АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Які артерії живлять наднирники?

Найбільш великими артеріями, що живлять наднирник, є:

-верхня надниркова артерія (a. suprarenalis superior), яка відходить від нижньої діафрагмальної гілки аорти.

-середня надниркова артерія (a. suprarenalis media), що відходить від черевної аорти.

- внутрішня надниркова артерія (a. suprarenalis interna).

93. Перелічіть гілки ниркової артерії.

-капсульні гіли(rr.capsulsres)

-передня гілка(r.anterior)

-задня гілка(r.posterior)

-внутрішньониркові артерії(rr.ureterici)

-нижня ниркова артерія(a.suprarenalis inferior)

94. Чим кровопостачаються яєчка(яєчники)

-яєчкова артерія(a.testicularis)

-яєчникова артерія(a.ovarica)

95. Які артерії кровопостачають великий сальник?

-права шлунково-чепцева артерія

-ліва шлунково-чепцева артерія

96. Які артерії кровопостачають дванадцятипалу кишку?

-задня верхня підшлунково-дванадцятипалокишкова(a.pancreaticoduodenalis superior posterior)

-передня верхня підшлунково-дванадцятипалокишкова(a.pancreticoduodenalis superior anterior

97. Які артерії кровопостачають порожнистуі клубову кишки?

-Порожньокишкові артерії (a.jejunales)

-клубовокишкові артерії(aa.ileales)

98. Які артерії кровопостачають сліпу кишку?

-передня сліпокишкова артерія(a.caecalis anterior)

-задня сліпокишкова артерія(a.caecalis posterior)

99. На якому рівні черевна частина аорти поділяється на загальні клубові артерії?

На рівні IV поперекового хребця

100. Де відбувається поділ загальної клубової артерї на зовнішню та внутрішню?

Поділ відбувається на рівні Крижово-клубового суглоба(art.sacroiliaca)

101. Перелічіть пристінкові гілки внутрішньої клубової артерії.

-клубово-поперекова артерія(a.ilicolumbalis)

-бічні крижові артерії(a.sacrales laterales)

-затульна артерія(a.obturatoria)

-верхня сіднична артерія(a.glutea superior)

-нижня сіднична артерія(a.glutea inferior)

102. Що кровопостачає клубово-поперекова артерія?

- великий поперековий м’яз (m. psoas major);-клубовий м’яз (m. iliacus);квадратний м’яз попереку (m. quadratus lumborum);- клубову кістку (os ilium);

103. Що кровопостачають бічні крижові артерії?
- кістки та м’язи крижової ділянки (ossa et musculi regionis sacralis); оболони спинного мозку

104. Опишіть топографію та область кровопостачання верхньої сідничої артерії.
Верхня сіднична артерія виходить з порожнини таза через надгрушоподібний отвір, досягаючи сідничної ділянки.Після виходу з таза ділиться на поверхневу і глибоку гілки.Кровопостачає сідничні м'язи і кульшовий суглоб.

105. Де проходить, і що пкровопостачає нижня сіднична артерія.
Нижня сіднична артерія бере початок від перднього стовбура a.iliaca interna, йде по пердній поверхні грушоподібного м'яза і крижового сплетення, виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір.Кровопостачає великий сідничний м'яз, шкіру сідничної ділянки

106. Опишіть топографію та область кровопостачання затульної артерії.
Відходить від перднього стовбура a.iliaca interna, проходить по бічній поверхні малого таза, паралельно дугоподібній лінії, до затульного отвору, де віддає лобкову гілку.Виходить з таза через затульний канал,кровопостачає: затульні м'язи, кульшовий суглоб,присередні м'язи стегна,шкіру зовнішніх статевих органів,головку стегнової кістки.

107. Перелічіть вісцеральні кілки внутрішньої клубової артерії
- артерія сім’явиносної протоки (a. ductus deferentis)
- нижня міхурова артерія (a. vesicalis inferior
- середня прямокишкова артерія (a. rectalis media),
- маткова артерія (a. uterina)
- внутрішня соромітна артерія (a. pudenda interna)
- нижня прямокишкова артерія (a. rectalis inferior

108. Опишіть топографію пупкової артерії назвіть її гілки
Пупкова артерія у дорослої людини має просфіт лише у початковому відділі- до місця відходження від неї міхурових артерій.Більша чатина її стовбура (до пупкового кільця)облітерується і перетворяється у присередню пупкову звязку.
- верхні міхурові артерії (aa. vesicales superiores)
- сечовідні гілки (rr. ureterici)

109. Назвіть область кровопостачання нижньої міхурової артерії.
Забезпечує кровопостачання сечоводу,дна сечового міхура, а також дає гілки до піхви(у жінок), передміхурової залози і сім'яних пухирців(у чоловіків)

110. Звідки відходить маткова артерія, які гілки віддає?
Маткова артерія бере початок від початкової частини a.umbilicalis. проходить між листками широкої маткової зв’язки (lig. latum uteri) від шийки матки (cervix uteri) до дна матки (fundus uteri); від неї відходить:
-звивисті гілки(rr.helicini)
піхвові гілки(rr.vaginales)
-яєчникова гілка(r.ovaricus)
-трубна гілка(r.tubarius)

111. Назвіть гілки і область кровопостачання середньої прямокишкової артерії.
-Піхвові гілки
-передміхурові залозові гілки.
Кровопостачає:ампулу прямої кишки, м’яз–підіймач відхідника,

112. Опишіть топографію внутрішньої соромітної вени, назвіть гілки
Артерія виходить із таза, через підгрушоподібний отвір,огинає сідничу ость, прямує медіально,і вперед,і знову входить в порожнину малого таза через малий сідничний отвір.

-нижня прямокишкова артерія
-промежинна артерія
-сечівникова артерія
-артерії статевого члена
-задні калиткові/губні гілки

113. Якими артеріями кровопостачається пряма кишка?
-a.rectalis inferior
-a.rectalis media
-a.rectalis superior
-a.pudenda interna

114. Якими артеріями кровопостачаэться сечовий міхур?
Сечовий міхур кровопостачається верхніми та нижніми міхуровими артеріями

115. Які судини кровопостачають сім'яні міхурці,передміхурову залозу?
Кровопостачання сім'яних пухирців здійснюють нижні міхурові та середні пряокишкові артерії.

116 ) Якими судинами кровопостачається піхва?
Між листками широкої зв’язки матки (ligamentum latum uteri) містяться судиниі кругла маткова зв’язка (lig. teres uteri), яка проходить через пахвинний канал (canalis inguinalis) до лобка (pubis). Ці судини проходять через соромітний канал (canalis pudendalis), який розміщений на бічній стінці сідничо–відхідникової ямки у розщепленні листків затульної фасції.
Кровопостачання матки здійснюється з двох джерел: з маткової артерії (a. uterina), що бере початок від внутрішньої клубової артерії (a. iliaca interna), яєчникової артерії (a. ovarica). Маткова артерія йде в основі широкої зв'язки, досягає бічної стінки матки і на рівні внутрішнього зіва шийки матки повертається вгору, віддаючи влагалищную артерію (a. vaginalis), яка проходить по передньо стінці піхви, живить верхню його третину і з'єднується з такими ж гілками протилежної сторони. Верхня частина маткової артерії ділиться частіше на дві, іноді на три гілки, з яких одна йде на дно матки, інша - в брижі яєчника.
Артеріальні судини міометрія проявляють самостійну скоротливу активність, незалежно від скорочувальної активності матки, особливо в субплацентарной зоні. Спонтанні скорочення артерій людської матки поза вагітністю характеризуються двома судинними ритмами. Перший вид ритмічних скорочень-це 2-3 скорочення за 10 хв (характерний для першої фази менструального циклу при високій естрогенної насиченості). Другий вид - у другій фазі менструального циклу, коли має місце значне підвищення амплітуди скорочень; на основний ритм скорочень судинної стінки накладаються швидкі скорочення артерій з дуже низькою амплітудою і високою частотою.
Спонтанна скорочувальна активність артерій, яка обумовлює миттєві зміни просвіту судин, є вирішальним фактором у збереженні безперервного і оптимального кровопостачання матки.У венах матки відсутні клапани, що перешкоджають зворотному току крові. Венозна система, в яку надходить велика кількість крові (до 1 л), є свого роду гідродинамічної системою, що регулює відтік з міометрального і плацентарного контурів кровообігу.

