АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Опишіть топографію та іннервацію сороміцького м’яза?

Відповідь: виходить через підгрушоподібний отвір, огинає сідничу ость і через малий сідничий отвір знову потрапляє в порожнину таза, де іннервує всі м’язи промежини і віддає гілки до статевого члена або клітора;

281. Топографія та область інервації верхнього та нижнього сідничного нерва?

Відповідь: верхній сідничний нерв (n. gluteus superior) – виходить через надгрушоподібний отвір та іннервує середній та малий сідничні м’язи і м’яз-натягувач широкої фасції стегна;

• нижній сідничний нерв (n. gluteus inferior) – виходить через підгрушоподібний отвір і іннервує великий сідничний м’яз;

282. Як проходить і що інервує задній шкірний нерв стегна?

Відповідь: задній шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris posterior), що виходить через підгрушоподібний отвір та іннервує: - шкіру задньої поверхні стегна; - частково шкіру калитки або великих статевих губ – промежинні гілки (rr.perineales); від нього відходять нижні нерви сідниці (nn. clunium inferiores) до шкіри нижньої поверхні сідниць.

283.Опишіть топографію сідничного нерва?

Відповідь: найбільший нерв людини, що виходить з тазової порожнини (cavitas pelvis) через підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme) на задню поверхню стегна (facies posterior femoris), де проходить між двоголовим м’язом стегна (m. biceps femoris) з бічної сторони і півперетинчастим та півсухожилковим м’язами (mm. semimembranosus et semitendinosus) – з присередньої сторони (facies medialis). Вище підколінної ямки (fossa poplitea) сідничний нерв (n. ischiadicus) поділяється на дві кінцеві гілки: - великогомілковий нерв (n. tibialis); - загальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis).

284. Що іннервує сідничний нерв на стегні?

Відповідь:На стегні він іннервує двоголовий мяз стегна,перетинчастий мяз та напівсухожилковий мяз,не інервує коротку головку двоголового м’яза.

285. На якому рівні сідничний нерв ділиться на свої кінцеві гілки?

Відповідь:Вище підколінної ямки ділиться на великогомілковий та загальногомілковий нерв.

286. Опишіть топографію великогомілкового нерва?

Відповідь: Великогомілковий нерв (n. tibialis) є продовженням сідничного нерва (n. ischiadicus) за товщиною і напрямком, іде посередині підколінної ямки позаду і поверхневіше від артерії та вени і заходить в гомілково–підколінний канал (canalis cruropopliteus).

287. Які гілки відходять від великогомілкового нерва та місце їх інервації на гомілці?

Відповідь: Великогомілковий нерв (n. tibialis) на гомілці іннервує всі м’язи задньої групи і, огинаючи присередню кісточку (malleolus medialis) у фіброзному каналі під тримачем м’язів–згиначів (retinaculum musculorum flexorum), разом із судинами виходить на підошву (planta), де розгалужується на: - бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis); - присередній підошвовий нерв (n. plantaris madialis).

288. Бічний підошвовий нерв та при середній підошвовий нерв поділяються на шкірні та глибокі гілки. Бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis) проходить в однойменній борозні та іннервує: - всі м’язи бічного краю стопи; підошви (margo lateralis pedis; plantae); - всі міжкісткові м’язи (mm. interossei); - ІІІ і ІV червоподібні м’язи (mm. lumbricales tertius et quartus [ІІІ і ІV]); - квадратний м’яз підошви (m. quadratus plantae); - привідний м’яз великого пальця стопи (m. adductor hallucis). Крім того, бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis) іннервує: - шкіру присередньої частини підошви (cutis partis medialis plantae); - підошвову ділянку; поверхню V пальця (regio plantaris; facies digiti quinti [V]); - бічну частину ІV пальця (pars lateralis digiti quarti [ІV]). Присередній підошвовий нерв (n. plantaris medialis) проходить в однойменній борозні та іннервує: - короткий м’яз–згинач великого пальця (m. flexor hallucis brevis); - відвідний м’яз великого пальця (m. abductor hallucis); - короткий м’яз–згинач пальців стопи (m. flexor digitorum brevis); - І і ІІ червоподібні мязи (mm. lumbricales primus et secundus [І et ІІ]). Крім того, присередній підошвовий нерв (n. plantaris medialis) іннервує шкіру: - бічної частини підошви (pars lateralis plantae); - середньої частини підошви (pars media plantae); - підошвової поверхні І–ІІІ пальців (facies plantaris digitorum primi – tertii [І–ІІІ]); - присередньої частини ІV пальця (pars medialis digiti quarti [ІV]).

