 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Укажіть, яка мінімальна кількість води необхідна людині для покриття комунально-побутових потреб в умовах міської місцевості?A. *150 л/добу B. 50 л/добу C. 100 л/добу D. 10 л/добу E. 400 л/добу 5. Назвіть основні види джерел господарсько-питного водопостачання: А. *Підземні та поверхневі B. Природні та штучні C. Загальні та локальні D. Централізовані та децентралізовані E. Активні та пасивні 6. Укажіть основні види підземних джерел господарсько-питного водопостачання: А. *Все перераховане B. Міжпластові напірні (артезіанські) та ненапірні води C. Ґрунтові води D. Джерельні води E. Верховодка 7. Дайте визначення поняття “міжпластові напірні (артезіанські) та ненапірні води”: А. *Води, що залягають у водоносних горизонтах (піщаних, гравелистих, тріщинуватих) між водонепроникними шарами ґрунту (глини, граніти), а тому надійно захищені від проникнення забруднень з поверхні. B. Води, які залягають у водоносному горизонті над першим водонепроникним шаром ґрунту, а тому у разі неглибокого розташування недостатньо захищені від потрапляння забруднень з поверхні C. Води, які витікають з водоносних шарів, які виклинюються на поверхню біля підніжжя пагорбів, гір, в понижених місцях рельєфу D. Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації атмосферних опадів на обмеженій ділянці E. Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації морських та океанічних вод на обмеженій ділянці 8. Дайте визначення поняття “ґрунтові води”: А. *Води, які залягають у водоносному горизонті над першим водонепроникним шаром ґрунту, а тому у разі неглибокого розташування недостатньо захищені від потрапляння забруднень з поверхні B. Води, що залягають у водоносних горизонтах (піщаних, гравелистих, тріщинуватих) між водонепроникними шарами ґрунту (глини, граніти), а тому надійно захищені від проникнення забруднень з поверхні. C. Води, які витікають з водоносних шарів, які виклинюються на поверхню біля підніжжя пагорбів, гір, в понижених місцях рельєфу D. Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації атмосферних опадів на обмеженій ділянці E. Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації морських та океанічних вод на обмеженій ділянці 9. Дайте визначення поняття “джерельні води”: А. *Води, які витікають з водоносних шарів, які виклинюються на поверхню біля підніжжя пагорбів, гір, в понижених місцях рельєфу B. Води, що залягають у водоносних горизонтах (піщаних, гравелистих, тріщинуватих) між водонепроникними шарами ґрунту (глини, граніти), а тому надійно захищені від проникнення забруднень з поверхні. C. Води, які залягають у водоносному горизонті над першим водонепроникним шаром ґрунту, а тому у разі неглибокого розташування недостатньо захищені від потрапляння забруднень з поверхні D. Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації атмосферних опадів на обмеженій ділянці E. Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації морських та океанічних вод на обмеженій ділянці 10. Дайте визначення поняття “верховодка”: А. *Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації атмосферних опадів на обмеженій ділянці B. Води, що залягають у водоносних горизонтах (піщаних, гравелистих, тріщинуватих) між водонепроникними шарами ґрунту (глини, граніти), а тому надійно захищені від проникнення забруднень з поверхні. C. Води, які залягають у водоносному горизонті над першим водонепроникним шаром ґрунту, а тому у разі неглибокого розташування недостатньо захищені від потрапляння забруднень з поверхні D. Води, які витікають з водоносних шарів, які виклинюються на поверхню біля підніжжя пагорбів, гір, в понижених місцях рельєфу E. Води, які залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації морських та океанічних вод на обмеженій ділянці 11. Укажіть, як називають води, що залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації атмосферних опадів на обмеженій ділянці: А. *Верховодка B. Міжпластові напірні (артезіанські) та ненапірні води C. Ґрунтові води D. Джерельні води E. Метеорні води
12. Назвіть джерела водопостачання, які відносяться до проточних джерел: А. *Ріки, водоспади льодовиків B. Озера, ставки, штучні відкриті водосховища C. Ґрунтові води D. Джерельні води E. Верховодка 13. Назвіть джерела водопостачання, які відносяться до непроточних джерел: А. *Озера, ставки, штучні відкриті водосховища B. Ріки, водоспади льодовиків C. Ґрунтові води D. Джерельні води E. Верховодка 14. Укажіть, які води використовують в маловодних та безводних регіонах: А. *Привізні та метеорні (атмосферні) води B. Природні та штучні води C. Загальні та локальні D. Централізовані та децентралізовані води E. Проточні та непроточні води 15. Укажіть основні джерела забруднення поверхневих водойм: А. *Все перераховане B. Води поверхневого стоку: дощові, зливові води, води, що утворюються під час танення снігів C. Промислові стічні води D. Стічні води з сільськогосподарських ланів E. Забруднення внаслідок використання водойми для транспортних (пасажирське та вантажне пароплавство, лісосплав) цілей 16. Найкращим джерелом водопостачання з точки зору якості води для задоволення господарсько-побутових та питних потреб населення є: А.