбітою та чому вони небезпечні для органа зору).
2. Клінічна анатомія зовнішніх м'язів ока (початок та прикріплення кожного м'язу, функція та інервація).
3. Клінічна анатомія оболонок ока в віковому аспекті (гістологічна будова рогівки, функція, зв'язок морфологічних структур з функцією - що забезпечує прозорість рогівки);
передня камера - її глибина, стан вологи в нормі і при патології;
райдужка - особливості будови, кровопостачання, функція;
ціліарне тіло - функція, морфоструктура; кришталик — морфоструктура, особливості обміну; хоріоідея — морфоструктура, функція; скловидне тіло - морфоструктура, функція; сітківка і зоровий нерв - морфоструктура, функція.
4. Можливості дослідження в фокальному світлі (які відділи ока можна дослідити цим методом та як вони виглядають в нормі).
5. Можливості дослідження в прохідному світлі (як відрізнити помутніння в різних відділах кришталика та в скловидному тілі).
6. Пряма і зворотня офтальмоскопія (недоліки, переваги кожного методу).
Самостійна робота:
1. Зробити схематичний малюнок очного дна досліджуваного хворого.
2. Зробити схематичний малюнок зорового шляху.
3. Виписати рецепти ліків, з допомогою яких можна розширити зіницю (з урахуванням віку хворого).
4. Ситуаційне завдання:
При огляді хворого виявлені такі зміни: верхня повіка правого ока опущена, зіниця розширена. хворий не може повернути око вверх, вниз та на сторону, знижена чутливість рогівки, кон'юнктиви, повік, порушена акомодація, екзофтальм.
Де може знаходитись патологічний процес?
ЛІТЕРАТУРА
1. "Глазные болезни" (под ред. Т.И.Ерошевского. - М., 1983, с. 15 - 64). ___
2. "Элементы анатомии в клинической практике офтальмолога". М.А.Краснов. -М.. 1952.
3. "Практичні заняття з очних хвороб." (під ред. А.І.Дашевського. - К.. 1971, с 47 - 60).
4. Очні хвороби. - ред. Жабоєдов Г.Д., Сергієнко М.М. – Київ. – 1999. – С. 11 – 60.
Додаткова література:
№
п/п
| Автор(и)
| Назва джерела
(підручника, навчального посібника, монографії і т.п.)
| Місто,
вид-во
| Рік видання, том, вип.
| Кіл-ть стор
| 1.
| Сомов Е.Е.
| Клиническая анатомия органа зрения человека
| СПб
|
|
| 2.
| М.Н. Умовист
Н.И.Симород
В.А.Гудзенко
| Клиническая анатомия глазницы и органа зрения
| Москва
|
|
| 3.
| В.Ф.Данилечев
| Современная офтальмология. Руководство для врачей.
| Санкт-Петеробург
|
| 22-88
| 4.
| Н.И.Пильман
| “Исправления косоглазия у детей”
| Киев,
здоровье
|
|
| 5.
| В.И. Морозов, А.А. Яковлев
| «Фармакотерапия глазных болезней. Справочник»
| Москва
|
|
| 6.
| Н.А.Пучковская
| «Атлас глазных болезней»
| Москва
|
|
|
Питання для самостійної підготовки студентів до практичного заняття
1. Із якої кількості нейронів складається зоровий аналізатор?
2. Вкажіть локалізацію підкіркових зорових центрів.
3. Утворення внутрішньоочної рідини і шляхи її відтоку.
4. Назвіть кістки, що утворюють латеральну стінку орбіти.
5. Назвіть кістки, що утворюють верхню стінку орбіти.
6. Назвіть кістки, що утворюють нижню стінку орбіти.
7. Які кістки утворюють медіальну стінку орбіти.
8. Вкажіть основні отвори орбіти.
9. Які судини і нерви проходять через верхню очноямкову щілину?
10. Які утворення проходять через отвір зорового нерва?
11. Перерахуйте окорухові м’язи.
12. Перерахуйте окорухові м’язи, що починаються від фіброзного кільця в ділянці зорового отвору.
13. Перерахуйте відділи сльозовідвідного апарату.
14. Опишіть пошарову будову повік.
15. Перерахуйте оболонки ока.
16. Із яких шарів складається райдужна оболонка?
17. М’язи повік, їхня інервація і функції.
18. Чим небезпечний для ока лагофтальм?
19. Перерахуйте відділи судинного тракту.
20. Перерахуйте шари рогівки.
21. Вкажіть нормальні властивості рогової оболонки.
22. Вкажіть розмір (діаметр) рогівки новонародженого і дорослого.
23. Перерахуйте функції райдужки.
24. Як здійснюється інервація м’язів райдужки?
25. Перерахуйте функції циліарного тіла.
26. Перерахуйте основні функції рогівки.
27. Назвіть камери ока, перерахуйте стінки, що їх утворюють.
28. Назвіть артерії ока.
29. Назвіть нейрони сітківки.
30. Назвіть відділи зорового нерва.
31. Перерахуйте відділи зорового шляху.
32. Чим утворений пучок граціоле?
33. Перерахуйте прозорі структури ока.