289. Чим утворений і що іннервує литковий нерв?

Відповідь: присередній шкірний нерв литки (n. cutaneus surae medialis), який, іннервуючи шкіру присередньої поверхні литки, в нижній третині гомілки з’єднується з бічним шкірним нервом литки (n. cutaneus surae lateralis) і утворює литковий нерв (n. suralis), який іннервує: - шкіру задньої поверхні нижньої третини гомілки і, огинаючи бічну кісточку (malleolus lateralis), виходить на тил стопи (dorsum pedis) під назвою бічний тильний шкірний нерв (nervus cutaneus dorsalis lateralis), він іннервує: - шкіру бічної поверхні тилу стопи; - бічну поверхню тилу мізинця.

290.Опишіть топографію поверхневого і глибокого малогомілкового м’яза та що вони іннервують?

Відповідь: Поверхневий малогомілковий нерв (n. fibularis superficialis; n. peroneus superficialis) проходить у верхньому м’язово–гомілковому каналі (canalis musculoperoneus superior), де від нього відходять м’язові гілки (rr. musculsres), що іннервують: - довгий малогомілковий м’яз (m. fibularis longus; m. peroneus longus); - короткий малогомілковий м’яз (m. fibularis brevis; m. peroneus brevis); - третій малогомілковий м’яз (m. fibularis tertius; m. peroneus tertius) Глибокий малогомілковий нерв (n. fibularis profundus; n. peroneus profundus) проходить у глибині між передніми м’язами гомілки, іннервуючи їх, і виходить на тил стопи (dorsum pedis), де іннервує: - м’язи тилу стопи (musculi dorsi pedis); - шкіру обернених одна до одної тильних поверхонь І–ІІ пальців (facies dorsalis digitorum primi – secundi [І–ІІ]

291. Чим іннервується кожна група м’язів тазу та нижньої кінцівки?

???? 292. Чим іннервуеться шкіра сідничної ділянки стегна,гомілки і ступні?

Відповідь:Іннервується крижовим сплетенням.

293. Де і чим формується грудна протока та особливості її топографії?

Відповідь: формується на рівні Тh -12 при злитті правого та лівого поперекового стовбурів, довжина 30-41 см. Деколи може приймати участь непарний, непостійний кишечний стовбур. При злитті утворюється розширення (цистерна Пекета). Знаходиться справа від хребтового стовпа, проходить через праву попереково-реберну щілину діафрагми. Зрощений з діафрагмою, (рухи діафрагми проштовхують

294.Куди впадає грудна протока? Які лімфатичні стовбури в неї впадають?

Відповідь: На рівні Тh 4-5 повертає вліво, огинає купол плеври та впадає в лівий венозний кут. По ходу приймає в себе лівий бронхосередостінний стовбур, лівий яремний та лівий підключичний стовбури.

295. З яких ділянок тіла збирає лімфу грудна протока?

Відповідь: лімфу Відводить лімфу від нижніх кінцівок, тазу, черевної порожнини лівої половини грудної клітки, шиї, голови та лівої верхньої кінцівки.

296 .З яких стовбурів утворюється права лімфатична протока і куда вона впадає?

Відповідь: Формується від злиття правих яремного, підключичного та бронхо-середостінного стовбурів, впадає в правий венозний кут, довжина до 1,5 с

297. З яких ділянок збирає лімфу права лімфатичну протока?