*Міжпластові води B. Грунтові води C. Непроточні поверхневі води D. Штучно створені водоймища E. Проточні поверхневі води 17. Назвіть, яка вода має назву артезіанська: A. *Міжпластова напірна B. Міжпластова безнапірна C. Мінералізована D. Глибока міжпластова E. Чиста 18. Назвіть позиції, які включає у свою структуру санітарного обстеження джерел водопостачання: А. *Санітарно-топографічне обстеження джерела води, санітарно-технічне обстеження стану обладнання джерела води, санітарно-епідеміологічне обстеження району розміщення джерела води B. Санітарно-топографічне обстеження джерела води, санітарно-архітектурне обстеження стану обладнання джерела води, санітарно-епідеміологічне обстеження району розміщення джерела води C. Санітарно-топографічне обстеження джерела води, санітарно-технічне обстеження стану обладнання джерела води, санітарно-ендемічне обстеження району розміщення джерела води D. Санітарно-топографічне обстеження джерела води, санітарно-технічне обстеження стану обладнання джерела води, ветеринарне обстеження району розміщення джерела води E. Картографічне обстеження джерела води, санітарно-технічне обстеження стану обладнання джерела води, санітарно-епідеміологічне обстеження району розміщення джерела води 19. Дайте визначення поняття “дебіт” вододжерела: A. *Продуктивність (потужність) вододжерела B. Об’єм води у вододжерелі C. Глибина вододжерела D. Швидкість течії води у вододжерелі E. Час, за який відновиться вода у вододжерелі 20. Назвіть засіб, що використовується для здійснення відбору проб води з відкритих водойм та криниць: А. *Батометр B. Барометр C. Бутирометр D. Барограф E. Біодозиметр 21. Назвіть, з якого місця водойми забирають пробу води для проведення аналізу: A. *З місця водозабору B. На середині водойми C. На глибині 0,5 м D. На відстані 1 м від берега E. Біля берега 22. До проби води, що направляється до лабораторії для проведення санітарно-хімічного дослідження, обов’язково має додаватися: А. *Супровідний лист B. Паспорт вододжерела або водопроводу, де була відібрана проба C. Ксерокопія паспорта особи, що здійснювала відбір проби D. Ксерокопія документа про освіту особи, що відбирала пробу води E. Ксерокопія санітарної книжки особи, що відбирала пробу води 23. Назвіть основні системи водопостачання: А. *Централізована та децентралізована B. Природна та штучна C. Загальна та локальна D. Підземна та поверхнева E. Активна та пасивна 24. Укажіть, що являє собою процес підготовки питної води (водопідготовки): А. *Технологічний процес, який здійснюється для доведення показників безпечності та якості питної води до рівнів гігієнічних нормативів B. Технологічний процес обробки питної води для збільшення концентрації мінеральних речовин, зокрема макро- і мікроелементів (штучна мінералізація або розведення) C. Комплекс заходів з ремонту, чищення та дезінфекції колодязів, які проводяться з профілактичною метою або у разі забруднення води в них D. Технологічний процес, який здійснюється для доведення органолептичних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів E. Технологічний процес, який здійснюється для доведення мікробіологічних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів 25. Назвіть основні види вододжерел, що використовуються для організації централізованої системи водопостачання: А. *Все перераховане B. Міжпластові напірні води C. Міжпластові безнапірні води D. Відкрита природна водойма E. Штучне водосховище 26. Укажіть, за рахунок використання яких засобів здійснюється децентралізоване (місцеве) водопостачання: А. *Все перераховане B. Шахтні колодязі C. Дрібнотрубчасті колодязі D. Трубчасті колодязі E. Каптажі вододжерел 27. Укажіть, яку воду використовують у колодязях: А. *Ґрунтову воду, яка накопичується у водоносному шарі над першим водонепроникним горизонтом B. Ґрунтову воду, яка накопичується у водоносному шарі під першим водонепроникним горизонтом C. Ґрунтову воду, яка накопичується у водоносному шарі над п’ятим водонепроникним горизонтом D. Міжпластову безнапірну воду, яка накопичується у водоносному шарі над третім водонепроникним горизонтом E. Міжпластову напірну воду, яка накопичується у водоносному шарі над третім водонепроникним горизонтом 28. Укажіть, які функції виконує колодязь в умовах місцевого водопостачання: А. *Все перераховане B. Водозабірна C. Водонакопичувальна D. Водопідйомна E. Водорозбірна
29. Укажіть, якою повинна бути відстань від колодязя до споживача води: А. *Відстань не повинна перевищувати 150 м B. Відстань не повинна перевищувати 50 м C. Відстань не повинна перевищувати 500 м D. Відстань не повинна перевищувати 1000 м E. Відстань не повинна перевищувати 300 м 30. Укажіть найбільш оптимальне місце розташування колодязя: А. *Колодязі необхідно розташовувати за нахилом місцевості вище усіх джерел забруднення (вигребу, площадки підземної фільтрації, компосту тощо) на відстані не менше за 30-50 м B. Колодязі необхідно розташовувати за нахилом місцевості вище усіх джерел забруднення (вигребу, площадки підземної фільтрації, компосту тощо) на відстані не менше за 50-75 м C. Колодязі необхідно розташовувати за нахилом місцевості вище усіх джерел забруднення (вигребу, площадки підземної фільтрації, компосту тощо) на відстані не менше за 75-100 м