117 )Які гілки відходять від зовнішньої клубової артерії?
Зовнішня клубова артерія (лат. arteria iliaca externa) — парна артерія людини, що відмежовується від загальної клубової артерії на рівні крижово-клубового суглобу. Прямує допереду, вниз та латерально по внутрішньому краю великого поперекового м'язу. Артерія виходить з порожнини тазу позаду та нижче пахвинної зв'язки приблизно на третину латеральніше від місця фіксації останньої до лонного горбику, від цього місця продовжується як стегнова артерія.
ГілкиНижня епігастральна артерія — прямує доверху, де анастомозує з верхньою епігастральною артерією (гілкоювнутрішньої грудної артерії).
Глибока огинаюча клубова артерія — прямує латерально по гребеню клубової кістки.
Стегнова артерія — є продовженням зовнішньої клубової артерії нижче пахвинної зв'язки.Зовнішня клубова артерія живить нижню кінцівку (за рахунок стегнової артерії), м'язи та шкірні покриви нижньої частини черевної стінки (за рахунок нижньої епігастральної та глибокої огинаючої клубової артерій).

118) Опишіть топографію, область кровопостачання та анастомози нижньої надчеревної артерії.
Нижня надчеревна артерія (гілка зовнішньої клубової) йде догори та присередньо по задній поверхні передньої черевної стінки. По ходу віддає гілочки до прямого м'яза живота та артерію підвішуючого м'яза яєчка у чоловіків або артерію круглої маткової зв'язки у жінок.
Нижня надчеревна артерія, a. epigastrica inferior, відходить тонким стволиком від передньої поверхні зовнішньої клубової артерії перед її вступом до судинну лакуну і прямує вгору і медіально по задній поверхні передньої черевної стінки між очеревиною і поперечною фасцією.
Артерія спочатку йде по задній стінці пахвинного каналу; піднімаючись вище, проникає в піхву прямого м'яза живота, де проходить між зазначеною м'язом і задньою стінкою її піхви, віддає гілки до них і на рівні пупкового кільця розпадається на ряд гілок, анастомозуючих з a. epigastrica superior (гілка a. thoracica interna).
За своїм ходу нижня надчеревна артерія анастомозуючих з кінцевими гілками нижніх 4 - 5 задніх міжреберних і поперекових артерій, також проникають у піхву прямого м'яза живота. Від неї відходять гілки:
а) лобкова гілку, r. pubicus, - невелика артерія відходить у самого початку нижньої надчеревній артерії, слід по задній поверхні лобкової кістки до лобкового симфізу, віддаючи запирательную гілку, r. obturatorius, і додаткову запирательную артерію, a. obturatoria accessoria. Анастомозуючих з однойменної гілкою протилежної сторони і гілкою лобкової від запірательной артерії, a. obturatoria. Лобкова гілку кровоснабжают нижні відділи прямої і пірамідальної м'язів живота;

б) кремастерная артерія, a. cremasterica (артерія круглої зв'язки матки у жінок), тонше попередньої, відходить дещо вище лобкової гілки і, проходячи через внутрішнє пахвинне кільце в паховий канал, вступає до складу сім'яного канатика, спускаючись з ним в мошонку. Кровоснабжают м'яз, що піднімає яєчко, і всі оболонки яєчка, анастомозіруя з a. testicularis (гілка abdominalis aortae), зовнішніми статевими артеріями, аа. pudendae externae (гілки a. femoralis), і з артерією сім'явивідної протоки, a. ductus deferentis (гілка a. iliaca interna). У жінок ця артерія йде разом з круглою зв'язкою матки до великих статевих губ.

119) Опишіть топографію та область кровопостачання глибокої артерії, що огинає клубову кістку.
Глибока артерія стегна (лат. arteria profunda femoris ) — найбільша гілка стегнової артерії. Відходить від стегнової артерії на 30-40 мм нижче від пахвинної зв'язки. Спочатку йде назовні, а далі — донизу, позаду стегнової артерії і закінчується в м'язах задньої групи
Глибока артерія стегна, a. profunda femoris, - Головна судинна коллатераль стегна - іноді по діаметру дорівнює стегнової. Вона відходить зазвичай від задненаружной, рідше - від задньої або задньо-внутрішньої півкола стегнової артерії на відстані 1-6 см від пахової зв'язки. Однойменна вена завжди знаходиться досередини від глибокої артерії стегна
Поступово відхиляючись від стегнової артерії дозаду, глибока артерія стегна відстоїть від стегнових судин у вершини трикутника на 05-10 см, а нижче, на рівні сухожилля m. adductor longus, - на 30-35 см.
Дві головні гілки глибокої артерії стегна - Медіальна артерія, що огинає стегнову кістку, a. circumflexa femoris medialis, і латеральна артерія, що огинає стегнову кістку, a. circumflexa femoris lateralis, відходять від неї на самому початку, біля місця відходження глибокої артерії від стегнової. (Іноді ці артерії або їх гілки відходять і від самої стегнової артерії.)
Гілки глибокої артерії стегна. Медійна артерія, що огинає стегнову кістку. Латеральна артерія, що огинає стегнову кістку.
Медійна артерія, що огинає стегнову кістку, A. circumflexa femoris medialis йде досередини позаду стегнових судин в поперечному напрямку. У внутрішнього краю подвздош-но-поперекового м'яза вона ділиться на поверхневу і глибоку гілки. R. superficialis a. circumflexae femoris medialis триває в поперечному напрямку до m. gracilis. R. profundus є продовженням a. circumflexae femoris medialis. Проникаючи в щілину між гребінцевої і зовнішньої запирательной м'язами, вона ділиться на висхідну і спадну гілки. Висхідна гілка направляється в сідничний область по ходу зовнішньої запирательной м'язи і анастомозирует з сідничними артеріями. Спадна гілку з'являється в задній області стегна в проміжку між зовнішньою запирательной і малої приводить м'язами, анастомозіруя з гілками запирательной і перфорується артерій.
Латеральна артерія, що огинає стегнову кістку, A. circumflexa femoris lateralis, більша, відходить від глибокої артерії стегна на 15-20 см нижче її початку або від стегнової артерії і ділиться на висхідну і спадну гілки.
Висхідна гілка латеральної артерії, що огинає стегнову кістку, R. ascendens a. circumflexae femoris lateralis, спочатку проходить між кравецькій і прямої м'язами, потім прямує догори і назовні в сідничний область. Її гілки анастомозируют з верхньою сідничної артерією, беручи участь в утворенні подсухожільной мережі на зовнішній поверхні великого вертіла (rete trochanterica).
Спадна гілка латеральної артерії, що огинає стегнову кістку, R. descendens a. circumflexae femoris lateralis, прямує донизу між прямою м'язом стегна і m. vastus intermedius і доходить до артеріальної мережі колінного суглоба, анастомозіруя тут з гілками підколінної артерії. Це головне джерело кровопостачання кінцівки при оклюзії стегнової артерії нижче відходження глибокої артерії стегна.