34. З чого складається скловидне тіло і які його функції?
35. Назвіть безсудинні структури ока, їх живлення.
36. Опишіть будову війкового тіла.
37. Назвіть основні функції кришталика.
38. Які судини беруть участь в кровопостачанні судинного тракту ока?
39. Назвіть джерела живлення рогівки.
40. Назвіть джерела живлення сітківки.
41. Як здійснюється живлення кришталика?
42. Які шари рогівки підлягають регенерації?
43. Вкажіть передньо-задній розмір очного яблука новонародженого і дорослого.
44. Назвіть вени ока і шляхи відтоку венозної крові.
Еталони відповідей на запитання самостійної поза аудиторної підготовки
1. Із п’яти нейронів.
2. Латеральні колінчаті тіла, передні пагорби четверохолмія, подушка зорового бугра.
3. Внутрішньоочна рідина продукується відростками циліарного тіла. Основний шлях її відтоку – через дренажну систему ока (із задньої камери ока через зіницю в передню камеру, через трабекулу – в порожнину Шлемового каналу і через інтрасклеральні колекторні канальці – в передні циліарні вени). Крім того, існує додатковий шлях відтоку – увеосклеральний (із кута передньої камери ока вздовж меридіональних волокон циліарного м’язу проходить супрахоріоідальний простір і всмоктується венозними капілярами хоріоідеї, далі іде по емісаріях через склеру в лімфатичні судини і венозні сплетіння орбіти).
4. Лобова і вилична кістки, велике крило клиноподібної кістки.
5. Лобова кістка і мале крило клиноподібної кістки.
6. Верхня щелепа, вилична кістка і очноямковий відросток піднебінної кістки.
7. Лобовий відросток верхньої щелепи, слізна кістка, очноямкова пластинка решітчастої кістки і тіла клиноподібної (основної) кістки.
8. Зоровий отвір, верхня і нижня очноямкові щілини.
9. Верхня очноямкова вена, очноямковий нерв (перша гілка трійчатого нерва), окоруховий, блоковий і відвідний нерви.
10. Очноямкова артерія і зоровий нерв.
11. Чотири прямих м’яза: верхній, нижній, медіальний, латеральний. Два косих м’яза: верхній і нижній.
12. П’ять із шести окорухових м’язів: всі, за винятком нижнього косого м’язу.
13. Слізний струмок, слізне озеро, слізні канальні, слізний мішок, носо - слізний канал.
14. Шкіра, м’язовий шар, хрящ, кон’юнктива.
15. Фіброзна (корнео-склеральна), судинний тракт ока, сітчаста оболонка. В передньому відділі очного яблука склера вкрита кон’юктивою очного яблука.
16. Райдужка – це передній відділ судинного тракту, кругла пластинка з отвором в центрі (зінницею). Виділяють такі шари: шар хроматофорів, судинний шар (строма), м’язовий шар і шар пігментного епітелію. Передній листок складається із трабекул, крипт і лакун. Чутлива інервація здійснюється першою гілкою трійчатого нерва (очноямковим нервом).
Судинна сітка райдужки утворена задніми довгими циліарними і передніми циліарними артеріями і венами. М’язовий шар утворюють два м’яза: сфінктер і дилятатор зінниці.
17. Круговий м’яз повік. Верхня повіка має ще один м’яз, який підіймає верхню повіку (леватор). Чутлива інервація цих м’язів здійснюється очноямковим нервом, рухова інервація кругового м’язу – лицевим нервом, а м’язи, що підіймають верхню повіку інервуються окоруховим нервом і руховими гілочками від верхнього шийного симпатичного сплетіння. Круговий м’яз повік закриває очну щілину, леватор – підіймає і опускає верхню повіку.
18. Небезпечно висиханням рогової оболонки, приєднанням вторинної інфекції, розвитком ендофтальміта.
19. Райдужка, циліарне тіло, хоріоідея.
20. Багатошаровий плоский не зроговілий епітелій, боуменова оболонка, строма, десцеметова оболонка, ендотелій (задній епітелій).
21. П’ять основних властивостей: прозорість, сферичність, дзеркальність, висока чутливість, відсутність кровоносних судин.
22. У новонародженого - 9 мм, у дорослого – 11 мм.
23. Є біологічною діафрагмою: регулює потік світла, що потрапляє всередину ока. Оберігає око від засвічування. В невеликій мірі сприяє відтоку внутрішньо очної рідини.
24. Чутлива – за рахунок очноямкового нерва, трофічна – за рахунок трофічних волокон від верхнього шийного симпатичного сплетіння, рухова – за рахунок окорухового нерва і рухових волокон від верхнього шийного симпатичного сплетіння.
25. Продукує внутрішньоочну рідину і приймає участь в акті акомодації.
26. Є заломлюючим середовищем і частиною каркаса очного яблука (опорна функція).
27. Передня і задня. Передню утворюють: спереду – задня поверхня рогівки, ззаду – передня поверхня райдужки і в просвіті зіниці – передня капсула кришталика. Задню утворюють: спереду – задня поверхня райдужки і задня капсула кришталика, ззаду – передня поверхня склоподібного тіла, зовнішньою стінкою є циліарне тіло. Камери наповнені внутрішньоочною рідиною (0,5 мл).