D. Колодязі необхідно розташовувати за нахилом місцевості вище усіх джерел забруднення (вигребу, площадки підземної фільтрації, компосту тощо) на відстані не менше за 100-500 м E. Колодязі необхідно розташовувати за нахилом місцевості вище усіх джерел забруднення (вигребу, площадки підземної фільтрації, компосту тощо) на відстані не менше за 1000 м 31. Укажіть найбільш оптимальне місце розташування колодязя, якщо потенційне джерело забруднення розташоване вище за рельєфом місцевості: А. *Якщо потенційне джерело забруднення розташоване вище за рельєфом місцевості, ніж колодязь, то відстань між ними повинна бути не меншою ніж 80–100 м, а в деяких випадках навіть не меншою ніж 120–150 м B. Якщо потенційне джерело забруднення розташоване вище за рельєфом місцевості, ніж колодязь, то відстань між ними повинна бути не меншою ніж 50–75 м, а в деяких випадках навіть не меншою ніж 75–100 м C. Якщо потенційне джерело забруднення розташоване вище за рельєфом місцевості, ніж колодязь, то відстань між ними повинна бути не меншою ніж 75–100 м, а в деяких випадках навіть не меншою ніж 100–120 м D. Якщо потенційне джерело забруднення розташоване вище за рельєфом місцевості, ніж колодязь, то відстань між ними повинна бути не меншою ніж 100–300 м, а в деяких випадках навіть не меншою ніж 300–500 м E. Якщо потенційне джерело забруднення розташоване вище за рельєфом місцевості, ніж колодязь, то відстань між ними повинна бути не меншою ніж 300–500 м, а в деяких випадках навіть не меншою ніж 1000 м 32. Укажіть основні конструктивні особливості колодязів: А. *Колодязь являє собою вертикальну шахту квадратного або круглого перерізу, що доходить до водоносного шару, причому бокові стінки шахти закріплені водонепроникним матеріалом (бетон, залізобетон, цегла, дерево тощо) B. Колодязь являє собою вертикальну шахту квадратного або круглого перерізу, що не доходить до водоносного шару, причому бокові стінки шахти закріплені водонепроникним матеріалом (бетон, залізобетон, цегла, дерево тощо) C. Колодязь являє собою гозизонтальну шахту квадратного або круглого перерізу, що доходить до водоносного шару, причому бокові стінки шахти закріплені водонепроникним матеріалом (бетон, залізобетон, цегла, дерево тощо) D. Колодязь являє собою вертикальну шахту ромбовидного або прямокутного перерізу, що доходить до водоносного шару E. Колодязь являє собою вертикальну шахту квадратного або круглого перерізу, що доходить до водоносного шару, причому бокові стінки шахти закріплені водопроникним матеріалом (пенопласт, картон тощо) 33. Укажіть, якою має бути товщина шару гравію на дні колодязя: А. *Шар гравію має бути заввишки 30 см B. Шар гравію має бути заввишки 50 см C. Шар гравію має бути заввишки 100 см D. Шар гравію має бути заввишки 1 см E. Шар гравію має бути заввишки 1000 см 34. Укажіть, якою має бути висота надземної частини зрубу колодязя: А. *Надземна частина зрубу колодязя повинна підніматися над поверхнею землі не менше ніж на 1,0 м B. Надземна частина зрубу колодязя повинна підніматися над поверхнею землі не менше ніж на 0,5 м C. Надземна частина зрубу колодязя повинна підніматися над поверхнею землі не менше ніж на 1,5 м D. Надземна частина зрубу колодязя повинна підніматися над поверхнею землі не менше ніж на 2,0 м E. Надземна частина зрубу колодязя повинна підніматися над поверхнею землі не менше ніж на 5,0 м 35. Укажіть основні особливості улаштування глиняного замку колодязя: А. *Глиняний замок улаштовують довкола зрубу колодязя завглибшки 2 м і завширшки 1 м B. Глиняний замок улаштовують довкола зрубу колодязя завглибшки 1 м і завширшки 2 м C. Глиняний замок улаштовують довкола зрубу колодязя завглибшки 2 см і завширшки 1 см D. Глиняний замок улаштовують довкола зрубу колодязя завглибшки 5 м і завширшки 10 м E. Глиняний замок улаштовують довкола зрубу колодязя завглибшки 10 м і завширшки 50 м 36. Воду з колодязя піднімають: А. *За допомогою насосу або обладнують коловорот з громадським відром B. За допомогою насосу або обладнують коловорот з індивідуальними відрами C. За допомогою насосу або обладнують коловорот з одноразовими відрами D. За допомогою насосу E. За допомогою коловороту з з громадським відром 37. Дайте визначення поняття “санація шахтного колодязя”: А. *Комплекс заходів, який полягає у ремонті, очищенні та дезинфекції колодязя як споруди з метою запобігання забруднення у ньому води B. Комплекс заходів, який полягає у покращанні якості питної води на підставі проведення очистки та дезактивації води колодязя C. Комплекс заходів, який полягає у покращанні якості питної води на підставі проведення знезараження та знешкодження води колодязя D. Комплекс заходів, який полягає у покращанні якості питної води на підставі використання спеціальних методів знезараження E. Комплекс заходів, який полягає в улаштуванні та підготовки до експлуатації знов збудованого колодязя 38. Укажіть, в яких випадках проводять санацію колодязя з профілактичною метою: А. *Все перераховане B. Перед введенням колодязя в експлуатацію C. Періодично 1 раз на рік D. Після поточного ремонту E. Після капітального ремонту 39. Укажіть, з яких етапів складається профілактична санація колодязя: А. *1) очищення та ремонт, 2) заключна дезінфекція B. 1) попередня