120) Що таке корона смерті, і її практичне значення?
Венец смерти (лат. corona mortis) — сосудистая аномалия, наблюдаемая приблизительно у 15—30 % людей. Представляет собой выраженный анастомоз между запирательной артерией и нижней надчревной артерией. Указанная аномалия описана в старых руководствах, так как при случайном ранении анастомоза пригрыжесечении возникали сильные кровотечения, с которыми трудно было справиться.
ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
При операциях по поводу истинного ущемления бедренной грыжи «корона смерти» может создавать определённые трудности. Дело в том, что при случайном ранении аномального анастомоза может возникнуть сильное кровотечение, которое трудно остановить. Предполагается, что хирурги в такой ситуации должны оперировать бедренную грыжу с латеральной стороны от грыжевого мешка, но в этом случае возможно случайное ранение других анатомических образований: бедренной артерии и вены, паховой связки. Поэтому ликвидация ущемления при бедренной грыже возможна только с медиальной стороны от грыжевого мешка за счет рассечения лакунарной связки, где у некоторых людей и пролегает «корона смерти». Данная анатомическая особенность требует осторожного и внимательного рассечения лакунарной связки, строго под визуальным контролем.
В случае, если ранение аномального анастомоза все же произошло, то необходимо прижать источник кровотечения тампоном, пересечь паховую связку, а затем выделить нижнюю надчревную артерию, чтобы перевязать её основной ствол, либо её запирательную ветвь, анастомозирующую с запирательной артерией

121) Де і як утворюється спільна клубова вена
Спільна клубова вена (v. iliaca communis)
Спільна клубова вена утворюється на рівні крижово-клубового суглоба (art. sacroiliaca) при злитті:
- внутрішньої клубової вени (v. iliaca interna);
- зовнішньої клубової вени (v. iliaca externa).

122) Назвіть венозні сплетення, які знаходяться у стінках, та навколо органів малого тазу
венозні сплетення (міхуровий, маточне,ректальне, яєчникова, вагінальне), широко анастомозирующие один з одним, а також з венами тазових кісток.
Венозний відтік від органів малого таза, В основному, здійснюється через клубові вени в систему нижньої порожнистої вени. Венозний відтік з матки, піхви і пузирного сплетення відбувається у внутрішні клубові вени. Венозний відтік з ректального сплетення йде через верхні ректальні вени в нижні мезентеріальні вени, з середньоюта нижньої частини ректальних вен - в клубові вени.
Яєчникові вени на кожній стороні утворюють гроздевідние сплетення, які лежать між листками широкої зв'язки. Спочатку є дві вени з кожного боку, супроводжують відповідні яєчникові артерії, потім вони стають поодинокими. Відень справа впадає в нижню порожнисту вену, вена ліворуч - в ліву ниркову вену.

123) Назвіть притоки внутрішньої клубової вени
Внутрішня клубова вена має парієтальні і вісцеральні притоки, причому останні, за винятком вен сечового міхура, клапанів не мають. Як правило, вони починаються від венозних сплетень, що оточують органи малого тазу.
парієтальні притоки:верхні і нижні сідничні вени;
запірательние вени;
латеральні крижові вени (парні);
клубово-поперековий вена (непарна);
Ці вени прилягають до однойменних артеріях, мають клапани.
Вісцеральні притоки:
крижове сплетіння утворюється за рахунок анастомозів коренів крижових латеральних і серединної вен;
передміхурової венозне сплетіння у чоловіків. Це густе сплетіння великих вен, що оточують передміхурову залозу і насінні бульбашки, в яке впадають глибока дорсальна вена статевого члена, глибокі вени статевого члена, і задні мошоночние вени, що проникають в порожнину таза через сечостатеву діафрагму;
піхвове венозне сплетіння, у жінок. Це сплетіння оточує сечовий канал і піхву. Догори воно переходить в маточне венозний сплетіння, що оточує шийку матки. Відтік крові від цих сплетінь відбувається через маткові вени;
мочепузирного венозне сплетіння, охоплює сечовий міхур з боків і в області дна. Кров з цього сплетення відтікає по мочепузирного венах;
ректальні венозне сплетіння, прилягає до прямої кишки ззаду і з боків, а також розташовано в її підслизової основі. Найбільш складно розвинене в нижньому відділі прямої кишки. З цього сплетення кров відтікає по одній непарної і двом парним середнім і нижнім ректальним венах, анастомозують один з одним в стінках прямої кишки. Верхня ректальна вена, впадає в нижню брижових вену

124) Назвіть притоки зовнішньої клубової вени
Зовнішня клубова вена, є продовженням стегової вени (межею між ними служить пахова зв’язка), приймає кров з усіх вен нижньої кінцівки. в зовнішню клубову вену впадають нижня надчеревна вена – одиночний посудину, парні притоки якого мають численні клапани, і глибока вена, яка оточує клубову кістку, положення і притоки якої відповідають розгалуженням однойменної артерії
Притоками зовнішньої клубової вени є нижня надчеревна вена і глибока згинальна вена клубової кістки

125) Як формується нижня порожниста вена?
Нижня порожниста вена розташована поруч з абдомінальною аортою та збирає кров з органів та тканин нижньої частини тулуба людини. Нижня порожниста вена — це найбільша вена в організмі людини.
Починається на рівні міжхребцевого диска між 4 і 5 поперековими хребцями з злиття лівої і правої загальних клубових вен праворуч і трохи нижче поділки аорти на однойменні артерії. Спочатку нижня порожниста вена слід вгору по передній поверхні правої великий поперекової м’язи.

126 ) Опишіть топографію нижньої порожнистої вени:
Нижня порожниста вена починається забрюшинно на рівні IV-V поперекових хребців з злиття двох спільних клубових вен. Це місце прикрите правої загальної клубової артерією. Далі від місця свого початку нижня порожниста вена піднімається вгору, спереду і праворуч від хребта у напрямку до печінки і власним отвору в діафрагмі.
Синтопия нижньої порожнистої вени:
Кпереди від нижньої порожнистої вени знаходяться париетальная очеревина правого брижових синуса, корінь брижі тонкої кишки з проходять в ньому верхніми брижових судин, горизонтальна (нижня) частина дванадцятипалої кишки, головка підшлункової залози, воротная вена, задненіжніх поверхню печінки. Нижню порожнисту вену у її початку перетинає спереду a. iliaca communis dextra, а вище - a. testicularis dextra (a. Ovarica).
Зліва від нижньої порожнистої вени майже на всьому протязі лежить аорта.

127 )Назвіть пристінкові притоки нижньої порожнистої вени:
До пристінкових притоків нижньої порожнистої вени (vv. parietales venae cavae inferioris) належать: поперекові вени (vv. lumbales) – по чотири або п’ять з кожного боку, які збирають кров від задньої стінки порожнини живота (paries posterior cavitatis abdominis), хребтового каналу (canalis vertebralis), спинного мозку та його оболонок (medulla spinalis et meninges), супроводжуючи відповідні поперекові артеріі (aa. Lumbales).
Верхні чотири вени переважно впадають у нижню порожнисту вену (vena cava inferior), хоч перша з них може впадати у висхідну поперекову вену (v. lumbalis ascendens).
П’ята є притокою клубово–поперекової вени (v. iliolumbalis) або спільної клубової вени (vena iliaca communis).
Усі вони анастомозують з висхідною поперековою веною (v. lumbalis ascendens).
нижні діафрагмові вени (vv. phrenicae inferiores) – вени, які супроводжують однойменні артерії (aa. phrenicae inferiores).

Праві вени (vv. phrenicae inferiores dextrae) впадають у нижню порожнисту вену (vena cava inferior), а ліві (vv. phrenicae inferiores sinistrae) – у ліву надниркову вену (v. suprarenalis sinistra), ліву ниркову (v. renalis) або нижню порожнисту вену (vena cava inferior).

128 ) Назвіть нутрощеві притоки нижньої порожнистої вени:
нутрощевих притоків нижньої порожнистої вени (vv. viscerales venae cavae inferioris) належать:

- права яєчкова вена (v. testicularis dextra), у жінок – права яєчникова вена (v. ovarica dextra), що починається від заднього краю яєчка (margo posterior testis) чи від воріт яєчника (hilum ovarii) численними венами, які утворюють лозоподібне сплетення (plexus pampiniformis).