Відповідь: Збирає лімфу від правої половини грудної клітки, правої верхньої кінцівки, правої половини голови та шиї.

298. Що таке імунна система і що до неї відноситься?

Відповідь:Іму́нна систе́ма — сукупність органів, тканин, клітин, які забезпечують захист організму від чужорідних агентів; система організму, яка контролює сталість клітинного і гуморального складу організму. Органи імунної системи поділяються на центральні та периферичні. Центральні: червоний кістковий мозок та тимус. Периферійні:селезінка,лімфатичні вузли та інші накопичення лімфоїдної тканини.

299. Що відноситься до центральних органів імунної системи їх будова та значення?

Відповідь: Сюди відносяться червоний кістковий мозок та тимус. Кістковий мозок - Найважливіший орган кровотворної системи, який здійснює гемопоез, абокровотворення - процес створення нових клітин крові замість гинуть і відмирають. Він також є одним з органів ііммунопоеза. Кістковий мозок - єдина тканина дорослого організму, в нормі складається знезрілих, недиференційованих і низькодиференційованих клітин, так звані стовбурові клітини, близьких за будовою до ембріональних клітин. Всі інші незрілі клітини, наприклад незрілі клітини шкіри, все ж мають велику ступінь диференціювання і зрілості, ніжклітини кісткового мозку, і мають уже задану спеціалізацію. Червоний, або кровотворний, кістковий мозок у людини знаходиться в основному усередині тазових кісток і, в меншій мірі, всередині епіфізів довгих трубчастих кісток і в ще меншій мірі всередині тіл хребців. Він складаєтьсяз фіброзної тканини строми і власне кровотворної тканини. У кровотворної тканини кісткового мозку виділяють три паростка, або три клітинних лінії (англ. cell lines), три популяції клітин, що є родоначальниками відповідних клітин крові - лейкоцитарний, еритроцитарний тромбоцитарний паростки. Всі ці клітинні паростки мають спільних предків - так звані плюрипотентні стовбурові клітини-попередники, які при дозріванні і диференціюванні йдуть по одному з трьох шляхів розвитку.
Кістковий мозок в нормі захищена бар'єром імунологічної толерантності від знищення незрілих і дозріваючих клітин власними лімфоцитами організму. Тимус покрита капсулою, яка віддає всередину залози междольковие перегородки, розділяючи її на часточки. Кожна часточка складається з коркового і мозкового речовини. Коркова речовина утворено мережею епітеліальних клітин, в петлях якої лежать лімфоцити вилочкової залози (тимоцити). У мозковій речовині епітеліальні клітини стають більш щільними і ороговевают, утворюючи так звані тільця вилочкової залози. озвиток. Тимус розвивається в вигляді виросту в області третього глоткового кишені і являє собою похідне так званої прехордальной пластинки; всі похідні її за багатьма властивостями схожі з епідермісом шкіри. Лімфоцити розвиваються зі стовбурових клітин крові, що надходять сюди по кровоносних судинах
Функція. Лімфоцити (Т-лімфоцити) набувають в вилочкової залозі властивості, що забезпечують захисні реакції проти клітин, які в силу різних ушкоджень стають організму чужорідними. анняя втрата функцій вилочкової залози тягне за собою неповноцінність імунологічної системи. Епітеліальні клітини часточок виробляють гормон, який регулює перетворення лімфоцитів в самій вилочкової залозі. Іноді в зрілому віці спостерігається особливе порушення імунологічних процесів, пов'язане з патологією вилочкової залози та інших лімфоїдних органів (status thymico-lymphaticus), що може бути причиною раптової смерті при дачі наркозу під час операції. Вилочкова залоза є центральним органом імунної системи.

300. Що відносять до периферійних органнів імунної системи?
Відповідь:До периферійних органів імунної системи відносять селезінку,лімфатичні вузли,та скупчення лімфоїдної речовини в організму.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 684 | Нарушение авторских прав