дезінфекція, 2) заключна дезінфекція C. 1) очищення та ремонт, 2) період витримки (до 3-4 тижнів), 3) заключна дезінфекція D. 1) попередня дезінфекція підводної частини колодязя об’ємним способом, 2) очищення та ремонт, 3) заключна дезінфекція спочатку об’ємним, а потім зрошувальним способом E. 1) попередня дезінфекція підводної частини колодязя об’ємним способом, 2) очищення та ремонт, 3) заключна дезінфекція спочатку зрошувальним, а потім об’ємним способом 40. Укажіть, в яких випадках проводять санацію колодязя за епідпоказаннями: А. *Все перераховане B. За несприятливої епідемічної ситуації C. У разі лабораторно доведеного факту забруднення води у колодязі D. У разі наочних ознак забруднення води фекаліями E. У разі забруднення води трупами тварин, іншими сторонніми предметами тощо 41. Укажіть, з яких етапів складається профілактична санація колодязя: А. *1) попередня дезінфекція підводної частини колодязя об’ємним способом, 2) очищення та ремонт, 3) заключна дезінфекція спочатку зрошувальним, а потім об’ємним способом B. 1) попередня дезінфекція підводної частини колодязя об’ємним способом, 2) очищення та ремонт, 3) заключна дезінфекція спочатку об’ємним, а потім зрошувальним способом C. 1) очищення та ремонт, 2) період витримки (до 3-4 тижнів), 3) заключна дезінфекція D. 1) очищення та ремонт, 2) заключна дезінфекція E. 1) попередня дезінфекція, 2) заключна дезінфекція 42. Укажіть, що являють собою дозуючі патрони: А. *Дозуючі патрони являють собою ємності циліндричної форми місткістю 250, 500 або 1000 см3, виготовлені з пористої кераміки, у які вміщують хлорне вапно або гіпохлорит кальцію B. Дозуючі патрони являють собою ємності циліндричної форми місткістю 50, 100 або 200 см3, виготовлені з пористої кераміки, у які вміщують хлорне вапно або гіпохлорит кальцію C. Дозуючі патрони являють собою ємності циліндричної форми місткістю 250, 500 або 1000 см3, виготовлені з пористої кераміки, у які вміщують етиловий спирт D. Дозуючі патрони являють собою ємності циліндричної форми місткістю 250, 500 або 1000 см3, виготовлені з пористої кераміки, у які вміщують гідроксид алюмінію у вигляді великих пластівців E. Дозуючі патрони являють собою ємності циліндричної форми місткістю 250, 500 або 1000 см3, виготовлені з пористої кераміки, у які вміщують перманганат калію або солі срібла Тема №12. Гігієнічна оцінка водопостачання. Методи покращання якості питної води. 1. Назвіть чинники, внаслідок впливу яких відбувається самоочищення відкритих водойм: А. *Все перераховане B. Гідравлічні чинники C. Механічні та фізичні чинники D. Біологічні чинники E. Хімічні та біохімічні чинники 2. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи гідравлічних чинників: А. *Змішування і розбавлення забруднень водою водойми B. Осадження завислих часток C. Вплив сонячної радіації та температури D. Процеси взаємодії водоростей та мікроорганізмів з бактеріями стоків, що потрапили до водойми E. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу 3. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи механічних чинників: А. *Осадження завислих часток B. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми C. Вплив сонячної радіації та температури D. Процеси взаємодії водоростей та мікроорганізмів з бактеріями стоків, що потрапили до водойми E. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу 4. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи фізичних чинників: А. *Вплив сонячної радіації та температури B. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми C. Осадження завислих часток D. Процеси взаємодії водоростей та мікроорганізмів з бактеріями стоків, що потрапили до водойми E. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу 5. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи біологічних чинників: А. * Процеси взаємодії водоростей та мікроорганізмів з бактеріями стоків, що потрапили до водойми B. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми C. Осадження завислих часток D. Вплив сонячної радіації та температури E. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу 6. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи хімічних чинників: А. *Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу B. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми C. Осадження завислих часток D. Вплив сонячної радіації та температури E. Мінералізація органічних речовин за рахунок мікробіологічної деструкції, мінералізація органічних речовин внаслідок біохімічного окислення водною автохтонною мікрофлорою 7. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи біохімічних чинників: А. * Мінералізація органічних речовин за рахунок мікробіологічної деструкції, мінералізація органічних речовин внаслідок біохімічного окислення водною автохтонною мікрофлорою B. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми C. Осадження завислих часток D. Вплив сонячної радіації та температури E. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу 8. Укажіть, за рахунок впливу яких чинників відбувається самоочищення відкритих водойм від патогенних мікроорганізмів: А. *За рахунок їх загибелі внаслідок антагоністичного впливу водних сапрофітних організмів, дії антибіотичних речовин, бактеріофагів тощо B. За рахунок змішування і розбавлення забруднень водою водойми C. За рахунок впливу сонячної радіації і температури та осадження завислих часток D. За рахунок процесів взаємодії водних рослинних організмів та мікроорганізмів із організмами стоків, що потрапили до водойми E. За рахунок руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу 9. Укажіть кінцевий результат проведення санітарно-технічного обстеження джерела води у разі централізованого водопостачання: А. *Визначення правильності улаштування і експлуатації водозабірного ковша, берегового водоприймального колодязя, санітарно-технічного стану головних споруд водопроводу, водопровідної мережі та споруд на ній (водорозбірних колонок тощо) B. Складання карти-схеми взаєморозміщення джерела води і об’єктів, що являють собою можливі джерела забруднення, з відміткою відстаней та напрямку ухилу місцевості C. Визначення правильності улаштування і експлуатації шахтної криниці (наявність і стан цямриння, навісу, відмостки, засобів підйому води, “глиняного замка”) D. Визначення наявність кишкових інфекційних захворювань та епізоотій та оцінка санітарного стану населеного пункту E. Провести лабораторного дослідження води 10. Укажіть кінцевий результат проведення санітарно-епідеміологічного обстеження джерела води у разі централізованого водопостачання: А. *Визначення наявність кишкових інфекційних захворювань та епізоотій та оцінка санітарного стану населеного пункту B. Складання карти-схеми взаєморозміщення джерела води і об’єктів, що являють собою можливі джерела забруднення, з відміткою відстаней та напрямку ухилу місцевості C. Визначення правильності улаштування і експлуатації шахтної криниці (наявність і стан цямриння, навісу, відмостки, засобів підйому води, “глиняного замка”) D. Визначення правильності улаштування і експлуатації водозабірного ковша, берегового водоприймального колодязя, санітарно-технічного стану головних споруд водопроводу, водопровідної мережі та споруд на ній (водорозбірних колонок тощо) E. Провести лабораторного дослідження води 11. Укажіть принципову схему водопроводу в разі використання води підземних джерел І класу: А. *1 – підземне джерело водопостачання (міжпластові напірні або ненапірні води); 2 – артезіанська свердловина; 3 – насос І підйому; 4 – знезараження; 5 – резервуар чистої води; 6 – насосна станція ІІ підйому; 7 – водопровідна мережа B. 1 – підземне джерело водопостачання; 2 – артезіанська свердловина; 3 – насос І підйому; 4 – спеціальні методи обробки; 5 – знезараження; 6 – резервуар чистої води; 7 – насосна станція ІІ підйому; 8 – водопровідна мережа C. 1 – поверхневе джерело; 2 – ківш (водозабірна споруда); 3 – береговий водоприймальний колодязь; 4 – насосна станція І підйому; 5 – камера гасіння напору, яка одночасно виконує функції змішувача води з розчином коагулянту; 6 – камера реакції; 7 – відстійник; 8 – швидкий фільтр; 9 – знезараження; 10 – резервуар чистої води; 11 – насосна станція ІІ підйому; 12 – водопровідна мережа D. 1 – поверхневе джерело; 2 – ківш (водозабірна споруда); 3 – насосна станція І підйому; 4 – камера реакції; 5 – відстійник; 6 – знезараження; 7 – резервуар чистої води; 8 – насосна станція ІІ підйому; 9 – водопровідна мережа E. 1 – підземне джерело водопостачання; 2 – артезіанська свердловина; 8 – водопровідна мережа 12. Укажіть принципову схему водопроводу в разі використання води підземних джерел ІI класу: А. *1 – підземне джерело водопостачання; 2 – артезіанська свердловина; 3 – насос І підйому; 4 – спеціальні методи обробки; 5 – знезараження; 6 – резервуар чистої води; 7 – насосна станція ІІ підйому; 8 – водопровідна мережа B. 1 – підземне джерело водопостачання (міжпластові напірні або ненапірні води); 2 – артезіанська свердловина; 3 – насос І підйому; 4 – знезараження; 5 – резервуар чистої води; 6 – насосна станція ІІ підйому; 7 – водопровідна мережа C. 1 – поверхневе джерело; 2 – ківш (водозабірна споруда); 3 – береговий водоприймальний колодязь; 4 – насосна станція І підйому; 5 – камера гасіння напору, яка одночасно виконує функції змішувача води з розчином коагулянту; 6 – камера реакції; 7 – відстійник; 8 – швидкий фільтр; 9 – знезараження; 10 – резервуар чистої води; 11 – насосна станція ІІ підйому; 12 – водопровідна мережа D. 1 – поверхневе джерело; 2 – ківш (водозабірна споруда); 3 – насосна станція І підйому; 4 – камера реакції; 5 – відстійник; 6 – знезараження; 7 – резервуар чистої води; 8 – насосна станція ІІ підйому; 9 – водопровідна мережа E. 1 – підземне джерело водопостачання; 2 – артезіанська свердловина; 8 – водопровідна мережа