Вона несе кров від правого лозоподібного сплетення (plexus pampiniformis dexter) до нижньої порожнистої вени (vena cava inferior).

У чоловіків лозоподібне сплетення (plexus pampiniformis) і яєчкова вена (v. testicularis) належать до складу сім’яного канатика (funiculus spermaticus);

- ліва яєчкова вена (v. testicularis sinistra), у жінок – ліва яєчникова вена (v. ovarica sinistra), що під прямим кутом впадає у ліву ниркову вену (v. renalis sinistra);

- ниркові вени (vv. renales) – парні, йдуть від ниркових воріт (hilum renale) і, анастомозуючи з поперековими венами (vv. lumbales), впадають у нижню порожнисту вену (v. cava inferior) між першим та другим поперековими хребцями (vertebrae lumbales);

129 ) Куди вливаються печінкові вени?
печінкові вени (vv. hepaticae) – три–чотири крупних вени впадають у нижню порожнисту вену (v. cava inferior) в ділянці печінки (regio hepatis) у борозні порожнистої вени (sulcus venae cavae).

130 ) Куди вливаються надниркові вени?

Венозний відтік надниркових залоз здійснюється через праву наднирковозалозної вену, що впадає в нижню порожнисту вену і через ліву наднирковозалозної вену, яка впадає в ліву ниркову вену і нижню діафрагмальну вену. Надниркові вени можуть утворювати анастомоз з нижньої діафрагмальної віднем.

131 ) Опишіть топографію правої та лівої яєчкових (яєчникових) вен:

До нутрощевих притоків нижньої порожнистої вени (vv. viscerales venae cavae inferioris) належать:

- права яєчкова вена (v. testicularis dextra), у жінок – права яєчникова вена (v. ovarica dextra), що починається від заднього краю яєчка (margo posterior testis) чи від воріт яєчника (hilum ovarii) численними венами, які утворюють лозоподібне сплетення (plexus pampiniformis).

Вона несе кров від правого лозоподібного сплетення (plexus pampiniformis dexter) до нижньої порожнистої вени (vena cava inferior).

У чоловіків лозоподібне сплетення (plexus pampiniformis) і яєчкова вена (v. testicularis) належать до складу сім’яного канатика (funiculus spermaticus);

- ліва яєчкова вена (v. testicularis sinistra), у жінок – ліва яєчникова вена (v. ovarica sinistra), що під прямим кутом впадає у ліву ниркову вену (v. renalissinistra);

132 ) Як формується, де проходить ворітна вена?

Ворітна вена утворюється позаду головки підшлункової залози злиттям трьох вен: селезінкової, верхньої і нижньої брижових.

Ворітна вена печінки розташовується в товщі печінково-дуоденальної зв’язки позаду печінкової артерії і загальної жовчної протоки разом з нервами, лімфатичними вузлами і судини-ми. Формується з вен непарних органів черевної порожнини: шлунка, тонкої і товстої кишки, крім заднепроходногоканалу, селезінки, підшлункової залози. Від цих органів венозна кров через ворітну вену слід в печінку, а з неї по печінковим венах у нижню порожнисту вену. Основними притоками ворітної вени є верхня брижова селезеночная вени, а також нижня брижова вена, зливаються один з одним позаду головки підшлункової залози. Увійшовши у ворота печінки, ворітна вена ділиться на більш велику праву гілку і ліву гілку. Кожна з гілок в свою чергу розпадається спочатку на сегментарні, а потім на гілки все меншого діаметра, які переходять в междольковие вени. Всередину часточок вони віддають широкі капіляри – так звані синусоїдні судини, що впадають у центральну вену. Вихідні з кожної часточки поддольковимі вени, зливаючись, формують 34 печінкові вени. Таким чином, кров, притікає в нижню порожнисту вену по печінковим венах, проходить на своєму шляху через дві капілярні мережі: розташовану в стінці травного тракту, де беруть початок притоки ворітної вени, і утворену в паренхімі печінки з капілярів її часточок. До входження у ворота печінки (у товщі печінково-дуоденальної зв’язки) в під-ротну вену впадають желчнопузирная вена (від жовчного міхура), права і ліва шлункові вени і предпрівратніковая вена, що доставляють кров від відповідних відділів шлунка.

133 ) Які вени впадають у ворітну вену?

В ворітну вену впадають v. pancreaticoduodenalis superior, v. prepylorica і права і ліва шлункові вени, vv. gastricae dextra et sinistra. Остання нерідко впадає в селезеночную вену.

134 )Від яких органів відтікає венозна кров у ворітну вену?
У ворітну вену впадають вени шлунка, тонкої і товстої кишки, селезінки, підшлункової залози і жовчного міхура.

135 )Назвіть кавакавальні анастомози передньої черевної стінки
В ділянці пупка між вехньою і нижньою надчеревними венами утворюються кава-кавальні анастомози. Враховуючи закономірності відтоку крові в нормі і патогенезі через кава-кавальні анастомози А.А.Вишневським була розроблена операція яремно-стегнового шунтування при здавленні пухлиню чи тромбозі внутрішньої яремної вени. Суть цієї операції зводиться до слідуючого: на стегні виділяють з м”яких тканин велику підшкірну вену, пересікають її в ділянці коліна і через тунель, штучно створений під шкірою передньої черевної стінки, дистальний кінець вени реінверсують до пупка.

136 ) Назвіть кавакавальні анастомози задньої стінки черевної порожнини

137) Назвіть кавакавальні анастомози зовнішнього та внутрішнього поперекових сплетень

138 ) Назвіть анастомози між верхньою порожнистою, та ворітною венами

139. Порто-кавальні анастомози утворені між: ворітною печінковою веною,верхньою порожнистою та нижньою порожнистою венами. Вони є такі: 1)у товщі черевної стінки стравоходу(між лівою шлунковою веною і стравохідними венами); 2)у товщі прямої кишки(між верхньою,середньою,нижньою прямокишковими венами); 3)навколо пупка(між верхньою надчеревною веною,при пупковими венами,нижньою надчеревною); 4)у товщі висхідної ободової кишки і низхідної (між поперековими венами і правою і лівою ободовокишковими венами).

140. Морфофункціональні особливості автономної нервової системи:
1. Функція автономної нервової системи не контролюється свідомістю.
2. Автономна нервова систем має тільки еферентну ланку рефлекторної дуги, еферентна ланка цієї дуги є спільною з іншими відділами нервової системи.
3. Швидкість імпульсів по еферентних волокнах автономної нервової системи дорівнює до 10 м/сек., а по еферентних волокнах інших відділів нервової системи - до 100 м/сек..
4. Волокна автономної нервової системи н мають м'якої оболонки, або вона слабо виражена і тому поперечник цих волокон відносно малий.
5. Як центральні, так і периферичні відділи автономної нервової системи роз приділені нерівномірно.
6.Тіло останнього нейрону знаходиться на периферії. Сукупність їх складає периферичні автономні вузли.
7.Еферентні волокна, які відходять із центрів автономної нервової системи, на шляху до органа перериваються в автономних вузлах і називаються перед і після вузловими.
8.Автономна нервова система інервує серце, кровоносні і лімфатичні судини, лімфатичні вузли, залози, парелосіму і стінки внутрішніх органів, ядро ока, а також здійснює трофіку тканини.

141. За будовою та функцією автономну нервову систем поділяють на симпатичну та парасимпатичну частини.В симпатичній частині розрізняють центральний і периферичні відділи.

142. Центри симпатичної частини закладені в більших стовпах спинного мозку від VІІІ шийного до ІІ поперекового сегментів в вигляді бокового проміжного ядра.

143. Периферичні відділи симпатичної частини представлені парним симпатичним стовбуром і його з'єднуючими гілками, симпатичними нервами.

144. Симпатичний стовбур розташований на бічній поверхні хребта на всьому його протязі.

