АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Смертность грудников

1)смертность новорожд = число дитей, умерш на первом году жизни в поточном календарном году / (2/3, кот родились живыми в поточном году + 1/3, кот родились живыми в прошлом году) * 1000 2)смертность неонатальна=число дитей, умерш в возр от 1 до 27 дней / число дитей, кот родились живыми в поточном году * 1000 3)смертность постнеонатальна = число дитей, умерш в возр старше 27 дней / (число детей, кот родились в этом году - число детей, кот умерли до 27 дней) * 1000 4)смертность перинат=(число детей, кот родились мертвыми+кот умерли до 6 дней) / число дитей, кот родились живыми и мертвыми * 1000 5)смертность грудников от отдельн болезней= число дитей до 1 года, кот умерли от каких-то болезней / число дитей, кот родились живыми (1/3+2/3 см ­). 6)структура смертности по возрасту = число дитей в возр до года, кот умерли на 1,2,3 месяце жизни / число дитей, кот умерли до года *100 7)структ смертности по болезням = число дитей до года, кот умерли от каких-лбо болезней / число, умерших до года *100

Уровень смертности в украине: от 12 до 16 %о. Основные причины смертности грудников: 1)состояния в перинат периоде -33% 2)врожд аномалии - 29% 3)патология органов дыхания - 9,9% 4)инф и паразит болезни - 7,8%. Общие факторы, влияющие на смертность грудников: 1)окруж среда 2)организ и качество акуш-гинекол помощи 3)возраст и пол рибенка 4)здоровье родителей 5)способ жизни родителей 6)аборты в анамнезе.

Типы смертности грудников - в основе удельный вес неонат смертности в общей смертности грудников. Тип А - неонат смертность 50% и выше. В - 30-49%. С - 30 и меньше. А - самый благоприятный. Мед-сан факторы: 1)низкий уровень жизни 2)неблагоприят условия труда матери 3)неблагоприятн психо-эмоц климат в семье 4)поздние обращения за мед помощью. Мед документы о смерти: 1)свидетельство о перинат смерти - до 6 дней 2)врачебно сви-во о смерти - более 6 дней.

БИЛЕТ 16.

1. Питание кав социально-гигиеническая проблема. Функции и биологическое действие пищи, разновидности питания?

Гигиена питания(трофология) – это раздел гигиенической науки, который изучает влияние алиментарного фактора на организм человека и разрабатывает мероприятия для предупреждения заболеваний, укрепления здоровья человека, сохранение его трудоспособности и увелечения длительности жизни, путём проведения мероприятий по рациональному питанию, икачеству произведенных продуктов питания.

Вплив харчування на здоров’я населення: 1.Забеспечення росту та розвитку молодого покоління; 2.Формування високого рівня здоров’я; 3.Відновлення працездатності; 4.Збільшення тривалості життя; 5.Зниження рівня аліментарних захворюваннь та найважливіших неінфекційних захворюваннь з аліментарним фактором ризику; 6.Захист населення від впливу несприятливих екологічних умов; 7.Прискорення видужання та профілактика рецедивів захворюваннь.

Функції їжи: 1.Енергетична; 2.Пластична; 3.Біорегуляторна; 4.Імунозахістна; 5.Реабілітаційна(дієтичне харчування); 6.Інформаційна(сигнально-мотиваційна); 7.Регуляторна.

Аліментарні захворювання – захворювання, що виникають при надлишку чи недостатності харчування.

КЛАСИФІКАЦІЯ: 1.Захворювання пов’язані з нераціональним харчуванням: А/ хвороби повного голоду або часткового недоїдання; Б/ хвороби часткової недостатності харчування: *білкова(квашіаркор); *білково-енергетична(аліментарна дистрофія); *вітамінна(цинга,пелагра,бері-бері); *мінеральна(ендемічний зоб); *недостатністьПНЖК. В/ Хворби надмірного харчування: * енергетичного(ожіріння, дебелість); * білкового(подагра); * жирового(атеросклероз); * вітамінного(гіпервітаміноз Д); *мінерального(флюороз).

Г/ Хвороби неправильного поєднання харчових продуктів. Д/ Хвороби неправильного режиму харчування.

2.Хвороби пов’язані з аліментарним фактором ризику(атеросклероз, подагра, цукровий діабет, онкозахвор.)