13. Укажіть принципову схему водопроводу в разі використання води підземних джерел ІII класу: А. *1 – поверхневе джерело; 2 – ківш (водозабірна споруда); 3 – береговий водоприймальний колодязь; 4 – насосна станція І підйому; 5 – камера гасіння напору, яка одночасно виконує функції змішувача води з розчином коагулянту; 6 – камера реакції; 7 – відстійник; 8 – швидкий фільтр; 9 – знезараження; 10 – резервуар чистої води; 11 – насосна станція ІІ підйому; 12 – водопровідна мережа B. 1 – підземне джерело водопостачання (міжпластові напірні або ненапірні води); 2 – артезіанська свердловина; 3 – насос І підйому; 4 – знезараження; 5 – резервуар чистої води; 6 – насосна станція ІІ підйому; 7 – водопровідна мережа C. 1 – підземне джерело водопостачання; 2 – артезіанська свердловина; 3 – насос І підйому; 4 – спеціальні методи обробки; 5 – знезараження; 6 – резервуар чистої води; 7 – насосна станція ІІ підйому; 8 – водопровідна мережа D. 1 – поверхневе джерело; 2 – ківш (водозабірна споруда); 3 – насосна станція І підйому; 4 – камера реакції; 5 – відстійник; 6 – знезараження; 7 – резервуар чистої води; 8 – насосна станція ІІ підйому; 9 – водопровідна мережа E. 1 – підземне джерело водопостачання; 2 – артезіанська свердловина; 8 – водопровідна мережа 14. Укажіть, які санітарно-захисні зони утворюються навколо місця водозабору з відкритих водойм: A. *Зона суворого режиму, зона обмежень, зона спостережень B. Комунальна зона, дослідна зона C. Комунальна зона, муніціпальна зона D. Зона водозабіру, зона водоскиду, контрольно-пропускна зона E. Контрольно-пропускна зона, зона обстеження, зона обмеження 15. Укажіть, в яку зону входить певна частина акваторії водойми в місці забору води та вверх по течії, а також територія навколо водоочисних споруд: A. *Зона суворого режиму B. Зона спостережень C. Зона обстежень D. Зона обмежень E. Зона водоскиду 16. Укажіть, в яку зону входить територія, на якій заборонено будівництво та використання об'єктів, що можуть забруднювати навколо водоочисних споруд і водойму: A. *Зона обстежень B. Зона спостережень C. Зона суворого режиму D. Зона обмежень E. Зона водоскиду 17. Укажіть, в яку зону входить територія, яка включає у свою структуру всю водопровідну мережу: A. *Зона спостережень B. Зона обстежень C. Зона суворого режиму D. Зона обмежень E. Зона водоскиду 18. Укажіть, які об’єкти можна розташовувати у безпосередній близькості від місця водозабору: A. *Лише об’єкти водозабору B. Лабораторний комплекс C. Об’єкти, які не забруднюють довкілля D. Об’єкти водозабору та об’єкти, що не забруднюють довкілля E. Об’єкти водозабору та житла для робітників водозабору 19. Укажіть глибину, на якій повинні бути розміщені водогінні труби для запобігання замерзання або нагрівання: A. *На глибині не менше ніж 1 м B. На глибині не менше ніж 0,5 м C. На глибині 30-40 см D. На глибині не менше ніж 2 м E. На глибині не менше ніж 1,5 м
20. Укажіть, яким чином повинні бути розміщені водопровідні труби по відношенню до каналізаційних: A. *Вище B. Нижче C. З лівого боку D. З правого боку E. Не має значення 21. Перерахуйте основні складові частини водопровідної системи: A. *Споруди для забору води, насосна станція для підйому води, очисні споруди, водопровідна мережа B. Приймальний колодязь, решітки, пісковловлювачі, септики, хлораторна C. Приймальний колодязь, решітки, хлораторна, метантенки, градирні, водопровідна мережа D. Приймальний колодязь, відстійники, фільтри, градирні E. Споруди для забору води, насосна установка для підйому води, очисні споруди, аеротенки, біофільтри 22. Назвіть основні види водозабірних споруд, що використовуються для організації централізованої системи водопостачання: А. *Артезіанська свердловина та штучна затока з береговим водоприймальним колодязем з фільтруючими сітками B. Шахтна криниця та штучна затока з береговим водоприймальним колодязем з фільтруючими сітками C. Артезіанська свердловина та шар верховодки D. Артезіанська свердловина та шар ґрунтових вод E. Шахтна свердловина та природна затока з береговим водоприймальним колодязем 23. Артезіанська вода (міжпластова напірна) здебільшого: А. *Не потребує очистки, інколи потребує лише знезараження, ще рідше – спеціальних методів поліпшення якості B. Не потребує знезараження, інколи потребує лише очистки, ще рідше – спеціальних методів поліпшення якості C. Не потребує очистки, інколи потребує застосування спеціальних методів поліпшення якості лише знезараження, ще рідше – знезараження D. Не потребує дезактивації, інколи потребує знешкодження, ще рідше – спеціальних методів поліпшення якості E. Не потребує використання будь-яких методів покращання якості питної води 24. Якщо водопровід використовує воду відкритих водойм, вода обов’язково підлягає: А. *Очистці, яка реалізується на очисних спорудах водопровідної станції і обов’язково передбачає освітлення, знебарвлення і знезараження B. Знешкодженню, яка реалізується на очисних спорудах водопровідної станції і обов’язково передбачає освітлення, знебарвлення і знезараження C. Дезактивації, яка реалізується на очисних спорудах водопровідної станції і обов’язково передбачає освітлення, знебарвлення і знезараження D. Дезодорації, яка реалізується на очисних спорудах водопровідної станції і обов’язково передбачає освітлення, знебарвлення і знезараження E. Використання будь-яких методів покращання якості питної води не потрібно 25. Укажіть, що являє собою процес очищення питної води: А. *Спосіб підготовки питної води з метою поліпшення її показників безпечності та якості механічними, хімічними, фізичними та біологічними методами (освітлення, пом'якшення, знесолення, знезалізнення, знезараження тощо B. Технологічний процес обробки питної води для збільшення концентрації мінеральних речовин, зокрема макро- і мікроелементів (штучна мінералізація або розведення) C. Процес знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів шляхом впливу на них фізичних (ультрафіолетове опромінювання, ультразвук тощо), хімічних (хлор, гіпохлорит, озон, діоксид хлору, оксидантний газ тощо) та фізико-хімічних факторів D. Технологічний процес, який здійснюється для доведення органолептичних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів E. Технологічний процес, який здійснюється для доведення ентомологічних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів 26. Укажіть, що являє собою процес знезараження води: А. *Процес знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів шляхом впливу на них фізичних (ультрафіолетове опромінювання, ультразвук тощо), хімічних (хлор, гіпохлорит, озон, діоксид хлору, оксидантний газ тощо) та фізико-хімічних факторів B. Спосіб підготовки питної води з метою поліпшення її показників безпечності та якості механічними, хімічними, фізичними та біологічними методами (освітлення, пом'якшення, знесолення, знезалізнення, знезараження тощо C. Технологічний процес обробки питної води для збільшення концентрації мінеральних речовин, зокрема макро- і мікроелементів (штучна мінералізація або розведення) D. Технологічний процес, який здійснюється для доведення органолептичних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів E. Технологічний процес, який здійснюється для доведення ентомологічних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів 27. Укажіть, що являє собою процес домінералізації питної води: А. *Технологічний процес обробки питної води для збільшення концентрації мінеральних речовин, зокрема макро- і мікроелементів (штучна мінералізація або розведення) B. Спосіб підготовки питної води з метою поліпшення її показників безпечності та якості механічними, хімічними, фізичними та біологічними методами (освітлення, пом'якшення, знесолення, знезалізнення, знезараження тощо C. Процес знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів шляхом впливу на них фізичних (ультрафіолетове опромінювання, ультразвук тощо), хімічних (хлор, гіпохлорит, озон, діоксид хлору, оксидантний газ тощо) та фізико-хімічних факторів D. Технологічний процес, який здійснюється для доведення органолептичних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів E. Технологічний процес, який здійснюється для доведення ентомологічних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів 28. Назвіть основні обов’язкові етапи покращання якості питної води на водоочисній станції: А. *1) Коагуляція, 2) відстоювання, 3) фільтрація, 4) знезараження B. 1) Коагуляція, 2) відстоювання, 3) дезодорація, 4) знезараження C. 1) Дезактивація, 2) відстоювання, 3) фільтрація, 4) знезараження D. 1) Коагуляція, 2) знешкодження, 3) фільтрація, 4) знезараження E. 1) Коагуляція, 2) відстоювання, 3) фільтрація, 4) фторування 29. Назвіть основні види знезараження, що використовуються для покращання якості питної води на водоочисній станції: А. *Все перераховане B. Озонування C. Ультрафіолетове опромінення D. Хлорування E. Хлорування з преамонізацією 30. Укажіть види питних вод залежно від технології отримання: A. *Оброблені та необроблені B. Загальні та локальні C. Фасовані та нефасовані D. Фіксовані та нефіксовані E. Природні та антропогенні 31. Назвіть, які води відносяться до категорії оброблених вод: A. *Питні води, що виготовляються з води, отриманої з поверхневих джерел питного водопостачання, підземних джерел питного водопостачання шляхом очищення або домінералізації B. Води, отримані безпосередньо з підземних джерел питного водопостачання, які за всіма показниками відповідають вимогам Санітарних правил і норм без їх очищення (крім освітлення) або домінералізації C. Оброблені та привізні питні води, що розливаються в тару споживача без водопровідної мережі D. Води, склад яких за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначені для виробництва продукції, що потребує використання питної води E. Оброблені та привізні питні води, що використовуються з бальнеологічною метою 32. Назвіть, які води відносяться до категорії необроблених вод: A. *Води, отримані безпосередньо з підземних джерел питного водопостачання, які за всіма показниками відповідають вимогам Санітарних правил і норм без їх очищення (крім освітлення) або домінералізації B. Питні води, що виготовляються з води, отриманої з поверхневих джерел питного водопостачання, підземних джерел питного водопостачання шляхом очищення або домінералізації C. Оброблені та привізні питні води, що розливаються в тару споживача без водопровідної мережі D. Води, склад яких за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначені для виробництва продукції, що потребує використання питної води E. Оброблені та привізні питні води, що використовуються з бальнеологічною метою 33. Укажіть, які санітарно-захисні зони утворюються навколо місця водозабору з відкритих водойм: A. *Зона суворого режиму, зона обмежень, зона спостережень B. Комунальна зона, дослідна зона C. Комунальна зона, муніципальна зона D. Зона водозабору, зона водоскиду, контрольно-пропускна зона E. Контрольно-пропускна зона, зона обстеження, зона обмеження Харчування
Тема №13. Гігієнічна оцінка ступеня якості харчових продуктів. Методика санітарної експертизи молока і молочних продуктів, м'яса, риби та консервів.