145. Шийна частина симпатичного стовбура має три вузли: верхній, середній і шийно-грудний.

146. Верхній шийний вузол розміщений в товщі передпоперекової пластинки шийної фасції, впереді поперекових відростків ІІ-ІІІ шийних хребців. Від вузла відходять: сірі з'єднуючі гілки; верхній шийний серцевий нерв; гортанно-глоткові гілки, які інревують разом з язиково-глотковим і блукаючим нервами глотку і гортань, яремний нерв, внутрішній і зовнішній сонні нерви.

147. Середній шийний вузол розміщений на довгих м'язах голови і шиї на рівні V-VІ шийних хребців. Від цього вузла відходять: сірі з'єднуючі гілки до периферичних спинномозкових нервів; середній шийний серцевий нерв; гілки до нижньої щитовидної артерії і до загальної сонної артерії, часто до поперекової артерії.

148. Шийно-грудний або зірчастий вузол утворений злиттям нижнього шийного вузла з першим грудним вузлом симпатичного стовбура. Розміщений на передній поверхні головки першого ребра. Від зірчастого вузла відходять: нижній шийний серцевий нерв; поперековий нерв; гілки для підключичної артерії.

149. Грудна частина складається з 11-12 паравертибральних грудних вузлів, розміщених на голівках ребер за внутрішньою фасцією грудної кліки і пристінкової плеври. Грудні вузли віддають: сірі з'єднуючі гілки до міжреберних нервів; грудні серцеві нерви. Ці нерви разом з шийними серцевими нервами і гілками блукаючого нерва утворюють серцеве і грудне оартне сплетіння; післявузлові легеневі гілки; грудні внутрішні перед вузлові волокна; великий внутрішній нерв і малий внутрішній нерв.

150. Черевна і тазова частини складаються з 4-5 поперекових, 4 крижових і одного куприкового паравертебральних симпатичних вузлів, які знаходяться на передній боковій поверхні тіл поперекових хребців, тазової поверхні крижового відділа і куприка. До перевертебральних автономних вузлів черевної порожнини відносять: черевні вузли; верхній і нижній брижові вузли; діафрагмальні вузли; ниркові вузли.

151. Основна функція парасимпатичнох частини: сповільнення ритму серцевих скорочень, розширення деяких кровоносних судин (коронарні звужує), посилення секреції залоз, посилення перистальтики кошечника, звуження зіниць.
152. Центри парасимпатичної частини закладені в середньому мозку, в дорсальній частині моста і продовгуватого мозку і в сірій рідині ІІ-ІV крижових сегментів спинного мозку.

153. Периферичний відділ парасимпатичної частини представлений перед вузловимиволокнами, які ідуть в складі очнорухового, проміжного, язико-глоткового і блокую чого нервів, інтрамуральними вузлами. внутрішньостінними крижовими нервами і вузлами і їх зв'язками.

154. Ядра краніального відділу парасимпатичної нервової системи: вестибулярні ядра присінково-завиткового нерва та дорсальне ядро блукаючого нерва.

155. Периферична частина краниальноговідділу парасимпатичної системи представлена:
1.прегангліонарними волокнами, що йдуть в складі III, VII, IX і X пар черепних нервів (можливо, і в складі I і XI);
2.термінальними вузлами, розташованими поблизу органів, а саме: ganglia ciliare(війковий вузол), pterygopalatinum(крилопіднебінної),submandibulare(підщелепні), oticum(вушні);
3.постгангліонарними волокнами; постгангліонарні волокна мають або самостійний хід, як, наприклад, nn. ciliares breves, що відходять від ganglion ciliare, або йдуть у складі яких нервів, як, наприклад, постгангліонарні волокна, що відходять від ganglion oticum ійдуть в складі n. Auriculotemporalis.

156. Війковий вузол має три корінці:
1) парасимпатичний корінець (radix parasympathica) – утворений гілкою окорухового нерва до війкового вузла, r. n. oculomotorius ad ganglion ciliare;
2) симпатичний корінець (radix sympathica);
3) чутливий корінець (radix sensoria) – утворений сполучною гілкою носовійкового нерва з війковим вузлом (r. communicans n. nasociliaris cum ganglio ciliare).

157. До війкового вузла передвузлові волокна ідуть від додаткового ядра в середньому мозку і йдуть в складі окорухового корінця.???

158. Післявузлові волокна у складі коротки війкових нервів йдуть до непосмугованих м’язових волокон райдужної оболонки та війкового тіла.Післявузлові волокна іннервують гладкі м”язи, залози нижніх відділів.???

159. Чутливий корінець підходить до крило–піднебінного вузла (rr. ganglionares ad ganglion pterygopalatinum; radix sensoria ganglii pterygopalatini) йдуть від верхньощелепного нерва (nervus maxillaris) до крило–піднебінного вузла (ganglion pterygopalatinum).???

160. ПІслявузлові волокна, які відходять від крилопіднебінного вузла іннервують слізну залозу, залози слизової оболонки носової і ротової порожнин.

161. Перед вузлові волокна ідуть до вушного вузла з нижнього слиновіддільного ядра язико-глоткового нерва.
162. Післявузлові волокна, які відходять від вушного вузла, іннервують привушну залозу.

163. Піднижньощелепний вузол має 3 корінці: Чутливий корінець(утв. вузловими гілками до підниждньощелеп.вузла, які відходять від язикового нерва), Симпатичний (утв. завузловими симпатичними волокнами, що відходять від симпат.сплетення навколо лицевої артерії) Парасимпатичний (утв. барабанною струною).

164.? Піднижньощелепний вузол забезпечує іннервацію піднижньощелепної та під*язикової залоз. Іннервація. Чутлива інформація від залози передається по волокнах язикового нерва, що є гілкою нижньощелепного нерва (третя гілка трійчастого нерва – V черепний нерв). Команда на виділення слини передається по парасимпатичних післявузлових волокнах (від піднижньощелепного вузла) барабанної струни, що є гілкою лицевого нерва (VII черепний нерв). Симпатичні післявузлові волокна відходять від сплетення навколо язикової артерії.

165.? Великий кам'янистий нерв (n. petrosus major). Він утворений передвузловими парасимпатичними волокнами, які відходять від верхнього слиновидільного ядра. Барабанна струна (chorda tympani) утворена передвузловими парасимпатичними волокнами від верхнього слиновидільного ядра і смаковими волокнами.

166. АВТОНОМНІ сплетення.У грудній порожнині розташовані такі сплетення: грудне аортальне, серцеве, легеневе, стравохідне; у черевній порожнині — черевне, черевне аортальне, кишкове, верхнє і нижнє брижові, верхнє підчеревне і нижнє підчеревне (тазове).

167. АВТОНОМНІ (pL autonomici) — утворені як симпатичними, так і парасимпатичними волокнами.

168. Центри, які об’єднують і регулюють функції симпатичної і парасимпатичної частини автономної нервової системи, закладені в мозочку, в ядрах підбугоркової області і в волосатому тілі.

169. Пахвова порожнина (cavitas axillaris) має такі чотири стінки:

- передню, що утворена великим і малим грудними м’язами (musculi pectorales major et minor);

- задню, що утворена найширшим м’язом спини (m. latissimus dorsi), підлопатковим і великим круглим м’язами (musculi subscapularis et teres major);

- присередню, що утворена переднім зубчастим м’язом (musculus serratus anterior);

- бічну, що утворена хірургічною шийкою плечової кістки (collum chirurgicum humeri) та м’язами (коротка головка двоголового м’яза плеча – caput breve musculi bicipitis brachii та дзьобо–плечовий м’яз – musculus coracobrachialis).

170. Тристоронній отвір (foramen trilaterum), обмежований:

- підлопатковим м’язом (musculus subscapularis);

- великим круглим м’язом (musculus teres major);

- довгою головкою триголового м’яза плеча (caput longum musculi tricipitis brachii).