28. Це гілки очноямкової артерії: передня циліарна артерія, задні довгі і задні короткі циліарні артерії, центральна артерія сітківки.
29. Фоторецептори (палички і колбочки), біполярні клітини, гангліозні (мультиполярні) клітини.
30. Очноямковий, внутрішньоорбітальний, внутрішньокістковий, внутрішньочерепний.
31. Зоровий нерв, хіазма, зоровий тракт, підкіркові центри і кірковий центр зору.
32. Пучок Граціоле утворений аксонами 4-го нейрона зорового аналізатора.
33. Рогівка, кришталик. Склоподібне тіло.
34. Це гель, безсудинне утворення (4,0 мл), слабке переломлюючи середовище, що складається на 99,68% з води. Підтримує тонус очного яблука.
35. Рогівка, кришталик, склоподібне тіло. Поживні речовини потрапляють в ці структури із внутрішньоочної рідини (за рахунок дифузії та осмосу).
36. Передній відділ складається із циліарних відростків і циліарного м’язу. Задній відділ (плоска частина) закінчується в ділянці зубчастої лінії.
37. Світлозаломлення і участь в акті акомодації.
38. Передні, задні довгі і короткі циліарні артерії.
39. За рахунок вологи передньої камери, крайової петельної сітки і сльози.
40. Центральна артерія сітківки, хоріокапілярний шар хоріоідеї.
41. Шляхом дифузії поживних речовин із вологи передньої і задньої камер.
42. Епітелій і десцеметова оболонка.
43. У новонародженого – 16мм, у дорослого – 24 мм.
44. Передні, задні довгі і короткі циліарні вени, центральна вена сітківки вортикозні вени, верхня і нижня очноямкові вени, кавернозний синус.
8. Стандартизовані тести по темі:
Задача №1
Вкажіть джерела живлення рогової оболонки
1. Слізна рідина
2. Внутрішньоочна рідина
3. Крайова петельна сітка
4. Задні короткі циліарні артерії
Задача №2
Перерахуйте відділи сльозовідвідного апарата
1. Слізна залоза
2. Слізні точки
3. Слізні канальні
4. Слізний мішок
5. Носослізний канал
Задача №3
Опишіть пошарово будову повік
1. Шкіра
2. Підшкірна клітковина
3. М’язи
4. Хрящ
5. Кон’юнктива
Задача №4
Які м’язи присутні в райдужній оболонці
1. Сфінктер зіниці
2. Дилятатор зіниці
3. Циліарний м’яз
Задача №5
Перерахуйте відділи судинного тракту ока
1. Рогова оболонка
2. Райдужна оболонка
3. Циліарне тіло
4. Власне судинна оболонка
Задача №6
Назвіть симптоми параліча лицьового нерва
1. Мідріаз
2. Лагофтальм
3. Висихання рогівки
4. Кон’юнктивіт
Задача №7
Назвіть клінічні симптоми синдрома верхньої очноямкової щілини
1. Екзофтальм
2. Нерухомість очного яблука (офтальмоплегія)
3. Міоз
4. Параліч акомодації
Задача №8
Перерахуйте відділи фіброзної оболонки ока
1. Рогова оболонка
2. Лімб
3. Склера
4. Епісклера
Задача №9
Назвіть клінічні симптом параліча симпатичного нерва (синдром Горнера)
1. Птоз
2. Міоз
3. Мідріаз
4. Енофтальм
Задача №10
Перерахуйте функції райдужної оболонки
1. Регулює потрапляння світла до сітківки
2. Сприяє відтоку внутрішньоочної рідини
3. Бере участь в акомодації
4. Енергетична функція
Задача №11
Перерахуйте відділи сльозопродукуючого апарату
1. Слізний мішок
2. Слізна залоза
3. Додаткові слізні залози
4. Слізні точки
Задача №12
Назвіть основні функції рогової оболонки
1. Світлопроведення
2. Світлозаломлення
3. Захисна функція
4. Участь в акомодації
Задача №13
Які судини і нерви проходять через верхню очноямкову щілину?
1. Зоровий нерв
2. III, IV, VI черепно-мозкові нерви
3. I гілка трійчатого нерва
4. Верхня очноямкова вена
Задача №14
Як з’єднуються передня і задня камери ока?
1. Через Шлемов канал
2. Через зіницю
3. Через канал зорового нерва
4. Через верхню очноямкову щілину
Задача №15
Які рецептори забезпечують центральний зір, кольоровідчуття?
1. Палички
2. Колбочки
3. Гангліозні клітини
4. Біполярні клітини
Задача №16
Що відноситься до вмісту очного яблука?
1. Райдужка
2. Кришталик
3. Склоподібне тіло
4. Внутрішньоочна рідина
Задача №17
Що входить до складу зорового аналізатора?
1. Придатковий апарат ока
2. Очне яблуко
3. Провідні шляхи
4. Корковий центр зору
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 636 | Нарушение авторских прав
|