1. Укажіть основні форми проведення гігієнічної експертизи харчових продуктів і готових страв: А. *Періодична, спорадична, екстрена B. Централізована, децентралізована, змішана C. Відкрита, закрита, змішана D. Державна, комерційна, змішана E. Природна, штучна, змішана
2. Укажіть в яких випадках проводиться періодична гігієнічна експертиза харчових продуктів і готових страв: А. *В плановому порядку B. У разі проведення рейдових перевірок харчоблоків та об’єктів громадського харчування C. У випадках виникнення харчових отруєнь, захворювань аліментарної етіології, при грубому порушенні санітарного режиму харчових об’єктів (їдалень, кафе, ресторанів, харчоблоків лікарень тощо) D. У разі нарікань населення на організацію постачання продуктів харчування E. Перед святковими та вихідними днями
3. Укажіть в яких випадках проводиться спорадична гігієнічна експертиза харчових продуктів і готових страв: А. *У разі проведення рейдових перевірок харчоблоків та об’єктів громадського харчування B. В плановому порядку C. У випадках виникнення харчових отруєнь, захворювань аліментарної етіології, при грубому порушенні санітарного режиму харчових об’єктів (їдалень, кафе, ресторанів, харчоблоків лікарень тощо) D. У разі нарікань населення на організацію постачання продуктів харчування E. Перед святковими та вихідними днями
4. Укажіть в яких випадках проводиться екстрена гігієнічна експертиза харчових продуктів і готових страв: А. *У випадках виникнення харчових отруєнь, захворювань аліментарної етіології, при грубому порушенні санітарного режиму харчових об’єктів (їдалень, кафе, ресторанів, харчоблоків лікарень тощо) B. В плановому порядку C. У разі проведення рейдових перевірок харчоблоків та об’єктів громадського харчування D. У разі нарікань населення на організацію постачання продуктів харчування E. Перед святковими та вихідними днями 5. Назвіть мету проведення гігієнічної експертизи харчових продуктів: А. *Все перераховане B. Визначення товарних якостей продуктів, оформлення сертифікатів C. Виявлення наявності фальсифікації, порушень хімічного складу продуктів D. З метою контролю термінів реалізації продуктів, визначення ступеня псування продуктів при їх зберіганні та можливостей подальшого зберігання, визначення ступеню шкідливості тари, посуду, обладнання, інвентарю та інших. E. Визначення епідеміологічної та токсикологічної небезпечності продуктів (мікробного обсіменіння, забруднення пестицидами, іншими токсикантами, амбарними шкідниками, пліснявою тощо) 6. Укажіть заходи, проведення яких передбачає гігієнічна експертиза харчових продуктів: A. *Все перераховане B. Ознайомлення з документами, що засвідчують походження і якість продуктів та термін їх реалізації C. Зовнішній огляд партії продуктів і визначення стану тари D. Вибіркове відкриття тари та органолептичне дослідження продуктів E. Відбір про та їх направлення у лабораторію для дослідження
7. Укажіть основні етапи проведення санітарної експертизи харчових продуктів: A. *Визначення ступеня якості, визначення свіжості, визначення придатності до споживання, визначення придатності до зберігання B. Визначення вмісту білків, визначення придатності до споживання, визначення придатності до зберігання, C. Визначення енергетичної цінності, визначення свіжості, визначення ступеня радіоактивного забруднення D. Визначення хімічних властивостей, визначення ступеня якості, визначення вмісту жирів E. Визначення смакових якостей, визначення фізичних властивостей, визначення свіжості, визначення вмісту вуглеводів 8. Укажіть, від чого залежать методи відбору проб харчових продуктів для лабораторного аналізу: А. *У залежності від виду продуктів B. У залежності від товарних властивостей продуктів C. У залежності від особливостей оформлення сертифікатів D. У залежності від сезону року E. У залежності від стану здоров’я споживачів 9. Укажіть, яка проба визначає якість всієї партії продовольства та підлягає відбору для лабораторного аналізу: А. *Середня проба B. Перша проба C. Узагальнена проба D. Індикаторна проба E. Довільна проба
10. Укажіть, яким чином здійснюють відбір проб рідких та м’яких харчових продуктів для лабораторного аналізу: А. *Спочатку розмішують (мутовкою) та, струшують, далі відбирають з різної тари, партії продукту, отримуючи середню пробу B. Відбирають спеціальними щупами, ножами, совками з різних місць тари або партії продовольства (до 10 зразків), з яких розмішують середню пробу масою до 1 кг C. Відбирають з партії поштучно, у першу чергу – підозрілі (бомбажні консерви, з пошкодженою тарою) D. Відбирають зрізанням з туші або напівтуші та з обов’язковим відбором кісток і суглобів E. Спосіб відбирання якого-небудь значення не має 11. Перерахуйте методи визначення ступеня якості харчових продуктів: A. *Органолептичні, фiзичнi та хімічні, бактеріологічні, мікроскопічні, токсикологчні B. Клінічні, фiзичнi та хімічні, седиментацiйнi, мікроскопічні Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 632 | Нарушение авторских прав |