Чотиристоронній отвір (foramen quadrilaterum), розташований збоку тристороннього отвору (foramen trilaterum) і обмежований:

- підлопатковим м’язом (musculus subscapularis);

- великим круглим м’язом (musculus teres major);

- довгою головкою триголового м’яза плеча (caput longum musculi tricipitis brachii);

- хірургічною шийкою плечової кістки (collum chirurgicum humeri).

171. ключично–грудний трикутник (trigonum clavipectorale), обмежований:

- нижнім краєм ключиці (margo inferior claviculae);

- верхнім краєм малого грудного м’яза (margo superior musculi pectoralis minoris);

грудний трикутник (trigonum pectorale), обмежований верхнім і нижнім краями малого грудного м’яза (margines superior et inferior musculi pectoralis minoris), тобто такий, що співпадає з контурами малого грудного м’яза

підгрудний трикутник (trigonum subpectorale), обмежований нижніми краями малого та великого грудних м’язів

172.?Канал променевого нерва лежить на задній поверхні плеча, між плечовою кісткою і триголовим м'язом плеча по довжині борозни променевого нерва. У ньому проходить однойменний нерв у супроводі глибокої артерії плеча.

173.? Тут найбільш поверхнево залягає пахвова вена, глибше — пахвова артерія, а ще глибше — променевий нерв. Всередину від артерії розташований ліктьовий нерв, а назовні — серединний нерв.(Плечове сплетення)

174. Пахвова артерія (arteria axillaris) є безпосереднім продовженням підключичної артерії (a. subclavia), топографічно починається від рівня зовнішнього краю I ребра (margo externus costae primae). Нижня межа артерії — нижній край великого грудного м'язу спереду і найширшого м'язу заду.

175.?Паховова артерія лежить у пахвовій порожнині. Верхньою межею пахвової артерії служить зовнішній край 1-го ребра. Нижня межа артерії — нижній край великого грудного м'язу спереду і найширшого м'язу заду. Пахвова артерія оточена пучками плечового сплетення.

176. Відповідно до топографії передньої стінки пахвової порожнини (paries anterior cavitatis axillaris), пахвову артерію (arteria axillaris) поділяють на три відділи:

- на рівні грудо–ключичного трикутника (trigonum clavipectorale);

- на рівні грудного трикутника (trigonum pectorale);

- на рівні підгрудного трикутника (trigonum subpectorale).

177. У грудо–ключичному трикутнику (trigonum clavipectorale) від пахвової артерії (arteria axillaris) відходять:

- верхня грудна артерія (a. thoracica superior

-У грудному трикутнику (trigonum pectorale) від пахвової артерії (a. axillaris) відходить:

- бічна грудна артерія (a. thoracica lateralis),

У підгрудному трикутнику (trigonum subpectorale) від пахвової артерії відходять:

- підлопаткова артерія (a. subscapularis), яка розгалужується на:

- грудо–спинну артерію (a. Thoracodorsalis)

- огинальну артерію лопатки (a. circumflexa scapulae)

178. У грудо–ключичному трикутнику (trigonum clavipectorale) від пахвової артерії (arteria axillaris) відходять:

- верхня грудна артерія (a. thoracica superior), яка розгалужується в міжребрових м’язах (mm. intercostales) І–ІІ міжребрових просторів (spatia intercostalia)

- грудо–надплечова артерія (a. thoracoacromialis), яка кровопостачає:

- надплечовий відросток лопатки (acromion scapulae);

- надплечово–ключичний суглоб (art. acromioclavicularis);

- підключичний м’яз (m. subclavius);

- дельтоподібний м’яз (m. deltoideus);

- великий грудний м’яз (m. pectoralis major);

- малий грудний м’яз. (m.pectoralis minor).

У грудному трикутнику (trigonum pectorale) від пахвової артерії (a. axillaris) відходить:

- бічна грудна артерія (a. thoracica lateralis), яка кровопостачає передній зубчастий м’яз (m. serratus anterior) і віддає гілки до грудної залози (glandula mammaria).

У підгрудному трикутнику (trigonum subpectorale) від пахвової артерії відходять:

- підлопаткова артерія (a. subscapularis), яка розгалужується на:

- грудо–спинну артерію (a. thoracodorsalis), що кровопостачає:

- найширший м’яз спини (m. latissimus dorsi);

- великий круглий м’яз (m. teres major);

- огинальну артерію лопатки (a. circumflexa scapulae), що проходить через тристоронній отвір (foramen trilaterum) і кровопостачає:

- м’язи дорсальної поверхні лопатки (musculi faciei dorsalis scapulae);

179.???

180. в ліктьовій ямці (fossa cubitalis) розгалужується на кінцеві гілки – променева артерія (a. radialis) та ліктьова артерія (a. ulnaris).

181. Плечова артерія є безпосереднім продовженням пахвової артерії (a. axillaris) проходить у складі судинно-нервового пучка і, починаючись на рівні нижнього краю великого грудного м’яза (m. pectoralis major), проходить в присередній двоголовій борозні (sulcus bicipitalis medialis), а в ліктьовій ямці (fossa cubitalis) розгалужується на свої кінцеві гілки – променеву артерію (a. radialis) та ліктьову артерію (a. ulnaris).

182. Від плечової артерії (arteria brachialis) відходять:

1) глибока артерія плеча (a. profunda brachii), що починається від верхньої третини плечової артерії (a. brachialis), проходить разом з променевим нервом (n. radialis) через канал променевого нерва (canalis nervi radialis)

2) верхня ліктьова обхідна артерія (a. collateralis ulnaris superior) починається від плечової артерії (a. brachialis) нижче глибокої артерії плеча (a. profunda brachii) і йде до задньоприсередньої поверхні ліктьового суглоба (facies posteromedialis articulationis cubiti)

3) нижня ліктьова обхідна артерія (a. collateralis ulnaris inferior) починається від плечової артерії (a. brachialis) в нижній її третині, йде до передньоприсередньої поверхні плечового суглоба (facies anteromedialis articulationis humeri)

183. Верхня ліктьова обхідна артерія(a. collateralis ulnaris superior) і нижня ліктьова обхідна артерія (a. collateralis ulnaris inferior) формують ліктьову суглобову сітку (rete articulare cubiti)

184. Вона лежить у променевій борозні передпліччя (sulcus radialis antebrachii) і, огинаючи шилоподібний відросток променевої кістки (processus styloideus radii), переходить на тильну ділянку кисті (regio dorsalis manus), а потім через перший міжкістковий простір (spatium interosseum primum) заходить на долоню (palma), де її кінцевий відділ, анастомозуючи з глибокою долонною гілкою (r. palmaris profundus) від ліктьової артерії (a. ulnaris), утворює глибоку долонну дугу (arcus palmaris profundus).

185 Де можна прощупати пульсацію променевої артерії?

Пульсацію артерії можна легко прощупати на передній поверхні нижньої треті передпліччя(в ділянці анатомічної табакерки)

186 Як утворюється глибока долонна дуга?

Променева артерія (arteria radialis) лежить у променевій борозні передпліччя (sulcus radialis antebrachii) і, огинаючи шилоподібний відросток променевої кістки (processus styloideus radii), переходить на тильну ділянку кисті (regio dorsalis manus), а потім через перший міжкістковий простір (spatium interosseum primum) заходить на долоню (palma), де її кінцевий відділ, анастомозуючи з глибокою долонною гілкою (r. palmaris profundus) від ліктьової артерії (a. ulnaris), утворює глибоку долонну дугу (arcus palmaris profundus)

187 Назвіть гілки променевої артерії

- поверхнева долонна гілка (r. palmaris superficialis)

- тильна зап’ясткова гілка (r. carpalis dorsalis)

- долонна зап’ясткова гілка (r. carpalis palmaris)

188 Що кровопостачає променева артерія?

кровопостачають м’язи передпліччя, тильні поверхні ІІ–V пальців (facies dorsales digitorum secundi – quinti [ІІ–V]).