3.Хвороби пов’язані зі вживанням недоброякісної їжі: А/ харчові інфекції(черевний тиф, паратифи,холера);

Б/ харчові інвазії(аскаридоз, трихенельоз); В/ харчові отруєння(умовнопатогенні,мікотокс.,токсикози).

4.Вторинні аліментарні захворювання пов’язані з порушенням травлення і всмоктування. 5.Ферментопатії. 6.Харчові алергії.

Всього алементарних захворювань близько 2000 нозологічних одиниць.

2.Гігієнічні вимоги до влаштування, утримання та експлуатації шахтних колодязів………

круглий чи квадратний. Відстань до споживача 50-100 метрів. Місце для колодязя: на височині, не ближче 30м від можливих забруднювачів(туалет). Копаючи доходять до 2 водного горизонту(приблизно 30м). Дно шахтизалишається відкритим, а бокові стіни закріплюються водонепроникним материалом(залізобетонні кола). Глибина цих стін не менш 3м, над поверхнею землі не менше 0,8м. Для облаштування глиняного замка навколо колодязя риють яму до 1м глибиною, 1м шириною та заповнюють жирною глиною. Довкола наземної частини поверх глиняного замка в радіусі 2м підсипка піском і замащування бетоном з нахилом для стоку води в бік колодязя. Підйом води: ручним способом чи насосом з електроприводом. Якщо користується не один споживач то необхідно обладнати громадським відром, яке прикуте до підйомного механізму.

ДЕЗІНФ-Я. 1.Попередня 2.Очищеняя та ремонт 3.Заключна(об’ємний способ). Проф-на (перед експлуат-єю)

1.Визначають об’єм води у колодязі V= S(перерізу) H(глибина стовпа води) S=3,14*R²*m² 2.Відкачують воду з колодязя. 3Очищують колодязь від мулу, обростаннь. 4.Мул видаляють у траншею віддалену на 20м, глибиною 0,5м. Заливають 10% розчином хлорного вапна, засипають грунтом. 5. Дезенфікують зовн. Частину зрубу (надземну) потім зрошують внутрішню поверхню гідрапультом 5% розчином хлорного вапна(25% активного хлору), або р-м гіпохлориту Ca з розрахунку 0,5 дм³ на 1м² поверхны зрубу. 6. Перерва 12 годин для заповнення колодязя водою. 7.Дезенфекцыя пыдводноъ частини. Створення необхідної концентрації активного Cl у розрахунку 100-150 мг активного Cl на дм³ води. Кількість препарату визначають: p=E*C*100/Н, де p – кількість вапна(г), Е – об’єм води(м³), С – задана концентрація активного Cl у воді(г/дм³), Н – Кількість активного хлору у хлорному вапні(%), 100 – числовий коефіцієнт. Кількість хлорного вапна розчиняють у невеликому об’ємі води(10дм³), виливають у колодязь, 10-15 хвилин перемішують. 8.Колодязь закривають кришкою на 6-8 годин. 9.Через 6-8 годин визначають за запахом наявність залишкового Cl у воді. Якщо запах відсутній, виливають ще1/4 або1/2 розрахункової кількості хлормістного препарату,очикують 3-4 години. 10.Відбір проби для дослідження в СЕС за бак. та фіз-хім показниками.

3.Методика вивчення захворюванності за данними звертань у лікувально- профілактичні заклади.

Захворюваність населення – збірне поняття, що включає в себе показники, які характерізують рівень різних захворювань та їх структуру серед усьго населення або окремих груп на даній території.

Основні методи вивчення захворюваності: 1.Звертань за лікарською допомогою в медичні заклади; 2.Медичних оглядів окремих груп населення; 3.Про причини смерті; 4.Опитування населення; 5.Спеціальних вибіркових досліджень. Найбільш прийнятним є метод вивчення захворюваності за звертаннями за медичною допомогою. Це пов’язано з обов’язковою реєстрацією захворювань, що здійснюється в державних лікувално-профілактичних закладах.Але повнота даних про захворюваність населення за методом звертань може бути обмежена: * при недостатній доступності мед допомоги(у селі); *низькому рівні медичної культури населення; *недостатньому авторитеті серед населення медичного закладу в цілому або окремих лікарів тощо.

Вивчення захворюваності за данними звертань дозволяє найбільш повно враховувати так звані ”гострі” захворювання. Цей метод не потребує додаткових коштів.

БИЛЕТ 17.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 481 | Нарушение авторских прав