189 Як утворюється поверхнева долонна дуга?

Ліктьова артерія (arteria ulnaris) лягає в ліктьову борозну передпліччя (sulcus cubitalis antebrachii) і через канал зап’ястка (canalis carpi) виходить на долоню (palma), де своєю кінцевою частиною анастомозує з поверхневою долонною гілкою (r. palmaris superficialis) від променевої артерії (a. radialis) і утворює поверхневу долонну дугу (arcus palmaris superficialis).

190 Опишіть топографію ліктьової артерії

Топографія. Ліктьова артерія є більшою кінцевою гілкою пле- чової, йде косо у медіальному на- прямку, пронизує круглий м'яз- привертач і дещо нижче середини передпліччя входить у ліктьову борозну, по якій разом з ліктьовим нервом спускається до променево- зап'ясткового суглоба, далі артерія проходить через retinaculum mm. flexorum на долоню, розташовую- чись латерально від горохоподібної кістки. Пройшовши до середини долоні, ліктьова артерія круто по- вертає вбік і утворює поверхневу долонну дуту

191 назвіть гілки ліктьової артерії

- ліктьова поворотна артерія (a. recurrens ulnaris), яка розгалужується на передню гілку (r. anterior) та задню гілку

- - загальна міжкісткова артерія (a. interossea communis), що розгалужується на: - передню міжкісткову артерію (a. interossea anterior); - задню міжкісткову артерію (a. interossea posterior)

- Від задньої міжкісткової артерії (a. interossea posterior) відходить поворотна міжкісткова артерія (a. interossea recurrens), яка анастомозує із середньою обхідною артерією (a. collateralis media) і бере участь у формуванні ліктьової суглобової сітки (rete articulare cubiti); - долонна зап’ясткова гілка (r. carpalis palmaris) та тильна зап’ясткова гілка (r. carpalis dorsalis)

- глибока долонна гілка (r. palmaris profundus), яка анастомозує з кінцевим відділом променевої артерії (a. radialis), бере участь в утворенні глибокої долонної дуги (arcus palmaris profundus).

192 Що кровопостачає ліктьова артерія?

кровопостачають глибоку частину м’язів передпліччя (pars profunda musculorum antebrachii)

193 Які артерії відходять від глибокої долонної дуги?

утворена кінцевим відділом променевої артерії (a. radialis) та глибокою долонною гілкою ліктьової артерії (ramus palmaris profundus arteriae ulnaris)

194 Які артерії відходять від поверхневої долонної дуги?

утворена:

- кінцевим відділом ліктьової артерії (a. ulnaris);

-поверхневою долонною гілкою променевої артерії (ramus palmaris superficialis arteriae radialis);

195 Як формується артеріальна сітка ліктьового суглоба?

- ліктьова поворотна артерія (a. recurrens ulnaris), яка розгалужується на передню гілку (r. anterior) та задню гілку (r. posterior). Вони анастомозують із верхньою ліктьовою обхідною артерією (a. collateralis ulnaris superior) та нижньою ліктьовою обхідною артерією (a. collateralis ulnaris inferior) і беруть участь в утворенні ліктьової суглобової сітки (rete articulare cubiti)

4) навколо ліктьового суглобa в утворенні ліктьової суглобової сітки (rete articulare cubiti) беруть участь: - променева обхідна артерія (a. collateralis radialis) від глибокої артерії плеча (a.profunda brachii) та променева поворотна артерія (a. recurrens radialis) від променевої артерії (a. radialis); - середня обхідна артерія (a. collateralis media) із глибокої артерії плеча (a.profunda brachii) та поворотної міжкісткової артерії (a. interossea recurrens) від ліктьової артерії (a. ulnaris); - верхня ліктьова обхідна артерія (a.collateralis ulnaris superior) із плечової артерії (a. brachialis) та задня гілка ліктьової поворотної артерії (r. posterior a. recurrens ulnaris) від ліктьової артерії (a. ulnaris); - нижня ліктьова обхідна артерія (a.collateralis ulnaris inferior) із плечової артерії (a. brachialis) та передня гілка ліктьової поворотної артерії (r. anterior arteriae recurrentis ulnaris);

196 Як формується (дорзальна) тильна артеріальна сітка зап*ястка?

- тильна зап’ясткова сітка (rete carpale dorsale), яка формує анастомози: - тильні зап’ясткові гілки від променевої артерії та ліктьової артерії; - з гілками передньої міжкісткової артерії (a.interossea anterior) та задньої міжкісткової артерії (a.interossea posterior);

197 Як формується долонна артеріальна сітка зап*ястка?

- долонна зап’ясткова сітка (rete carpale palmare), яку утворюють: - долонні зап’ясткові гілки – rr. carpei palmares (від променевої артерії – a. radialis та ліктьової артерії – a.ulnaris); - передня міжкісткова артерія – a. interossea anterior (від загальної міжкісткової артерії – a. interossea communis);

198 Які групи вен розрізняємо на верхній кінцівці?

Вони поділяються на: - поверхневі вени верхньої кінцівки (venae superficiales membri superioris); - глибокі вени верхньої кінцівки (venae profundae membri superioris). Вони з’єднані між собою численними анастомозами і мають клапани.

199 Які вени належать до поверхневих вен верхньої кінцівки?

: - основну вену передпліччя (v. basilica antebrachii);

- головну вену передпліччя (v. cephalica antebrachii), які приймають кров від венозного сплетення тильної поверхні пальців;

- серединну вену передпліччя (v. mediana antebrachii)

200 Назвіть глибокі вени верхньої кінцівки

Глибокі вени верхньої кінцівки є подвійними, супроводжують однойменні артерії і починаються від: - поверхневої долонної венозної дуги (arcus venosus palmaris superficialis); - глибокої долонної венозної дуги (arcus venosus palmaris profundus).

201 Як формуються поверхневі вени верхньої кінцівки?

Поверхневі вени починаються на тилі кисті, де утворюється ши- рокопетлиста венозна сітка, rete venosum dorsale manus, яка приймає кров із вен пальців. Із сітки формуються дві головні поверхневі вени верхньої кінцівки — головна й основна вени

202 Куди впадають поверхневі вени верхньої кінцівки?

впадає в основну вену передпліччя,ділянки впадіння до венозних судин

203 Як формується і куди впадають глибокі вени верхньої кінцівки?

Глибокі вени верхньої кінцівки є подвійними, супроводжують однойменні артерії і починаються від: - поверхневої долонної венозної дуги (arcus venosus palmaris superficialis); - глибокої долонної венозної дуги (arcus venosus palmaris profundus).

204 З чого формуються поверхневі лімфатичні судини верхньої кінцівки?

Поверхневі лімфатичні вузли верхньої кінцівки (nodi lymphoidei superficiales membri superioris) супроводжують поверхневі вени верхньої кінцівки (venae superficiales membri superioris)

205 Назвіть групи поверхневих лімфатичних судин верхньої кінцівки?

- ліктьових вузлів (nodi cubitales);

- пахвових лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares).

206 Звідки збирають лімфу і куди впадають глибокі лімфатичні судини?

супроводжують глибокі великі судини верхньої кінцівки (membri superioris) і несуть лімфу до глибоких вузлів (nodi profundi) та поверхневих вузлів (nodi superficiales), а звідси до ліктьових вузлів (nodi cubitales) та пахвових лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares).

207 Які лімфатичні судини впадають в пахвові лімфатичні вузли?

- верхівкові вузли (nodi apicales);

- плечові вузли; бічні вузли (nodi humerales; nodi laterales);

- підлопаткові вузли; задні вузли (nodi subscapulares; nodi posteriores);

- грудні вузли; передні вузли (nodi pectorales; nodi anteriores);

- центральні вузли (nodi centrales).

208. Чим утворене плечове сплетення?

Плечове сплетення (plexus brachialis) утворене передніми гілками чотирьох нижніх шийних спинномозкових нервів (CV-CVIII), до яких приєднуються також невелика порція передньої гілки четвертого шийного спинномозкового нерва і велика частина першого грудного.

209. Які стовбури розрізняють в плечовому сплетенні?

З'єднання гілок веде до формування трьох первинних стовбурів плечового сплетення - верхнього, середнього і нижнього (truncus superior, medius et inferior; кольор. рис. 1). Перерозподіл нервових волокон, що належать різним сегментам спинного мозку (від CIV-ThI), викликає поділ первинних стовбурів на передні і задні стовбури другого порядку. При їх злитті виникають нові форми структурного об'єднання нервових волокон, пучки плечового сплетення або вторинні стовбури.

210. Які частини розглядають в плечовому сплетені?

Розрізняють дві частини плечового сплетення: надключичну і підключичну.

211. які гілки відходять у надключичній частині плечового сплетення і область їх іннервації?

Надключична частина плечового сплетення утворена довгими гілками, які йдуть до м'язів і шкіри верхніх кінцівок (м'язово-шкірний нерв, серединний і ліктьовий нерви, медіально-шкірні нерви плеча і передпліччя і променевий нерв)

212..які пучки формую підключична частина плечового сплетення і по відношенню до чого їх розрізняють?

три пучка (підключична частина), оточуючі пахвової порожнини пахвову артерію. По відношенню до пахвової артерії це медіальний, латеральний і задні пучки (fasciculi medialis, lateralis, posterior) плечового сплетення

213. З медіального пучка в подкрыльцовой западині починаються ліктьовий нерв, медіальний шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii medialis), медіальний шкірний нерв передпліччя (n. cutaneus antebrachii medialis) та присередній корінець серединного нерва. З латерального пучка виникають латеральний корінець серединного нерва і м'язово-шкірний нерв. Задній пучок дає підключичний та променевий нерви

214. М'язово-шкірний нерв (n. musculocutaneus) формується з латерального пучка, іннервує передню групу м'язів плеча.

215. Серединний нерв (n. medianus) відбувається з CV-ThI. На плечі йде разом з плечовою артерією, посередині перетинає ліктьову ямку. На передпліччі іннервує передню групу м'язів, крім м'язів, які іннервують ліктьовий нерв, і переходить на кисть під поперечною зв'язкою. Іннервує м'язи кисті, до яких не доходить ліктьовий нерв, а також шкіру долоні.

216. Ліктьовий нерв (n. ulnaris) формується з медіального. Розташований ближче до медіальної поверхні плеча та передпліччя. Наближаючись до кисті, віддає шкірні гілки до її долонної і тильної поверхонь. Закінчується поверхневої і глибокої гілками, иннервирующими всі м'язи кисті, за винятком відводить і яка протиставляє м'язи великого пальця (m. et adductor opponens pollicis) та поверхневої головки короткого згинача великого пальця (m. flexor pollicis brevis). На передпліччі цей нерв іннервує ліктьовий згинач кисті (m. flexor carpi ulnaris) і частина глибокого згинача пальців (m. flexor digitorum profundus).

217. Задній пучок дає підключичний нерв, який іннервує дельтоподібний і малий круглий м*язи(m. deltoideus et teres minor) і латеральну поверхні шкіри плеча

218. Променевий нерв приходить на задню поверхню плеча з переднього фасціального ложа через проміжок між довгою і латеральної головками триголовий м'язи. Далі він розташовується в плече-мяз*овому каналі, canalis humeromuscularis, огинаючої плечову кістку в її середньої третини. Одна стінка каналу утворена кісткою, інша - латеральної голівкою триголовий м'язи

219. променевий нерв (n.radialis),

Задній шкірний нерв передпліччя(N. cutaneus antebrachii posterior),

Задній шкірний нерв плеча, (n. cutaneus brachii posterior)

присередній шкірний нерв передпліччя (n. cutaneus antebrachii medialis),

бічний шкірний нерв плеча (N. cutaneus antebrachii lateralis),

срединний нерв(n. medianus),

ліктьовий нерв (n. ulnaris).

220. Стегнова артерія (a. femoralis) є безпосереднім продовженням зовнішньої клубової артерії (a.iliaca externa), проходить під пахвинною зв’язкою (lig.inguinale) через судинну затоку (lacuna vasorum) у супроводі однойменної вени латерально, з'являється на передній ділянці стегна збоку від стегнової вени (v.femoralis). Далі стегнова артерія (a. femoralis) лягає в клубово–гребінну борозну (sulcus iliopectineus), проходить вниз по передній стегновій ділянці (regio femoris anterior) в стегновій борозні (sulcus femoralis) і заходить у привідний канал (canalis adductorius), через який проникає в підколінну ямку (fossa poplitea), де продовжується в підколінну артерію (a. poplitea).

221. Гілки стегнової артерії:

1.Поверхнева надчревная артерія (a. epigastrica superficialisis),

2. Поверхнева артерія

3. Зовнішні статеві артерії (аа. pudendae externae)

4. Глибока артерія стегна

222. поверхнева надчеревна артерія (a. epigastrica superficialis), яка відходить від стегнової артерії кровопостачає:

- нижній відділ апоневроза зовнішнього косого м’яза живота;

- шкіру над апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота;

Глибока стегнова артерія (a. femoris profunda) яка відходить від стегнової артерії кровопостачає м’язи заднього відділу стегна (musculi compartimenti femoris posterioris)

223. стегнова артерія розташована під пахвинною зв'язкою, де, притискаючи судину до верхньої гілки лобкової кістки, легко промацується її пульсація

224. *******

225. Поверхнева артерія, що огинає клубову кістку (a. circumflexa ilium superficialisis), починається разом з поверхневою надчеревній артерією і досягає клубової кістки, де анастомозуючих з глибокою артерією, що обгинає клубову кістку, і гілками глибокої артерії стегна.

226. Що кровопостачають зовнішні соромітні артерії?

Кровопостачання зовнішніх статевих органів

227. Поверхнева і глибока зовнішні соромітні артерії: розгалужується на:

- передні губні гілки (rr. labiales anteriores) до великих соромітних губ (labia majora pudendi) у жінок;

- передні калиткові гілки (rr. scrotales anteriores) до калитки (scrotum) у чоловіків;

228. - глибока стегнова артерія*****

229. глибока стегнова артерія*****

230 - глибока стегнова артерія (a. femoris profunda)

відходить від заднього півкола стегнової артерії на 3 — 4 см нижче пахвинної зв'язки, проходить вглиб і вниз у супроводі однойменної вени, утворюючи гілки: прпсередню артерію, що огинає стегно (a. circumflexa femoris medialis), що несе кров до привідних м'язів стегна і кульшового суглоба; бічну артерію, що огинає стегно (a. circumflexafemoris lateralis), яка живить чотириголовий і кравецький м'язи стегна, м'яз — натягач широкої фасції і середній сідничний м'яз, стегнову кістку, капсулу кульшового суглоба та відповідні ділянки шкіри; пронизні артерії (аа. perforates) — три досить великих стовбури, що постачають кров'ю більшу частину м'язів задньої групи стегна і стегнову кістку.

231. Від глибокої стегнової артерії відгалужуються присередня і бічна огинальні артерії стегна, три пронизні артерії.

232. Двоголовий м'яз стегна (m biceps femoris) -Кровопостачається затульною і поверхневою зовнішньою соромітною артерією, а також гілками стегнової артерії.

Гребінний м'яз (m pectineus)-затульна і глибока зовнішня соромітна артерії, гілки стегнової артерії.

Довгий привідний м'яз (m adductor longus)-затульна і глибока зоявішня соромітна артерії, гілки глибокої стегнової артерії.

Короткий привідний м'яз (m adductors)-затульна артерія. пронизні артерії від глибокої стегнової а

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 863 | Нарушение авторских прав